Постанова

від 25.09.2007 по справі 11/358-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25.09.2007р.

м.Київ

№ 11/358-А

За позовом          Дочірньої

компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України"

до           Спеціалізованої державної податкової

інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про          про

скасування податкових повідомлень -рішень.

Суддя Євсіков

О.О.

Секретар

судового засідання Пунейко Л.М.

Представники:

від позивача:          Зубар О.В. (предст. за дов.);

від відповідача:     Синцова Ю.В. (предст. за дов.).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС

України в судовому засіданні 25.09.2007 о 11 год. 58 хв.  проголошено вступну та резолютивну частини

постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01.10.2007 на

17 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та

резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4

ст.  167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДК "Укргазвидобування"

НАК "Нафтогаз України"  з

урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 11.09.2007 та від 25.09.2007

звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Спеціалізованої

державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками

податків про скасування податкових повідомлень -рішень № 0000304120/2 від

03.09.2007 та № 0000304120/3 від 07.09.2007, якими позивачу визначено податкове

зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 51.448,00 грн. та застосовано

штрафну санкцію у розмірі 25.724,00 грн., а також податкового повідомлення

-рішення № 0000984120/0 від 23.02.2007 про застосування штрафної санкції за

порушення норм з регулювання обігу готівки.

ДК «Укргазвидобування»вважає, що

податкові зобов'язання з податку на прибуток та штрафні санкції за порушення

норм з регулювання обігу готівки визначені 

відповідачем безпідставно, всупереч вимогам законодавства з питань

оподаткування.

Відповідач проти позову заперечує,

посилаючись на те, що позивачем зайво нараховано амортизаційні відрахування на

нежитлове приміщення до його державної реєстрації в органах БТІ, та

неправомірно віднесено до складу валових витрат суми витрат по авансових звітах

з підтверджуючими первинними документами, які на момент перевірки були

відсутні, у зв'язку з чим порушено норми з регулювання обігу готівки.

Розглянувши подані сторонами

документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і

повно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно

оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення

спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у

Дзержинському районі м. Харкова 10 листопада 2006 року проведено комплексну

планову виїзну документальну перевірку Газопромислового управління

"Харківгазвидобування"  - філії

Дочірньої Компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз

України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства

за період з 01.07.2003 по 30.06.2006, про що складено акт документальної

перевірки від 10.11.2006 №7319/2330/25617463 (далі -акт перевірки).

На підставі акта перевірки СДПІ у

м. Києві по роботі з великими платниками податків прийняла податкові

повідомлення -рішення від 31.01.2007  №

0000304120/0, №0000304120/1 від 24.04.2007 та № 0000304120/2 від 21.06.2007,

якими самостійно визначила ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз

України»податкове зобов'язання за платежем з податку на прибуток  в розмірі 78.059,00 грн. та застосувала

штрафну санкцію у розмірі 39 029,50 грн.

За наслідком апеляційного

узгодження ДПА у м. Києві листом від 21.08.07 №3043/10/25-114 (в матеріалах

справи) та СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП листом №10145/10/41-211 від

03.09.2007 (у матеріалах справи) повідомили позивача про відкликання податкових

повідомлень -рішень № 0000304120/0  від

31.01.2007, №0000304120/1 від 24.04.2007 та № 0000304120/2 від 21.06.2007 №

0000741650/0, у зв'язку з чим СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було винесено

нове податкове повідомлення -рішення № 0000304120/2 від 03.09.2007,  яким позивачу визначено податкове

зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 51.448,00 грн. та застосовано

штрафну санкцію у розмірі 25.724,00 грн., за наслідком апеляційного узгодження

якого винесено податкове повідомлення -рішення № 0000304120/3 від 07.09.2007

(засвідчені копії акту перевірки та податкових повідомлень -рішень наявні у

матеріалах справи).

Також, за підставі акта перевірки

від 10.11.2006 № 7319/2330/25617463 СДПІ у 

м. Києві прийняла податкове повідомлення -рішення від 23.02.2007  № 0000984120/0, яким до позивача застосовано

штрафну санкцію у розмірі 408.222,95 грн. за порушення норм з регулювання обігу

готівки. 

Актом перевірки на стор. 88 -90

встановлено порушення пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону від 28.12.1994 № 334/94-ВР

«Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон № 334/94), що полягає у

надмірному нарахуванні амортизаційних відрахувань на нежитлове приміщення до

набуття на нього права власності, що призвело до заниження  податку на прибуток в 2 кварталі 2004 р. на

суму 3.475,00 грн., у 3 кварталі 2004 р. на суму 1.875,00 грн.

Суд вважає, що такий висновок

податкового органу є необґрунтованим з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи,

30.07.2003 між філією позивача ГПУ «Харківгазвидобування»(покупцем) та РВУ

«Харківтрансгаз»ДК «Укртраснгаз»НАК «Нафтогаз України»(продавцем) було укладено

договір купівлі-продажу нерухомості за №274/134-07, згідно умов якого, покупцю

передаються нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, пров. Інженерний, 1а.

Міським бюро технічної інвентаризації

13.04.2004 прийнято рішення про реєстрацію права власності на нежитлові

приміщення 2-го під'їзду: підвалу, 2-го, 3-го, 6-го, 7-го, 8-го поверхів в літ.

«А-8»за адресою м. Харків, пров. Інженерний, 1а. 

Відповідно до статті 128 Цивільного

кодексу Української РСР від 18.07.1963, чинного на час проведення господарської

операції з передачі не житлових приміщень за адресою м. Харків, пров.

Інженерний, 1а, право власності у набувача майна за договором виникає з

моменту передачі речі. При цьому передачею визнається вручення речей

набувачеві.

Передача позивачу приміщень

відбулась на підставі акта приймання-передачі, підписаного сторонами договору

купівлі-продажу 01.09.2003. Таким чином, саме з цієї дати до позивача перейшло

право власності на придбані приміщення.

Положенням (стандартом)

бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства

фінансів України від 27.04.2000 № 92, визначено, що  об'єктом амортизації є вартість основних

засобів.

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст.

8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94 під терміном

"основні фонди" (основні засоби) слід розуміти матеріальні цінності,

що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності

платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з

дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких

перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або

моральним зносом.

Згідно з п. 23, абз. 3 п. 29

Положення (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим

наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, нарахування

амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації)

об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом

(при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції,

модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації

починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів

став придатним для корисного використання.

Відповідно до Положення про

документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого

наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, господарські операції

відображаються у обліку платника податків методом їх суцільного і безперервного

документування на підставі первинних документів,  які містять відомості про господарську

операцію та підтверджують факт її здійснення.

Узагальнюючим первинним документом

для основних засобів у відповідності до Наказу Мінстату України №352 від

29.12.95 «Про затвердження типових форм первинного обліку»може бути лише Акт

приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №ОЗ-1),

який застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів

окремих об'єктів, для обліку їх вводу в експлуатацію.

Акт за формою № 03-1, на підставі

якого об'єкти введено в експлуатацію, складено філією позивача ГПУ

„Харківгазвидобування” 01.09.2003, згідно з актом та Інвентарною карткою обліку

основних засобів об'єкт введено в експлуатацію з 30.09.2003.

Також суд відзначає, що Закон № 334

не містить жодної вимоги щодо необхідності нарахування амортизації на основні

засоби групи 1 (до якої відносяться і будівлі) виключно з моменту державної

реєстрації права власності на відповідні об'єкти в БТІ.

Зважаючи на викладене, суд дійшов

висновку, що донарахування платнику податків суми податкового зобов'язання з

податку на прибуток  в цій частині є

неправомірним.

Крім того, актом перевірки на стор.

85 - 88 зафіксовано порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР «Про

оподаткування прибутку підприємств», а саме: завищення валових витрат на

загальну суму 352.728,33 грн.

Такий висновок податкового органу є

безпідставним з огляду на наступне.         

Як свідчать матеріали справи, 28

січня 2006 року з автомобіля «ВАЗ-2107»д.н.НОМЕР_1, який належить ГПУ

«Харківгазвидобування», було викрадено первинні бухгалтерські документи, а

саме: авансові звіти за 2003-2005 р.р. (36 папок), що перевозились в

зазначеному автомобілі з метою передачі аудиторській фірмі.

Про факт здійснення крадіжки було

повідомлено Дзержинський РВ ХМУ УМВС України в Харківській області ОСОБА_1,

водієм ГПУ «Харківгазвидобування», за яким закріплено автомобіль

«ВАЗ-2107»д.н.НОМЕР_1.

Відповідно до п. 6.10 Положення про

документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого

наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88, у разі втрати або знищення первинних

документів, облікових регістрів та звітів суб'єкт господарювання повинен:

-письмово повідомити про це

правоохоронні органи;

-          наказом призначити комісію для

встановлення переліку відсутніх документів і розслідування причин їх утрати чи

знищення;

-          результати роботи комісії, оформлені

відповідним актом, в 10-денний термін від дня його складання направити

державній податковій інспекції.

Головний бухгалтер Управління

30.01.2006 повідомив начальника Управління про факт викрадення документів, що

підтверджується службовою запискою від 30.01.2006.

31.01.2006 начальник ГПУ «Харківгазвидобування»повідомив

Дзержинський РВ ХМУ УМВС України в Харківській області про факт викрадення

первинних бухгалтерських документів, а саме авансових звітів за 2003-2005 р.р.,

що підтверджується Листом від 31.01.2006 за №01/01-05/339.

06.02.2006 Наказом начальника

Управління №30 було створено спеціальну комісію з метою розслідування обставин

справи по факту пропажі первинних бухгалтерських документів та здійснення

комплексу дій, направлених на їх розшук або відновлення.

Протоколом №1 засідання спеціальної

комісії від 10.02.2006 зроблено наступні висновки:

1) Первинними документами, що

відсутні у зв'язку з пропажею, є авансові звіти ГПУ «Харківгазвидобування»за

2003-2005 р.р. у повному обсязі.

2) У зв'язку з тим, що заходи з

розшуку втрачених первинних документів не призвели до позитивного результату,

визнати усі авансові звіти ГПУ «Харківгазвидобування»за 2003-2005 р.р. такими,

по яким необхідно здійснити заходи з їх відновлення.

3)ОСОБА_2, ст. бухгалтеру

бухгалтерії ГПУ «Харківгазвидобування», підготувати переліки документів, які

можливо відновити, та відповідних адрес контрагентів, на які будуть

відправленні прохання щодо відновлення первинних документів.

4) По закінченню робіт з підготовки

зазначеного переліку, з направлення листів до контрагентів та у разі виявлення

документів, які не підлягають відновленню, тобто таких, що остаточно втрачені,

скласти відповідний акт, один екземпляр якого в 10-дений термін з моменту

затвердження надати до органів державної податкової служби.

Протоколом №2 засідання спеціальної

комісії від 24.04.2006 зафіксовано наступні висновки:

1) Визнати проміжні результати

робіт, проведених ст. бухгалтером бухгалтерії ГПУ

«Харківгазвидобування»ОСОБА_2, задовільними.

2) ОСОБА_3, ст.

бухгалтеру-ревізору  ГПУ

«Харківгазвидобування», надати допомогуОСОБА_2 в підготовці остаточного

переліку документів, які можливо відновити, та списку відповідних адрес

контрагентів, на які будуть відправленні прохання щодо відновлення первинних

документів, у зв'язку з великим обсягом втрачених документів та необхідністю

виконання ОСОБА_2 своїх прямих посадових обов'язків.

Протоколом №3 засідання спеціальної

комісії від 09.10.2006 зафіксовано наступні остаточні висновки:

1) Визнати результати робіт,

проведених ст. бухгалтером бухгалтерії          

ОСОБА_2 та ст. бухгалтером-ревізором ОСОБА_3 остаточними та

задовільними.

2) Результати роботи комісії

оформити відповідним актом.

3) Один екземпляр зазначеного акту

в 10-денний термін з моменту затвердження надати до органу Державної податкової

інспекції в Дзержинському районі м. Харкова.

Акт за результатами роботи

спеціальної комісії від 10.10.2006 було подано до ДПІ у Дзержинському районі м.

Харкова 20 жовтня 2006 року.

Таким чином, ГПУ

«Харківгазвидобування»здійснило всі необхідні дії для з'ясування переліку відсутніх

документів, причин їх пропажі, результатів заходів з розшуку втрачених

документів та їх поновлення.

Суд враховує, що згідно з абз. 4-6

пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.  5 Закону № 334 не

належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними

розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і

зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або

зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про

це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких

документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням

розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не

подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до

закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені

відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму

недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки

Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить

зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням

сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який

припадає таке поновлення.

Водночас судом також встановлено,

що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова вже було перевірено суцільним порядком

авансові звіти за період з 01.07.2003 по 01.01.2005 в ході перевірки

фінансово-господарської діяльності ГПУ «Харківгазвидобування»- філії ДК

«Укргазвидобуваня»НАК «Нафтогаз України»з окремих питань згідно з

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 №64-р «Про проведення

перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору

економіки»за період з 01.07.2003 по 01.01.2005, про що було складено акт

перевірки № 2097/25617464 від 07.04.2005 (копія -у справі).

За результатом попередньої

перевірки (акт перевірки № 2097/25617464 від 07.04.2005) порушень встановлено

не було.

Таким чином, ДПІ у Дзержинському районі

м. Харкова здійснено донарахування податкових зобов'язань з 01.07.2003 по

01.01.2005 за авансовими звітами, які вже були досліджені податковим органом та

за якими не було виявлено порушень податкового законодавства.

Також, з причин відсутності під час

перевірки на підприємстві авансових звітів актом перевірки  від 10.11.2006 №7319/2330/25617463 на стор.

162-163 встановлено порушення п. 2.15 «Положення про ведення касових операцій у

національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного

банку України від 19.02.2001 № 72, оскільки, на думку відповідача, працівниками

не було своєчасно надано до бухгалтерії належним чином оформлені авансові звіти

та первинні документи за період з 01.07.03 по 31.12.05.

Такий висновок податкового органу є

безпідставним з наведених вище  підстав,

а також з огляду на те, що в ході попередньої перевірки авансових звітів за

період з 01.07.2003 по 01.01.2005 суцільним порядком (акт перевірки №

2097/25617464 від 07.04.2005) не було встановлено порушень щодо видачі

готівкових коштів під звіт та на відрядження, що відображено в  акті перевірки № 2097/25617463 від

07.04.2005.

На стор. 40-41 вказаного акту

зокрема зазначено, що у перевіряємому періоді ГПУ „Харківгазвидобування”

здійснювались виплати на відрядження згідно наказів по підприємству, мета

відряджень відображена у звітах та наказах по управлінню. В підтвердження

витрат на відрядження складені авансові звіти з наявністю первинних

підтверджуючих документів, згідно „Інструкції про службові відрядження у межах

України та закордоном”, затвердженої наказом МФУ від 13.03.1998 № 59.

Зважаючи на вищевикладене,

прийняття податкового повідомлення - рішення № 

0000984120/0 від 23.02.2007 є неправомірним.

Суд також бере до уваги, що згідно

ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності

суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті

(вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з

якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)

безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням

принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на

досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на

участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного

строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її

вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб'єкта 

владних  повноважень обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення,

дії  чи 

бездіяльності покладається 

на   відповідача,   якщо  

він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС

України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до

якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і

службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам

відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним

рішень.

Оцінюючи подані сторонами докази,

які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на

безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових

засіданнях всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення

справи, враховуючи вимоги статей 69-71, 79, 86, 138, 139, 143, 151, 159 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність

підстав для задоволення позовних вимог ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз

України".

Згідно зі ст. 94 КАС України якщо

судове рішення ухвалене на користь сторони, 

яка не є суб'єктом владних повноважень, 

суд присуджує  всі  здійснені 

нею документально 

підтверджені  судові  витрати 

з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету,  якщо іншою 

стороною був  орган  місцевого 

самоврядування,  його  посадова чи службова особа).

Згідно з пп. 2 п. 3 Прикінцевих та

перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює

порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів

немайнового характеру визначається відповідно до пп. «б»п. 1 ст. 3 Декрету

Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тобто -3, 40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись

ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повістю.

Скасувати податкове

повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві

по роботі з великими платниками податків № 0000304120/2 від 03.09.2007.

Скасувати податкове

повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві

по роботі з великими платниками податків № 0000304120/3 від 07.09.2007.

Скасувати податкове

повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві

по роботі з великими платниками податків № 

0000984120/0 від 23.02.2007.

Постанова відповідно до ч. 1 ст.

254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було

подано.

Постанова може бути оскаржена до

суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному

обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання

через суд апеляційної інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним

поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                         

О.О. Євсіков

Дата складання та підписання постанови у повному обсязі

-01.10.2007.