Постанова

від 04.11.2022 по справі 540/3968/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2022 р.м. ОдесаСправа № 540/3968/21

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Херсон;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

15.11.2021 року;

Головуючий в 1 інстанції: Хом`якова В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Зеленопідської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Зеленопідської сільської ради від 30.04.2021 року №432 про відмову в затвердженні проекту, виробленого ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 1,8330 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області кадастровий номер - 6523582700:02:001:0773;

зобов`язати Зеленопідську сільську раду територіальної громади Херсонської області затвердити проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, загальною площею 1,8330 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області кадастровий номер - 6523582700:02:001:0773.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем подано до Зеленопідської сільської ради територіальної громади Херсонської області погоджений проект землеустрою, вироблений ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,8330 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Косогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області, кадастровий номер: 6523582700:02:001:0773.

Рішенням Зеленопідської сільської ради від 30.04.2021 року №432 відмовлено у затверджені вказаного проекту землеустрою з підстав невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Акцентуючи увагу на положеннях ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України, позивач зазначає, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише не погодження проекту в установленому порядку.

З огляду на те, що рішення відповідача прийнято за відсутності законодавчо встановлених правових підстав, це рішення відповідача не може відповідати критерію обґрунтованості та правомірності і підлягає скасуванню в судовому порядку.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позивачем не було своєчасно реалізовано розпорядження районної державної адміністрації про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою, враховуючи, що за цей час законодавчо змінено порядок отримання земельних ділянок у власність, у сільської ради відсутні правові підстави для затвердження наданої позивачем документації. Суб`єктом, який здійснює затвердження погоджених у порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України (станом на 30.04.2021 року), проектів землеустрою, що були розроблені на підставі рішень уповноважених органів, прийнятих та не виконаних до набрання чинності Законом №497-VIII, може бути виключно той орган, який надавав дозвіл на їх розроблення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тим обставинам, що позивач системно проявляв активну участь в процесі документального оформлення земельної ділянки (укладав відповідні угоди для розробки проекту землеустрою, звертався до органів місцевого самоврядування та державних органів для затвердження погодженого проекту), а отже не можна стверджувати, що саме за пасивної поведінки позивача відбувся пропуск термінів, передбачених п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №497-VIII.

Одночасно, апелянт наполягає на тому, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №497-VIII, оскільки відповідне розпорядження районного державної адміністрації фактично є виконаним і вичерпало дію досягненням мети його видачі наданням дозволу на розроблення проекту землеустрою та замовленням розробки вищезазначеної документації у відповідній землевпорядній організації.

Також, апелянт зазначає, що на момент звернення до відповідача щодо затвердження розробленої проектної документації Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року №1423-ХІ спрощено порядок документального оформлення на замовлені земельні ділянки, який виключає необхідність процедури погодження проекту землеустрою, отримання відповідних висновків та експертиз для відведення у власність земельних ділянок, в тому числі, для ведення сільськогосподарського призначення. Виходячи з системного аналізу вказаного Закону та відповідних змін до Земельного кодексу України, ці законодавчі положення не передбачають будь-яких обмежень у часовому проміжку для подачі заяв про затвердження проектів землеустрою, незалежно від того, коли був одержаний дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Звернення позивача про затвердження проекту землеустрою відбулось у період дії Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року №1423-ХІ, який не передбачає обов`язкового застосування положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №497-VIII в частині відповідних дозволів, що зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності Законом.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, розпорядженням голови Каховської районної Державної адміністрації Херсонської області №503 від 03.10.2011 року надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,83 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності (землі запасу та резерву), розташованих на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області.

ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,8330 га із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області.

У висновку Відділу містобудування, архітектури, розвитку інфраструктури та містобудівного кадастру Каховської районної державної адміністрації від 11.10.2016 року зазначено про можливість погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,8330 га, із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області.

Також, згідно висновку ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 28.08.2017 року №3332/82-17, аналіз проекту землеустрою на відповідність земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 в основному відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

06.04.2021 року позивач звернувся до Зеленопідської сільської ради територіальної громади Херсонської області із заявою про затвердження проекту землеустрою.

Рішенням Зеленопідської сільської ради ХІ сесії 8 скликання від 30.04.2021 року №432 відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 1,8330 га за кадастровим №6523582700:02:001:0773 із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Костогризівського старостинського округу Зеленопідської сільської ради.

Підставою для прийняття вказаного рішення став висновок сільської ради про невідповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Так, у рішенні зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою», з урахуванням зміни повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної і комунальної форми власності з 01.01.2013 року, відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», визначено термін дії дозволів наданих органами державної влади та місцевого самоврядування до набрання чинності закону №497-VIII. Даний Закон набув чинності з 27.06.2015 року, п. 1 та 2 розділу І Прикінцеві та перехідні положення даного Закону визначено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Не погоджуючись із правомірністю та обґрунтованістю рішення відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно із ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частинами 1, 4, 5, 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки могло бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Одночасно слід враховувати, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою" від 02.06.2015 року №497-VIII, який набрав чинності 27.06.2015 року, внесено зміни до Земельного кодексу України.

Зокрема ст. 186 Земельного кодексу України "Погодження і затвердження документації із землеустрою" викладено у новій редакції, внесені відповідні зміни до Законів України "Про землеустрій", "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних паїв", "Про охорону земель", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про державну експертизу землевпорядної документації", "Про державний земельний кадастр" та інші.

До Закону України "Про землеустрій" внесено зміни, зокрема, у ч. 4 ст. 35, де слова "технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку" замінено словами "документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)".

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №497-VIII встановлено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідно до Указу Президента України "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" від 15.10.2020 року №449 постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року №1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", з метою забезпечення здійснення реформ у сфері земельних відносин та створення умов для реалізації прав громадян України і територіальних громад у цій сфері, починаючи з 17.11.2020 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності належить передати у комунальну власність територіальних громад.

Аналізуючи приписи п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №497-VIII, апеляційний суд доходить висновку, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення, зокрема, органів виконавчої влади про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 27.06.2017 року.

Разом з цим, розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Як свідчать обставини справи, проект землеустрою розбролений за замовленням позивача у 2016 році. Останнє погодження проекту відбулось у серпні 2017 року.

На переконання апеляційного суду, в силу приписів п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №497-VIII та Указу Президента України від 15.10.2020 року №449 і постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року №1113, розроблений відповідно до рішення органу виконавчої влади проект землеустрою після погодження в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, підлягав затвердженню сільською радою за відповідним зверненням громадянина, що й було дотримано позивачем.

Водночас, оскільки відповідачем відмовлено позивачу у затвердженні розробленого проекту землеустрою з підстав помилкових висновків щодо недотримання ним установлених строків щодо подання проектної документації на затвердження і по суті відповідне звернення позивача не вирішено (не прийнято рішення про затвердження чи відмову в цьому, за наявності передбачених законних підстав), колегія суддів, з огляду на положення ст. 2 КАС України, вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача є саме висновок про скасування рішення сільської ради із зобов`язанням відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Зеленопідської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Зеленопідської сільської ради від 30.04.2021 року №432 про відмову ОСОБА_1 в затвердженні проекту, виробленого ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 1,8330 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області кадастровий номер - 6523582700:02:001:0773.

Зобов`язати Зеленопідську сільську раду територіальної громади Херсонської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.04.2021 року вх. №35/ш-21 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, загальною площею 1,8330 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області кадастровий номер - 6523582700:02:001:0773.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв