Рішення

від 08.11.2022 по справі 546/274/22

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/274/22

номер провадження 2/546/233/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідачки ОСОБА_3 , представника відповідачки ОСОБА_4 , представника третьої особи Виконавчого комітету Решетилівської міської ради як органу опіки та піклування Гмирі Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Решетилівської міської ради, Виконавчий комітет Решетилівської міської ради як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у її вихованні,-

встановив:

До Решетилівськогорайонного судуПолтавської області звернувся ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом. Позивач зазначає, що 14 вересня 2018 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають спільного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина зареєстрована та проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . У договірному порядку вирішити питання щодо участі у вихованні дитини батька не вдалося, тому позивач звернувся до Служби у справах дітей Виконавчого комітету Решетилівської міської ради із відповідною заявою. Рішенням Виконавчого комітету Решетилівської міської ради від 21.12.2021 №379 визначено її участь у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 і встановлено порядок побачень із дитиною. Однак протягом п`яти місяців відповідачка регулярно та свідомо порушує права позивача, перешкоджає його участі у вихованні дитини та не виконує встановлений рішенням Виконавчого комітету Решетилівської міської ради порядок побачень. Відповідачка постійно ухиляється від створення умов та надання йому можливості побачитися із сином та перешкоджає спілкуванню з батьками позивача, які також мають право на спілкування з онуком. Позивач зазначає, що за місцем його проживання створені належні умови для проживання та перебування дитини під час побачень. Позивач сплачує на користь відповідача аліменти, заборгованість по сплаті яких відсутня. Крім того батько надає додатково матеріальну допомогу на утримання дитини, купляє іграшки, речі, одяг та інше. В зв`язку з невиконанням відповідачкою рішення Виконавчого комітету Решетилівської міської ради позивач був змушений звернутися із відповідною заявою до Служби у справа дітей Виконавчого комітету Решетилівської міської ради, яка листом від 10.05.2022 повідомила позивача про проведення бесіди з відповідачем, наголошувала матері дитини про необхідність дотримання умов, визначених рішенням Виконавчого комітету Решетилівської міської ради №379. Через систематичне створення перешкод відповідачкою позивачу у спілкуванні з дитиною, він змушений був звернутися до правоохоронних органів.

Зважаючи на викладені обставини, позивач просив зобов`язати відповідачку ОСОБА_3 не чинити перешкод позивачу у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини ОСОБА_6 та визначити спосіб участі позивача у вихованні дитини у вигляді особистих побачень батька з дитиною протягом двох годин щопонеділка та щосуботи та за попередньою домовленістю між батьками з обов`язковим врахуванням розпорядку дитини, стану здоров`я, інтересів і потреб дитини почергово: один раз за місцем проживання батька дитини, другий раз за місцем проживання матері дитини.

Ухвалою судді від 24.05.2022 позов залишено без руху. У межах встановленого ухвалою судді строку позивач усунув виявлені недоліки.

Ухвалою судді від 21.07.2022 у справі відкрите позовне провадження з викликом сторін та призначене підготовче судове засідання на 17 серпня 2022 року.

15 серпня 2022 року до суду надійшов відзив відповідачки ОСОБА_3 з додатками, в якому вона зазначала, що невиконання нею рішення органу опіки та піклування є виключно суб`єктивною думкою позивача, яка не підтверджується жодними доказами. 08 грудня 2021 року з метою підготовки висновку щодо способу участі батька у вихованні дитини було проведено обстеження умов проживання в АДРЕСА_1 , на підставі якого було складено відповідний акт. З даного акту вбачається, що умови проживання для дитини задовільні, створено усі умови для повноцінного проживання та розвитку дитини. Відповідачка зазначає, що різниця між рішенням органу опіки та піклування щодо визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, яке нею виконується в повному обсязі, та позовними вимогами позивача полягають в тому, що побачення з 2-х річною дитиною, на думку позивача, мають відбуватися без присутності матері. Водночас проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір`ю, повноцінно не сприймає позивача як батька (а.с.а.с. 53-57, 58- 78).

29 серпня 2022 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками, в якій позивач вказував, що відповідачка часто зловживає своїми правами та обмежує права дитини по різноманітним надуманим причинам. Вона найчастіше сама визначає порядок рідких та короткочасних зустрічей батька з дитиною, обмежує, або скасовує ці зустрічі, порушуючи встановлений рішенням Виконавчого комітету Решетилівської міської ради від 21.12.2022 порядок та графік побачень. Відповідачка переважно намагається організувати зустріч з батьком дитини за місцем свого проживання або неподалік нього. З відповідачкою неодноразово проведено профілактичну бесіду як працівниками правоохоронних органів, так і представниками органу опіки та піклування, наголошено на неприпустимості створення перешкод батькові у спілкуванні з дитиною та виконанні рішення органу опіки та піклування. З моменту прийняття рішення Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради неодноразово мали місце випадки, коли відповідачка протягом двох тижнів не відповідає на телефонні дзвінки позивача та не реагує на переписку в месенжерах, що унеможливлює узгодження часу зустрічей позивача з дитиною. Підтвердженням цього є заява позивача до правоохоронних органів 23 квітня 2022 року, коли відповідачка напередодні не відповідала на дзвінки позивача, а в суботу безпідставно зірвала графік побачення з сином. В подальшому позивач звертався до органу опіки та піклування з відповідною заявою, працівниками якого було проведено з відповідачкою профілактичну бесіду та наголошено на необхідності виконання рішення та встановленого ним порядку. Однак і після цього змін у поведінці відповідачки не відбулося. Позивач зазначає, що посилання відповідачки на те, що її не було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 184 КупАП є свідченням людяності з боку працівників правоохоронних органів, які обмежилися проведенням профілактичної бесіди. Посилаючись на викладені обставини, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі (а.с.85-86, 87-90).

Ухвалою суду від 14 вересня 2022 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Виконавчий комітет Решетилівської міської ради як орган опіки та піклування.

Підготовче провадження по справі було проведено 14 вересня 2022 року та призначено судовий розгляд справи на 11 жовтня 2022 року.

Аргументи учасників справи

У судовому засіданні 11 жовтня 2022 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві та у відзиві на позовну заяву та просили його задовольнити, зустрічі батька з дитиною просили проводити за відсутності матері. Крім того представник позивача просив у рішенні суду визначити точний час зустрічей позивача та дитини з метою уникнення зловживань відповідачки.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Беркута В.Л. позов не визнали з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Також відповідачка зазначила, що не перешкоджає зустрічам дитини з батьком, однак вважає, що ці зустрічі мають відбуватися за її присутності з огляду на вік дитини. Представник відповідачки зазначив, що висновок органу опіки та піклування є достатньо обґрунтованим та не суперечить інтересам дитини, а тому має бути врахований судом. Також просив при винесенні рішення врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.07.2021 у справі №258/5545/18 та від 23.06.2020 у справі №754/9026/16.

Представниця третьої особи Виконавчого комітету Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, ОСОБА_7 зазначила, що сторонам слід виходити не з власних інтересів чи амбіцій, а виключно з інтересів дитини. Також наданий суду висновок виконавчого комітету Решетилівської міської ради як органу опіки та піклування щодо встановлення порядку участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_5 підтримала.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усуненняперешкод успілкуванні тавихованні дитинита визначенняспособу участібатька уїї вихованніпідлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , копія якого надана позивачем, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_8 14 вересня 2018 року було укладено шлюб (а.с.30).

Сторони по справі є батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 (а.с. 29).

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 16 червня 2022 року було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.71-72).

Судом також встановлено, що малолітня дитина проживає разом із матір`ю.

Відповідно до наданої відповідачкою ОСОБА_3 копії довідки Покровського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 01.08.2022 №116, ОСОБА_3 , вчитель хореографії ОЗЗСО І-ІІІ ступенів, перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надана з 06 жовтня 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.73).

Відповідно до судового наказу, виданого 24 вересня 2021 року Решетилівським районним судом Полтавської області з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі ј частки його заробітку доходу, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно (а.с. 35).

З довідки, виданої Решетилівським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 01 вересня 2022 року відсутня (а.с.111).

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила те що, відповідачем своєчасно і в повному обсязі сплачуються аліменти, присудженні за вказаними рішенням судів.

Згідно акту обстеження умов проживання, складеного працівниками служби у справах дітей Виконавчого комітету Решетилівської міської ради 08 грудня 2021 року з метою підготовки висновку щодо способу участі батька у вихованні дитини було проведено обстеження умов проживання в АДРЕСА_1 , з якого встановлено, що для дитини ОСОБА_5 є окреме спальне місце, багато іграшок та дитячих книг, дитина забезпечена сезонним одягом та взуттям. Загалом умови проживання для дитини задовільні, створено усі умови для повноцінного проживання та розвитку дитини (а.с.61).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області №379 від 21 грудня 2021 року було визначено участь ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 та встановлено порядок побачень батька із дитиною, а також рекомендовано матері поважати права батька та не чинити перешкод у спілкуванні з дитиною (а.с.8).

Як встановлено із виписок №247 та №250 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , виданих лікуючим лікарем Дитячого інфекційного відділення Комунального підприємства «1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» ОСОБА_9 , ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні з 26 квітня 2022 року по 03 травня 2022 року, а ОСОБА_3 з 27 квітня 2022 року по 02 травня 2022 року (а.с.а.с.67, 68).

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста дитячого невролога ТОВ «Медичний центр «Мій лікар» ОСОБА_10 від 16 травня 2022 року ОСОБА_5 встановлено діагноз невротичні реакції ситуаційного генезу. Рекомендації - уникати стресових ситуацій, уникати примусової розлуки з мамою, розвиваючі ігри (а.с.70).

З поданих позивачем роздруківок із месенжера «Viber» вбачається, що і після визначення рішенням Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області №379 від 21 грудня 2021 року порядку участі позивача у вихованні дитини між сторонами продовжуються суперечки з приводу часу та дат побачень позивача з дитиною (а.с.а.с.87-88, 112-115).

На обґрунтування причин, через які було перенесено зустрічі позивача з дитиною позивачкою було надано роздруківку із месенжерів «Viber» та «Telegram» із перепискою з лікарем, яка підтверджує хворобу дитини. Дана переписка датована 08 березня 2022 року, 10 травня 2022 року, 18 травня 2022 року, 19 травня 2022 року, 23 травня 2022 року, 05 червня 2022 року, 15 червня 2022 року (а.с.96 105).

Позивач, вважаючи, що відповідачка систематично не виконує рішення Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області №379 від 21 грудня 2021 року, звертався з цього приводу з письмовим повідомленням до вказаного органу, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.8).

На дане звернення позивача ОСОБА_1 від служби у справах дітей Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області позивачу було направлено лист про те, що його звернення опрацьоване та з ОСОБА_3 було проведено розмову про недопущення створення перешкод батькові у спілкуванні з дитиною та рекомендовано звернутися до суду (а.с.11).

З цього ж приводу позивач звертався до органів поліції. З отриманої відповіді за підписом начальника Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області Чернікова М. вбачається, що працівниками поліції було проведено профілактичну бесіду з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про належне виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітніх дітей (а.с.10).

Зі свого боку відповідачкою ОСОБА_3 до суду було подано довідку Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області №296 від 20.04.2022 про результат звернення матері відповідачки ОСОБА_11 з приводу її сварки із зятем ОСОБА_1 та довідку №301 від 21.04.2022 про результат розгляду звернення ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_3 вдарив її батька ОСОБА_12 (а.с.63,65). Відповідно до листів за підписом начальника Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області Чернікова М., які направлені ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , працівниками поліції було проведено перевірку та, враховуючи відсутність підстав для внесення відомостей за даними подіями до Єдиного реєстру досудових розслідувань, було прийнято рішення про закінчення розгляду даних звернень (а.с.а.с.64,66). Суд, даючи оцінку цим доказам відповідачки вважає, що вони не мають жодного доказового значення для вирішення спору по даній справі, оскільки не підтверджують вину позивача у будь яких протиправних діях проти дитини, матері дитини чи членів її сім`ї. Суд також вважає, що ці докази не дають відповідачці жодних підстав для невиконання рішення Виконавчого комітетуРешетилівської міськоїради Полтавськоїобласті №379від 21грудня 2021року.

Суд не бере до уваги подані стороною позивача у судовому засіданні 07 листопада 2022 року докази: копії матеріалів перевірки Сектору поліцейської діяльності №1 ВП №2 РУП ГУНП в Полтавській області, копію листа Служби у справах дітей Виконавчого комітету Решетилівської міської ради, копію роздруківок з мобільних додатків, переписки між позивачем та відповідачем з таких підстав.

Відповідно до частини 9 статті 83 ЦПК України копії доказів(крімречових доказів),що подаютьсядо суду,заздалегідь надсилаютьсяабо надаютьсяособою,яка їхподає,іншим учасникамсправи.Суд небере доуваги відповіднідокази уразі відсутностіпідтвердження надсилання(надання)їх копійіншим учасникамсправи,крім випадку,якщо такідокази єу відповідногоучасника справиабо обсягдоказів єнадмірним,або вониподані досуду велектронній формі,або єпублічно доступними.

Всупереч наведеній нормі вказані докази не були надіслані стороні відповідача, чого сторона позивача не заперечувала та не спростувала.

Таким чином, з наданих сторонами доказів вбачається, що між позивачем та відповідачкою не досягнуто згоди з приводу участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, внаслідок чого між ними виникають непорозуміння, що призвело до звернення позивача до суду з цього приводу.

На підтвердження своїх позицій сторонами було заявлено клопотання про виклик свідків.

Допитана в якості свідка ОСОБА_13 , яка є матір`ю позивача, суду повідомила, що вона з березня до літа майже не бачила внука, в останній час відповідачка почала його приводити. Спочатку він їх з дідом боявся, а потім став звикати. Зазначила, що її син часто не може додзвонитися до своєї колишньої дружини, оскільки та не відповідає на дзвінки через що його зустрічі з дитиною не відбуваються. Додала, що її внук ОСОБА_5 дуже прив`язаний до свого батька і коли він приходить до них в гості, то не відходить від нього. На запитання представника позивача відповіла, що зустрічі з батька з сином тривають по різному: коли одну годину, коли півтори години, а дві години вкрай рідко. Відповідачка часто біля них гуляє з дитиною, однак жодного разу до них не зайшла.

Свідок ОСОБА_14 суду повідомив, що він 26 серпня 2022 року бачив ОСОБА_3 на вулиці після чого зателефонував своєму товаришу ОСОБА_1 . А 27 серпня 2022 року він допомагав позивачу ремонтувати автомобіль. При ньому позивач дзвонив до відповідачки, однак та не відповідала. Він перебував у домогосподарстві позивача десь до 17 чи 18 години, за цей час зустрічі позивача та дитини не було.

Свідок ОСОБА_15 суду повідомила, що із відповідачкою вони часто гуляють на дитячих майданчиках з дітьми, оскільки їхні діти приблизно одного віку. Також на дитячих майданчиках вона неодноразово бачила позивача з дитиною та відповідачкою. Однак коли позивач гуляє з дитиною за руку, то ОСОБА_16 оглядається та шукає очима матір. Про відносини між сторонами та визначені дні зустрічі батька з дитиною їй відомо зі слів ОСОБА_3 . При цьому вона бачила як позивач зустрічався з дитиною і в інші дні, а відповідачка не перешкоджала цим зустрічам. Прогулянки батька і дитини тривають більше години, однак скільки точно вона сказати не може. На запитання представника позивача відповіла, що батька з дитиною на дитячому майданчику вона бачила близько п`яти разів. Також відповідала, що 27 серпня 2022 року вона бачила поліцейський автомобіль біля двору ОСОБА_3 , однак що там відбувалося їй не відомо. Підтвердила, що 27 серпня 2022 року бачила відповідачку на дні народження її куми.

Свідок ОСОБА_17 суду повідомила, що є сусідкою відповідачки. Сторони колись проживали разом у них на провулку. Мати відповідачки скаржиться, що позивач постійно викликає поліцію. На запитання представника відповідачки повідомила, що свідком перешкод відповідачкою батькові у зустрічах із дитиною не була. Також повідомила, що чула як 27 серпня 2022 року хтось сильно гупав у ворота оселі, де проживає відповідачка.

Свідок ОСОБА_18 суду повідомила, що є сусідкою відповідачки. Їй відомо, що позивач постійно викликає поліцію до місця проживання відповідачки. Свідком перешкод відповідачкою батькові у зустрічах із дитиною вона не була та про це їй нічого не відомо. Щодо подій, які мали місце 27 серпня 2022 року повідомила, що особисто бачила, як позивач із силою стукав у ворота оселі, де проживає відповідачка.

Аналізуючи зміст показань допитаних в судовому засіданні свідків, суд зазначає наступне. Показання свідка ОСОБА_13 , яка є матір`ю позивача та відповідно зацікавленою особою, суд оцінює критично, оскільки в судовому засіданні вона підтвердила існування неприязних відносин як між нею та відповідачкою, так і між сторонами по справі, про що, зокрема свідчить висловлена свідком відсутність будь якого бажання бачити відповідачку. Водночас показання свідка ОСОБА_14 відносно дати 27 серпня 2022 року (суботи) підтверджують те, що зустріч позивача з дитиною не відбулася. Дану обставину не заперечувала і відповідачка, однак повідомила, що не мала змоги відповісти на телефонний дзвінок через те, що перебувала у лікарні, а телефон розбився. Показання свідка ОСОБА_15 в свою чергу частково спростовують твердження позивача про створення перешкод відповідачкою у побаченнях батька та сина. Показання свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 є малоінформативними та зводяться по суті лише щодо обставин події, яка мала місце ввечері 27 серпня 2022 року біля воріт домогосподарства, де проживає відповідачка та характеристики сім`ї відповідачки.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постаново ВР 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 3 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про охорону дитинства»дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно ізстаттею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно достатті 153 СК України,мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно статті 157 СК України,питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно достатті159СК України,якщо тойз батьків,з кимпроживає дитина,чинить перешкодитому збатьків,хто проживаєокремо,у спілкуванніз дитиноюта їївихованні,зокрема вінухиляється відвиконання рішенняоргану опікиі піклування,другий збатьків маєправо звернутисядо судуз позовомпро усуненняцих перешкод.Суд визначаєспособи участіодного збатьків увихованні дитини(періодичнічи систематичніпобачення,можливість спільноговідпочинку,відвідування дитиноюмісця йогопроживання тощо),місце тачас їхньогоспілкування зурахуванням віку,стану здоров`ядитини,поведінки батьків,а такожінших обставин,що маютьістотне значення.В окремихвипадках,якщо цевикликано інтересамидитини,суд можеобумовити побаченняз дитиноюприсутністю іншоїособи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до змісту статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

У пункті 54 рішення Рішенні Європейськогосуду зправ людиниу справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 171 СК Українидитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Тобто при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Однак з огляду на вік дитини, якій на час судового засідання виповнилося лише повних 2 роки, врахування думки дитини в даному випадку є неможливим.

Згідно з частинами 5,6 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до наданого в судовому засіданні 07 листопада 2022 року висновку виконавчого комітету Решетилівської міської ради як органу опіки та піклування щодо встановлення порядку участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_5 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 31 жовтня 2022 року №205, питання щодо участі батька у вихованні дитини вже розглядалося на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Решетилівської міської ради 13 грудня 2021 року. Рішенням виконавчого комітету Решетилівської міської ради від 21.12.2021 № 379 визначено спосіб участі батька у вихованні сина. З огляду на викладене, орган опіки і піклування вважає за доцільне: встановити особисті побачення батька з дитиною в присутності матері дитини та за попередньою домовленістю протягом двох годин кожного понеділка та кожної суботи місяця з обов`язковим урахуванням розпорядку дня, стану здоров`я, інтересів та потреб дитини почергово: один раз - за місцем проживання батька дитини, другий раз за місцем проживання матері дитини. Рекомендовано: матері дитини ОСОБА_3 поважати права батька ОСОБА_1 не чинити перешкод у спілкуванні з сином; батьку ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її (а.с.а.с. 166-168).

В ході судового засідання відповідачка не заперечувала проти участі позивача ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини, проте просила проводити побачення позивача із дитиною тільки за її присутності.

Як було встановлено в судовому засіданні,малолітній син сторін ОСОБА_5 на час розгляду справи має вік 2 роки та 3 повних місяці, майже з самого народження мешкає окремо від батька.

Суд погоджується з висновком виконавчого комітету Решетилівської міської ради як органу опіки та піклування щодо участі позивача у вихованні дитини, оскільки він забезпечить систематичне спілкування та участь батька у вихованні дитини та налагоджені між ними стійкого емоційного зв`язку. При цьому, на думку суду, присутність матері при особистих зустрічах батька та дитини, за умови уникнення батьками конфліктних ситуацій в присутності малолітнього сина, допоможе запобігти стресовим ситуаціям у дитини та сприятиме формуванню довірливих стосунків батька та сина.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

В справі з подібними правовідносинами Верховний Суд у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 754/9026/16-ц зазначив, що проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір`ю, повноцінно не сприймає позивача, як батька.

Враховуючи вік дитини, яка не досягла навіть трирічного віку, напружені відносини між сторонами,висновок органу опіки та піклування, судвважає за можливе визначити спосіб участі батька у вихованні дитини у виді періодичних та систематичних побачень за участю матері дитини з урахуванням розпорядку дня та стану здоров`я дитини, оскільки проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини.

Відтак, з урахуванням висновку третьої особи суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо проведення зустрічей з дитиною без присутності матері.

Водночас суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості в подальшому вирішити питання щодо зміни способу його участі у вихованні дитини з урахуванням її віку, стану здоров`я, зміни ставлення дитини до нього, укріпленням психоемоційного зв`язку та формуванням довірливих стосунків між ними.

Щодо посилання сторони позивача на те, що відповідачка періодично залишає дитину на сторонніх осіб, хоча могла відводити дитину батькові суд зазначає наступне. Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено відповідачкою ОСОБА_3 вона веде гурток хореографії та залишає дитину на час занять, що тривають близько півтори години, під наглядом батьків. При цьому відповідачка зазначила, що її батьки проживають з малолітнім сином в одному будинку з часу його народження. Дана обставина відповідачем не оспорювалася. Суд уважає, що при таких обставинах рідні дід та баба дитини, до яких, поза розумним сумнівом, дитина вже звикла, оскільки бачить кожного дня, не можуть вважатися сторонніми особами. Водночас між позивачем та дитиною емоційний взаємозв`язок перебуває на стадії формування.

Щодо озвученої в судовому засіданні 07 листопада 2022 року вимоги позивача про визначення часу зустрічей батька з дитиною на розсуд суду з метою уникнення зловживань з боку відповідачки, про що не було зазначено у позовній заяві, суд, враховуючи принцип диспозитивності та позицію відповідачки, не вважає за доцільне визначати конкретний час зустрічей батька з дитиною. При цьому, на думку суду, час зустрічей батька з дитиною слід визначати обома батьками, виходячи виключно з інтересів дитини та враховуючи при цьому розпорядок дня та стан здоров`я дитини.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку про необхідність надання позивачу ОСОБА_1 можливості систематичних побачень з дитиною в присутності матері дитини ОСОБА_3 протягом двох годин кожної понеділка та суботи місяця, з урахуванням розпорядку дня, стану здоров`я, інтересів та потреб дитини почергово: один раз за місцем проживання батька дитини, другий раз за місцем проживання матері дитини.

У разі відсутностіможливості спілкування ОСОБА_1 з малолітнім сином у визначений час, то інший час для спілкування з сином слід визначати за попередньою домовленістю батьків дитини.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З квитанцій про сплату судового збору від 20.05.2022 № 0.0.2552097449.1 встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 992 грн 40 коп. (а.с.1).

В пункті 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами) зазначено про те, що якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Враховуючи вищевикладене, положення ч.1 ст.141 ЦПК України та те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 496,20 грн (половину від суми сплаченого судового збору позивачем).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2ст.137ЦПК України,за результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1)розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4статті 137ЦПК Українипередбачено,що розмірвитрат наоплату послугадвоката маєбути співмірниміз: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження обставин понесення витрат на правничу допомогу позивачем було долучено копію угоди про надання правової допомоги від 12 травня 2022 року, укладеної між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Передерій О.С. (а.с.38), копію акту виконаних робіт від 13 травня 2022 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.40), копію квитанції до прибуткового касового ордера від 13.05.2022 (а.с.36), попередній розрахунок витрат на правничу допомогу (а.с.37).

Як встановлено з угоди про надання правової допомоги від 12 травня 2022 року, укладеної між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Передерій О.С., замовник замовляє, а виконавець узяв на себе зобов`язання надати правову допомогу в обумовленому за взаємною згодою обсязі (консультування з питань сімейного права, роз`яснення норм Сімейного кодексу України, підготовка та складання позовної заяви до суду до суду). Вартість послуг з правової допомоги становить 1000,00 грн. Сплата послуг проводиться після прийому обсягу робіт у повному обсязі.

Отже розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений в Угоді про надання правової допомоги, не змінюється в залежності від обсягу послуг тавитраченого адвокатом часу.

З квитанції до прибуткового касового ордера від 13.05.2022 встановлено, що 13 травня 2022 року адвокатом Передерій О.С. прийнято від ОСОБА_1 1000,00 (одну тисячу) гривень (а.с. 36).

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вищевказаний висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду зазначений у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на положення ч.1 ст. 141 ЦПК України та роз`яснення, викладені в пункті 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а також те, що позовні вимоги були задоволені частково, суд доходить висновку, що з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним витрати у зв`язку з отриманням професійної правничої допомоги у розмірі 500,00 грн, тобто половину від сплаченої суми.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Решетилівської міської ради, Виконавчий комітет Решетилівської міської ради як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способу участі батька у її вихованні задовольнити частково.

Зобов`язати відповідачку ОСОБА_3 не чинити перешкод позивачу ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити ОСОБА_1 спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом систематичних побачень з дитиною в присутності матері - ОСОБА_3 протягом двох годин кожного понеділка та кожної суботи місяця з обов`язковим урахуванням розпорядку дня, стану здоров`я, інтересів та потреб дитини почергово: один раз - за місцем проживання батька дитини, другий раз за місцем проживання матері дитини.

У разі відсутності можливості спілкування ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у визначений час, то інший час для спілкування з сином визначати за попередньою домовленістю батьків дитини: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі: витрати по оплаті судового збору в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представник позивача ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідачка ОСОБА_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Представник відповідачки ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа Служба у справах дітей Виконавчого комітету Решетилівської міської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, 23, м. Решетилівка Полтавської області, 38400, код ЄДРПОУ 44126686.

Третя особа Виконавчий комітет Решетилівської міської ради як орган опіки та піклування, місцезнаходження: вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавської області, 38400, код ЄДРПОУ 21044065.

Представниця третьої особи Гмиря Юлія Анатоліївна, службова адреса: вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавської області.

Повний текст рішення складений 08 листопада 2022 року.

Суддя Ю.В. Зіненко