Рішення

від 01.11.2022 по справі 941/735/20

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.11.2022

Провадження № 2/389/663/21

ЄУН 941/735/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2022 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Чуканової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Петрівської селищної ради Кіровоградської області та Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області про відшкодування шкоди за одержані доходи,-

В С Т А Н О В И В:

До Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області 21 жовтня 2021 року з Олександрійського міськрайонного суду Кіроворадської області відповідно до розпорядження суду, для розгляду, надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 від 17 травня 2020 року, в якій він просить встановити факт неправомірного набуття і зберігання у себе, ОСОБА_2 частки спадкового майна, за його рахунок, від спадщини померлого батька ОСОБА_3 , без достатньої правової підстави; відшкодувати доходи від безпідставно набутої частки, його вартістю, на момент розгляду судом справи, та вважати доцільним збільшити частку майна, яка належить йому від цієї спадщини, через недобросовісну поведінку відповідача.

На обґрунтування заяви вказав, що після смерті його батька ОСОБА_3 , який мешкав в селі Новопетрівка Петрівського району Кіровоградської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилася спадщина, що включає в себе державний акт на земльну ділянку (пай) серії І-КР №005208 від 21 січня 2002 року, площею 10,16 га, зареєстрованого за №16. У Петрівській районній державній нотаріальній конторі Кіровоградської області зареєстрована спадкова справа за №109/2005, на підставі його заяви і ОСОБА_2 про прийняття спадщини у відповідності до ст.1270 ЦК України. За життя батько власноручно передав йому оригінал зазначеного державного акта на землю та вимагав нікому його не віддавати і не передавати. Цей факт добре був відомий відповідачу і спаввідповідачам. Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2006 року за ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку серії І-КР №00520816, якою користувався батько. На підставі цього рішення суду ОСОБА_2 отримала замість зазначеного державного акта на землю новий державний акт серії КР №040425 від 04 липня 2007 року, площею 10,16 га. Ухвалою апеляційного суду від 18 листопада 2000 року, рішення Петрівського районного суду від 10 грудня 2006 року було скасовано з направленням справи на новий розгляд. Ухвалою Петрівського районного суду від 08 листопада 2011 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, було закрито у зв`язку відмовою позивача від позову. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 березня 2016 року Державний акт на землю серії КР №040525 від 04 липня 2007 рок на ім`я ОСОБА_2 визнано судом недійсним за його позовом. Цим недійсним актом і пов`язаними з ним діяннями і поведінкою, відповідачем нанесена йому шкода.

Так, 08 квітня 2005 року він приїхав у село Новопетрівка і разом з ОСОБА_2 був на похованні батька ОСОБА_3 . Потім звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття його спадщини. Постановою Петрівської деравної нотаріальної контори від 26 червня 2006 року за №414, йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, з посиланням на те, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом може бути видано на ім`я ОСОБА_2 . Він, ОСОБА_1 1937 року народження, є пенсіонером і має право відповідно до ст.1241 ЦК України на обов`язкову частку.

Відповідно до законодавства України, спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв увесь склад спадщини. ОСОБА_2 заволоділа державним актом на землю батька, але свідоцтво про право на спадщину на нього до цього часу не оформила. В день поховання батька заборонила йому частково користуватися хатою батька і присадибною ділянкою, пославшись на заповіт від 24 березня 2005 року, яким все майно передано лише їй.

15 листопада 2006 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до сільської ради і Петрівської РДА про визнання за нею права власності на земельну ділянку (пай) батька ОСОБА_3 державний акт серії І-КР №005208 від 21 травня 2002 року. При цьому, в позовній заяві вказала недостовірну інфоримпція, про те, що державний акт на право власності на землю загублено та вона не знає його місця проживання, тим самим ввела суд в оману. Вводячи суд в оману, з порушенням статей 1235, 1241 ЦК України, ОСОБА_2 , без достатньої правової підстави, безпідставно заволоділа його часткою спадкового майна.

Після скасування рішення суду на підставі якого ОСОБА_2 отримала новий державний акт на землю і закриття судом справи про визнання права власності на спадкове майно у зв`язку з її відмовою від позову, відповідач і співвідповідачі не скасували реєстрацію державного акта на землю, та ОСОБА_2 безпідставно продовжила ним користуватися, а значить і його часткою у спадщині, що є доказом недобросовісного набуття майна останньою. Земельна ділянка знаходиться в оренді. Таким чином, з 2005 року по 2020 рік ОСОБА_2 одержує доходи від земельної ділянки, у тому числі і ті, які він повинен був отримувати успадкувавши належну йому частку у спадщині батька. Вказані обставини змусили його звернутися з даним позовом до суду.

Визначити розмір заподіяної йому шкоди (неодержаних доходів, упущеної вигоди), він самостійно не може, оскільки розмір належної йому частки у спадщині від усього складу спадщини не встановлено, через не оформлення ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадкове майно. Розмір одержаних доходів ОСОБА_2 з 2005 року по 2020 року, від якого залежить і розмір нанесеної йому шкоди в грошовому вимірі, може бути встановлено розрахунками відповідних органів за вимогою суду.

На позовнузаяву представником відповідача06грудня 2021року подановідзив,в якому вона,вважаючи днийпозов безпідставним,просила закритипровадження усправі тавказала,що позивачемне наданожодних доказівпро здійсненнядержавної реєстраціїналежного йому прававласності наобов`язкову часткузі спадковогомайна,що залишилосяпісля смертібатька.Тобто,в данийчас позивач ОСОБА_1 не являєтьсявласником майна(йогочастини),що залишилося післясмерті ОСОБА_3 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а отжепозов є передчасним і не обгрунтваним. Відповідач ОСОБА_2 , на момент розгляду справи також не отримувала правовстановлюючий документ на належне їй спадкове майно, що залишилося після смерті батька. Крім того, позивач вказує у позовній заяві, що майно за користування яким слід відшкодовувати кошти, складається із земельної ділянки кадастровий номер 3524985900:03:000:0018. При цьому, в результаті перегляду публічної кадастрової карти України та відомостей наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, встановлено, що відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3524985900:03:000:0018, відсутні. Відсутність відомостей у державному земельному кадастрі та в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про земельну ділянку з кадастровим №3524985900:03:000:0018 є беззаперечним доказом відсутності предмету спору.

Позивач у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи містяться його заяви та клопотання, в яких він просить задовольнити його позовні вимоги та розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Стрижак І.О. у судове засідання не з`явилися, подали заяву, в якій просили розглядати справу за їх відсутності та відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача Петрівської селищної ради Кіровоградської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та міце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позов не надав, будь-які заяви, клопотання до суду не надходили.

Представник відповідача Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розглядати справу за відсутністю представника адміністрації з прийняттям рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за даними паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 20 лютого 2009 року, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.44 т.2).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть та актового запису про смерть №5 від 11 квітня 2005 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Новопетрівка Петрівського району Кірвоградської області помер ОСОБА_3 , у віці 94 роки (а.с. 2-3,4,37 т.2).

На день смерті ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований в селі Новопетрівка Петрівського району Кіровоградської області, за вказаною адресою на день його смерті окрім нього, ніхто не проживав і не був зареєстрований, про що свідчить довідка Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області від 07 листопада 2005 року (а.с. 38 т.2).

18 листопада 2003 року приватним нотаріусом Петрівського районного нотаріального округу було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №22274, заповіт ОСОБА_3 відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати йому на день смерті, і на що він за законом матиме право, заповів своєму сину ОСОБА_1 (а.с. 39 т.2)

25 березня 2005 року Червонокостянтинівською сільською радою від імені ОСОБА_3 посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №21 заповіт, яким він усі його права та обов`язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права і обов`язки, які можуть належати йому у майбутньому, та усе своє майно де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право, заповів ОСОБА_2 (а.с. 39 т.2)

Як свідчить наявна в матеріалах справи копія державного акта на парво приватної власності на землю серії І-КР №005208, ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Олександрійської районної державної адміністрації від 07 травня 2002 року №212-р передано у приватну власність земельну ділянку, площею 10,16 га в межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Червонокостянтинівської сільської раади, ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер:3524985900:03:000:0018. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №16 (а.с. 12 т.1). Як стверджує позивач оригінал державного акта знаходиться у нього.

12 квітня 2005 року до Петрівської районної державної нотаріальній контори звернулася ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 за заповітом (а.с. 35 т.2).

На підставі вказаної заяви нотаріусом того ж дня заведено спадкову справу за №109 (номер у спадковому реєстрі 4004663) (а.с. 32 т.2).

05 червня 2005 року заяву про прийняття спадщини ОСОБА_3 за заповітом подано ОСОБА_1 (а.с. 36 т.2).

26 червня 2006 року нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину (крім обов`язкової частки). У постанові вказано, що 26червня 2006року донотаріальної конторизвернувся ОСОБА_1 з проханнямвидати свідоцтвапро правона спадщинуза заповітом(навсе майно),посвідченим КаліушкоО.Є.,приватним нотаріусомПетрівського районногонотаріального округуКіровоградської області18листопада 2003року пореєстру за№ 2274,на земельнуділянку,яка розташованана територіїПетрівського районуКіровоградської областіта житловийбудинок АДРЕСА_2 після батька ОСОБА_3 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .Вивченням спадкової справи померлого за № 109 від 12 квітня 2005 року встановлено, що після смерті ОСОБА_3 протягом 6-ти місячного строку в Петрівську державну нотаріальну контору надійшло 2 заяви про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом (на все майно), посвідченим Червонокостянтинівською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області 25 березня 2005 року по реєстру за № 21 від його дочки - ОСОБА_2 та за заповітом (на все майно), посвідченим Каліушко О.Є., приватним нотаріусом Петрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області 18 листопада 2003 року по реєстру за № 2274 від його сина ОСОБА_1 . Згідно зі ст.1251 ЦК України, якщо в населеному пункті немає нотаріуса, заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Згідно зі ст.1254 ЦК України, заповідач має право бути в який час скасувати заповіт. Заповідач має право в будь який час скласти новий заповіт. Заповіт, який був складений пізніше, скасовує попередній заповіт. Тому, свідоцтво про право на спадщину за заповітом може бути видані на ім`я ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , 1937 року народження, є пенсіонером і має право, згідно зі ст.1241 ЦК України, на обов`язкову частку (а.с.11 т.1).

З ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 08 лютого 2011 року вбачається, що ОСОБА_1 27 березня 2008 року подав до суду позов про визнання правочину заповіту від 25 березня 2005 року складеного ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 недійсним та неправомірним. Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено та вказане ріщення касаційною інстанцією залишено в силі (а.с. 81-82 т.1).

26 листопада 2013 року ОСОБА_1 подав нотаріусу заяву про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, яка складається з житлового будинку та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,16, яка розташована на території Червонокостянтинівської сільської ради, ділянка № НОМЕР_4 , та рухомого майна. На вказану заяву ОСОБА_1 нотаріусом надано відповідь, де вказано, що у спадковій справі вже є його заява про прийняття спадщини від 02 червня 2005 року, де він поміж іншого повідомляє нотаріуса, що документи необхідні для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину будуть надані ним додатково. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Таким чином ОСОБА_1 необхідно звернутися особисто до нотаріальної контори та надати правовстановлюючі документи на майно померлого, або уповноважити довіреністю представника на такі дії (а.с. 31-48 т.2).

Відомостей, про те, що ОСОБА_2 нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 матеріали спадкової справи не містять.

15листопада 2006року ОСОБА_2 звернулася доПетрівського районногосуду зпозовною заявоюпро визнанняправа власностіна спадковемайно,відповідачем зазначила Червонокостянтинівськус/Рада.Підставу дляподання позовноїзаяви обґрунтувалазагубленням державногоакта направо власностіна земельнийпай.За наслідкамирозгляду вказаноїзаяви Петрівськимрайонним судомКіровоградської області19грудня 2006року ухваленорішення,яким за ОСОБА_2 визнано правовласності наземельну часткупай посвідченудержавним актомна правоприватної власностіна земельнуділянку серіїІ-КР№00520816 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області за №16 від 21 травня 2002 року на ім`я ОСОБА_3 (а.с. 14 т.1).

На підставі вказаного рішення суду Петрівським районним відділом земельних ресурсів на ім`я ОСОБА_2 04 липня 2007 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР №046425, відповідно до якого останній у власність передано земельну ділянку з кадастровим номером 3524985900:02:000:0018, яка розташована на території Чеовонокостянтинівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровнао в книзі записів державних актів на право власності на землю за №18 (а.с. 15 т.1).

Відомості про земельну ділянку кадастровий номер 3524985900:03:000:0018, не внесені до Державного земельного кадастру та відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.182, 227 т.1) Земельна ділянка №3524985900:02:000:0018, площею 6,308 на для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Кіровоградська область Петрівський район Червонокостянтинівська сільська рада, зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 відповідно до державного акта, серії ІV-КР №019016, виданого 22 січня 2001 року, видавник Червонокостянтинівська сільська рада (а.с.103-105 т.2).

Як свідчить лист головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29 вересня 2022 року наданий на запит суду, державний акт серії І-КР №005208 від 21 травня 2002 року виданий на ім`я ОСОБА_3 та державний акт серії КР №040425 від 04 липня 2007 року виданий на ім`я його спадкоємця ОСОБА_2 , посвідчують право власності на одну й ту ж земельну ділянку кадастровий номер 3524985900:03:000:0018. При виготовленні державного акта серії КР №040425 від 04 липня 2007 року було допущено технічну помилку в номері зони у кадастровому номері замельної ділянки, та виникло дублювання кадастовго номера 3524985900:02:000:0018 (а.с. 121-122 т.2).

У подальшому, ухвалою апеляційного суду від 18 листопада 2009 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , зазначене вище рішення Петрівського районного суду від 10 грудня 2006 року про визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну частку пай спадкодавця ОСОБА_3 , було скасовано з направленням справи на новий розгляд (а.с. 16 т.1). Ухвалою Петрівського районного суду від 08 листопада 2011 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно (справа №2-3/2011р) закрито у зв`язку відмовою позивача від позову (а.с. 17 т.1).

Після зазначеного ОСОБА_1 подав до суду позов до Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_2 , третя особа: відділ Держеокадастру у Петрівському районі Кіровоградської області, про визнання недійними державних актів на право власності на земельні дільнки та зобов`язання скасувати їх державну реєстрацію (справа №400/382/15-ц). За наслідками розгляду вказаного позову, Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області 15 березня 2016 року у справі ухвалено рішення яким визнано недійсним державний акт серії КР №040425 на право власності на земельну ділянку, площею 10,16 га, яка розташована на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, який 04 липня 2007 року був виданий ОСОБА_2 . У задоволенні позову щодо зобов`язання державних органів скасувати реєстрацію недійсного державного атка відмовлено, з огляду на те, що ця вимога є похідною від першої. У разі відмови здійснити скасування державної реєстрації державного акту позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з підстав оскарження вказаних дій (а.с. 18-20 т.1).

Поміж іншого у листі головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29 вересня 2022 року зазначено, що у відділі №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держеокадастру у Кіровоградській області наявна інформація про наступні права на земельну ділянку з кадастровим номером 3524985900:03:000:0018. Право власності: з 21 травня 2002 року ОСОБА_3 відповідно до державного акта серії І-КР №005208, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №16 від 21 травня 2002 року; з 04 липня 2007 року ОСОБА_2 відповідно до державного акта серії КР №040425, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів ореди землі за №18 від 04 липн 2007 року. Право оренди: ПСП «Баштанське» строком 3 роки 6 місяців відповідно до договору оренди, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №040938200241 від 26 травня 2009 року; ФГ «Агромент»,відповідно до даних, що надійшли до ДЗК в порядку інформації взаємодії ДРРП, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 36017892 від 19 березня 2020 року, відомості про строк дії у ДЗК відсутні; ТОВ «Укрмінпром», відповідно до даних, що надійшли з ДЗК і порядку інформації взаємодії з ДРПП, номер запису про право в державному реєстрі прав 36986125 від 22 червня 2020 року строком на 10 років (а.с. 121-122 т.2).

Відповідно до ст.ст.1216, 1217, 1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, при цьому заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

При спадкуванні за заповітом до спадкування закликаються ті особи, яких спадкодавець визначив у своєму заповіті.

Статтею 1235 ЦК України заповідачеві надано право без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Але заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Статтею 1241 ЦК передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право спадкоємців на спадкове майно підтверджується свідоцтвом про право на спадщину (за законом чи за заповітом), яке видається державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Строк для звернення спадкоємця за отриманням свідоцтва про право на спадщину законодавством не обмежено.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст.1297 ЦК України).

Видача свідоцтва про право на спадщину є підставою для закріплення права власності на нерухоме майно та свідчить про законність набуття такого майна. Під час видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно відбувається прийняття речових прав на таке майно, при цьому остаточний перехід права власності та його належне закріплення відбувається після державної реєстрації такого права.

Статтею 68 Закону України «Про нотаріат» вiд 02 вересня 1993 № 3425-XII з відповідними змінами і доповненнями, визначено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Після державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно воно вважається таким, що офіційно визнане та підтверджене державою, згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» нотаріус як спеціальний суб`єкт в день видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно проводить державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав та вносить відомості про перехід права власності на ім`я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

У відповідності до п.23 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикуу справахпро спадкування»від 30травня 2008року,№7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згіднозі ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зібрані у справі докази вказують на те, що позивач, будучи спадкоємцем першої черги за законом спадкодавця ОСОБА_3 та маючи право на обов`язкову частку в його спадщині, у пердбачений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття його спадщини та заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, зокрема на частку земельної ділянки з кадастровим номером 3524985900:03:000:0018, яка розташована на території Червонокостянтинівської сільської раади, ділянка № НОМЕР_3 , та належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-КР №005208, але нотаріусом свідоцтво про право на спадщину не видано, з тих підстав, що спадкоємцем не надано правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно, про що йдеться в листі нотаріуса адресованого позивачу від 03 вересня 2013 року. Як стверджує позивач оригінал державного акта на право приватної власності на земельну ділянку І-КР №005208 знаходиться у нього. Тобто позивач не здійснив всіх дій, які необхідні для видачі йому свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином право ОСОБА_1 на спадкове майно не підтверджено, його фактична частка не визначена.

Постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на обов`язкову частку, у тому числі на частку земельної ділянки, нотаріусом не виносилась. У судовому порядку право власності на частку у спадковому майні не визнавалося.

З огляду на те, що позивачем не набуто право власності на спадкове майно ОСОБА_3 - частку земельної ділянки з кадастровим номером 3524985900:03:000:0018, загальною площею 10,16 га в межах згідно з планом, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Червонокостянтинівської сільської ради, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-КР №005208, позовні вимоги є безпідставними, право вимоги у нього не виникає. Зрештою, виданий відповідачу ОСОБА_2 державний акт серії КР №040425 на право власності на земельну ділянку, яку вона успадкувала після смерті спадкодавця ОСОБА_3 визнаний недійсним, достовірних доказів, про те що вона фактично продовжує розпоряджатися вказаною земельною ділянкою не встановлено.

Враховучи вищевикладене, суд приходить до преконання про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судовий збір сплачений позивачем не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13, 81,89, 141, 259, 263 -265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Петрівської селищної ради Кіровоградської області та Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області про відшкодування шкоди за одержані доходи, відмовити.

Сплачений позивачем судовий збір за подання даного позову до суду залишити по фактично понесеному.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , паспорт НОМЕР_6 .

Відповідач - Петрівська селищна рада, місцезнаходження: вул. Святкова, 7, смт Петрове Олександрійського району Кіровоградськоїх області, код ЄДРПОУ 04364199.

Відповідач - Олександрійська районна державна адміністрація: вул.Шеченка, 132, м.Олександрія Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04055144.

Суддя Г.В. Берднікова