Ухвала

від 17.04.2007 по справі 11/358-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/358-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 17.04.07 р.          № 11/358-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Борисенко  І.В.

 суддів:            Алданової  С.О.

          Шипка  В.В.

 при секретарі:          Дубінкіній Ю.А.

 За участю представників:

 від позивача -не з'явився

 від відповідача - Дума Ю.М. – дов. №3 від 09.01.2007                   Андрущенко В.М. – дов. № 50 від 06.04.2007

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

 на постанову Господарського суду м.Києва від 18.12.2006

 у справі № 11/358-А  (Євсіков О.О.)

 за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер-Трейд"

 до           Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

 про          визнання нечинним рішення

 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Остер-Трейд” (надалі – позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (надалі – відповідач, апелянт) про визнання нечинним рішення № 0000282200/035338 від 21.04.2006 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 214,63 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Постановою Господарського суду м. Києва від 18.12.2006 р. у справі № 11/358-А позов задоволено повністю: визнано нечинним рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 21.04.2006 № 0000282200/035338; судові витрати покладено на позивача.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що нарахування позивачу пені у сфері ЗЕД є безпідставним, оскільки термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності позивачем не порушено.  

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 15.01.2007р. № 921/9/10-008, в якій просить скасувати повністю постанову Господарського суду м. Києва від 18.12.2006р. у справі № 11/358-А та прийняти нову постанову, якою в позові ТОВ „Остер-Трейд” відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального (а саме п. 8 ст. 129 Конституції України, ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”) та процесуального права (а саме ст. 10, 13, 86 КАС України).

Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Позивач своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції не скористався.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, судова колегія Київського апеляційного господарського суду, -

ВСТАНОВИЛА:

 Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва прийнято рішення від 21.04.2006 № 0000282200/035338 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до позивача згідно ст.ст. 2, 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8 214,63 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Вказане рішення прийнято відповідачем на підставі акту ДПІ у Дарницькому районі м.Києва № 756-22/00-33344443 від 20.04.06р. „Про результати позапланової перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю „Остер-Трейд”, код 33344443, по контракту  № BDTM05-041 від 18.10.05р. з фірмою „Baoding Tianma automobile CO, LTD”, Китай за період з 18.10.2005 по 05.04.2006” (далі – акт перевірки від 20.04.06р.).

Копії названих документів наявні в матеріалах справи.

Актом перевірки від 20.04.06р., зокрема, встановлено наступне:

- між позивачем (як покупцем) та фірмою „Baoding Tianma automobile CO, LTD”, Китай (як постачальником) укладено зовнішньоекономічний контракт № BDTM05-041 від 18.10.05р. на поставку товару (автомобіля) на загальну суму 29 417,00 дол. США на умовах СІF Одеса;

- на виконання зобов'язань за даним контрактом ТОВ „Остер-Трейд” 27.10.2005 на адресу нерезидента перераховано валютні кошті в сумі 29 417,00 дол. США. Граничний термін надходження товару по імпорту (90 днів) – 25.01.2006.

- транспортні послуги та страховий внесок згідно з актом приймання-передачі № 001/1 від 26.10.2005 склали 3 597,00 дол. США.

- товар по імпорту надійшов згідно ВМД № 100000008/6/513388 від 05.04.2006 на суму 25 820 дол. США (130 391,00 грн.)

- позивачем отримано разову (індивідуальну) ліцензію № IL13306001766 на зовнішньоекономічну операцію згідно з заявкою № 16 від 16.03.2006. Підставою для оформлення ліцензії є накази Мінекономіки України № 47 від 17.04.2000, № 102/463 від 15.12.2005. Ліцензія дійсна до 27.06.2006 включно.

В акті перевірки від 20.04.06р. зазначено, що на митну територію України (Одеська митниця) товар надійшов 15.02.2006, відповідно до штампу „Під митним контролем” згідно з інвойсом №05041 від 14.11.2005.

За висновками акту перевірки від 20.04.06р., перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, оскільки товар надійшов на територію України після спливу 90 календарних днів з дати здійснення передплати за контактом № BDTM05-041 від 18.10.05р. в сумі 25 820,00 дол. США (термін прострочення – 21 день), що призвело до нарахування пені згідно зі ст. 4 вказаного Закону у розмірі 0,3% від суми несвоєчасно одержаного товару за імпортом в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Доводи відповідача, викладені в акті перевірки та у запереченнях на адміністративний позов, співпадають з його доводами, викладеними в апеляційній скарзі.  

Судова колегія з доводами апелянта не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з ст.1 Закону “Про зовнішньоекономічну діяльність” імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

“Моментом здійснення імпорту” згідно зі ст.1 Закону “Про зовнішньоекономічну діяльність” є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п.2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України – це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів  через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з пунктами 23, 35 ст. 1 Митного Кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях – це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація; пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України – це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до частини 1 ст. 43 Митного Кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі контракту № BDTM05-041 від 18.10.05р., укладеного позивачем з фірмою „Baoding Tianma automobile CO, LTD” (Китай), на митну територію України 27.12.2005 надійшов товар, що підтверджується відмітками митного органу  на коносаменті (а.с. 137), договором № 48 від 16.02.2006 про надання послуг на складі тимчасового зберігання ВАТ „КАТП - 13054”, актом прийняття-передачі товарів (предметів) для зберігання на СТЗ № 20/07716 від 17.02.2006.

Відповідно до листа Одеської митниці від 27.11.2006 № 25/27-01/11393 товар за контрактом № BDTM05-041 від 18.10.05р. надійшов 27.12.2005 за коносаментом MSСО271205 від 27.12.2005 та MSCUXM162215 від 25.11.2005 та вказаній товар знаходився під митним контролем Одеської митниці до 15.02.2006. (а.с. 129).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ПП „Поляріс” відповідно до договору № ТЕО 0401/2006-1 від 04.01.2006, укладеного з позивачем, надало транспортно-експедиторські послуги, що підтверджується рахунком № 65 від 08.02.2006 та платіжним дорученням № 77 від 09.02.2006.(а.с. 93-100).

Приватне підприємство „Поляріс” листом від 13.10.06 № 2380 (а.с. 101) підтвердило факт надходження товару та надало коносамент MSCUXM162215, що підтверджує наявність товару, обумовленого саме контрактом № BDTM05-041 від 18.10.05р. із зазначенням підприємства – отримувача (ТОВ „Остер-Трейд”).

Також, ТОВ СП „Барвіл Україна” (підприємство, що надає послуги з морських перевезень) надало відповідь на запит позивача щодо підтвердження дати відвантаження товару по контракту № BDTM05-041 від 18.10.05р., а саме 27.12.2005 в порту Одеса (а.с.103).

Крім того, як вбачається з відповіді Одеської митниці від 15.01.07 № 22/27-05/13078 на запит ДПІ у Дарницькому районі м.Києва від 27.12.06 контейнер TGHU8600307 надійшов до Одеського морського торговельного порту 27.12.2005 та 15.02.06 був направлений по документу контролю доставки № 100000011/6/196315 до Київської регіональної митниці. Копія вказаного листа надана апелянтом до матеріалів справи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що товар по контракту № BDTM05-041 від 18.10.05р. на митну територію України надійшов 27.12.2005 та до 05.04.2006 знаходився під митним контролем.

Статтею 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. (ст. 4 зазначеного Закону)

Матеріали справи свідчать про відсутність порушень з боку позивача норм ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду м. Києва від 18.12.2006р. у справі № 11/358-А – залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 86, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212 та 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд,  –

УХВАЛИВ:

 1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 15.01.2007р. № 921/9/10-008 на постанову Господарського суду м. Києва від 18.12.2006р. у справі № 11/358-А залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 18.12.2006р у справі № 11/358-А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Остер-Трейд” до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва - без змін.

2. Матеріали справи № 11/358-А направити до Господарського суду м. Києва.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст.ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

 Головуючий суддя          Борисенко  І.В.

 Судді

           Алданова  С.О.

          Шипко  В.В.