Ухвала

від 10.01.2023 по справі 420/25263/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25263/21

УХВАЛА

10 січня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Подільської міської ради Подільського району Одеської області про розстрочення виконання рішення суду від 21.02.2022 по справі № 420/25263/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області (далі відповідач) про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 по справі № 420/25263/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

визнано протиправною бездіяльність Подільської міської ради Подільського району Одеської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2021 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області;

зобов`язано Подільську міську раду Подільського району Одеської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2021 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області, та прийняти рішення відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України.

29.11.2022 до суду від Подільської міської ради Подільського району Одеської області надійшла заява в порядку ст. 378 КАС України про відстрочення виконання рішення суду від 21.02.2022 по справі №420/25263/21 до скасування дії воєнного стану в Україні.

В обґрунтування заяви Подільською міською радою зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145- IX від 24.03.2022 року внесено зміни до Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27) та доповнено пунктом 27, де у підпункті 5) зазначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

З урахуванням ст.58 Конституції України, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 по справі № 420/4043/22 було розглянуто спірні правовідносини, що виникли до воєнного стану, а з огляду на внесені зміни Законом №2145- IX від 24.03.2022, виконання даного судового рішення від 12.09.2022 по справі № 420/4043/22 буде можливим тільки після скасування воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

На підставі вказаної норми та у зв`язку із неявкою сторін (представників сторін) в судове засідання, заява Подільської міської ради розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та наявність підстав для її задоволення.

Згідно із ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (ч.1 ст.378 КАС України).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст.378 КАС України).

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 378 КАС України).

Суд зауважує, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженого Законом України №7168 від 16.03.2022 воєнний стан продовжений до 25.04.2022.

Указом Президента України №341/2022 на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 № 2500-ІХ (далі Закон № 2500) було затверджено Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, - до 21 листопада 2022 року.

Законом затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145- IX від 24.03.2022 року було вирішено внести зміни до Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України та доповнити Перехідні положення пунктом 27, у якому у підпункті 5 зазначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до чіткої й усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «Immobiliare Saffi» проти Італії", заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Право на виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 196). У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 34 і 37).

Стаття 13 Конвенції ( 995_004 ) прямо виражає обов`язок держави, передбачений статтею 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи. Таким чином, ця стаття вимагає від держав національного засобу юридичного захисту, який би забезпечував вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги", та надання відповідного відшкодування (див. справу "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland) [GC], N 30210/96, п. 152, ECHR 2000-XI).

Зміст зобов`язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції ( 995_004 ) залежить від характеру поданої заявником скарги; "ефективність" "засобу юридичного захисту" у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (див. згадане вище рішення у справі Кудли, пп. 157-158; та рішення у справі "Вассерман проти Росії" (N 2) (Wasserman v. Russia) (no. 2), N 21071/05, п. 45, від 10 квітня 2008 року).

У справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів: тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції ( 995_004 ) ( див.п.63-65 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04), яке набуло статусу остаточного від 15 січня 2010 року).

Так, під час розгляду даної справи судом встановлена протиправність бездіяльності Подільської міської ради Подільського району Одеської області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2021 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області.

При цьому, клопотання ОСОБА_1 від 08.01.2022 після набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2021 не було розглянуто відповідачем.

Зі змісту резолютивної частини рішення від 12.09.2022 по справі № 420/25263/21 вбачається, що відповідача зобов`язано розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2021 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Подільської міської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122984200:01:003:0916, за межами с. Ліпецьке, Подільського району Одеської області, та прийняти рішення відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України.

Разом з тим, суд вважає, що з урахуванням чинної заборони на надання дозволів на розроблення документації із землеустрою під час дії воєнного стану, встановленої у 2022 року п.п.5 п.27 Перехідних положень Земельного кодексу України, у зв`язку із надзвичайною подією - запровадженням воєнного стану, - фактично унеможливлює прийняття позитивного рішення на користь позивача, чим позбавляє його права на ефективний захист своїх прав.

Суд також враховує, що спірні правовідносини, виникли до введення правового режиму воєнного стану, а з огляду на внесені зміни Законом № 2145-IX від 24.03.2022, належне виконання даного судового рішення від 12.09.2022 по справі № 420/4043/22 буде можливим тільки після скасування воєнного стану.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що зазначені заявником обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, знайшли своє підтвердження, суд вважає за необхідне заяву Подільської міської ради Подільського району Одеської області задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Подільської міської ради Подільського району Одеської області задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 по справі № 420/25263/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області (далі відповідач) про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до скасування дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк