Ухвала

від 03.11.2022 по справі 401/595/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/559/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2022 року. Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2022 року, яким:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кременчук Полтавської області, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працюючий, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше судимого 01 червня 2021року Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з визначенням іспитового строку тривалістю 1 рік,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вирокомАвтозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 червня 2021 року остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. Також обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії до набрання вироком законної сили. Зараховано в строк відбування покарання період попереднього ув`язнення з02 серпня2022 року і до набрання цим вироком законної сили, за правилами ч.5 ст.72 КК України, з розрахункуодин день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Початок строку відбування покарання обраховувати з моменту приведення вироку у виконання.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Чигирин Черкаської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ; фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 , раніше судимого 04 червня 2021року Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з визначенням іспитового строку тривалістю 1 рік,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вирокомАвтозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 червня 2021 року остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. Також обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії до набрання вироком законної сили. Зараховано в строк відбування покарання період попереднього ув`язнення з02 серпня2022 року і до набрання цим вироком законної сили, за правилами ч.5 ст.72 КК України, з розрахункуодин день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Початок строку відбування покарання обраховувати з моменту приведення вироку у виконання. Вказаним вироком вирішено питання щодо речових доказів,

за участі сторін кримінального провадження:

- прокурора ОСОБА_10 ,

- обвинуваченого ОСОБА_6 ,

- захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

Вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_9 визнано винуватимита засудженоза таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.

Наприкінці листопада 2021 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_6 та ОСОБА_9 з корисливих мотивів виник прямий злочинний умисел, направлений на спільне таємне повторне викрадення кабелів, які знаходилися біля залізничних колій на 6-му кілометрі станції «Павлівка» перегону «Світловодськ-Бурти», який знаходиться поблизу с. Павлівка Світловодської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, у період часу з 22.11.2021 по 27.11.2021, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на автомобілі ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , прибули з м. Кременчук Полтавської області до 6-го кілометру станції «Павлівка» перегону «Світловодськ-Бурти», який розташований поблизу с. Павлівка Світловодської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, де біля залізничної колії із пластикової труби за допомогою принесеної з собою сокири,таємно демонтували магістральний кабель зв`язку марки ТЗАШп7х4 довжиною 10 метрів, вартістю 199 грн. 13 коп. за 1 метр, загальною вартістю 1991 грн. 30 коп. З викраденим кабелем з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, заподіявши виробничому підрозділу «Кременчуцька дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» матеріальні збитки на загальну суму 1991 грн. 30 коп.

Крім того, у період часу з 01.12.2021 по 04.12.2021, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на автомобілі ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , прибули з м. Кременчук Полтавської області до 6-го кілометру станції «Павлівка» перегону «Світловодськ-Бурти», який розташований поблизу с. Павлівка Світловодської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, де біля залізничної колії із пластикової труби за допомогою принесеної з собою сокири, таємно демонтували магістральний кабель зв`язку марки ТЗАШп7х4 довжиною 15 метрів, вартістю 198 грн. 57 коп. за 1 метр, загальною вартістю 2978 грн. 55 коп. З викраденим кабелем з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, заподіявши виробничому підрозділу «Кременчуцька дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» матеріальні збитки на загальну суму 2978 грн. 55 коп.

Крім того, 12.12.2021, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на автомобілі ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , прибули з м. Кременчук Полтавської області до 6-го кілометру станції «Павлівка» перегону «Світловодськ-Бурти», який розташований поблизу с. Павлівка Світловодської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, де біля залізничної колії із пластикової труби за допомогою власної мускульної сили демонтували провід зв`язку марки П-274 довжиною 80 метрів, вартістю 4 грн. 62 коп. за 1 метр, загальною вартістю 369 грн. 60 коп. З викраденим кабелем з місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, заподіявши виробничому підрозділу «Кременчуцька дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» матеріальні збитки на загальну суму 369 грн. 60 коп.

В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_6 та адвокати ОСОБА_7 і ОСОБА_8 просять вирок суду скасувати, призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції та змінити обвинуваченому ОСОБА_6 обраний судом першої інстанції запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг, які за змістом та вимогами є аналогічними, посилаються на те, що вирок суду є необґрунтованим та підлягає скасуванню, у зв`язку з порушенням норм процесуального права. Так, судом порушено приписи ч.3 ст.349 КК України, а саме визнано недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і при цьому не роз`яснено обвинуваченому наслідки застосування відповідної норми. Крім того, обвинувачений був позбавлений можливості отримати роз`яснення норм права, зокрема ч.3 ст.349 КК України та її наслідки, права надавати пояснення, заявляти клопотання, мати захисника. У порушення вимог закону судом не допитано обвинуваченого стосовно обставин вчинення злочинного діяння, зокрема щодо часу, місця, способу його вчинення, переліку та вартості викраденого майна, обвинувачений лише надав короткі відповіді на навідні запитання прокурора та суду, говорячи при цьому «так» або «ні», тобто суд не проводив безпосереднього допиту обвинуваченого в розумінні ст.351 КПК України.

За зазначених обставин обвинувачений та його захисники вважають за доцільне направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для правильної кваліфікації злочину та змінити ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м`який.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисників, які підтримали подані апеляційні скарги, висновок прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг посилаючись на законність судового рішення, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що в їх задоволенні слід відмовити, з таких підстав.

Як убачається із оскаржуваного вироку допитаний в ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_6 вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та суду повідомив, щофактичні обставини щодо часу, місця, способу скоєння злочинів, переліку та виду викраденого підтверджує. Зокрема пояснив, що дійсно 22 листопада 2021 року разом з ОСОБА_9 на автомобілі ВАЗ 2109 поїхали до залізничних колій біля села Павлівки, де за допомогою сокири відрубали 10 м кабелю, що знаходився у пластиковій трубі, після чого покинули місце скоєння злочину. Викрадений кабель здали на пункт прийому металобрухту, а виручені кошти поділили між собою та витратили на власні потреби. Крім того, на початку грудня 2021 року він разом з ОСОБА_9 на тому ж автомобілі знову прибули до залізничних колій біля села Павлівки, де за допомогою сокири відрубали 15 м кабелю, що знаходився у пластиковій трубі, після чого покинули місце скоєння злочину. Викрадене майно так само здали на пункт прийому металобрухту, а виручені за нього кошти поділили. Після цього, також на початку грудня 2021 року разом з ОСОБА_9 на тому ж автомобілі знову прибули до залізничних колій біля села Павлівки, де біля залізничних колій виявили провід, 80 м якого за допомогою власної сили відірвали, завантажили до автомобіля та відвезли до села Чечелево, за місцем мешкання ОСОБА_9 , де в подальшому викрадений провід вилучили працівники поліції. У скоєному щиро кається, в добровільному порядку повністю відшкодував завдані потерпілому збитки, запевнив суд у тому, що усвідомив протиправність своїх вчинків та став на шлях виправлення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та суду повідомив, щофактичні обставини щодо часу, місця, способу скоєння злочинів, переліку та виду викраденого майна підтверджує. При цьому надав суду показання про обставини вчинених кримінальних правопорушень аналогічні показанням наданим обвинуваченим ОСОБА_6 . У скоєному обвинувачений ОСОБА_9 також щиро кається, в добровільному порядку повністю відшкодував завдані потерпілому збитки, запевнив суд у тому, що усвідомив протиправність своїх вчинків та став на шлях виправлення.

Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками судового провадження фактичні обставини справи не оспорювалися, суд за їх спільною згодою, в тому числі обвинувачених та представника потерпілої особи, який подав про це відповідну письмову заяву, в силу дії ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно не оспорюваних фактичних обставин справи та в цій частині обмежився допитом обвинувачених та дослідженням доказів, які характеризують їх особи.

Дії обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 судом були кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України за ознакамитаємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На переконання апеляційного суду зазначених вимог закону, визначених ч.3 ст.349 КПК України, суд першої інстанції дотримався в повному обсязі, враховуючи наступне.

Відповідно оскаржуваного вироку ОСОБА_6 у пред`явленому йому обвинувачені вину визнав повністю. Крім того, у вчиненому щиро розказав, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки, що суд визнав обставинами, які пом`якшують покарання при визначенні остаточної міри покарання на підставі ч.1 ст.71 КК України.

У зв`язку з визнанням своєї вини обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , судом було роз`яснено порядок розгляду справи відповідно ч.3 ст.349 КПК України, також неодноразово роз`яснювались наслідки такого розгляду, позбавлення можливості обвинуваченими оскаржувати судове рішення, при цьому у обвинувачених неодноразово запитувалося істинність їх позиції щодо розгляду справи в спрощеному порядку на що вони погодились.

Також обвинуваченому ОСОБА_6 було роз`яснено права та обов`язки відповідно яких, в тому числі він мав право і заявляти клопотання про залучення до участі у справі захисника, однак обвинувачений не виявив цьому бажання, а участь захисника в цьому провадженні, враховуючи його особу, не була обов`язковою.

Крім того, при допиті ОСОБА_6 , враховуючи його нечіткі висловлювання, учасниками кримінального провадження задавались обвинуваченому певні питання про обставини вчинених кримінальних правопорушеннях за наслідками яких, він надавав відповіді - «так» чи «ні», що узгоджується з вимогами ч.2 ст.351 КПК України.

Зазначеним повністю спростовуються доводи обвинуваченого та його захисників про будь-то порушення судом першої інстанції вимог закону при розгляді справи у спрощеному порядку, оскільки суд в повній мірі дотримався положень ч.3 ст.349 КПК України, а також вимог статей 48, 52 КПК України щодо залучення захисника до участі у кримінальному провадженні чи його обов`язкової участі та положень ст. 351 цього Кодексу про порядок допиту обвинуваченого, що підтверджується журналами судових засідань та відповідними цьому дисками фіксації судового процесу.

Також суд в мотивувальній частині вироку зазначив формулювання обвинувачення, місце, час, спосіб вчинення кримінального провадження, його наслідки, форму вини обвинувачених, мотиви вчинення кримінального правопорушення, статтю та її частину, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, яке ставилось в провину ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , органом досудового розслідування згідно обвинувального акту.

Враховуючи зазначене апеляційний суд дійшов переконливого висновку про те, що судове рішення в частині розгляду кримінального провадження у відповідності до положень ч.3 ст.349 КПК України, правильної кваліфікації дій обвинуваченого, виду та розміру призначеного ОСОБА_6 покарання є законним оскільки, відповідно положень ст.370 КПК України, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом та вмотивованим так як в ньому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно положень ч.2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Крім того, положеннями ч.2 ст.412 КПК України визначено вичерпний перелік підстав відповідно яких судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, однак обвинувачений та його захисники в апеляційній скарзі не посилаються на будь-який пункт вказаних норм як підставу для скасування судового рішення, оскільки визначені у ч.2 ст.412 цього Кодексу відповідні підстави відсутні, також відсутні і підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачені ч.1 ст.415 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене,вимоги кримінальногопроцесуального закону,апеляційний суддійшов переконливоговисновку проте,що вданому випадкупосилання обвинуваченогота йогозахисників пробудь-то порушеннявимог ч.3ст.349КПК України,як підставудля скасуваннявироку судута направленнякримінального провадженняна новийрозгляд усуд першоїінстанції,не можутьбути врахованіяк достатнідля цьогопідстави тарозцінює такідоводияк спосіб захисту з метою уникнення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальної відповідальності за вчинений новий злочин в період іспитового строку.

Будь яких не перевірених судом першої інстанції обставин в апеляційних скаргах не наведено, а тому апеляційний суд вважає необхідним апеляційні скарги обвинуваченого та його захисників залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скаргиобвинуваченого ОСОБА_6 та вйого інтересахадвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити беззадоволення,а вирокСвітловодського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 02серпня 2022року стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_9 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а обвинуваченим який перебуває під вартою у той самий строк з дня отримання судового рішення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4