Постанова

від 25.10.2022 по справі 453/1118/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 453/1118/17 Головуючий у 1 інстанції: Микитин В.Я.

Провадження № 22-ц/811/2830/20 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Назар Х.Б.

за участю: представників ПП «Профіт» - Малевіча В.В.,

Білика П.Б., представника ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні умісті Львовіцивільну справуза апеляційноюскаргою Приватного підприємства «Профіт» на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року, постановлене в складі головуючого - судді Микитина В.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Профіт» про стягнення за векселем та зустрічним позовом Приватного підприємства «Профіт» до ОСОБА_1 , з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Міко Трейдінг» про визнання векселя таким, що не має вексельної сили,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Профіт» (далі ПП «Профіт») про стягнення за векселем.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05 серпня 2005 року між ПП «Нова Марка» та ПП «Профіт» укладено угоду № 42 про рекламно-інформаційне забезпечення, до якої 29 вересня 2010 року укладено додаток № 1, згідно якого погоджено зміни щодо оплати за виконані роботи, зокрема шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника або шляхом видачі векселя.

У цей же день, у відповідності до статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», статей 3, 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», ПП «Профіт» як векселедавець в особі директора Чернікової Т. В. на підставі угоди № 42 від 05 серпня 2005 року із внесеними до неї 29 вересня 2010 року змінами передало, а векселеотримувач ПП «Нова Марка» в особі директора Миронова С. О. прийняло вексель серії АА № 2127648 номінальною вартістю 347 414,00 грн з терміном погашення до 29 вересня 2015 року.

Позивач вказує, що вказаний вексель містить усі ознаки, обумовлені статтею 74 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, і є простим векселем.

У свою чергу, 01 жовтня 2010 року векселедавець ПП «Нова Марка» в особі директора Миронова С. О. передав, а позивач ОСОБА_1 як векселеотримувач прийняв простий вексель серії АА № 2127648 номінальною вартістю 347 414,00 грн з терміном погашення до 29 вересня 2015 року, після чого, він вважається особою, у якої знаходиться вексель, тобто законним держателем.

На даний час, враховуючи ту обставину, що термін погашення згаданого простого векселя настав ще 29 вересня 2015 року, а виплату за таким векселем на користь позивача ОСОБА_1 не було здійснено, у ПП «Профіт», в силу положень статей 43, 47 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, наявне перед держателем зобов`язання з оплати заборгованості за цим векселем у сумі 347 414,00 грн.

З урахуванням викладених обставин позивач просив суд стягнути з відповідача ПП «Профіт» на свою користь заборгованість за векселем у розмірі 347 414, 00 грн.

У грудні 2017 року ПП «Профіт» звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання векселя таким, що не має вексельної сили.

На обґрунтування позовних вимог ПП «Профіт» зазначило, що простий вексель серії АА № 2127648 від 29 вересня 2010 року номінальною вартістю 347 414,00 грн з терміном погашення до 29 вересня 2015 року не відповідає вимогам, встановленим статями 75, 76 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, а також статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні», оскільки такий не містить усіх обов`язкових реквізитів, зокрема на ньому відсутній підпис наявного на підприємстві головного бухгалтера, як і відтиск печатки підприємства на такому підписі.

Відтак, на переконання ПП «Профіт», простий вексель серії АА № 2127648 від 29 вересня 2010 року номінальною вартістю 347 414,00 грн з терміном погашення до 29 вересня 2015 року, є таким, що виданий з дефектом форми і, в силу статті 2 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, не має вексельної сили.

Також посилається на ту обставину, що згідно із ст. 5 Закону «Про обіг векселів в Україні» його необхідним реквізитом була печатка, яка відсутня на простому векселі.

З урахуванням викладених обставин просило суд визнати вексель таким, що не має вексельної сили.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ПП «Профіт» на користь ОСОБА_1 заборгованість за простим векселем серії АА № 2127648 від 29 вересня 2010 року у розмірі 347 414,00 грн. та 3 474,14 грн судових витрат.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ПП «Профіт» до ОСОБА_1 про визнання простого векселя серії АА № 2127648 від 29 вересня 2010 року таким, що не має вексельної сили, відмовлено.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року оскаржило Приватне підприємство «Профіт».

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Стверджує, що суду першої інстанції надані усі належні, допустимі та достатні докази, що вказують на відсутність у простого векселя серії АА № 2127648 номінальною вартістю 347 414 грн. від 29.09.2010 року від імені ПП «Профіт» на ім`я ПП «Нова Марка» вексельної сили та відсутність підстав стягнення заборгованості за даним векселем. Зазначає, що необхідним реквізитом спірного векселя був підпис головного бухгалтера, який у векселі відсутній та вважає, що у зв`язку з цим вексель підлягає визнанню таким, що не має вексельної сили. Стверджує, що суд першої інстанції без належного обґрунтування відхилив ці доводи та дійшов висновку, що відсутність підпису головного бухгалтера не позбавляє векселя вексельної сили всупереч прямої вказівки на це в законі. Окрім того, посилається на те, що право вимоги до ПП «Профіт» у сумі 347 414 грн. 00 коп., що виникло на підставі Угоди № 42 від 02.05.2005 року, укладеної між ПП «Нова Марка» та ПП «Профіт» належить виключно ТзОВ «Компанія Міко Трейдінг», згідно договору № 05/04 уступки права вимоги від 02 квітня 2010 року, що судом першої інстанції враховано не було. Відповідно до п. 12.5 Статуту ПП «Профіт», затвердженого рішенням власників від 20.04.2006, директор ПП «Профіт» могла зобов`язуватись від імені юридичної особи на суму не більше 25000 грн. Учасниками ПП «Профіт» не надавалось згоди та не погоджувалось видача векселя серії АА № 2127648 від 29.09.2010 номінальною вартістю 347414 грн.

Просив скасувати рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким визнати простий вексель серії АА № 2127648 номінальною вартістю 347 414 грн., який датовано 29.09.2010 року від імені ПП «Профіт» на ім`я ПП «Нова Марка» таким, що не має вексельної сили. У первісному позові ОСОБА_1 до ПП «Профіт» про стягнення боргу за векселем відмовити.

Постановою Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року апеляційну скаргу ПП «Профіт» задоволено.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП «Профіт» про стягнення за векселем відмовлено.

Зустрічний позов ПП «Профіт» до ОСОБА_1 про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, задоволено.

Постановою Верховного Суду від 23.09.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представники ПП «Профіт» - Малевич В.В., Білик П.Б. просили апеляційну скаргу задовольнити, покликаючись на доводи скарги. Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення з мотивів, викладених у відзиві на скаргу.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, тому розгляд справи проводиться за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Судом установлено, що 05 серпня 2005 року між ПП «Нова Марка» та ПП «Профіт» укладено угоду № 42 про рекламно-інформаційне забезпечення, з терміном дії до 31 грудня 2010 року. Усі розрахунки за такою угодою мали здійснюватися щомісяця згідно актів виконаних робіт, а при необхідності авансовими платежами.

29 вересня 2010 року, тобто протягом терміну дії угоди від 05 серпня 2005 року №42, її сторони домовились про внесення змін до такої угоди шляхом укладення додатку № 1. Зміни стосувалися виключно пункту 2 угоди і полягали у подальшому здійсненні усіх розрахунків шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника або шляхом видачі векселя.

29 вересня 2010 року ПП «Профіт» на підставі угоди № 42 про рекламно-інформаційне забезпечення від 05 серпня 2005 року із внесеними до неї 29 вересня 2010 року змінами згідно додатку № 1, видало та передало ПП «Нова Марка» простий вексель серії АА № 2127648 номінальною вартістю 347 414,00 грн, з терміном погашення до 29 вересня 2015 року, а ПП «Нова Марка», у свою чергу, прийняло такий простий вексель, після чого, 01 жовтня 2010 року передало його ОСОБА_1 , а останній прийняв цей простий вексель.

Відносини, пов`язані з обігом векселів в Україні, регулюються «Уніфікованим законом про переказний та простий векселі», що ратифікований Законом України від 06 липня 1999 року № 826-XIV «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Цивільним кодексом України та Законами України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006року № 3480-IV(далі Закон № 3480-IV) та «Про обіг векселів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2374-III(далі Закон № 2374-III).

Стаття 194 ЦК України визначає, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно статті 14 Закону № 3480-IV векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов`язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Статтею 196 ЦК України передбачено, що обов`язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Документ, який не містить обов`язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.

Згідно зі статтею 75 Уніфікованого закону простий вексель містить такі реквізити: 1) назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; 2) безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 5) найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж; 6) зазначення дати і місця видачі простого векселя; 7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Крім того, згідно статті 5Закону № 2374-III, вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель.

Відповідно до статті 76 Уніфікованого закону документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням.

У разі відсутності особливого зазначення місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, водночас, місцем проживання векселедавця.

Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Отже, згідно з приписами статей 75, 76 Уніфікованого закону, не впливає на вексельну силу відсутність лише таких обов`язкових реквізитів простого векселя: строку платежу; місце платежу; місце його видачі.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08 червня 2007 року №5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов`язаних з обігом векселів» (далі Постанова) зазначено, що виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов`язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2-4 ст. 2, абзацах 2-4 ст. 76 Уніфікованого закону. Вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов`язання, пред`явлена на підставі документа, що не відповідає формі та не містить обов`язкових реквізитів, підлягає відхиленню судом незалежно від пред`явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили.

При цьому пунктом 4 вказаної Постанови встановлено, що при вирішенні питання про наявність вексельних зобов`язань судам слід звертати увагу на додержання вимог вексельного законодавства щодо підписів зобов`язаних за векселем осіб. Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні"вексель підписуєтьсявід іменіюридичних осібвласноручно керівникомта головнимбухгалтером (якщотака посадапередбачена штатнимрозписом юридичноїособи)чи уповноважениминими особами.Підписи скріплюютьсяпечаткою. За відсутності зазначених реквізитів підпису юридичної або фізичної особи останній теж слід вважати відсутнім, а сам вексель - таким, що виданий з дефектом форми і не має вексельної сили (ст. 2 Уніфікованого закону).

Згідно довідки, наданої ПП «Профіт» 29 березня 2018 року, вбачається, що в період з 01 липня 2010 року до 31 грудня 2010 року ОСОБА_3 була бухгалтером на ПП «Профіт». При цьому даних про те, що ОСОБА_3 займала саме посаду головного бухгалтера вказаного підприємства, зазначена довідка не містить.

Крім того, згідно наказу по ПП «Профіт» від 08 вересня 2015 року №62 ОСОБА_3 була звільнена з 08 вересня 2015 року з посади бухгалтера (а не головного бухгалтера) зазначеного підприємства.

ПП «Профіт» не надано належних допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували наявність на ПП «Профіт» посади головного бухгалтера на день видачі простого векселя серії АА №с 2127648 від 29.09.2010, а також того, що на вказаній посаді перебувала ОСОБА_3 .

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відсутність підпису головного бухгалтера не є підставою для визнання векселя таким, що не має вексельної сили.

У постанові від 23.09.2020 у даній справі Верховний Суд зазначає, що апеляційним судом не встановлені фактичні обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не досліджено питання дотримання векселедержателем законодавчо встановлених правил пред`явлення вимоги про виконання вексельного зобов`язання.

Як убачається з матеріалів справи, 19.09.2017 ОСОБА_1 на адресу ПП «Профіт» було надіслано вимогу про сплату заборгованості за векселем із усіма документами, необхідними для її виконання. Вказана вимога була одержана ПП «Профіт», що стверджується поштовою квитанцією та описом вкладення.

Відповідно до ст. 77, 33 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі простий вексель може бути виданий із строком платежу на визначену дату.

Як убачається із векселя серії АА № 2127648 на суму 347414,00 грн, строк платежу - 29.09.2015.

Відповідно дороз`яснень,викладених уп.16та п.18постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від08.06.2007№ 5«Про деякіпитання практики розглядуспорів,пов`язаних зобігом векселів»у разі непред`явлення до платежу переказного векселяв установлені строкийого держательвтрачає праваза нимстосовно індосантів,векселедавця,а такожінших зобов`язанихза векселемосіб,за виняткомакцептанта,а принепред`явленні доплатежу простоговекселя за винятком векселедавця(статті53,78Уніфікованого закону.Такі самінаслідки настають,якщо вексельзі строкомплатежу навизначений деньабо увизначений строквід датискладання чипред`явленняне пред`явленодо платежув день, коливін мавбути оплачений,або протягомдвох наступнихробочих днів(статті38,53,78Уніфікованого закону).За вексельним законодавством виникають зобов`язанняяк прямихборжників,так іборжників упорядку регресу. Прямі боржники - це векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя. Вимоги до зазначених осіб, а також до авалістів за них (за їх наявності) можуть бути пред`явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту. При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора.

Ураховуючи, що ПП «Профіт» є прямим боржником, на момент пред`явлення вимоги вексель серії АА № 212 7648 на суму 347414,00 грн знаходився у ОСОБА_1 , зважаючи, що станом на день пред`явлення вимоги про сплату заборгованості за векселем позовна (вексельна) давність не закінчилася, а сама вимога була пред`явлена векселедавцю, законодавчо встановлені правила пред`явлення вимоги про виконання вексельного зобов`язання векселедержателем ОСОБА_1 було дотримано, тому суд прийшов до обґрунтованого висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Доводи апеляційної скарги про те, що вимоги за векселем АА № 2127648 номінальною вартістю 347414,00 грн від 29.09.2010 є недійсними, оскільки були уступлені згідно договору № 05/04 уступки права вимоги від 02.04.2010 та належать ТОВ «Компанія Міко Трейдінг», не заслуговують на увагу, за відсутності доказів передання на користь ТОВ «Компанія Міко Трейдінг» документів, які посвідчують право вимоги ПП «Нова Марка» до ПП «Профіт», та здійснення оплати. П. 2.3. Договору № 05/04 уступки права вимоги передбачено, що договір вважається виконаним після проведення боржником розрахунку з набувачем.

Відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

В силу ч.3 ст.92 ЦК України саме лише порушення даного обов`язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Проте ПП «Профіт» не доведено, що його контрагент ПП «Нова марка», якому передано вексель серії АА № 2127648, знав або повинен був знати про обмеження повноважень представника цієї юридичної особи. Тому доводи апеляційної скарги про перевищення повноважень директором ПП «Профіт» щодо видачі векселя від 29.09.2010, оскільки директор ПП «Профіт» могла на підставі п.12.5 Статуту зобов`язуватися від імені юридичної особи на суму не більше 25000 грн, а спірний вексель номінальною вартістю 347414, 00 грн, і учасниками ПП «Профіт» не надавалась згода на видачу векселя, не заслуговують на увагу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Профіт» залишити без задоволення.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 30 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 04.11.2022

Головуючий

Судді