Рішення

від 01.11.2022 по справі 922/299/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022м. ХарківСправа № 922/299/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синій тюльпан" про стягнення коштів та розірвання договору за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синій тюльпан", в якій просить суд:

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 13.09.2004 року за № 66161/04, укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Синій Тюльпан";

- стягнути з ТОВ "Синій Тюльпан" на користь Харківської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,1974 га по пров. Червонопрапорному, 16 у м. Харкові у розмірі 5729,77 грн.;

- стягнути з ТОВ "Синій Тюльпан" на користь Харківської міської ради витрати на сплату судового збору у розмірі 4962,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.02.2022 року.

Хід розгляду справи викладено в попередніх ухвалах суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2022 року судове засідання відкладено на 25.10.2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.10.2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні оголошено перерву до 01.11.2022 року.

Представник позивача в судове засідання 01.11.2022 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з присутністю останнього в попередньому судовому засіданні про що свідчить відмітка в протоколі судового засідання від 25.10.2022 року .

Представник відповідача в судове засідання 01.11.2022 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з присутністю останнього в попередньому судовому засіданні про що свідчить відмітка в протоколі судового засідання від 25.10.2022 року .

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явку сторін в судове засідання не було визнано обов`язковою, у зв`язку з чим неявка позивача та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

Рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 № 105/04 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів ТОВ СИНІЙ ТЮЛЬПАН надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,1974 га (ділянка № 1) по пров. Червонопрапорному, 16 у м. Харкові.

На підставі вищезазначеного розпорядження між Харківською міською радою та ТОВ СИНІЙ ТЮЛЬПАН укладено договір оренди землі від 13.09.2004 за №66161/04.

Відповідно до п. 8, 15 договору земельну ділянку надано для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями інфраструктури обслуговування, підземною автостоянкою (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації цього об`єкту строком на період будівництва до 01.07.2007, на період експлуатації до 01.07.2029.

Актом огляду земельної ділянки від 28.10.2021 № 21/14, наданим позивачем, встановлено, що на земельній ділянці по пров. Червонопрапорному, 16 загальною площею 0,1974 га розташована напівзруйнована будівля. Земельна ділянка не огороджена, будівельні роботи на даній земельній ділянці не ведуться.

Інформація щодо прав на об`єкт нерухомого майна по пров. Червонопрапорному, 16 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня.

Пунктом 39 договору оренди землі від 13.09.2004 за № 66161/04, передбачено розірвання договору в односторонньому порядку у разі несплати орендарем розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці, а також використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 9 договору оренди розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку з 01.07.2007 становить 36,34 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю, відповідно до п. 10 договору оренди землі здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 1.3. рішення сесії Харківської міської ради від 18.03.2020 №2079/20 Про внесення змін до рішення 31 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.11.2019 № 1814/19 Про бюджет міста Харкова на 2020 рік зазначено, що відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (СОVID-І9) не нараховується та не сплачується за період з 1 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року тата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Таким чином, за розрахунком позивача, відповідач за період з 01.02.2019 по 31.12.2021 повинен був сплатити орендну плату у розмірі 5729,77 грн.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2021 № 31984/5/20- 40-04-03-11 ТОВ СИНІЙ ТЮЛЬПАН протягом 2018-2021 років не надає податкову декларацію з плати за землю, сплата податкових зобов`язань відсутня.

Враховуючи вищенаведене, а саме не здійснення відповідачем будівництва на орендованій земельній ділянці, а також несплата оренди за земельну ділянку на думку позивача є істотним порушенням умов договору та чинного законодавства, у зв`язку з чим наявні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.09.2004 року за № 66161/04, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Синій Тюльпан" та стягнення з ТОВ "Синій Тюльпан" на користь Харківської міської ради заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,1974 га по пров. Червонопрапорному, 16 у м. Харкові у розмірі 5729,77 грн..

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на укладений між ним та ОКЖБК "Каплунівський" інвестиційний договір № 3 від 13.06.2019 року, предметом якого є інвестиційна участь інвестора (ОКЖБК "Каплунівський") у будівництві будинку. Також відповідач вказує, що за умовами вказаного інвестиційного договору саме ОКЖБК "Каплунівський" сплачує орендну плату за договором оренди землі від 13.09.2004 року, оскільки до останнього перейшли права та обов`язки орендаря за спірним договором. Крім того відповідач вказує на те, що не забудова земельної ділянки не є нецільовим використанням, як то вказує позивач, тобто не свідчить про істотне порушенням умов договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1).

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закон) орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

У відповідності до вимог ч.2-4 ст.17 Закону орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

В силу положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2021 № 31984/5/20- 40-04-03-11 ТОВ СИНІЙ ТЮЛЬПАН протягом 2018-2021 років не надає податкову декларацію з плати за землю, сплата податкових зобов`язань відсутня.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що відповідачем у продовж 2018-2021 років не сплачувалась орендна плати за землю як це передбачено умовами договору оренди землі.

Щодо посилань відповідача на те, що після укладення інвестиційного договору № 3 від 13.06.2019 року з ОКЖБК "Каплунівський", саме останній є платником орендної плати за договором оренди землі від 13.09.2004 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2019 року між відповідачем та ОКЖБК "Каплунівський" було укладено інвестиційний договір № 3, предметом якого є інвестиційна участь інвестора (ОКЖБК "Каплунівський") у будівництві будинку.

Також підпунктом 4.4.1 пункту 4.4 інвестиційного договору № 3 передбачено, що інвестор зобов`язаний належним чином виконувати грошові інвестиційні зобов`язання за цим договором, у тому числі на підставі застосування положень ч. 1 ст. 528 ЦК України перераховувати від імені замовника до бюджету міста Харкова орендну плату за договором оренди землі від 13.09.2004 року № 66161/04 за земельну ділянку площею 0,1974 га по пров. Каплунівському, 16 у розмірі 167,14 грн. в місяць. Подальше обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

На підставі вищенаведеного, відповідач вказує, що саме ОКЖБК "Каплунівський" після укладення інвестиційного договору є орендарем та відповідно платником орендної плати за спірним договором та як зазначає відповідач, ОКЖБК "Каплунівський" здійснював оплату оренди землі та заборгованість на даний час відсутня.

Проте суд вважає з необхідне зазначити, що договір оренди землі від 13.09.2004 року № 66161/04, було укладено між Харківською міською радою та ТОВ "Синій Тюльпан".

Таким чином сторонами спірного правочину є позивач та відповідач, в той час, як ОКЖБК "Каплунівський" не є орендарем земельної ділянки по пров. Каплунівському, 16 у м. Харків, оскільки не є стороною договору оренди.

Докази, що свідчили б про заміну орендаря у спірних правовідносинах в матеріалах справи відсутні.

Тобто, за договором оренди землі від 13.09.2004 року № 66161/04 саме відповідач, як орендар за вказаним договором мав здійснювати орендні платежі.

Крім того, з наданого відповідачем інвестиційного договору вбачається, що інвестор здійснює оплату оренди за договором оренди землі від імені замовника.

В той час, як вже було зазначено вище, відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 28.12.2021 № 31984/5/20- 40-04-03-11 ТОВ СИНІЙ ТЮЛЬПАН протягом 2018-2021 років не надає податкову декларацію з плати за землю, сплата податкових зобов`язань відсутня.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Тобто в даному випадку саме відповідач, як особа, яка посилається на здійснення оплати за договором, мав довести відсутність заборгованості та надати відповідні докази, як то виписку з податкової служби, довідку про зарахування коштів позивачем.

В той час, як, матеріали справи не містять доказів своєчасної оплати саме відповідачем орендних платежів за договором від 13.09.2004 року № 66161/04.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів за період з 01.02.2019 року по 31.12.2021 року становить 5729,77 грн.

Відповідачем не надано доказів здійснення оплати за вищезазначений період, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Синій Тюльпан" заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 13.09.2004 року № 66161/04 у сумі 5729,77 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про дострокове розірвання договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема у зв`язку з тим, що відповідач не здійснив будівництво житлового комплексу на орендованій земельній ділянці та у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати за землю, що є істотним порушенням умов договору оренди, суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України Про оренду землі, яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями частини першої статті 2 Закону України Про оренду землі визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 15 Закону України Про оренду землі визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а положення статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Положеннями пункту д частини першої статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17,від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

У постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд також зазначив, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі № 175/642/19 зазначив, що тлумачення пункту д частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Такий правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 549/178/17.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (провадження №12-201гс18), постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі № 923/410/20.

Таким чином, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого.

Також суд зауважує, що договір оренди було укладено ще у 2004 році, в той час, як за твердженням позивача, відповідачем не здійснювалась сплата оренди за увесь період дії договору, тобто майже 18 років.

Крім того, відповідні докази здійснення оплати відсутні в матеріалах справи.

Позивач також вказує про те, що відповідачем не було виконано умови договору оренди щодо здійснення забудови земельної ділянки, що в даному випадку є порушенням ст. 24 ЗУ "Про оренду землі" та свідчить про нецільове використання земельної ділянки, що також з урахуванням умов договору свідчить про наявність підстав для розірвання договору.

Відповідач в свою чергу вказує на те, що не забудова земельної ділянки не свідчить про нецільове використання земельної ділянки та не є підставою для розірвання договору.

Стосовно вищенаведених тверджень сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

У постанові від 21.01.2015 у справі № 910/16306/13 Верховний Суд України дійшов висновку, що підставою розірвання договору є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором.

Поняття "невикористання земельної ділянки за призначенням" та "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" різні за правовою природою, останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 у справі № 715/214/17.

Вищезазначена позиція також викладена в постанові по справі № 904/2166/20 (904/5835/20) від 12 серпня 2021 року.

Тобто в даному випадку не забудова відповідачем земельної ділянки не свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а свідчить про невикористання земельної ділянки за призначенням.

Щодо посилань відповідача на те, що на спірній земельній ділянці знаходиться будинок та квартири у вказаному будинку належать на праві власності ОКЖБК "Каплунівський", що свідчить про забудову земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Як вбачається з п. 3 договору оренди землі, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - квартира № 1 та квартира № 2 буд. 16, а також інші об`єкти інфраструктури.

Тобто на момент передачі спірної земельної ділянки в оренду відповідачу, на ній була розташована будівля з квартирами № 1 та № 2.

В той час, як зазначає відповідач, ОК ЖБК "Каплунівський" став власником саме квартир № 1, № 2 по пров. Червонопрапорному, 16.

Отже вищенаведене не свідчить про те, що на спірній земельній ділянці здійснювалась забудова, оскільки на момент укладення договору на земельній ділянці вже знаходився об`єкт нерухомого майна.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутня будь-яка будівельно-технічна документація щодо здійснення забудови на спірній земельній ділянці після отримання її відповідачем в оренду.

Стосовно тверджень відповідача про те, що у зв`язку з переходом до ОКЖБК "Каплунівський" прав власності на квартири № 1 та № 2 до останнього автоматично перейшло право оренди за договором від 13.09.2004 року за № 66161/04, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, по-перше відповідачем не надано доказів того, що ОКЖБК "Каплунівський" були набуті будівлі, які були збудовані після набуття в оренду відповідачем спірної земельної ділянки та є новоствореними.

По-друге, предметом договору оренди була передача земельної ділянки для будівництва (реконструкції) об`єкту.

Тобто саме відповідач мав здійснювати реконструкцію будівлі на спірній земельній ділянці та відповідно сплачувати орендну плату.

Отже придбання ОКЖБК "Каплунівський" двох квартир у будівлі не може свідчити про автоматичний перехід до останнього прав орендаря за договором від 13.09.2004 року за № 66161/04, яким відповідачу було передано земельну ділянку для забудови житлового комплексу.

В свою чергу, слід звернути увагу, що в матеріалах справи відсутні докази винесення радою рішення про продовження орендареві строку будівництва будівлі станом на момент виникнення спору.

В той же час, спірна земельна ділянка, яка відповідно до ст. 2 Закону України Про охорону земель є об`єктом особливої охорони держави, проте перебуває у стані нераціонального її використання - відсутність здійснення будівництва, що в даному випадку суперечить умовам, укладеного між сторонами договору. Нездійснення відповідачем будівництва будівлі та, відповідно, й відсутність факту її експлуатації, як наслідок, призводять до не поліпшення інфраструктури міста та подальшого утримання цієї земельної ділянки в належному стані.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідно до п. 8, 15 договору земельну ділянку надано для будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями інфраструктури обслуговування, підземною автостоянкою (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації цього об`єкту строком на період будівництва до 01.07.2007, в той час, як станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом відсутні докази забудови відповідачем земельної ділянки чи рішення ради про продовження строку забудови, суд дійшов висновку, що відповідна обставина є істотним порушенням умов договору.

У відповідності до ч. ч. 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно із ч. 1 ст. 32 вказаного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.11.2018 підтвердила правову позицію, висловлену Верховним Судом України від 11.10.2017, про те, що до правовідносин щодо розірвання договору оренди з підстав систематичної несплати орендної плати підлягають застосуванню також приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Пунктами 2.20., 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз`яснено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Згідно ч. 1ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінніст.6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та беручи до уваги те, що відповідно до умов договору оренди землі від 13.09.2004 року за № 66161/04 земельна ділянка 0,1974 га по пров. Червонопрапорному, 16 у м. Харкові передана відповідачу в строкове платне користування, проте орендна плата в порушення умов договору не сплачувалась, та станом на 31.12.2021 року у відповідача наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 5729,77 грн., що в свою чергу свідчить про істотні порушення умов договору, що відповідно до вимог частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для його розірвання за рішенням суду за вимогою наймодавця, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині розірвання договору оренди землі від 13.09.2004 року за № 66161/04.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

В свою чергу, 24.02.2022 Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 7300 від 25.04.2022 затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст.26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Також в даному випадку, суд приймає до уваги затримку у відправленні поштової кореспонденції та тимчасову відсутність електроенергії.

На підставі вищевикладеного, а також у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.195 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями124,129-1 Конституції України, статтями1,4,20,73,74,76-79,86,129,236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 13.09.2004 року за № 66161/04, укладений між Харківською міською радою (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синій Тюльпан" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 26, код ЄДРПОУ 32871276).

Стягнути з ТОВ "Синій Тюльпан" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 26, код ЄДРПОУ 32871276) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 0,1974 га по пров. Червонопрапорному, 16 у м. Харкові у розмірі 5729,77 грн. та 4962,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "08" листопада 2022 р.

СуддяН.С. Добреля