Повістка

від 08.11.2022 по справі 470/686/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

08.11.22

22-з/812/69/22

Провадження № 22-з/812/69/22

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 202 року м. Миколаїв Справа № 470/686/21

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання Ковальському Є.В.,

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Климовича Андрія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Березнегуватської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Березнегуватської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Доводи позову обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Після його смерті до спадкового майна увійшла земельна ділянка площею 7,04 га з кадастровим номером 4821183000:03:000:0158, яка знаходиться на території Березнегуватської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту про право приватної власності на землю.

В подальшому в Державному кадастрі уточнено площу цієї ділянки 7,0397 га та внесені відповідні відомості до Реєстру речових прав на нерухоме майно.

17 грудня 2004 року ОСОБА_3 склав заповіт щодо цієї земельної ділянки, відповідно до якої заповів її ОСОБА_1

09 червня 2021 року ОСОБА_4 звернувся до Березнегуватської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3

26 листопада 2021 року позивач отримав від Березнегуватської державної нотаріальної контори постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 з огляду на те, що заповіт не внесено до реєстру заповітів.

Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 7.0397 га з кадастровим номером 4821183000:03:000:0158, яка знаходиться на території Березнегуватської селищної ради Баштанського району Миколаївської області

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 20 липня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник ОСОБА_5 , задоволено.

Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від від 20 липня 2022 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Березнегуватської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821183000:03:000:0158, площею 7.04 га, що розташована в межах території Мурахівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3804 грн 13 коп. судового збору.

17 жовтня 2022 року ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , надав до Миколаївського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, де заявник просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн ОСОБА_1 , пов`язані з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Представник ОСОБА_2 адвокат Кудлай Н.О. в письмових запереченнях на зазначену заяву не погодилась з розміром витрат на професійну правничу допомогу, яку представник позивача просив стягнути з ОСОБА_2 . Посилалась на те, що визначений позивачем та його адвокатом розмір гонорару у даній справі є завищеним зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, є неспівнімрним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг станом на сьогодні. У цьому випадку ОСОБА_1 не дотримано принципу розумності визначення розміру гонорару, виходячи з конкретних обставин та складності справи, а також фінансового стану обох сторін. Вважає, що співмірною вартістю адвокатських послуг у даній справі є 7000 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, повідомлені апеляційним судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Представник відповідача через засоби електронного зв`язку надала до суду заяву з проханням розглядати справу без участі відповідача та його представника. З огляду на приписи частини 2 статті 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглянути справу без учасників справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині 4 статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 частини 1 статті 1, частин 3 та 5 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті 19Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» видамиадвокатської діяльності,зокрема,є:надання правовоїінформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20.

З матеріалівцивільної справивбачається,що 19листопада 2021року ОСОБА_1 із адвокатським бюро Адвокатське бюро Андрія Климовича в особі керуючого партнера Климовича А.В., уклали договір про надання правничої (правової) допомоги, за умовами якого адвокатське бюро зобов`язалось надати ОСОБА_1 професійну правничу допомогу.

Укладеним договором визначено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025 року. Вартість надання професійної правничої (правової) допомоги Виконавцем відповідно до цього Договору встановлюється Додатковою угодою (пункти 2.1, 3.1. Договору).

Додатковою угодою до зазначеного Договору від 19 листопада 2021 року Сторони домовились, що вартість послуг Виконавця з надання правничої (правової) допомоги Замовнику ОСОБА_1 щодо визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821183000:03:000:0158 площею 7,0397 га є фіксованою та у суді першої інстанції становить 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень, а в суді апеляційної інстанції 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Сторони домовились, що вартість послуг Виконавця з надання правничої (правової) допомоги Замовнику згідно з цією додатковою угодою буде сплачена протягом 90 робочих днів з дня прийняття рішення судом апеляційної інстанції (пункт 3 додаткової угоди).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої та апеляційної інстанції у справі, ОСОБА_6 надав копію акту приймання-передачі наданих послуг № 4 від 14 жовтня 2022 року, за яким адвокат Климович А.В надав такі послуги:

при розгляді справи у суді першої інстанції:

- аналіз нормативного регулювання та судової практики щодо підстав та порядку визнання права власності на нерухому майно в порядку спадкування (2,0 год);

- написання позовної заяви щодо визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821183000:03:000:0158 площею 7,0397 га для подачі до Березнегуватського районного суду Миколаївської області (5,0 год);

- формування комплекту позовної заяви щодо визнання права власності на

земельну ділянку з кадастровим номером 4821183000:03:000:0158 площею 7,0397 га з додатками для суду та копії позовної заяви з додатками для відповідача і третьої особи (0,25 год);

- направлення адвокатом засобами поштового зв`язку позовної заяви до

Березнегуватського районного суду Миколаївської області (0,25 год);

- участь у судових засіданнях по справі № 470/686/21 в суді першої інстанції

(включаючи час на дорогу до суду) (2,0 год);

-написання та подача до суду клопотань по справі № 470/686/21 про відкладення розгляду справи, проведення засідання в режимі відеоконференції, ознайомлення з матеріалами справи (0,5 год);

- ознайомлення з матеріалами справи № 470/686/21 (0,25 год).

При розгляді справи у суді апеляційної інстанції:

- аналіз рішення суду першої інстанції на відповідність чинному законодавству (1,5 год);

- пошук судової практики, яку неправильно застосував суд першої інстанції у справі № 470/686/21 (1,0 год);

- написання апеляційної скарги у справі № 470/686/21 (3,0 год);

- формування комплекту апеляційної скарги з додатками для суду, відповідача та третьої особи (0,25 год).

Оплата за договором про надання правничої допомоги від 19 листопада 2021 року на час розгляду заяви не проведена.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункт 61 Постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат колегія суддів враховує, що апеляційну скаргу було задоволено, а також, складність справи, обсяг та характер виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторони, та вважає, що з урахуванням вимог розумності та справедливості судових витрат, виходячи зконкретних обставинсправи,її складності,колегія суддівапеляційного судудійшла висновкупро наявністьпідстав длязменшення їхрозміру тастягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат напрофесійну правничудопомогу урозмірі 8 000 грн, понесені під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, про що згідно до пункту 3 частини 1статті 270 ЦПК Українинеобхідно ухвалити додаткове судове рішення.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Климовича А.В. про стягнення витрат на правову допомогу, понесених під час розгляду справи у суді першої інстанції, слід відмовити, оскільки, як встановлено з матеріалів справи, така заява в суді першої інстанції заявником не подалась.

Керуючись статтями 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Климовича Андрія Володимировича, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 8000(вісімтисяч)грн врахунок витрат,пов`язаних зправничою допомогоюадвоката під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М.Яворська

Повний текст додаткової постанови складено 08 листопада 2022 року.