Рішення

від 07.11.2022 по справі 918/211/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2022 р. Справа № 918/211/22

За позовом Фізичної особи-підприємця Трофімчук Сергія Віталійовича, АДРЕСА_1

до Сквирської міської ради, 09001, Київська область, місто Сквира, вулиця Богачевського, будинок 28

про стягнення 22 162,00 грн за договором № 17 про закупівлю товарів від 21.01.2020

суддя Н.Г.Шевчук

без виклику представників сторін

суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшли матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця Трофімчук Сергія Віталійовича з вимогами до Сквирської міської ради про стягнення 22 162,00 грн, які були передані за підсудністю на підставі ухвали Господарського суду Рівненської області від 28.04.2022.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неналежне виконання Сектором освіти Сквирської районної державної адміністрації (далі Сектор освіти Сквирської РДА) зобов`язань за договором № 17 про закупівлю товарів від 21.01.2020, укладеним між Сектором освіти Сквирської РДА та позивачем в частині оплати в повному обсязі вартості фактично поставленого товару (сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них). Позовні вимоги заявлені до Сквирської міської ради, оскільки товар придбаний за договором перебуває у її власності та користуванні.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2022, матеріали судової справи з єдиним унікальним номером 918/211/22 передано судді Господарського суду Київської області Шевчук Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2022 відкрито провадження у справі № 918/211/22. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

24 червня 2022 року від Сквирської міської ради надійшов відзив № 1895 від 20.06.2022 на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає себе неналежним відповідачем. До відзиву також долучено клопотання № 1894 від 20.06.2022 про витребування доказів, яке ухвалою суду від 29.06.2022 було залишити без задоволення, оскільки зміст такого клопотання обґрунтовано з посиланням на справу № 911/3108/21, яка не має відношення до даного провадження; також в клопотанні не зазначено конкретно, який доказ витребовується; не обґрунтовано обставини, які може підтвердити такий доказ в межах справи № 918/211/22; не вказано особу у якої необхідно витребувати відповідний доказ.

Відповідь на відзив до матеріалів справи не надходила.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

21 січня 2020 року між Фізичною особою-підприємцем Трофімчук Сергієм Віталійовичем (Постачальник за договором, Позивач) та Сектором освіти Сквирської районної державної адміністрації (Замовник за договором) було укладено договір № 17 про закупівлю товарів, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність замовнику, а замовник прийняти та оплатити предмет закупівлі: Код ЄЗС ДК 39110000-6-Сидіння, стільці та супутні вироби і частини до них (стільці) (далі - Товар), в кількості, терміни, за ціною узгодженими сторонами; перелік та кількість товару визначається специфікацією до даного договору та накладними (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 2.6 Договору право власності на товар переходить від постачальника до замовника після підписання замовником накладної на отримання товару.

Загальна вартість за цим Договором становить 95 200,00 грн без ПДВ (пункт 3.1 Договору).

Згідно із положеннями пункту 3.2 Договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником накладної на оплату за поставлений товар протягом 30 банківських днів у національній грошовій одиниці на банківський рахунок постачальника.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020 включно, а в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання (пункт 7.1 Договору).

В Додатку № 1 до Договору № 17 від 21.01.2020 Специфікації, сторони узгодили асортимент, кількість та вартість товару: стілець полозковий з регулюванням на ростові групи № 4-6 з покриттям HPL у кількості 80 шт. на загальну суму 53 600,00 грн та стілець полозковий на квадратній трубі № 6 в кількості 80 шт. на загальну суму 41 600,00 грн. Загальна вартість товару склала 95 200,00 грн.

На виконання умов договору, постачальник (позивач) 22.01.2020 здійснив поставку товару Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації за адресою обумовленою в Договорі, про що свідчить підписана уповноваженими усобами та засвідчена печатками накладна № 17 від 22.01.2020.

Заперечень щодо кількості, якості, комплектності переданого товару за вказаною накладною матеріали справи не містять.

Позивач вказує, що Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації не виконав свої зобов`язання за договором № 17 про закупівлю товарів від 21.01.2020 в частині повної оплати за отриманий товар, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 22 162,00 грн.

В матеріалах справи міститься підписаний та скріплений печатками акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020, у якому зафіксовано, що заборгованість замовника перед постачальником становить загалом 22 162,00 грн.

Також позивач зазначає, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на даний час Сквирська районна державна адміністрація, яка є засновником Сектору освіти та сам Сектор освіти Сквирської РДА знаходяться в стані припинення. Механізм здійснення заходів пов`язаних із реорганізацією райдержадміністрацій, що припиняються, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321.

В позовній заяві позивач твердить, що неодноразово звертався до Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації з вимогою оплатити поставлений товар.

Так, 04.11.2021 ФОП Трофімчук С.В. листом № 117 від 04.11.2021 звернувся до Сектору освіти Сквирської РДА та Відділу освіти Сквирської міської ради, в якому вказано, що Сектор освіти Сквирської РДА має заборгованість в розмірі 22 162,00 грн перед ФОП Трофімчук С.В., у зв`язку з чим просив надати інформацію про перелік навчальних закладів в яких перебуває на обліку поставлений згідно договору № 17 від 21.01.2020 та накладної № 17 від 22.01.2020 товар та хто є власником цих навчальних закладів.

У відповідь на вказаний лист Сектор освіти Сквирської РДА листом від 08.11.2021 № 70 за підписом голови комісії з реорганізації повідомив, що товар придбаний за договором № 17 від 21.01.2020 обліковується та перебуває на балансі Сквирського академічного ліцею № 2 Сквирської міської ради, Сквирського академічного ліцею інформаційних технологій "Перспектива" Сквирської міської ради і Сквирського ЗЗСО № 3 ім. П.Тисьменецького Сквирської міської ради. Також в листі зазначено, що засновником цих закладів освіти та власником будівель і майна є Сквирська міська рада Київської області; фінансування цих закладів та їх утримання здійснюється через Відділ освіти Сквирської міської ради. В підтвердження вказаних обставин позивачем долучено рішення сесії Сквирської міської ради № 96-3-VIII від 22.12.2020 "Про зміну засновника комунальних підприємств, установ та організацій" та рішення сесії Сквирської міської ради № 201-5-VIII від 23.02.2021 "Про прийняття у власність Сквирської міської ради майна із спільної власності територіальних громад Сквирського району (Відділ освіти)", яким затверджено акт приймання-передачі майна № 4 від 18.02.2021.

Отже, за висновками позивача, товар поставлений за Договором № 17 від 21.01.2020 перебуває у власності та користуванні Сквирської міської ради та обліковується й перебуває на балансі навчальних закладів зазначених в листі № 70 від 08.11.2021.

10 листопада 2021 ФОП Трофімчук С.В. направив лист № 118 до Сквирської міської ради з проханням повернути або оплатити вказаний товар, однак відповіді не отримав.

04 лютого 2022 року ФОП Трофімчук С.В. звернувся до Сектору освіти Сквирської РДА з претензією № 23 про сплату заборгованості.

У відповідь на вказану претензію позивача, 07.02.2022 Сектор освіти Сквирської РДА надав аналогічну листу від 08.11.2021 № 70 відповідь, а саме, що майно, заборгованість за яке становить 22 162,00 грн, перебуває у власності Сквирської міської ради Київської області.

04 лютого 2022 року позивачем також була направлена претензія № 24 про сплату заборгованості до Сквирської міської ради. Вказану претензію Сквирська міська рада отримала 04.02.2022 за вх. № 94.

Сквирська міська рада відповіддю на претензію вих. № 863 від 21.03.2022 повідомила ФОП Трофімчук С.В., що порушене ним питання у претензії направлено не за належністю, оскільки залишки коштів (у тому числі боргові зобов`язання) що утворились на кінець бюджетного періоду на рахунках районних бюджетів ліквідованих районів, перераховуються до районного бюджету новоутвореного району за підписом голови районної ради новоутвореного району або голови комісії з реорганізації районної ради що припиняється, утвореного до ліквідації районів. Сквирська міська рада зазначила, що у виконанні порушеного позивачем питання, потребує участь правонаступників Сквирської районної ради та Сквирської районної державної адміністрації.

У подальшому ФОП Трофімчук С.В. звернувся до суду з цим позовом.

Сквирська міська рада заперечувала проти задоволення позову за спірними зобов`язаннями Сектору освіти Сквирської РДА, оскільки не вважає себе правонаступником останього, про що йдеться у відзиві.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із такого.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між позивачем та Сектору освіти Сквирської РДА на підставі Договору № 17 про закупівлю товарів від 21.01.2020, суд дійшов висновку, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами статей 655, 692, 627, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною сьомою статті 193 Господарського кодексу України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як зазначено у статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд установив, що на виконання умов Договору № 17 про закупівлю товару від 21.01.2020 ФОП Трофімчук С.В. поставив Сектору освіти Сквирської РДА товар на загальну суму в розмірі 95 200,00 грн, що підтверджується накладною № 17 від 22.01.2020, яка підписана замовником товару без зауважень.

Зі свого боку замовник сплатив на користь виконавця 73 038,00 грн, у зв`язку із чим у Сектору освіти Сквирської РДА утворилась заборгованість перед ФОП Трофімчук С.В. у сумі 22 162,00 грн.

Отже, підсумовуючи наведене, суд зазначає, що Сектор освіти Сквирської РДА неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору, а також зазначені вище приписи чинного законодавства, у зв`язку з чим заборгованість за поставлений товар в рамках договору № 17 від 21.01.2020 становить 22 162,00 грн.

Під час підготовки справи до судового розгляду справи по суті суд установив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сектор освіти Сквирської РДА, який є стороною договору, перебуває в стані припинення внаслідок внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженими ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, про що до реєстру 18.01.2021 внесено запис за № 1003461270008000418.

Відповідачем до матеріалів справи долучено копію розпорядження Сквирської районної державної адміністрації Київської області від 13.01.2021 № 7 "Про реорганізацію структурних підрозділів із статусом юридичної особи публічного права Сквирської районної державної адміністрації Київської області".

Відповідно до цього розпорядження вирішено, зокрема: реорганізувати Сектор освіти Сквирської РДА Київської області шляхом приєднання до Відділу освіти Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області; установити, що Відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області є правонаступником Сектору освіти Сквирської РДА; утворити комісію з реорганізації Сектору освіти Сквирської РДА у складі згідно з додатком 6.

Разом з тим, відповідач у відзиві зазначає, що Відділ освіти Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області припинено 18.08.2021.

Судом встановлено з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що 18.08.2021 здійснено державну реєстрацію припинення Відділу освіти Білоцерківської РДА в результаті ліквідації, про що до реєстру внесено запис за № 1003531110021000537.

Таким чином, правонаступник Сектору освіти Сквирської РДА, визначений розпорядженням Сквирської РДА № 7 від 13.01.2021, є припиненим з 18.08.2021 у зв`язку із його ліквідацією.

Натомість позивач вважає, що саме Сквирська міська рада набула обов`язок по сплаті заборгованості, посилаючись при цьому на рішення сесії Сквирської міської ради № 96-3-VIII від 22.12.2020 згідно якого змінено засновника закладів освіти в які був переданий товар придбаний згідно договору № 17 від 21.01.2020. Також позивач посилається на рішення сесії Сквирської міської ради № 201-5-VIII від 23.02.2021 згідно якого все майно закладів освіти перейшло у власність відповідача та на лист Білоцерківської районної державної адміністрації № 06-22/906 від 13.10.2021 щодо передачі кредиторської заборгованості, що рахується на балансі Сектору освіти Сквирської РДА.

Однак суд вважає зазначені твердження позивача помилковими, виходячи з такого.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 715-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Київської області згідно з додатком.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" утворено у Київській області Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; ліквідовано у Київській області: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський райони.

Відповідно до підпунктів 1-3, 15 пункту 62 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України припинення повноважень районних рад, а також припинення районних рад як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

- повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України (далі ліквідовані райони), закінчуються в день набуття повноважень обраними на відповідних перших місцевих виборах районними радами районів, утворених Верховною Радою України (далі новоутворені райони);

- не пізніше завершення другої сесії районної ради, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація районних рад ліквідованих районів шляхом приєднання до районної ради, розміщеної в адміністративному центрі новоутвореного району, а у випадку, передбаченому підпунктом 5 цього пункту, - утворення районних рад як юридичних осіб;

- районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов`язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом;

- бюджети ліквідованих районів виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Залишки коштів (у тому числі боргові зобов`язання), що утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках районних бюджетів ліквідованих районів, перераховуються одночасно до районного бюджету новоутвореного району, бюджету територіальної громади з урахуванням цільового призначення таких коштів, особливостей розподілу нерухомого майна на підставі платіжних доручень за підписом голови районної ради новоутвореного району або голови комісії з реорганізації районної ради, що припиняється, або керівника місцевого фінансового органу, утвореного до утворення та ліквідації районів.

Абзацом четвертим пункту 10 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов`язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.

Згідно із пунктом 39 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом. З 1 січня 2021 року видатки на функціонування зазначених установ і закладів плануються та здійснюються з бюджетів таких територіальних громад.

Із доказів долучених відповідачем вбачається, що 22.10.2020 Сквирська міська рада прийняла рішення № 1502-61-VII, на підставі якого прийняла безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Сквирського району в особі Сквирської районної ради до комунальної власності територіальної громади Сквирської міської ради майно згідно з додатком 1, зокрема: Сквирський академічний ліцей № 2 Сквирської районної ради Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи 25303309; Сквирський академічний ліцей інформаційних технологій "Перспектива" Сквирської районної ради Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи 25303322; Сквирську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 3 імені Петра Тисьменецького Сквирської районної ради Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи 25303316, яким передано на баланс майно придбане за укладеним між Сектором освіти Сквирської РДА та ФОП Трафімчук С.В. договором, проте безпосередньо ці заклади освіти не були сторонами договору № 17 від 21.01.2020.

Рішенням Сквирської міської ради Київської області від 22.12.2020 № 96-3-VIIІ "Про зміну засновника комунальних підприємств, установ та організацій" рада вирішила змінити засновника підприємств, установ та організацій комунальної власності, згідно додатків, із "Сквирська районна рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04054688" на "Сквирська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 04054961", в тому числі й навчальних закладів у яких перебуває майно, яке залишилось не оплаченим.

З наведених норм чинного законодавства та нормативних актів органу місцевого самоврядування, суд погоджується із твердженнями позивача про те, що майно поставлене відповідно до договору № 17 від 21.01.2020 перебуває у власності та користуванні Сквирської міської ради та обліковується на балансі закладів освіти Сквирської міської ради, які наразі фінансуються із бюджету відповідної територіальної громади.

Однак суд вважає, що позивач належним чином не довів наявність у Сквирської міської ради обов`язку сплатити заборгованість, яка виникла у зв`язку із постачанням товару за Договором № 17 від 21.01.2020, який визначений у пункті 1.1 договору та підтверджується накладною № 17 від 22.01.2020.

Позивач помилково вважає, що все майно та зобов`язання юридичних осіб власником яких була Сквирська РДА перейшли до власності Сквирської міської ради, оскільки відповідно до пункту 8 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16.12.2020 № 1321, перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації.

Пунктом 10 Порядку № 1321 визначено, що райдержадміністрація, розташована в ліквідованому районі, продовжує здійснювати свої повноваження до моменту виникнення відповідного правонаступництва, передбаченого пунктами 7 і 8 цього Порядку.

Відповідно до вказаних положень правонаступником Сквирської районної державної адміністрації Київської області стала Білоцерківська районна державна адміністрація.

Разом з тим, особою, яка допустила порушення грошових зобов`язань за указаним вище договором є структурний підрозділ органу державної влади (Сквирської РДА) - Сектор освіти Сквирської РДА.

Водночас, станом на момент розгляду цієї справи Сектор освіти Сквирської РДА перебуває в стані припинення, записи про припинення та відомості про правонаступників Сектору освіти Сквирської РДА у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Згідно із частинами другою та третьою статті 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

За відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів переходу до Сквирської міської ради спірної заборгованості Сектору освіти Сквирської РДА в порядку правонаступництва, відповідно безпідставним є застосування відповідальності до Сквирської міської ради за спірною заборгованістю, оскільки остання є неналежним відповідачем у цій справі.

Судом також встановлено, що рішенням Сквирської міської ради Київської області № 05-11-VIIІ від 02.09.2021 затверджено Положення про Відділ освіти Сквирської міської ради в новій редакції, відповідно до якого Відділ освіти реалізує свої повноваження на території Сквирської міської територіальної громади. Відділ освіти фінансується за рахунок кошів міського та державного бюджету. Відділ освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Відділ освіти Сквирської міської ради утворено для забезпечення повноважень у сфері освіти (пункти 1.3-1.5, 1.7 Положення).

Згідно з пунктом 1.8 зазначеного Положення Відділ освіти є уповноваженою особою з реалізації прав і обов`язків Сквирської міської ради, як засновника, щодо управління закладами освіти Сквирської міської територіальної громади.

З огляду на викладене, оскільки усі заклади освіти фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету, їх майно та право управління ним передано районною радою за принципом місцезнаходження майна чи юридичної особи до відповідної територіальної громади, суд не виключає висновку, що у даному випадку до Відділу освіти Сквирської міськради до якої перейшли повноваження у сфері освіти, перейдуть й обов`язки, пов`язані з фінансуванням закладів освіти (у тому числі погашення заборгованості, яка виникла у зв`язку із обслуговуванням закладів освіти), однак у передбаченому чинним законодавством порядку (інвентаризація, передавальний акт та ін). Проте станом на день прийняття рішення такі докази відсутні в матеріалах справи.

Враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами перехід до Сквирської міської ради обов`язку по сплаті спірної заборгованості за договором № 17 від 21.01.2020 у сумі 22 162,00 грн, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частинами першою четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Також суд зазначає у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.03.2021 у справі №226/817/19 (провадження №61-6327св20) вказано, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному процесуальним законом України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Згідно із частиною першою статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Господарський процесуальний кодекс України дає можливість учасникам справи повною мірою реалізувати надані їм процесуальні права і частина друга статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Водночас, згідно із частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Від позивача клопотань передбачених статтею 48 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи № 918/211/22 не надходило.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 07.11.2022