Постанова

від 10.10.2022 по справі 520/14697/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1402/22

Справа № 520/14697/19

Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Сидоренко А.О.,

розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Петна Україна» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

25 червня 2019 року представник позивача КС «Перше Кредитне Товариство» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 , ТОВ «Пента Україна» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1880034 грн. 26 коп. та витрат пов`язаних із зверненням до суду, посилаючись на невиконання відповідачами договірних умов.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року позовну заяву КС «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_1 , ТОВ «Пента Україна» про стягнення заборгованості задоволено. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Пента Україна» на користь КС «Перше Кредитне Товариство» заборгованість за кредитним договором № ОД-1/0345/08/403 від 02 червня 2008 року станом на 20 червня 2019 року у розмірі 1880 034 грн. 26 коп., що складається з залишку боргу за тілом кредиту 250000 грн. 00 коп.; заборгованості за відсотками 717534 грн. 26 коп.; пені 912500 грн. 00 коп. Стягнено з ОСОБА_1 на користь КС «Перше Кредитне Товариство» судовий збір в розмірі 14600 грн. 00 коп. Стягнено з ТОВ «Пента Україна» на користь КС «Перше Кредитне Товариство» судовий збір в розмірі 14600 грн. 00 коп.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції помилково не застосовано позовну давність, оскільки у матеріалах справи відсутні докази сплати ОСОБА_1 40000 гривень 22 серпня 2009 року.

Сповіщення сторін.

Про судове засідання, призначене на 28 вересня 2022 року, сторони у справі були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 10 жовтня 2022 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Фактичні обставини справи.

На підставі матеріалів справи встановлено, що 02 червня 2008 року між КС «Перше КредитнеТовариство» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ОД-1/0345/08/403 про надання останньому кредит на суму 250000 грн. 00 коп., строком на 12 місяців.

Наданий ОСОБА_1 кредит забезпечений порукою ТОВ «Пента Україна»,про що02червня 2008 року укладено договір поруки № ОД-1/0345/08/403 від 02 червня 2008 року.

Відповідно до п. 10.7 зазначеного кредитного договору, до виконання договору застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не здійснює повернення грошових коштів, порушує умови надання послуг. Внаслідок не виконання умов договору, у нього виникла заборгованість станом на 20 червня 2019 року у розмірі 1880034 грн 26 коп, що складається з залишку боргу за тілом кредиту 250000 грн 00 коп; заборгованості за відсотками 717534 грн 26 коп.; пені 912500 грн. 00 коп.

22 серпня 2009 року відповідач ОСОБА_1 сплатив грошові кошти у розмірі 40000 грн. 00 коп. При цьому, представник відповідача ОСОБА_1 не спростував зазначену обставину.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції вважав, що строк позовної давності не пропущений.

Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на таке.

Щодо заборгованості за тілом кредиту.

Згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у тому обсязі та у строк, встановлений договором.

Згідно із ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно із ст.ст.525 і 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 250000 гривень за кредитним договором №ОД-1/0345/08/403, однак не виконує зобов`язання щодо повернення, а тому права КС «Перше Кредитне Товариство» є порушеними.

Щодо заборгованості за процентами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Умовами кредитного договору №ОД-1/0345/08/403 передбачено, що за користування кредитною лінією кредитодавець нараховує проценти.

Апеляційний суд враховує правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Строк дії договору визначено в умовах договору і становить 12 місяців з дня підписання вказаного договору, тобто до 02 червня 2009 року.

Однак згідно із розрахунку заборгованості, який наданий кредитодавцем, вбачається, що останній проводив нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору, що є порушенням цивільного законодавства України.

Тобто стягненню підлягають проценти, які були нараховані тільки до 02 червня 2009 року. Нараховані після цієї дати проценти не підлягають стягненню, а тому у задоволенні цих вимог позивача слід відмовити по суті.

Щодо застосування строку позовної давності.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до п. 10.7 кредитного договору, до виконання договору застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років.

У суді першої інстанції відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про пропуск строку позовної давності.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14, від 3 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16.

Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів за графіком, який передбачав 02 число кожного місяця впродовж строку кредитування, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.

Тобто порушення права позивача відбулось після першої несплати відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, тобто 02 липня 2008 року. За кожним наступним платежем аналогічно застосовується вказане положення.

Таким чином, останнім днем звернення до суду за останнім простроченим платежем є 02 червня 2019 року. Однак позивач звернувся до суду з позовом 21 червня 2019 року.

Посилання позивача про добровільну сплату ОСОБА_1 40000 гривень 22 серпня 2009 року не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. В силу положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, яка встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, саме на позивача покладено обов`язок довести вказану обставину.

Враховуючи вищевикладене, підлягає застосуванню позовна давність в частині позовних вимог, які підлягали задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 повинен був сплатити 42300,79 гривень.

10 липня 2020 року ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 32611 гривень.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволено. Надано ОСОБА_1 відстрочку сплати судового збору в сумі 9689,79 гривень за подання апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки узадоволенні позовуКС«Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_1 , ТОВ «Петна Україна» про стягнення заборгованості відмовлено, то з позивача підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 32611 гривень, а також з КС «Перше Кредитне Товариство» на користь держави підлягають стягненню 96893,79 гривень.

Щодо судового збору за подання апеляційної скарги, то колегія суддів зауважує, що ОСОБА_2 за подачу апеляційної скарги сплатила 2400 гривень, а тому з АТ КБ «ПриватБанк» необхідно стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 30,48 гривень.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року скасувати.

Постановити у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Петна Україна» про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» (ЄДРПОУ 23212644) на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9689,79 гривень на розрахункові реквізити: Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Малиновськ. р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA428999980313161206080015757; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Стягнути з Кредитної спілки «Перше Кредитне Товариство» (ЄДРПОУ 23212644) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 32611 гривень.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 жовтня 2022 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк