Постанова

від 05.04.2023 по справі 401/595/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 401/595/22

провадження № 51-785км23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, які постановлені у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021121190000514, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 раніше судимого за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 червня 2021 року за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 цього Кодексу звільненого від відбування призначеного покарання з випробування з іспитовим строком тривалістю 1 рік;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Чигирина Черкаської області, жителя АДРЕСА_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_3 , раніше судимого за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 червня 2021 року за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 цього Кодексу звільненого від відбування призначеного покарання з випробування з іспитовим строком тривалістю 1 рік;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.

Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання призначеним за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.

Також за вказаним вироком засуджено ОСОБА_8 законність і обґрунтованість судових рішень щодо якого не оскаржується.

Згідно з вироком ОСОБА_6 та ОСОБА_8 визнано винуватими у тому, що вони за встановлених та детально наведених судом першої інстанції у вироку обставин з кінця листопада по початок грудня 2021 року, неподалік залізничної колії на 6-му кілометрі станції «Павлівка» перегону «Світловодськ-Бурти», що біля с. Павлівка Олександрівського району Кіровоградської області, діючи за попередньою змовою, повторно, таємно викрали належні виробничому підрозділу «Кременчуцька дистанція сигналізації та зв`язку» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» кабелі та провід зв`язку, а саме:

- у період з 22 по 27 листопада 2021 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, 10 метрів кабелю зв`язку марки ТЗАШп7х4, загальною вартістю 1991,30 грн;

- у період з 01 по 04 грудня 2021 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, 15 метрів кабелю зв`язку марки ТЗАШп7х4, загальною вартістю 2978,55 грн;

- 12 грудня 2021 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, 80 метрів проводу зв`язку марки П-274, загальною вартістю 369,60 грн.

Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 03 листопада 2022 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_8 без змін.

Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та заперечення інших учасників провадження

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення щодо її підзахисного і призначити новий розгляд суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи свою вимогу захисник зазначає, що місцевий суд, провівши судовий розгляд в порядку процедури, передбаченої ч. 3 ст. 349 Кримінального кодексу України (далі - КПК), всупереч вимогам ст. 351 цього Кодексу не здійснив допит її підзахисного щодо обставин вчинення інкримінованих йому злочинів.

На думку захисника, наведені порушення перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні

Прокурор, навівши відповідні пояснення, заперечила проти задоволення касаційної скарги, просила залишити без змін постановлені у справ судові рішення.

Захисник ОСОБА_7 та представник АТ «Українська залізниця» ОСОБА_9 , подали до Суду клопотання, в яких просили здійснити касаційний розгляд за їх відсутності.

Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Повне визнання вини, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин є обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК.

З матеріалів кримінального провадження слідує, що після оголошення прокурором обвинувального акта,суд з'ясував у обвинувачених чи визнають вони свою винуватість, чи вірно прокурором викладені фактичні обставини, зокрема щодо часу, місця, способу вчинення кримінальних правопорушень, переліку викраденого майна та визначення його вартості, на що кожен з обвинувачених вказав, що вину визнає в повному обсязі і в обвинувальному акті все викладено вірно.

З огляду на таку позицію обвинувачених прокурор запропонував скорочений порядок дослідження доказів у справі.

Суд з`ясував у ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , чи правильно вони розуміють суть пред`явленого обвинувачення, їх відношення стосовно недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і переконавшись в добровільності позиції обвинувачених, які погодились провести судовий розгляд в порядку спрощеної процедури та правильності розуміння ними змісту фактичних обставин, роз`яснив їм наслідки здійснення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, а саме про позбавлення права на оскарження обставин, що не оспорюються в апеляційному порядку.

З огляду на зазначену позицію учасників судового розгляду місцевий суд, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням даних, що характеризують особи обвинувачених і досудової доповіді органу з питань пробації, провів судовий розгляд в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК.

У касаційній скарзі захисник не заперечує висновків місцевого суду щодо проведення судового розгляду у порядку спрощеної процедури, однак стверджує, що суд, всупереч положенням ст. 351 КПК, не здійснив допиту обвинуваченого, а прокурор ставив ОСОБА_6 навідні питання.

Аналогічні доводи захист висловлював в своїй апеляційній скарзі, які апеляційний суд перевірив і, не встановивши порушень порядку допиту обвинувачених, визнав їх необґрунтованими, навівши в ухвалі відповідні мотиви свого рішення.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції і зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КПК допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник.

Суд касаційної інстанцій вже зазначав, що в більшості випадків особи, які допитуються не знайомі з тонкощами кримінального процесу і їм важко самостійно виділити із відомих їм обставин ті, що мають значення для кримінального провадження, у зв`язку з чим за відсутності певного контролю за їх допитом, він може призвести до безконтрольної тривалої розповіді і повідомлення непотрібних фактів, або навпаки, неповідомлення значущих фактів, які відомі допитуваному, але він вважає їх неважливими. Коли допитувана особа у своїх показаннях відхиляється від обставин, що мають значення для кримінального провадження, сторона яка здійснює допит, або суд можуть поставити їй, зокрема уточнююче питання, яке дозволить повернути розповідь допитуваного у напрямок відомих йому обставин, що мають значення для справи (постанова від 27 лютого 2023 року у справі № 200/9992/16-к).

Для застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК необов`язково, щоб обвинувачений у своїх показаннях у точності повторив фактичні обставини, що викладені в обвинувальному акті. Очевидно, що певні розбіжності можуть бути, оскільки вони можуть пояснюватись, наприклад, суб`єктивним сприйнятим події і особливістю їх запам`ятовування (постанова від 08 лютого 2023 року у справі № 761/23470/20).

Крім того, положення ст. 351 КПК на відміну від положень ст. 352 цього Кодексу, якими врегульовано правила допиту свідка, не забороняють ставити обвинуваченому навідні запитання.

Із технічного носія інформації судового засідання суду першої інстанції слідує, що суд допитав ОСОБА_6 . Зокрема, останній повідомив, що він разом з ОСОБА_8 їздили у селище до залізничних колій, де викрадали кабелі, які переміщали до автомобіля і здавали до пункту прийому металобрухту. Після цього прокурор задав обвинуваченому питання з метою уточнити час, місце, спосіб вчинених кримінальних правопорушень, а також характеристику і вартість викраденого майна. На питання прокурора ОСОБА_6 уточняв свої показання, які відповідали обставинам вчинення інкримінованим їм злочинів, що були зазначені в обвинувальному акті. На завершення допиту ОСОБА_6 вказав, що вину визнає повністю і збитки потерпілій стороні були відшкодовані.

Враховуючи наведене Верховний Суд не знаходить підстав вважати, що ОСОБА_6 не був допитаний, або, що він у своїх показаннях спростовував чи заперечив фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, а тому Суд не вважає, що суд першої інстанції допустив порушення вимог ст. 351 КПК і відхиляє такі доводи захисника.

Інших доводів, які б указували на незаконність судових рішень щодо ОСОБА_6 , у касаційній скарзі захисник не навела.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду відповідають приписам статей 370, 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які би були підставами для скасування судового рішення, під час розгляду кримінального провадження в суді касаційної інстанції не встановлено.

Враховуючи наведене і керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення, а постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення - без зміни.

На цих підставах Верховний Суд ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 03 листопада 2022 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3