Ухвала

від 08.11.2022 по справі 420/25263/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25263/21

УХВАЛА

08 листопада 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 15.02.2022 по справі № 420/25263/21,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 по справі № 420/25263/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволені.

В зазначеному рішенні суду також вирішено питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення з бюджетних асигнувань Подільської міської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 1908 грн.

31.10.2022 до суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 378 КАС України, в якій заявник просить суд встановити спосіб та порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 у справі № 420/25263/21 в частині стягнення з бюджетних асигнувань Подільської міської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1908 грн (одна тисяча дев`ятсот вісім гривень) та встановити новий спосіб і порядок виконання рішення суду - стягнути з бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1908 грн (одна тисяча дев`ятсот вісім гривень).

В обґрунтування заяви зазначено, що Управляння Державної казначейської служби України у Подільському р-ні Одеської області повернуло виконавчий лист стягувачу в зв`язку з тим, що боржником визначено Подільську міську раду Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 33909986), яка не обслуговується органами Казначейства.

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань, які виникли на підставі судових рішень та виконавчих документів про стягнення коштів з бюджету Подільської міської територiальної громади, боржником за якими є Подільська міська рада Подільського району Одеської області та її виконавчі органи, виконавчим комітетом Подільської міської ради було прийняте рішення від 14 липня 2022 року № 192 «Про затвердження Програми забезпечення виконання рішень суду та пов`язаних із ними стягнень на 2022 рік». Головним розпорядником коштiв за програмою (КПКВ 0210180 КЕКВ 2800 «Інші видатки») є виконавчий комітет Подільської міської ради.

На виконання рішення суду до Управління Державної казначейської служби у Подільському районі Одеської області позивач звернулася з заявою про стягнення, згідно з виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду. Безспірне списання коштів з місцевого бюджету, з метою виконання рішень про стягнення коштів, проводиться з КПКВ 0210180 КЕКВ 2800 «Інші видатки». Вiдповiдно до виписки з рахунку за даним КЕКВ на вказаному рахунку Фінансового управління Подільської міської ради обліковується 38,76 грн. що робить неможливим виконання рішення суду в повному обсязі.(вказана виписка знаходиться в матеріалах справи).

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань, які виникли на підставі судових рішень та виконавчих документів про стягнення коштів з бюджету Подільської міської територiальної громади, боржником за якими є Подільська міська рада Подільського району Одеської області та виконавчі органи, виконавчим комітетом Подільської міської ради було прийняте рішення від 14 липня 2022 року № 192 «Про затвердження Програми забезпечення виконання рішень суду та пов`язаних із ними стягнень на 2022 рік» Головним розпорядником коштів за програмою (КПКВ 0210180 КЕКВ 2800 «Інші видатки») є виконавчий комітет Подільської міської ради.

Відповідно до абзацу другого пункту 29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та мiсцевих бюджетів або боржників», якщо боржник, який є одержувачем бюджетних коштів, повідомляє про те, що заборгованість за виконавчими документами не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою, які їх уповноважили виконувати, та надає документи, які це підтверджують, орган Казначейства повертає виконавчі документи стягувачу для стягнення таких коштів через органи виконавчої служби.

Відповідно до пп. 10 п.9 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу у разі, коли рішення про стягнення коштів з одержувача бюджетних коштів не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою. Затвердженою програмою Подільська міська рада не уповноважила Фінансове управління Подільської міської ради на виконання заходів програми (погашення судових витрат на професійну правничу допомогу).

Таким чином, виконавчий документ про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників неможливо виконати у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання.

Наведені вище обставини істотно ускладнюють виконання рішення суду та по суті, у зв`язку з відмовою Державної казначейської служби України у Подільському р-ні Одеської області від його виконання, - роблять його виконання неможливим у визначений початково спосіб, а також визнання відповідачем конкретної суми для відшкодування, потрібно змінити спосіб і порядок виконання рішення суду у даній справі на стягнення з відповідача визначеної судом суми судових витрат перед позивачем.

Застосування такого способу виконання є найбільш ефективним за наявності відомостей про суму боргу та відсутності доказів відсутності коштів на рахунку відповідача.

Учасники справи в призначене на 08.11.2022 о 09:30 год. судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 8 ст. 378 КАС України ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Кодекс адміністративного судочинства України спрямовує правосуддя в адміністративних справах саме на забезпечення реалізації права особи на ефективний судовий захист, створюючи судам всі необхідні механізми для гарантування цього.

Суд враховує пункти 53-55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень», які передбачають, відповідно до яких, згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, зафіксоване в статті 6 Конвенції, означає те, що судове рішення повинно бути таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу; Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту; рішення повинно бути сформульоване таким чином, щоб його можна було втілити в життя; нечітке рішення, яке можна тлумачити по-різному, підриває ефективність та надійність судового процесу.

Відтак, з метою виконання завдання адміністративного судочинства, передбаченого ч.1 ст.2 КАС України, щодо ефективного поновлення прав та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, саме на суд покладено обов`язок ухвалення рішення, яке відновить права такої особи у сфері публічно-правових відносин від порушень.

Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, ч.2 ст.5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Разом з цим, посилання заявника, що наведені вище обставини істотно ускладнюють виконання рішення суду та по суті у зв`язку з фактичною відмовою Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі Одеської області від його виконання роблять його виконання неможливим у визначений початково спосіб, як на підставу для зміни способу і порядку виконання рішення, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, що здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 14 липня 2022 року Одеським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист про стягнення з бюджетних асигнувань Подільської міської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 1908 грн (одна тисяча дев`ятсот вісім гривень).

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п.26 цього ж Порядку, безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку.

Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку.

Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

Згідно з п.29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Якщо боржник, який є одержувачем бюджетних коштів, повідомляє про те, що заборгованість за виконавчими документами не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою, які їх уповноважили виконувати, та надає документи, які це підтверджують, орган Казначейства повертає виконавчі документи стягувачу для стягнення таких коштів через органи виконавчої служби.

Суд зазначає, що Подільська міська рада Подільського району Одеської області та Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також враховуючи положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є різними юридичними особами.

При цьому, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений; зміна способу і порядку виконання рішення суду не має змінювати (зачіпати) суті самого рішення суду.

Тобто, перекладання зобов`язань боржника за рішенням суду на особу, яка не приймала участі у розгляді судової справи, не відповідає меті застосування правового інституту зміни способу і порядку виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 року у справі № 130/2176/17.

У постанові від 27.03.2019 року у справі № 742/18/17 Верховним Судом зроблено висновок, згідно якого судове рішення, за яким є боржником орган місцевого самоврядування, може бути виконано на підставі Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до норм якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відтак, судом не встановлено обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять неможливим його виконання.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у справі та відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 15.02.2022 по справі № 420/25263/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання.

Суддя І.В. Завальнюк