Рішення

від 12.10.2022 по справі 905/212/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.2022 Справа №905/212/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., судді Макарової Ю.В., судді Зекунова Е.В.,

секретар судового засідання Лукашенко В.Є.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінуніверсал", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой", м. Донецьк

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Джевис", м. Донецьк

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 82 999 902,71грн.

за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой", м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінуніверсал", м. Київ

про визнання кредитного договору №104К-02Ю від 05.11.2013 недійсним

представники сторін у судове засідання не з`явились

До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Південкомбанк» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой", до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Джевис" про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 82 999 902,71грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 умов кредитного договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю від 05.11.2013.

Ухвалою суду від 04.06.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

19.06.2015 супровідним листом №09/3061 від 17.06.2015 позивачем були надані меморіальні ордери на підтвердження видачі кредитних коштів та виписки по особовому рахунку.

21.07.2015 на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на недійсність кредитного договору №104К-02Ю від 05.11.2013 та позадоговірну видачу кредитних коштів.

04.08.2015 на адресу суду від позивача надійшли пояснення на відзив відповідача-1, в яких позивач спростовує позицію відповідача-1.

23.10.2015 на адресу суду від відповідача-1 надійшла зустрічна позовна заява до Публічного Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Південкомбанк» про визнання кредитного договору №104К-02Ю від 05.11.2013 недійсним.

Ухвалою суду від 28.10.2015 зустрічний позов було прийнято до розгляду разом з первинним.

20.11.2015 на адресу суду від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.09.2021 замінено позивача та за зустрічним позовом відповідача Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінуніверсал».

Ухвалою суду від 23.02.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.03.2022.

16.03.2022 судове засідання у справі № 905/212/15 не відбулось у зв`язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста Харкова та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи.

Ухвалою суду від 08.08.2022 зобов`язано сторін висловити свою позицію щодо призначення розгляду справи по суті.

Направлення ухвали здійснювалось шляхом електронного листування.

Ухвалою суду від 03.10.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.10.2022.

Направлення ухвали здійснювалось шляхом електронного листування (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, fgvfo@fg.gov.ua) через електронний суд та публікацією на сайті Господарського суду Донецької області.

Відповідачем-2 впродовж розгляду справи відзив на позовну заяву не був наданий.

У судове засідання 12.10.2022 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, суд встановив наступне.

05.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" (далі - банк, кредитор або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" (далі - позичальник або відповідач-1) укладений договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 104К-02Ю (надалі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (надалі - кредит) на наступних умовах: ліміт кредитування - 53500000,00 грн., кінцевий строк дії кредитної лінії до 04 листопада 2014 року, ціль використання - поповнення обігових коштів, процентна ставка - 24,50% річних.

Пунктом 1.3.4 кредитного договору (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №4 від 08.05.2014) передбачено, що в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, поручителем виступає ТОВ « Джевис».

Згідно пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 кредитного договору для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику позичкової рахунок №2062.7.023031.004 (код за ЄДРПОУ 31660851) в РУ ПАТ «КБ «Південкомбанк» м.Донецьк, код банку (МФО) 335946 (надалі - «позичковий рахунок»). Видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (надалі за текстом кожна окрема частина - «транш») на цілі, визначені п.1.1 цього договору, шляхом зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ 31660851) в РУ ПАТ «КБ «Південкомбанк» м. Донецьк, код банку (МФО) 335946, на підставі письмової заяви позичальника. Моментом (днем) надання траншу кредиту вважається день зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ 31660851) в РУ ПАТ «КБ «Південкомбанк» м.Донецьк, код банку (МФО) 335946, суми відповідного траншу кредиту. Моментом (днем) повернення траншу кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок кредитора, зазначений в пункті 2.1 цього договору, грошових коштів на суму траншу кредиту. Термін користування позичальником кожним траншем кредиту не може перевищувати кінцевого строку дії кредитної лінії.

В пунктах 2.6 - 2.8 кредитного договору зазначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, за період з першого по останнє число поточного місяця, а також у день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії. Якщо останнє число поточного місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, нарахування процентів здійснюється напередодні. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за методом «факт/360» (фактична кількість днів користування кредитом у місяці та 360 днів в році). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії. Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно, 05 число місяця (включно), наступного за звітним, а також в день повернення кредиту в повній сумі, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії, на рахунок №2068.6.023031.001 (код за ЄДРПОУ 31660851) в РУ ПАТ «КБ «Південкомбанк» м.Донецьк, код банку (МФО) 335946.

Відповідно до п. 2.14, пп. 2.14.1, 2.14.2, 2.14.3, 2.14.4 кредитного договору у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі згідно з рішенням Верховної Ради України, Національного банку України, внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів, визначених п.1.1 цього договору, в такому порядку:

- Про намір змінити розмір процентів за надання кредиту, кредитор зобов`язаний повідомити позичальника не пізніше ніж за 15-ть робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладання відповідну додаткову угоду.

- У разі, якщо позичальник погодиться зі зміненим розміром процентів за кредитом, він зобов`язаний протягом строку, зазначеного в пп. 2.14.1 цього договору, підписати надану кредитором додаткову угоду про внесення змін до цього договору та повернути її кредитору.

- У разі, якщо позичальник не погодиться з запропонованими кредитором розмірами процентів, він зобов`язаний протягом строку, зазначеного в пп. 2.14.1 цього договору, повернути кредитору існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі які пов`язані з цим договором, в повному обсязі. Після сплати позичальником зазначених сум дія цього договору вважається припиненою.

- У випадку, якщо протягом строку зазначеного підпункті 2.14.1 цього договору, від позичальника не надійде письмової відповіді про незгоду на зміну процентної ставки за кредитом, або позичальником не буде підписана додаткова угода до цього договору, буде вважатися, що ним узгоджена змінена процентна ставка, і після спливу зазначеного строку кредитор має право застосовувати відповідно до умов цього договору новий розмір процентної ставки.

Згідно з п. 1 пп. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 кредитного договору кредитор зобов`язаний протягом одного робочого дня від дати виконання позичальником п.п. 3.3.1 цього договору, відкрити позичальнику в РУ ПАТ «КБ «Південкомбанк» м. Донецьк, код банку (МФО) 335946, рахунок, за яким обліковується кредит; завчасно повідомляти позичальника про намір змінити розмір процентної ставки та комісії в порядку, визначеному пунктом 2.14 цього договору; надати позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Зобов`язання кредитора щодо надання позичальнику кредиту дійсне протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору. У разі неотримання позичальником першого траншу кредиту протягом вказаного терміну, кредитор не несе безумовних зобов`язань з надання кредиту за цим договором.

В пп. 3.2.4 кредитного договору зазначено, що кредитор має право, зокрема, вимагати від позичальника надання ним та/або третьою особою додаткових засобів забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, та/або проведення їх повної чи часткової заміни; або вимагати повернення кредитору існуючої суми заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, які пов`язані з цим договором, в повному обсязі протягом трьох робочих днів з дня отримання вимоги кредитора у разі: погіршення фінансового стану позичальника, який визначається за методикою кредитора; настання обставин, які призвели до зменшення ринкової вартості предмета застави/іпотеки; виникнення або збільшення збитків за останній звітний період більш ніж на 20 (двадцять) процентів порівняно з попереднім звітним періодом; перенесення кредиту до групи з більш високим рівнем ризику; зменшення грошових надходжень на поточний рахунок позичальника за місяць, що минув, більш ніж на 25 (двадцять п`ять) процентів, порівняно з середньомісячними надходженнями за останні 3 (три) місяці, що передували дню видачі першого траншу кредиту.

Пунктом 4.2 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором,а також прострочення строків повернення кредитних коштів, кредитор має право стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано. При розрахунку пені враховується день виникнення простроченої заборгованості та не враховується день повернення заборгованості позичальником.

В пункті п. 8.1. кредитного договору визначено, що строк дії цього договору встановлюється з дня підписання цього договору і до повного погашення позичальником усіх зобов`язань за цим договором.

На виконання умов кредитного договору позивач надав позичальнику кредитні кошти в сумі 49 744 007,85 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №7926548 від 05.11.2013 на суму 42 675 719,58 грн., №8181859 від 05.11.2013 на суму 7 068 288,27 грн.

23 квітня 2019 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" (далі - Первісний кредитор, Банк) від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Костенко Ігор Іванович та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінуніверсал» (далі - Новий кредитор) від імені якого діє директор Дорошенко Олена Володимирівна на підставі наказу №5 від 21.02.2017, з другої сторони, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом UA-EA-2019-02-07-000070-b від 28.02.2019 укладено договір «Про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги» (далі - Договір), згідно з п.1.1 якого сторони погоджуються, що за своєю правовою природою даний Договір є правочином з передання Банком шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному договорі Новому кредитору (відступлення права вимоги).

Відповідно до п.2.1. за цим Договором в порядку та на умовах, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку вимоги, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку - позичальників, заставодавців, іпотекодавців, поручителів, зазначених у Додатку № 1 цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (офердрафту)), договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами та/або договорами застави), з урахуванням усіх змін, доповнень, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні Договори». Новий кредитор сплачує Банку Права вимоги, грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором

Так, між Банком та Новим кредитором була складена та підписана Додаткова угода № 1 до Договору №39311/ЮО про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 23.04.2019 (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами:

1.Договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю від 05.11.2013, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Південкомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой»;

2. Додаткова угода № 1 від 20.12.2013 до Договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю від 05.11.2013, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Південкомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой»;

3. Додаткова угода № 2 від 31.03.2014 до Договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю від 05.11.2013, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Південкомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой»;

4. Додаткова угода № 2/1 від 22.04.2014 до Договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю від 05.11.2013, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Південкомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой»;

5. Додаткова угода № 3 від 30.04.2014 до Договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю від 05.11.2013, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Південкомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой»;

6. Додаткова угода № 4 від 08.05.2014 до Договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю від 05.11.2013, що укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Південкомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой»;

7. Договір застави товарів в обігу №1043-02Ю від 05.11.2013 укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Південкомбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком»;

8. Договір поруки « 104П-02Ю/1 від 08.05.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Південкомбанк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Джевис» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорстрой»).

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору, Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 1 782 090,04 грн (далі - ціна договору). Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором відповідно до п.6.5 цього Договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор (п.4.1. Договору).

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплений відтисками печаток Сторін. Будь-які зміни та доповнення до цього Договору є чинними за умови підписання їх Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін (п.6.5 Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов Договору та відповідно до виписки по накопичувальному рахунку ПАТ «КБ Південкомбанк» вбачається зарахування на рахунку ПАТ «КБ Південкомбанк» коштів у розмірі 2676908,00 грн від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінуніверсал».

За змістом статей 512 і 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст.516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

При цьому, зміст правочину щодо передачі вимог первісного кредитора новому кредиторові не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Отже, враховуючи, що внаслідок підписання між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Костенко Ігор Іванович та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінуніверсал» від імені якого діє директор Дорошенко Олена Володимирівна договору «Про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги» №39311/ЮО від 23.04.2019, відбулась заміна сторони - кредитора у зобов`язанні.

Станом на дату звернення з даним позовом заборгованість відповідача-1 перед позивачем складає 67 009 160,35 грн.: 49 743 878,31 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 16 418 945,23 грн. - прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 846 336,81 грн. - поточна заборгованість за користування кредитом.

Також, позивачем нарахована пеня за порушення строків повернення траншів кредиту, сплати процентів та комісії в сумі 15 990 742,36 грн.

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак, наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Предметом спору між сторонами у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до суб`єкта господарювання та поручителя.

За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно з статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини сторін за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю від 05.11.2013, який за своєю правовою природою є кредитним договором, регулюються нормами параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України та положеннями статей 345-346 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Приписами статті 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Матеріалами справи встановлено, що позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав, надавши відповідачу-1 кредитні кошти шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, що підтверджується меморіальними ордерами №7926548 від 05.11.2013 на суму 42 675 719,58 грн., №8181859 від 05.11.2013 на суму 7 068 288,27 грн. Отримання відповідачем-1 кредитних коштів підтверджується випискою з його рахунку.

Суд доходить висновку, що надані позивачем виписки з поточного рахунку відповідача-1 та копії меморіальних ордерів є належним доказом перерахування банком кредитних коштів відповідачу-1 в силу вимог ст. 76 Господарського процесульаного кодексу України. Окрім цього, доказів, які б спростовували висновки суду в цій частині, до матеріалів справи не надано.

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За умовами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню к цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання у відповідності до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За вимогами частини першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під час дії Кредитного договору відповідач-1 порушував порядок і періодичність внесення платежів у рахунок погашення кредиту.

З таких обставин, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем-1 умов правочину в частині виконання грошового зобов`язання з належного повернення кредитних коштів та приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення: 49 743 878,31 грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 16 418 945,23 грн. - простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 846 336,81 грн. - поточної заборгованості за користування кредитом.

Положеннями частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Дані правові висновки системно викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

За таких обставин, господарський суд вважає доведеним факт порушення відповідачем-1 умов правочину в частині виконання грошового зобов`язання з належного повернення кредитних коштів та приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення: 49 743 878,31 грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 16 418 945,23 грн. - простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 846336,81 грн. - поточної заборгованості за користування кредитом.

Також, позивачем нарахована пеня за порушення строків повернення траншів кредиту, сплати процентів та комісії в сумі 15 990 742,36 грн.

Положеннями частини першою статті 230 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Господарський суд зазначає, що за наведеними вище положеннями Господарського кодексу України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

За визначенням, яке міститься у статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Застосовуючи вимоги пункту 4.2 кредитного договору, позивач заявив до стягнення суму пені за непогашеними відсотками - 15 990 742,36 грн. за період з 06.02.2014 по 25.05.2015, в тому числі в розмірі 41 014,51 грн.: за період з 06.02.2014 по 05.03.2014 на суму 1 049 460,39 грн. в розмірі 10 611,16 грн., за період з 06.03.2014 по 07.04.2014 на суму 1 997 360,10 грн. в розмірі 23 801,91 грн., за період з 08.04.2014 по 13.04.2014 на суму 3 046 820,48 грн. в розмірі 6 601,44 грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок заявленої до стягнення пені, нарахованої, на відсотки зі сплати кредиту, дійшов висновку про часткове задоволення в розмірі 40 451,98 грн.: за період з 06.02.2014 по 05.03.2014 на суму 1 049 460,39 грн. в розмірі 10 465,15 грн., за період з 06.03.2014 по 07.04.2014 на суму 1 997 360,10 грн. в розмірі 23 475,82 грн., за період з 07.04.2014 по 13.04.2014 на суму 3 046 820,48 грн. в розмірі 6 511,01 грн.

При відмові в задоволені позову в частині стягнення пені, нарахованої після 14.04.2014 року суд виходить з наступного. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Зі змісту ст. 1 Закону України «Про боротьбу з терроризмом» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Згідно зазначеного Закону райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України, приписів Закону України Про боротьбу з тероризмом, керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ № 33/6/а від 07.10.2014 Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення, відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 7.04.2014 року.

Згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначені заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, а саме накладено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобовязаннями, на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, на примусову реалізацію предметів іпотеки, особливий порядок перереєстрації субєктів, тощо. Таким чином, Держава гарантувала визначеним вище субєктам пільгові умови виконання зобовязань, повязані із звільненням від відповідальності за порушення зобовязань, визначених законом.

Згідно витягу з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, місцем реєстрації та місцем знаходження відповідачів є місто Донецьк.

30.10.2014 року розпорядженням № 1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Донецьк.

Розпорядженням № 1079-р від 5.11.2014 року Кабінет Міністрів України зупинив дію зазначеного вище розпорядження.

Проте, частково відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення пені, суд виходить з того, що згідно з ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» завданням суду при здійсненні правосуддя на засадах верховенства права є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Гарантоване Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції право бути звільненим від відповідальності за невиконання зобовязань щодо повернення кредиту не може бути ілюзорним.

За змістом п.39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. по справі Серявін та інші проти України, будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, якою це право встановлено, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів. Враховуючи викладене та принцип верховенства права, закріплений ст.8 Конституції України, суд вважає, що незабезпечення державними органами передумов виконання Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції порушує той самий справедливий баланс та не може бути підставою для відмови в захисті прав відповідача судом.

Враховуючи викладене, Наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ № 33/6/а від 07.10.2014 Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення, Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, Закон України «Про боротьбу з терроризмом»,суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачами ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені, нарахованої в період проведення антитерористичної операції (з 14.04.2014 по 26.05.2015).

Відповідно до договору поруки №104П-021О/1 від 08 травня 2014 року, укладеним між ПАТ «КБ «Південкомбанк» (кредитор), ТОВ «Джевис» (поручитель), ТОВ «Дорстрой» (позичальник), поручитель відповідає за основним договором (про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю від 05.11.2013) перед кредитором в сумі 850000,00 грн.

Тому, 49 743 878,31 грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 16 418 945,23 грн. - простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 846 336,81 грн. - поточної заборгованості за користування кредитом, підлягають солідарному стягненню з відповідача-1 та відповідача-2 в розмірі 850 000,00 грн.

Приписами статті 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника. Договір поруки має акцесорний, додатковий до основного зобов`язання характер.

Згідно з частиною першою статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, тобто нерозривно пов`язані між собою або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову.

У цій справі позов заявлено позивачем до боржника та поручителя, вимоги до них є однорідними, нерозривно пов`язаними між собою.

Відповідно до частини першої статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, установлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Наслідки солідарного обов`язку боржників передбачено статтею 543 Цивільного кодексу України, основний з яких визначено у частині першій цієї статті, а саме: у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин господарський суд визнає, що Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором за вказаним Кредитним договором як солідарні боржники, тому наявні правові підстави для стягнення заборгованості за Договором з відповідачів у солідарному порядку.

Щодо зустрічної позовної вимоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що укладений між позивачем та відповідачем-1 договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 104К-02Ю від 05.11.2013 не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: не містить умови та відомостей про загальну вартість наданого кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, порядок сплати за кредит, обов`язки, відповідальність банку, а отже не відповідає приписам ст. 1054 Цивільного кодексу України та ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"; укладений кредитний договір можна вважати таким, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені кредитним договором і не може вважатися укладеним за волевиявленим учасників правочину і таким, що відповідає їх внутрішній волі; умовами кредитного договору №104К-02Ю від 05.11.2013 встановлено право банку на підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, що суперечить ч.ч. 2, 3 ст.1056-1 ЦК України; умова договору, яка передбачає право банку вимагати дострокового погашення кредитної заборгованості не відповідає ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

У матеріалах справи наявна копія рішення Господарського суду Донецької області №905/3181/16 від 19.01.2017, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про визнання кредитного договору № 104К-02Ю від 05.11.2013 недійсним.

За змістом зустрічний позов, поданий в межах даної справи є тотожнім позову, який розглянутий у справі №905/3181/16, та щодо якого вже ухвалено судове рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу/

Тому, провадження з розгляду зустрічної позовної заяви підлягає закриттю.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з даним позовом до суду) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов`язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації у банку, від сплати судового збору звільняється.

Враховуючи розмір позовних вимог, судовий збір за вимогу про стягнення 82999902,71грн. становив - 73080,00 грн.

Тому, за первісним позовом сума судового збору 59 036,04 грн. за положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає пропорційному стягненню з відповідачів на користь державного бюджету, з відповідача-1 - 58 287,63 грн., з відповідача-2 - 748,41 грн.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Сума судового збору, сплачена за подачу зустрічної позовної вимоги може бути повернути у разі відповідного звернення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінуніверсал" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой", до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Джевис" про: 1) солідарне стягнення 850 000,00 грн. заборгованості за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю від 05.11.2013 - задовольнити; 2) стягнення з відповдіача-1 82 149 902,71 грн. заборгованості за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю від 05.11.2013 - задовольнити частково в сумі 66 199 612,33 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Джевис" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінуніверсал" 850 000,00 грн. заборгованості за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю від 05.11.2013.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінуніверсал" 66199612,33 грн. заборгованості за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії №104К-02Ю від 05.11.2013.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Закрити провадження у справі №905/212/15 за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінуніверсал" про визнання кредитного договору №104К-02Ю від 05.11.2013 недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джевис" на користь державного бюджету 748,41 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой" на користь державного бюджету 58 287,63 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частину рішення складено та підписано 12.10.2022.

Повний текст рішення складено та підписано - 24.10.2022.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя Ю.В. Макарова

Суддя Е.В. Зекунов