Рішення

від 07.11.2022 по справі 200/30/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2022 року Справа№200/30/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

04 січня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), надісланий на адресу суду 27 грудня 2021 року, в якому позивач просив:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03 серпня 2019 року № 281 про відмову у зарахуванні при призначенні пенсії

до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року на шахті «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит»,

до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року в публічному акціонерному товаристві «Виробниче об`єднання «Шахта «Жданівська»,

а також щодо неврахування довідки про заробітну плату від 12 червня 2018 року № 01-779 для обчислення пенсії ОСОБА_1 ;

2. зобов`язати ГУ ПФУ Донецькій в області зарахувати ОСОБА_1 :

до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року на шахті «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит»,

до загального страхового та до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року в публічному акціонерному товаристві «Виробниче об`єднання «Шахта «Жданівська»;

3. зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 19 липня 2019 року із зарахуванням:

до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року на шахті «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит»,

до загального страхового та до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року в публічному акціонерному товаристві «Виробниче об`єднання «Шахта «Жданівська»

та з урахуванням довідки про заробітну плату за період з вересня 1990 року по вересень 1995 року.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду, який відбувся 04 січня 2022 року, справа № 200/30/22 передана на розгляд судді Хохленкова О.В.

17 січня 2022 року суддя Донецького окружного адміністративного суду Хохленков О.В. постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

31 січня 2022 року суддя Донецького окружного адміністративного суду Хохленков О.В. постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; встановив строк для подання відзиву на позовну заяву.

10 червня 2022 року у зв`язку з відрахуванням судді Хохленкова О.В. зі штату Донецького окружного адміністративного суду проведений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого справа № 200/30/22 передана на розгляд судді Кравченко Т.О.

14 червня 2022 року суд постановив ухвалу про прийняття адміністративної справи до свого провадження; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час прийняття адміністративної справи до провадження, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія Російської Федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

07 листопада 2022 року суд постановив ухвалу, якою поновив позивачу строк звернення до суду з цим позовом.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області, яке є правонаступником Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ), як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

Позивач стверджував, що 19 липня 2019 року звернувся до Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, разом з якою, серед іншого, надав трудову книжку, довідку про заробітну плату від 12 червня 2018 року № 01-779, довідку про пільговий характер роботи від 21 травня 2018 року № 01-683, наказ від 29 грудня 1994 року № 417, довідку від 21 травня 2018 року.

Зазначав, що йому призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

В серпні 2021 року, ознайомившись з матеріалами пенсійної справи на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, позивач дізнався, що Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ не зарахувало до пільгового стажу період роботи на шахті «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит» з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року; до страхового і пільгового стажу період роботи з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року в публічному акціонерному товаристві «Виробниче об`єднання «Шахта «Жданівська»; а також про те, що під час обчислення заробітної плати для призначення пенсії не враховані відомості про заробітну плату за період роботи з вересня 1990 року по вересень 1995 року.

20 вересня 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області з заявою, в якій просив надати рішення пенсійного органу, яким відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року та у зарахуванні сум заробітної плати за вересень 1990 року по вересень 1995 року. Також позивач просив надати розрахунки стажу і заробітної плати, що врахована для обчислення пенсії.

Листом від 18 жовтня 2021 року ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило, що під час призначення пенсії позивача не врахований до пільгового стажу період роботи з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року та не враховані відомості про заробітну плату за період з вересня 1990 року по вересень 1995 року у зв`язку з тим, що уточнююча довідка та довідка про заробітну плату видані адміністрацією підприємства, яке знаходиться на тимчасово окупованій території.

Разом з листом від 20 жовтня 2021 року ГУ ПФУ в Донецькій області направило позивачеві розрахунки стажу та заробітної плати, однак рішення пенсійного органу не було надано.

В подальшому разом з листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 09 грудня 2021 року позивач отримав рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 03 серпня 2019 року № 281.

Зі змісту рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 03 серпня 2019 року № 281 позивач дізнався, що пенсійний орган не взяв до уваги довідку про заробітну плату від 12 червня 2018 року № 01-779, довідку про пільговий характер роботи від 21 травня 2018 року № 01-683, наказ від 29 грудня 1994 року № 417 та довідку від 21 травня 2018 року у зв`язку з тим, що архіви підприємства, яке їх видало, знаходяться на тимчасово окупованій території.

Вважаючи рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 03 серпня 2019 року № 281 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач покликався на норми ст. 46 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 8, ч. 1 ст. 9, ст. ст. 40, 44, ч. 5 ст. 45 Закону № 1058, п. п. 2.2, 2.10, 4.2, пп. 3 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1), висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 17 березня 2015 року у справі № 12-11а-15, та зазначав, що єдиною підставою для проведення розрахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати; видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством відповідно до первинних документів з нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Позивач стверджував, що довідка про заробітну плату від 12 червня 2018 року № 01-779 видана на підставі особових рахунків за 1990-1995 роки, містить всі необхідні реквізити, а тому мала бути врахована під час призначення пенсії.

Позивач наголошував, що набув стаж в період, коли населені пункти, на території яких знаходяться підприємства-роботодавці, перебували під контролем органів державної влади України. Стверджував, що законодавство не покладає на підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території, обов`язку переміститися (перереєструватися) на підконтрольній органам державної влади України території. Відсутність у пенсійного органу можливості провести перевірку первинних документів не може позбавляти позивача права на належне пенсійне забезпечення.

Також позивач доводив, що має право на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року, а до пільгового стажу періодів роботи з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року та з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року, оскільки відповідні періоди підтверджені належним чином оформленими записами в трудовій книжці, яка є основним документом про стаж. Крім того, на переконання позивача, пенсійний орган з урахуванням «намібійських винятків» мав врахувати уточнюючі довідки та наказ про атестацію робочих місць.

Крім того позивач наполягав на тому, що відсутність даних про сплату страхових внесків за період роботи з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року на підприємстві, що знаходиться на тимчасово окупованій території, не має бути перепоною для зарахування цього періоду до страхового стажу, оскільки обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків закон покладає на страхувальника.

Просив задовольнити позов.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Доводи ГУ ПФУ в Донецькій області про те, що в умовах воєнного стану воно потребує додаткового часу для подання відзиву на позовну заяву, суд відхиляє, оскільки цей пенсійний орган продовжує здійснювати свої повноваження, а з часу відкриття провадження у справі у нього було більш ніж достатньо часу для реалізації свого права на подання відзиву на позовну заяву.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 18 грудня 2007 року постійне місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

У зв`язку з тимчасовою окупацією його населеного пункту позивач був вимушений покинути місце свого постійного проживання, перемістився на підконтрольну органам державної влади України територію і набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою від 24 липня 2019 року № 1419-5000164378.

Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений відповідний запис.

Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42172734) зареєстроване як юридична особа, про що до ЄДР внесений відповідний запис; з 10 листопада 2020 року перебуває в стані припинення.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» ГУ ПФУ в Донецькій області є правонаступником Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ та здійснює його функції і повноваження.

19 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Разом з заявою про призначення пенсії позивач надав довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, паспорт, трудову книжку, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01 липня 2000 року від 12 червня 2018 року № 01-779, довідку, що визначає право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, від 21 травня 2018 року № 01-683, про що свідчить розписка-повідомлення від 19 липня 2019 року № 4083.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ прийняло рішення про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з 21 квітня 2019 року.

Разом з цим 03 серпня 2019 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 липня 2019 року № 4083 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону № 1058 Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ прийняло рішення № 281.

Цим рішенням пенсійний орган відмовив позивачеві в прийняття до розгляду для призначення пенсії довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 21 травня 2018 року № 01-683, довідки від 21 травня 2018 року № б/н, копії наказу від 29 грудня 2014 року № 417, довідки про заробітну плату від 12 червня 2018 року № 01-779 за період з вересня 1990 року по вересень 1995 року до надання документів із зазначенням зберігання архівів на території, підконтрольній українській владі, та можливості провести перевірку обґрунтованості видачі довідок про стаж і заробітну плату.

В обґрунтування прийнятого рішення пенсійний орган покликався на норми ч. 1 ст. 40, ч. 3 ст. 44 Закону № 1058, п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), п. 4.2 Порядку № 22-1, а також на розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.

Позивачу роз`яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Докази, які б свідчили, що Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ надіслало (вручило) позивачу рішення від 03 серпня 2019 року № 281, суду не надані.

Позивач вживав заходів, спрямованих на отримання інформації про призначення йому пенсії (розрахунок страхового і пільгового стажу, розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії тощо).

Так, у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 19 вересня 2021 року № ВЕБ-05001-Ф-С-21-082001 листом від 18 жовтня 2021 року № 15439-14720/С-15/8-0500/21 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило, що до пільгового стажу не зарахований період роботи з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року на шахті «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит» та заробітна плата за період з вересня 1990 року по вересень 1995 року, оскільки уточнююча довідка та довідка про заробітну плату видані адміністрацією підприємства, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

У відповідь на звернення позивача листом від 20 жовтня 2021 року № 15715-14973/С-15/8-0500/21 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило, що ОСОБА_1 є одержувачем пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058; його страховий стаж розрахований відповідно до ст. 24 Закону № 1058 і складає 31 рік 04 місяці 14 днів, в тому числі робота за Списком № 1 09 років 08 місяців 18 днів; коефіцієнт страхового стажу відповідно до ст. 25 Закону № 1058 0,31333.

Заробітна плата за даними персоніфікованого обліку за період з 01 вересня 2006 року по 31 травня 2014 року складає 11043,64 грн (1,78443 коефіцієнт заробітної плати х 6188,89 грн середня заробітна плата в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки).

Розмір пенсії станом на 01 жовтня 2021 року становить 3560,30 грн.

В листі від 20 жовтня 2021 року пенсійний орган навів аналогічні відомості про причини неврахування до пільгового стажу періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року та причини неврахування заробітна плата за період з вересня 1990 року по вересень 1995 року для обчислення пенсії, що й в листі від 19 вересня 2021 року.

Разом з листом від 20 жовтня 2021 року № 15715-14973/С-15/8-0500/21 ГУ ПФУ в Донецькій області надало позивачу розрахунок стажу та розрахунок заробітку для обчислення пенсії.

У відповідь на звернення позивача разом з листом від 09 грудня 2021 року № 20308-17576/С-15/8-0500/21 ГУ ПФУ в Донецькій області надіслало позивачу розрахунок страхового та пільгового стажу, врахованого при призначенні пенсії; розрахунок заробітної плати; а також рішення від 03 серпня 2019 року № 281.

Докази, які б свідчили, що рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 03 серпня 2019 року № 281 позивач отримав до грудня 2021 року, суду не надані.

З приводу періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року, на зарахування якого до пільгового стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_3 свідчать про таке:

[…]

запис 13 03 вересня 1990 року на підставі наказу від 25 вересня 1990 року № 77/к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на шахту «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит» учнем гірничого робочого 1 розряду з повним робочим днем під землею;

запис 14 з 08 вересня 1990 року по 08 жовтня 1990 року навчався на курсах УКК виробничого об`єднання «Торезантрацит» за професією гірничий робочий підземний з відривом від виробництва; запис внесений на підставі свідоцтва від 08 жовтня 1990 року № 1133;

запис 15 09 жовтня 1990 року на підставі наказу від 24 жовтня 1990 року № 82/к переведений гірничим робочим підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею;

запис 16 20 лютого 1992 року на підставі наказу від 26 лютого 1992 року № 9к переведений учнем електрослюсаря підземного 3 розряду з повним робочим днем під землею;

запис 17 28 квітня 1992 року на підставі наказу від 29 квітня 1992 року № 20 переведений електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею;

запис 18 01 серпня 1992 року на підставі наказу від 05 серпня 1992 року № 45/к переведений підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею;

запис 19 11 серпня 1994 року на підставі наказу від 12 серпня 1994 року № 61/к переведений гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею;

запис 20 01 жовтня 1995 року на підставі наказу від 29 вересня 1995 року № 139 шахта «Річна» перейменована на шахтоуправління «Волинське» Торезького виробничого об`єднання з видобутку антрациту «Торезантрацит»;

запис 21 08 січня 1996 року на підставі наказу від 12 січня № 5/к позивач був звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України;

[…].

Разом з заявою про призначення пенсії від 19 липня 2019 року ОСОБА_1 надав довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана 21 травня 2018 року на тимчасово окупованій території (м. Торез Донецької області) так званим «Відособленим підрозділом «Шахтоуправління «Волинське» державного підприємства «Торезантрацит» незаконного органу так званого «Міністерства вугілля та енергетики ДНР» за № 01-683 (№ 100).

Згідно з цією довідкою ОСОБА_1 працював повний робочий день на шахті «Річна» орендного підприємства «Шахтоуправління «Волинське» державного підприємства «Торезантрацит» і за період:

з 03 вересня 1990 року по 07 вересня 1990 року проходив навчання в учбовому пункті без оплати і без підземних виходів в шахту;

з 08 вересня 1990 року по 27 вересня 1990 року навчався на курсах в УКК виробничого об`єднання «Торезантрацит» на гірничого робочого підземного з відривом від виробництва та з оплатою за тарифною ставкою гірничого робочого підземного;

з 28 вересня 1990 року по 08 жовтня 1990 року працював учнем гірничого робочого підземного ділянки шахти «Річна», що входить до складу шахти «Річна» виробного об`єднання «Торезантрацит», з оплатою за тарифною ставкою учня гірничого робочого підземного; підземні виходи в шахту 8;

з 09 жовтня 1990 року по 09 жовтня 1990 року іспит в УКК з оплатою за тарифною ставкою учня гірничого робочого підземного;

з 01 жовтня 1990 року по 17 листопада 1991 року працював гірничим робочим підземним ділянки шахти «Річна», яка входить до складу шахти «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит»;

з 18 листопада 1991 року по 19 лютого 1992 року навчався на курсах в УКК виробного об`єднання «Торезантрацит» на електрослюсаря підземного з відривом від виробництва та з оплатою за тарифною ставкою учня гірничого робочого підземного;

з 20 лютого 1992 року по 21 лютого 1992 року учбовий пункт, попереднє навчання з техніки безпеки під час переведення з оплатою за тарифною ставкою учня гірничого робочого підземного;

з 22 лютого 1992 року по 23 лютого 1992 року вихідні дні;

з 24 лютого 1992 року по 27 квітня 1992 року працював учнем електрослюсаря підземного ділянки ЕМО «Річна», яка входила до складу шахти «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит», підземні виходи в шахту 50;

з 28 квітня 1992 року по 29 квітня 1992 року навчання в учбовому пункті з оплатою за тарифною ставкою учня гірничого робочого підземного;

з 30 квітня 1992 року по 10 серпня 1994 року працював електрослюсарем підземним ділянки ЕМО «Яблуневська», яка входила до складу шахти «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит»; підземні виходи в шахту 1992 рік 182, 1993 рік 280, 1994 рік 166;

з 11 серпня 1994 року по 12 серпня 1994 року навчався в учбовому пункті з оплатою за тарифною ставкою учня гірничого робочого підземного;

з 13 серпня 1994 року по 30 вересня 1995 року працював охоронцем ОМОН; підземних виходів в шахту не було.

В довідці від 21 травня 2018 року № 01-683 зазначено, що підприємство здійснює видобуток вугілля підземним способом; за професіями (посадами) «учень гірничого робочого підземного», «гірничий робочий підземний», «учень електрослюсаря підземного», «електрослюсар підземний» ОСОБА_1 працював повний робочий день під землею; ці професії (посади) передбачені Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, код 1010100а, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Довідка від 21 травня 2018 року № 01-683 видана на підставі наказів, наказу від 29 грудня 1994 року № 417 «Про атестацію робочих місць», особистої картки, особового рахунку на заробітну плату, табелю № 52663, табелю спусків в шахту та виїздів з шахти (з 13 серпня 1994 року по 30 вересня 1995 року підземних виходів в шахту немає), табелю обліку робочого часу на поверхні (обліковується охоронцем в ОМОН; перебував на безоплатній довідці 1 день 15 жовтня 1990 року). Прогулів немає; страйків немає, інших випадків відволікання від основних професій не було.

Разом з заявою про призначення пенсії від 19 липня 2019 року ОСОБА_1 надав довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана 21 травня 2018 року на тимчасово окупованій території (м. Торез Донецької області) так званим «Відособленим підрозділом «Шахтоуправління «Волинське» державного підприємства «Торезантрацит» незаконного органу так званого «Міністерства вугілля та енергетики ДНР» за № 07-683 (№ 100).

Згідно з цією довідкою ОСОБА_1 працював повний робочий день на шахті «Річна» орендного підприємства «Шахтоуправління «Волинське» державного підприємства «Торезантрацит» в період з 01 жовтня 1995 року по 08 січня 1996 року охоронцем ОМОН ділянки «Річна», яка входила до складу шахтоуправління «Волинське» виробничого об`єднання «Торезантрацит» (згідно з табелями спусків в шахту та виїздів з шахти підземних виходів в шахту не було; згідно з табелем обліку робочого часу на поверхні значився охоронцем ОМОН).

Разом з заявою про призначення пенсії від 19 липня 2019 року позивач також надав довідку від 21 травня 2018 року, яка видана на тимчасово окупованій території (м. Торез Донецької області) так званим «Відособленим підрозділом «Шахтоуправління «Волинське» державного підприємства «Торезантрацит» незаконного органу так званого «Міністерства вугілля та енергетики ДНР» без вихідного номера, що відображає відомості про поетапну реорганізацію (перейменування) шахти «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит» в відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Волинське» державного підприємства «Торезантрацит».

Крім того, разом з заявою про призначення пенсії від 19 липня 2019 року ОСОБА_1 надав витяг з наказу Торезького виробного об`єднання по видобутку антрациту «Торезантрацит» від 29 грудня 1994 року № 417 «Про затвердження підсумків атестації робочих місць за умовами праці», згідно з яким атестацією встановлено право на штатну професію за Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1: учню гірничого робочого підземного, 1010100а, гірничому робочому підземному, 1010100а, учню електрослюсаря підземного, 1010100а, електрослюсарю підземному, 1010100а.

Як свідчить форма РС-право, під час призначення пенсії Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ зарахувало ОСОБА_1 періоди роботи:

з 03 вересня 1990 року по 31 грудня 1991 року тривалістю 01 рік 03 місяці 29 днів до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 01 січня 1992 року по 21 серпня 1992 року тривалістю 00 років 07 місяців 21 день до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року тривалістю 03 роки 04 місяці 17 днів до страхового стажу; до пільгового стажу цей період не зарахований.

На підставі відомостей ЄДР суд встановив, що державне підприємство «Торезантрацит» (ідентифікаційний код: 32366906, місцезнаходження: 86600, Україна, Донецька обл., м. Чистякове, вул. Енгельса, буд. 88) зареєстроване за законодавством України 29 квітня 2003 року, про що 13 вересня 2004 року до ЄДР внесений відповідний запис; підприємство належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

В структуру державного підприємства «Торезантрацит» входить відокремлений підрозділ «Шахтоуправління «Волинське» (код ЄДРПОУ ВП: 26391400, місцезнаходження: 86691, Україна, Донецька обл., м. Чистякове) без статусу юридичної особи.

Як платник податків державне підприємство «Торезантрацит» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Костянтинівська державна податкова інспекція (м. Чистякове)) з 08 травня 2003 року за № 32; як платник єдиного внеску в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Костянтинівська державна податкова інспекція (м. Чистякове) з 28 травня 2003 року за № 05-52-01-0924.

Місто Чистякове Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 79-р).

З приводу періоду роботи з 01 червня 2016 року по 03 лютого 2018 року, на зарахування якого до страхового та до пільгового стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_3 свідчать про таке:

[…]

запис 22 04 вересня 2006 року на підставі наказу від 04 вересня 2006 року № 666к позивач був прийнятий на роботу до закритого акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» гірничим робочим по ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем;

запис 23 закрите акціонерне товариство «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» перейменоване в публічне акціонерне товариство «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» згідно з рішенням загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» від 01 квітня 2011 року, протокол № 01/04-11;

запис 24 03 лютого 2018 року на підставі наказу від 05 лютого 2018 року № 135к позивач був звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

Будь-які інші документи, які стосуються періоду роботи позивача з 04 вересня 2016 року по 03 лютого 2018 року, (як то уточнюючі довідки, довідки про заробітну плату, накази про атестацію робочих місць за умовами праці, індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) тощо), суду не надані.

Як свідчить форма РС-право, під час призначення пенсії Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ зарахувало ОСОБА_1 періоди роботи:

з 04 вересня 2006 року по 31 грудня 2006 року тривалістю 00 років 04 місяці 00 днів до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1;

з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року тривалістю 01 рік 00 місяців 00 днів до страхового стажу та до пільгового стажу ст. 14, постанова 202, підземні, Список 1, розділ 1, підрозділ 1, пункти а-в;

з 01 січня 2008 року по 31 травня 2014 року тривалістю 06 років 05 місяців 00 днів до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1;

період роботи з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований.

На підставі відомостей ЄДР суд встановив, що публічне акціонерне товариство «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» (ідентифікаційний код: 32953421, місцезнаходження: 86391, Україна, Донецька обл., м. Жданівка, шахта «Жданівська») зареєстроване як юридична особа 19 жовтня 2004 року, про що до ЄДР внесений відповідний запис.

Публічне акціонерне товариство «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Слов`янсько-Лиманське управління, Слов`янська ДПІ) з 21 жовтня 2004 року за № 279; як платник єдиного внеску в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Слов`янсько-Лиманське, Слов`янська ДПІ (м. Жданівка) з 19 жовтня 2014 року за № 05-61-03-0208.

Місто Жданівка Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 79-р).

З приводу заробітної плати, яка врахована для обчислення пенсії ОСОБА_1 , суд встановив такі обставини.

Разом з заявою про призначення пенсії від 19 липня 2019 року позивач надав довідку про заробітну плату, видану 21 травня 2018 року на тимчасово окупованій території (м. Торез Донецької області) так званим «Відособленим підрозділом «Шахтоуправління «Волинське» державного підприємства «Торезантрацит» незаконного органу так званого «Міністерства вугілля та енергетики ДНР» за № 01-779.

В довідці зазначено, що вона видана на підставі особового рахунку № НОМЕР_4 , що знаходиться в м. Торез, та містить інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 за період з вересня 1990 року по вересень 1995 року включно.

Також в довідці вказано, що заробітна плата перерахована згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1996 року № 762; на всі виплати нараховані страхові внески в Пенсійний фонд України.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи суду не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

П. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі Порядок № 383).

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

До підрозділу 1010000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, включені 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

До підрозділу 10100000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені 10101000 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» включені 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

До підрозділу 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І. «Гірничі роботи. Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, включені: 1.1а а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

До підрозділу 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І. «Гірничі роботи. Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, включені працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії, тобто станом на 19 липня 2019 року, Порядок № 22-1 діяв в редакції від 19 березня 2019 року.

Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.

Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону.

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям Бахмутсько-Лиманським ОУ ПФУ рішення від 03 серпня 2019 року № 281.

Цим рішенням пенсійний орган відмовив в прийняття до розгляду для призначення пенсії ОСОБА_1 довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 21 травня 2018 року № 01-683, довідки від 21 травня 2018 року № б/н, копії наказу від 29 грудня 2014 року № 417, довідки про заробітну плату від 12 червня 2018 року № 01-779 за період з вересня 1990 року по вересень 1995 року до надання документів із зазначенням зберігання архівів на території, підконтрольній українській владі, та можливості провести перевірку обґрунтованості видачі довідок про стаж і заробітну плату.

В обґрунтування прийнятого рішення пенсійний орган покликався на норми ч. 1 ст. 40, ч. 3 ст. 44 Закону № 1058, п. 20 Порядку № 637, п. 4.2 Порядку № 22-1 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 03 серпня 2019 року № 281 належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Вирішуючи питання щодо можливості врахування відомостей, наведених у довідках, виданих підприємствами, установами, організаціями незаконних органів, утворених на тимчасово окупованих територіях України, суд виходить з такого.

Місто Чистякове включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 79-р).

Постановами Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VІІ та № 254-ІІV це місто визнано тимчасово окупованою територією.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон № 1207) тимчасово окупованою територією визначено сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Згідно з ч. ч. 2-3 ст. 4 Закону № 1207 на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Ч. 1 ст. 17 Закону № 1207 встановлено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зі ст. 18 Закону № 1207 громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено Законом № 1207.

Так, ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону № 1207 передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з цим, Верховний Суд в постановах від 02 жовтня 2018 року у справі № 569/14531/16-а, від 18 квітня 2019 року у справі № 344/16404/16-а вважав за необхідне відзначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18 грудня 1996 року, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року), згідно з якими:

«Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважає ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, на думку Верховного Суду, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

З цього приводу суд зауважує, що в даному випадку можливим є застосування загальних принципів («Намібійських винятків»), сформульованих в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень права позивача на соціальний захист та гарантованого йому права на належне пенсійне забезпечення.

Виходячи з цих міркувань, пенсійний орган мав прийняти до розгляду та взяти до уваги відомості, наведені в документах, виданих підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території, (зокрема, в довідці про підтвердження наявного трудового стажу від 21 травня 2018 року № 01-683, в довідці від 21 травня 2018 року № б/н, в копії витягу з наказу від 29 грудня 2014 року № 417, в довідці про заробітну плату від 12 червня 2018 року № 01-779, які позивач надав разом з заявою про призначення пенсії від 19 липня 2019 року).

Відсутність у пенсійного органу можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або архівній установі, яке (яка) знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27 лютого 2019 року по справі № 423/3544/16-а, від 11 липня 2019 року по справі № 242/1484/17, від 26 березня 2020 року по справі № 414/1864/16-а.

Крім того, слід врахувати висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20 березня 2018 року в справі № 527/1655/17, згідно з яким неможливість проведення пенсійним органом перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов`язана з волею позивача. Коли підприємство надало необхідну довідку про заробітну плату позивача, вказало джерело цих даних особові рахунки, позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження особових рахунків, платіжних відомостей, а уразі втрати їх відновлення.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 03 серпня 2019 року № 281 підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Суд вважає за необхідне наголосити, що рішенням від 03 серпня 2019 року № 281 Бахмутсько-Лиманське ОУ ПФУ лише відмовило прийняти до розгляду документи, видані на тимчасово окупованій території.

Жодних тверджень (висновків) про відмову пенсійного органу в зарахуванні позивачу до страхового та (або) до пільгового стажу того чи іншого періоду роботи рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 03 серпня 2019 року № 281 не містить.

Отже, твердження ОСОБА_1 про те, що рішенням Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 03 серпня 2019 року № 281 йому відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року на шахті «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит», до страхового та до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року в публічному акціонерному товаристві «Виробниче об`єднання «Шахта «Жданівська», не відповідає фактичним обставинам та спростовується наявними у справі письмовими доказами, зокрема змістом рішення, яке є предметом спору.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 не звертався до суду з вимогами визнати протиправними дії (бездіяльність) пенсійного органу, які полягали у неврахуванні до страхового стажу періоду з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року, а до пільгового стажу періодів з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року та з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, процесуальний закон дозволяє суду вийти за межі позовних вимог лише в тому разі, коли це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

За встановлених фактичних обставин та враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, вихід суду за межі позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ, яка полягала у неврахуванні ОСОБА_1 при призначенні пенсії до страхового стажу періоду роботи з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року, а до пільгового періодів роботи з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року та з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року, не забезпечить ефективного захисту прав позивача.

Такого висновку суд дійшов, виходячи з наведених нижче міркувань.

Щодо періоду з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року.

На підставі записів №№ 19-21 в трудовій книжці суд встановив, що з 11 серпня 1994 року по 08 січня 1996 року ОСОБА_1 працював на шахті «Річна» гірничим робочим очисного забою з повним робочим днем під землею, тобто за професією, яка передбачена Списком № 1 і робота за якою дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Період з 11 серпня 1992 року по 21 серпня 1992 року пенсійний орган зарахував ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1, період з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року до пільгового стажу не зарахований, про що свідчить форма РС-право.

Водночас, згідно з довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21 травня 2018 року № 01-683 та № 07-683, які видані на тимчасово окупованій території, і на врахуванні яких наполягає позивач, з 11 серпня 1994 року по 12 серпня 1994 року ОСОБА_1 навчався в учбовому пункті, а з 13 серпня 1994 року по 30 вересня 1995 року та з 01 жовтня 1995 року по 08 січня 1996 року працював охоронцем ОМОН на поверхні.

Отже, за відомостями, наведеними в довідках від 21 травня 2018 року № 01-683 та № 07-683, період роботи позивача з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки професія «охоронець» не передбачена Списком № 1, а робота за цією професією не дає права на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Щодо періоду з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року.

На підставі записів №№ 22-24 в трудовій книжці суд встановив, що в період з 04 вересня 2006 року по 03 лютого 2018 року ОСОБА_1 працював в закритому акціонерному товаристві «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» гірничим робочим по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті.

Період з 04 вересня 2006 року по 31 травня 2014 року пенсійний орган зарахував позивачеві до страхового і до пільгового стажу; період з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року ні до страхового, ні до пільгового стажу не зарахований, про що свідчить форма РС-право.

Суд зауважує, що рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 03 серпня 2019 року № 281 жодним чином не стосується періоду роботи ОСОБА_1 в закритому акціонерному товаристві «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська».

Публічне акціонерне товариство «Орендне підприємство «Шахта «Жданівка» знаходиться в м. Жданівка Донецької області, тобто на тимчасово окупованій території.

Відомості ЄДР свідчать, що на підконтрольній органам державної влади України території воно не було перереєстровано.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно зі ст. 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб […] здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду […]. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. […] Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. […] Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). […] Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. […].

Системний аналіз вказаних вище норм Закону № 1058 дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.

Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески (єдиний внесок) чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за н а я в н о с т і відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі № 208/6680/16-а, від 24 травня2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Разом з цим відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

При цьому завданням адміністративного судочинства суд реалізує шляхом перевірки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, наведеним в ч. 2 ст. 2 КАС.

Ні в рішенні Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 03 серпня 2019 року № 281, яке є предметом спору, ні в листах ГУ ПФУ в Донецькій області, адресованих позивачу, не наведені причини незарахування до страхового і до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року.

Суд не наділений повноваженнями замість пенсійного органу визначати підстави незарахування того чи іншого періоду до страхового та (або) пільгового стажу, і самостійно визначивши такі підстави, надавати їм правову оцінку.

Позивач лише припускає, що підставою неврахування пенсійним органом до страхового і пільгового стажу періоду роботи з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року слугувала відсутність даних про сплату підприємством-страхувальником страхових внесків.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що в період з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року ОСОБА_1 працював на підприємстві, яке знаходиться на тимчасово окупованій території та не було перереєстровано території, підконтрольній органам державної влади України. Суду не надані не лише належні та допустимі докази, які б свідчили, що публічне акціонерне товариство «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» як страхувальник сплачувало страхові внески (єдиний внесок) в період з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року, а й докази того, що в цей період воно нараховувало (обчислювало) ОСОБА_1 заробітну плату та страхові внески (єдиний внесок) на неї за законодавством України.

Як наслідок, самих лише записів в трудовій книжці недостатньо для обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 має право на зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року.

Пільговий стаж є складовою загального (страхового) стажу, а тому вирішенню питання про наявність підстав для зарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року є передумовою для висновку щодо наявності підстав для зарахування цього періоду до його пільгового стажу за Списком № 1.

За встановлених фактичних обставин та з огляду на правове регулювання спірних правовідносин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС є:

-скасування рішення Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ від 03 серпня 2019 року № 281;

-покладання на ГУ ПФУ в Донецькій області як правонаступника Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ обов`язку здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з дати її призначення, тобто з 21 квітня 2019 року, з урахуванням відомостей про заробітну за період з вересня 1990 року по вересень 1995 року включно, зазначених в довідці від 12 червня 2018 року № 01-779.

Позовні вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року на шахті «Річна» виробничого об`єднання «Торезантрацит» та провести перерахунок пенсії з 19 липня 2019 року із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 цього періоду не підлягають задоволенню.

Цей висновок суду ґрунтується на тому, що за даними трудової книжки в період з 22 квітня 1992 року по 08 січня 1996 року позивач працював гірничим робочим очисного забою з повним робочим днем під землею, тобто за професією, яка передбачена Списком № 1 і дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, а згідно з даними, наведеними в довідках про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21 травня 2018 року № 01-683 та № 07-683, (на врахуванні яких наполягає позивач), в період з 22 серпня 1992 року по 08 січня 1996 року ОСОБА_1 працював охоронцем, тобто за професією, яка не передбачена Списком № 1 і не дає права на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Позовні вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового та до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року в публічному акціонерному товаристві «Виробниче об`єднання «Шахта «Жданівська» та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 19 липня 2019 року із зарахуванням до загального страхового та до пільгового стажу за Списком № 1 цього періоду також не підлягають задоволенню.

Цей висновок суду ґрунтується на тому, що в період з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року позивач працював на підприємстві, яке знаходиться на тимчасово окупованій території. Суду не надані належні та допустимі докази, які б свідчили, що за цей період позивачу була нарахована заробітна плата та страхові внески (єдиний внесок) на неї відповідно до вимог законодавства України. Як наслідок, самих лише записів в трудовій книжці недостатньо для висновку про наявність у ОСОБА_1 права на зарахування цього періоду до страхового стажу.

Згідно з записами в трудовій книжці в період з 01 червня 2014 року по 03 лютого 2018 року позивач працював гірничим робочим по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті, тобто за професією, яка передбачена Списком № 1 і дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Водночас пільговий стаж є складовою загального (страхового) стажу, а тому не може бути зарахований до пільгового стажу період роботи особи, який не зарахований до її страхового стажу.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн (квитанція від 22 січня 2022 року), тобто за одну вимогу немайнового характеру.

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03 серпня 2019 року № 281.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з дати її призначення, тобто з 21 квітня 2019 року, з урахуванням відомостей про заробітну плату за період з вересня 1990 року по вересень 1995 року включно, зазначених в довідці про заробітну плату від 12 червня 2018 року № 01-779.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повне судове рішення складено 07 листопада 2022 року.

Суддя Т.О. Кравченко