Постанова

від 09.11.2022 по справі 420/261/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/261/20Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі апеляційну скаргу Державного навчального закладу "ТАРУТИНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року (суддя Радчук А.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 22.07.2022) по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Державного навчального закладу "ТАРУТИНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ" про застосування заходів реагування та за зустрічним позовом Державного навчального закладу "ТАРУТИНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними посвідчень, акту та припису,-

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2020 року ГУ ДСНС в Одеській області звернулося до адміністративного суду з позовом до ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ", в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю):

- у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель навчального закладу за адресою: 68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине. вулиця Красна, 185,

- у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель навчального закладу від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки №116 від 17.12.2019, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №116 від 17.12.2019 за номерами: 1-37,19-47.

4 березня 2020 року до суду надійшов зустрічний позов ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" до ГУ ДСНС в Одеській області, у якому навчальний заклад просив визнати протиправними та скасувати:

- Посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 16.12.2019 року за №116, прийнятий Тарутинським PC ГУ ДСНС України в Одеській області;

- Акт від 17.12.2019 року за №116, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, прийнятий Тарутинським PC ГУ ДСНС України в Одеській області;

- Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19.12.2019 року за №106, прийнятий Тарутинським PC ГУ ДСНС України в Одеській області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року адміністративний позов ГУ ДСНС в Одеській області задоволено.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ, за адресою: 68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, вулиця Красна, 185; у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних органiзацiй вищевказаних будівель Державного навчального закладу "Тарутинський професійний аграрний ліцей" від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки №116 вiд 17.12.2019, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки №116 вiд 17.12.2019.

В задоволенні зустрічного позову ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи, та невідповідність висновків дійсним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити зустрічний позов навчального закладу, а в задоволенні адміністративного позову ГУ ДСНС в Одеській області відмовити в повному обсязі.

На думку апелянта, не зазначення в посвідченні на проведення перевірки №116 від 16.12.2019 року переліку питань, які є предметом здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та необхідність яких стала підставою для його проведення, свідчить про його протиправність, оскільки воно не відповідає вимогам чинного законодавства. В свою чергу, незаконність Посвідчення є підставою для визнання протиправними всіх наступних документів, які були прийняті в результаті такої перевірки, зокрема Акт та Припис.

Крім того апелянт вважає, що на підтвердження протиправності оспорюваних ним документів перевірки свідчить факт неспівпадіння номеру Припису з номером Посвідчення та Акту, а також неспівпадіння в Посвідченні та Акті інформації щодо попередніх перевірок навчального закладу.

Окремо апелянт стверджує про передчасність звернення ГУДСНС до суду, адже позовну заяву було подано до спливу строку на усунення порушень, що стали підставою для звернення до суду.

Також апелянт звернув увагу на наявність у нього Плану заходів щодо усунення порушень, виявлених під час перевірки ГУДСНС, згідно відміток якого навчальним закладом було усунено 27 порушень. Тому апелянт вважає висновок суду про те, що ДНЗ не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що частина порушень була усунута, не відповідає обставинам справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС Україна неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справа розглянута апеляційним судом за їх відсутністю. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 року №44205/1/1-19 та доручення ДСНС України від 11.12.2019 року №02-17767/261 "Про позапланові перевірки" у зв`язку з ситуацією, яка склалася внаслідок пожежі в Державному вищому навчальному закладі "Одеський коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу" розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 25, з метою здійснення контролю за виконанням вимог Кодексу цивільного захисту України, інших законодавчих та нормативних, нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки і керуючись абзацом сьомим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", т.в.о. начальника ГУ ДСНС України в Одеській області видано наказ від 11.12.2019 року за №420 про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) додержанням (виконанням) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки закладів, установ та організацій з масовим перебуванням людей дитячих садочків, шкіл, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, гуртожитків, установ охорони здоров`я та соціального захисту, державних об`єктів критичної і транспортної інфраструктури, у тому числі торгівельно-розважальних закладів, віднесених до СС-2 та СС-3 класів наслідків (відповідальності) будівель або споруд (а.с. 10).

16 грудня 2019 року начальником Тарутинського РС ГУ ДСНС України в Одеській області, відповідно до КЦЗ України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 року №44205/1/1-19, та на виконання наказу ДСНС України в Одеській області від 11.12.2019 року № 420 "Про проведення позапланових перевірок", було видано Посвідчення №116 на проведення позапланової перевірки ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ", розташованого за адресою: 68500 Одеська область, Тарутинський район смт. Тарутине, вул. Красна, будинок 185 по додержанню законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, на підставі наказу ТУ ДСНС України в Одеській області від 11.12.2019 року №420 (а.с. 11).

Згідно відмітки, копію Посвідчення було вкручено директору ДНЗ 16 грудня 2019 року.

У період з 16 по 17 грудня 2019 року, відповідно до вимог КЦЗ України, наказу ГУ ДСНС України в Одеській області №420 від 11.12.2019 "Про проведення позапланових перевірок суб`єктів господарювання" на підставі посвідчення на проведення позапланової перевірки №116 від 16.12.2019 року, головним інспектором Тарутинського PC ГУ ДСНС України в Одеській області підполковником служби цивільного захисту Ганчевим В.В., провідним інспектором Тарутинського PC ГУ ДСНС України в Одеській області здійснено позапланову перевірку ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ", який розташований за адресою: 68500, Одеська область. Тарутинський район, смт Тарутине, вулиця Красна, будинок 185, під час якої перевірено: будівлі, споруди, приміщення, територію з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведеного позапланового заходу було складено Акт №116 від 17.12.2019 (а.с.12-21), яким встановлені порушення приписів КЦЗ захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, а саме:

Навчальний корпус:

1. Для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів, приміщення навчального корпусу не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту";

2. Дерев`яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, не піддаються вогнезахисному оброблянню, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів;

3. Не надано документація блискавкозахисту (акти приймання в експлуатацію пристроїв блискавкозахисту разом з додатками: актами на приховані роботи і актами випробувань пристроїв блискавкозахисту і захисту від вторинних проявів блискавки і занесення високих потенціалів);

4. Територія та приміщення не забезпеченні необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння. Відсутнє пожежне водоймище, або пожежний гідрант;

5. Приміщення навчального корпусу не забезпечені в повній мірі вогнегасниками відповідно до "Правил експлуатації та типових норм вогнегасників" затверджених наказом МВС №25 від 15.01.2018 року;

6. Переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;

7. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлені вказівні знаки на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги, згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

8. На об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією, тощо) не встановлений протипожежний режим;

9. Евакуаційні виходи з приміщень першого поверху навчального корпусу замкнені та не відчиняються;

10. Евакуаційні виходи в адміністративних будівлях, не позначені світловими покажчиками "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

11. Не надані акти замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

12. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

13. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

14. З`єднувальні коробки освітлювальної електромережі не закриті кришками з негорючого матеріалу;

15. Допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

16. Допускається експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості ізоляцією в підвальному приміщенні учбового корпусу;

17. В приміщеннях навчального корпусу допускається складування горючого сміття та горючих матеріалів;

18. Допускається застосування для опалення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;

19. Пожежний щит недоукомплектований засобами пожежогасіння, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., на пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

Гуртожиток:

20. Для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів, приміщення гуртожитку не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту";

21. Територія та приміщення не забезпеченні необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння;

22. Будівля гуртожитку не захищено блискавко захистом у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

23. Не надано документація блискавкозахисту (акти приймання в експлуатацію пристроїв блискавкозахисту разом з додатками: актами на приховані роботи і актами випробувань пристроїв блискавкозахисту і захисту від вторинних проявів блискавки і занесення високих потенціалів);

24. Приміщення гуртожитку не забезпечені в повній мірі вогнегасниками відповідно до "Правил експлуатації та типових норм вогнегасників" затверджених наказом МВС №25 від 15.01.2018 року;

25. Відповідним документом (наказом, інструкцією, тощо) не встановлений протипожежний режим;

26. Евакуаційні виходи з будівлі не позначено світловими покажчиками "Вихід" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

27. Не надані акти замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

28. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

29. Допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромережі в підвальному приміщенні;

30. Пожежний щит недоукомплектований засобами пожежогасіння, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., на пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

31. Допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

32. Допускається: улаштування на шляхах евакуації порогів, виступів та інших пристроїв які перешкоджають вільній евакуації людей; захаращення шляхів евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; замикання зсередини евакуаційні двері з підвального приміщення;

33. З`єднувальні коробки освітлювальної електромережі не закриті крижками з негорючого матеріалу;

34. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі гуртожитку не піддались оброблянню засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт;

35. Внутрішній протипожежний водогін знаходиться в непрацездатному стані;

36. Кожен пожежний кран-комплект не укомплектовано кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

37. Не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку та технічного обслуговування;

38. На дверцятах пожежних шафок пожежного кран-комплекту з зовнішнього боку відсутні літерні індекси "ПК", порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

Приміщення гаражу та майстерень:

39. Для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів, приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту";

40. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівель не піддались оброблянню засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт;

41. Не надано документація блискавкозахисту (акти приймання в експлуатацію пристроїв блискавкозахисту разом з додатками: актами на приховані роботи і актами випробувань пристроїв блискавкозахисту і захисту від вторинних проявів блискавки і занесення високих потенціалів);

42. Допускається застосування для опалення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання в приміщеннях майстерень;

43. Приміщення не забезпечені в повній мірі вогнегасниками відповідно до "Правил експлуатації та типових норм вогнегасників" затверджених наказом МВС №25 від 15.01.2018 року;

44. Переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;

45. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлені вказівні знаки на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги, згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";

46. В приміщеннях допускається складування горючого сміття та горючих матеріалів;

47. Не надані акти замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

17 грудня 2019 року складений Акт було вручено директору ДНЗ.

Будь-яких скарг під час проведення планового заходу, чи заперечень на Акт №116 до ГУДСНС не надходило.

На підставі Акту від 17.12.2019 року №116 було складено Припис від 19.12.2019 року №106 про усунення вищенаведених порушень (а.с. 66-70).

Оскільки деякі виявлені порушення свідчили про невиконання директором ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" вимог припису від 11.09.2019 року №35 (пункти 8 та 19), на останнього було складено протокол ОД №008821/95 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 188-8 КУпАП (а.с. 22).

Постановою ОД №008821/95 від 23.12.2019 року директора ДНЗ було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 120, 175, 175-2, 188-8, 188-37 КУпАП та накладено на нього штраф (а.с. 23).

Вважаючи, що порушення за номерами 1-37, 19-47 вищезгаданого Акту від 17.12.2019 року №116 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей, ГУ ДСНС в Одеській області звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило застосувати до ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" в обґрунтування зустрічного позову до ГУ ДСНС в Одеській області про скасування Посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 16.12.2019 року №116, Акту від 17.12.2019 року №116 та Припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19.12.2019 року за №106 наполягало на тому, що ГУДСНС звернулася до суду передчасно - до закінчення строків, вказаних у Приписі №106, номер якого не співпадає з номером посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 16.12.2019 року №116 та номером Акту №116; в Посвідченні та Акті не співпадає інформація щодо попередніх перевірок ДНЗ; посвідчення не відповідає вимогам чинного законодавства; більшу частину порушень навчальним закладом вже було усунуто.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ГУДСНС та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ДНЗ, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на те, що в Посвідченні на проведення перевірки №116 від 16.12.2019 року дійсно не зазначено перелік питань, які є предметом здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та необхідність яких стала підставою для його проведення, воно вичерпало свою дію після завершення перевірки. При цьому суд зазначив, що саме по собі посвідчення не є актом індивідуальної дії та не створює для позивача негативних наслідків, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення зустрічної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування посвідчення.

Відхиляючи посилання навчального закладу на наявність колізії в частині даних про останній проведений захід державного нагляду (контролю), зазначений в посвідченні, та акті перевірки, суд зазначив, що окремі недоліки при складанні вищезазначених документів не можуть свідчити про протиправність проведеного заходу державного нагляду, а може свідчити лише про наявність технічних помилок. При цьому зміст акту перевірки та посвідчення узгоджується, зокрема, але не тільки, з типом перевірки, найменуванням суб`єкта господарювання, місцезнаходженням суб`єкта господарювання, предметом та підставою перевірки.

Також суд звернув увагу на те, що акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання і не створює для позивача негативних наслідків, у зв`язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічної позовної заяви в частині визнання протиправним та скасування акту перевірки.

З огляду на встановлені в Акті від 17.12.2019 року №116 порушення суд дійшов висновку, що подальша експлуатація приміщень ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" може призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, і тому, оскільки ВНЗ не заперечував факт наявності зазначених в Акті №116 від 17.12.2019 порушень та не надав належних доказів їх усунення, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування до навчального закладу заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, зазначених в Акті вiд 17.12.2019 року №116.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому, чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Приписами статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України №877-V від 05.04.2007 "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

Статтею 66 КЦЗ України встановлено способи здійснення державного нагляду (контролю). Так, закріплено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Також, частиною першою статті 6 вказаного Закону визначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону №877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин першої - третьої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Згідно з частиною восьмою статті 7 Закону №877-V припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ ГУ ДСНС України в Одеській області від 11.12.2019 року №420 "Про проведення позапланових перевірок" був виданий на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 року №44205/1/1-19 та доручення ДСНС України від 11.12.2019 року №02-17767/261 "Про позапланові перевірки" у зв`язку з ситуацією, яка склалася внаслідок пожежі в Державному вищому навчальному закладі "Одеський коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу", розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 25.

Зі спірного Посвідченні на проведення перевірки від 16.12.2019 року №116 вбачається, що підстава проведення позапланової перевірки ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" є наказ ГУ ДСНС України в Одеській області від 11.12.2019 року №420. Предмет перевірки - додержання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Дослідивши згадане Посвідчення від 16.12.2019 року №116 колегією суддів не встановлено його невідповідність вимогам частини третьої статті 7 Закону №877-V.

Посилання апелянта на не зазначення у посвідченні (направленні) на проведення заходу переліку питань, які є предметом перевірки, невірне зазначення в ньому попередніх перевірок, як і неспівпадіння номеру Припису з номером Посвідчення та Акту, а також неспівпадіння в Посвідченні та Акті інформації щодо попередніх перевірок навчального закладу не є належним свідченням незаконності Посвідчення, Акту та Припису, оскільки зазначені недоліки не впливають на їх зміст та не спростовують виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зміст Припису №106 узгоджується зі змістом Акту перевірки №116, серед іншого, найменуванням суб`єкта господарювання, місцезнаходженням суб`єкта господарювання, предметом перевірки та встановленими порушеннями.

З огляду на це колегія суддів вважає, що в межах даної справи ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" не було доведено, а судом не встановлено саме тих процедурних порушень, які могли б вплинути на кінцевий результат прийняття Припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19.12.2019 року за №106, а тому відсутні підстави для його скасування.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) та акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, не породжують для ДНЗ будь-яких обов`язків, а тому не можуть бути скасовані адміністративним судом.

Наведене свідчить, що звернення навчального закладу з зустрічним позовом лише у зв`язку із не зазначенням в посвідченні на проведення перевірки переліку питань, які є предметом здійснення позапланового заходу державного нагляду (з яким було належним чином ознайомлено під час перевірки) та на наявність колізії в частині даних про останній проведений захід державного нагляду (контролю), зазначених в посвідченні та акті перевірки, в даному випадку фактично є намаганням уникнути відповідальності.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" є правильним.

Посилання апелянта на передчасність звернення ГУДСНС до суду (до закінчення строків, вказаних у Приписі від 19.12.2019 року №106), колегія суддів вважає помилковим, оскільки за правилами частини другої статті 68 КЦЗ України, підставою для звернення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом є факт встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Наведене узгоджується з підпунктом 35 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (нова редакція), затвердженого наказом ДСНС 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС 12.11.2018 №661, яким встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ГУ ДСНС України в Одеській області в межах повноважень та у спосіб визначений КЦЗ України та Положенням звернулося до адміністративного суду із цим позовом.

Підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначені статтею 70 КЦЗ України, частиною першою якої передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Визначення небезпечного чинника надано в пункті 26 частини першої статті 2 КЦЗ України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Частиною третю статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення ГУ ДСНС України в Одеській області до суду із цим позовом є виявлена під час проведення позапланової перевірки ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" чисельні порушення, які за номерами 1-37, 19-47 Акту від 17.12.2019 року №116 пов`язані із використанням електричних мереж та зазначеного електричного обладнання та є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу передбачені розділом VII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі Правила №312) пунктами 7.1 7.4 якого передбачено:

- електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами;

- у разі незадовільного технічного стану електроустановок споживачів, який загрожує аварією, пожежею і створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, населенню і сільськогосподарським тваринам, у разі невиконання вимог щодо усунення недоліків в електроустановках уповноважений представник органу виконавчої влади, на якого покладено відповідні обов`язки згідно із законодавством України, зобов`язаний видати споживачу припис щодо негайного (протягом години) припинення споживання електричної енергії та направити відповідний припис оператору системи; невиконання споживачем або оператором системи припису тягне за собою відповідальність, установлену законодавством України (п.7.2);

- обмеження у споживанні електричної енергії має проводитися за умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших споживачів та субспоживачів (п.7.3);

- у разі відсутності технічної можливості виконання умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності і якості електропостачання інших споживачів та субспоживачів (унаслідок застосування відповідної схеми електропостачання) споживач, електропостачання якого має бути обмежене або припинене, зобов`язаний надати доступ до власних електроустановок уповноваженим представникам оператора системи для вибіркового відключення струмоприймачів з наступним пломбуванням пристроїв їх підключення. У разі ненадання доступу для вибіркового відключення оператор системи має перед відключенням основного споживача забезпечити живлення об`єктів субспоживачів за іншою схемою. (п.7.4).

Крім того пунктом 7.5 розділу VII Правил №312 встановлено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:

1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:

- відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

- недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;

- заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;

- несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи);

- невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

- закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;

- закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником "останньої надії" (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);

- порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 року №209 (далі - Правила охорони електричних мереж).

З наведених положень вбачається, що невиконання вимог ГУ ДСНС України в Одеській області, може бути підставою для повного або часткового припинення постачання електричної енергії, але лише з урахуванням пункту 7.2 цих правил, тобто при наявності незадовільного технічного стану електроустановок споживачів, який загрожує аварією, пожежею і створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, населенню, і лише в разі невиконання вимог щодо усунення таких недоліків в електроустановках.

Таким чином колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" заходів реагування, оскільки не усунені навчальним закладом порушення свідчать про наявність реальної загрози життю та здоров`ю людей, а також про незадовільний технічний стан приміщень приєднаних до електричних мереж та про не дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Посилання ДНЗ "ТАРУТИНСЬКИЙ ПАЛ" в апеляційній скарзі на План заходів щодо усунення порушень, виявлених під час перевірки ГУДСНС, згідно відміток якого навчальним закладом було усунено 27 порушень, колегія суддів залишає по за увагою, оскільки відмітки у плані не є належними та достовірними доказами того, що частина порушень була усунута.

Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що апелянт не навів належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про обґрунтованість адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Державного навчального закладу "ТАРУТИНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ" про застосування заходів реагування. Адже суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга навчального закладу задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу "ТАРУТИНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяІ.П.Косцова

СуддяЮ.В.Осіпов

Повне судове рішення складено 9 листопада 2022 року.