Ухвала

від 21.10.2022 по справі 381/2002/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 381/2002/22

Провадження №2/369/5366/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2022 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., розглянувши матеріали цивільної справи за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

При вирішенні питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суддя перевіряє відповідність поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту відповідно до статей 175, 177 ЦПУ України.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Справи про позбавлення батьківських прав з одного боку є засобом захисту прав дитини, а з іншого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків у разі неможливості зміни їх поведінки в кращу сторону.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачкою не надано довідки про місце проживання дітей разом з нею та підтвердження факту утримання дітей; характеристики з місця навчання дітей із зазначенням участі батьків у вихованні дітей; довідки із позакласних занять (гуртків, секцій, змагань, індивідуальних занять тощо) із зазначенням інформації відносно того, хто оплачує заняття та цікавиться життям дітей; висновку психолога після бесіди з дітьми (за наявності); не надано доказів, які стосуються батьків дитини, зокрема, щодо місця їх проживання, характеристики, роду занять, даних про доходи, участі у житті дітей, їх утриманні та інше.

Зазначена позивачкою інформація є недостатньою для об`єктивного вирішення справи і встановлення дійсних обставин.

Крім того, при розгляді судом спору щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування (ч.4 ст.19 СК України). Проте до участі у справі не залучено відповідний орган опіки та піклування, хоча саме таких орган подає до суду письмовий висновок щодо обставин справи із зазначенням доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав. Тож позивачці слід вказати в позовній заяві орган опіки та піклування та надати пакет документів для вручення такій особі.

Розглянувши матеріали позовної заяви вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.

Згідно п. 5, 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно із ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Отже, відповідно до положень ст. 19 СК України, питання щодо позбавлення батьківських прав певної особи повинно обов`язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачею про це письмового висновку, однак, в матеріалах позовної заяви відсутній висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Позивачем не зазначено, чи взагалі розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.

Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

При цьому, у позові відсутні будь-які дані з приводу того, чи вживалися до відповідача будь-які заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Однак позивачем у заяві не зазначено, а до заяви не долучено належних доказів щодо попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази. Збір означеної доказової бази є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав. Такий етап можна назвати підготовчим й основним. Далі процес позбавлення батьківських прав можна умовно поділити на 3 етапи:

1 етап - етап звернення з відповідною заявою про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.

2 етап - судовий етап.

3 етап - виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав.

А тому, суд вважає, що позивач не зазначила відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, як цього вимагає п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

У цьому контексті суд звертає увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, представником позивача при подачі позовної заяви не було сплачено судовий збір.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - становить 2481,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно:

1) зазначити та додати до позовної заяви докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

2) зазначити в позовній заяві відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

3) сплати судовий збір у розмірі 992,40 грн. та подати до суду оригінал документу, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

4) залучити відповідний орган опіки та піклування, надати письмовий висновок щодо обставин справи із зазначенням доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав. Тож позивачці слід надати пакет документів для вручення такій особі.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, тому суддя залишає її без руху.

Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Повідомити про необхідність усунення недоліків шляхом направлення їй копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Я. Волчко