Постанова

від 07.11.2022 по справі 916/4068/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/4068/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Принцевської Н.М.

суддів: Діброва Г.І., Разюк Г.П.;

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОС ЛАЙН"

про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4068/21

при розгляді апеляційної скарги Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2022

по справі №916/4068/21

за позовом Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн"

про стягнення 31579,38 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2022 апеляційну скаргу Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 по справі №916/4068/21 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 по справі №916/4068/21 залишено без змін.

21.10.2022 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4068/21, розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4068/21 відбудеться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, запропоновано Управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області у строк до 01.11.2022 року надіслати до Південно-західного апеляційного господарського суду відзив (заперечення) на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкос Лайн" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4068/21.

01.11.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Інкос Лайн» надійшли заперечення стосовно ухвалення додаткового рішення у справі №916/4068/21.

Проаналізувавши матеріали справи та вищевказану заяву, із доданими до неї документами, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «ІНКОС ЛАЙН».

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017, необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «ІНКОС ЛАЙН» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення до відзиві на апеляційну скаргу попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, згідно якого було надано: копію розрахунку вартості послуг, наданих в рамках справи №916/4068/21, копію замовлення про надання послуг з представництва у справі №916/4068/21.

27.09.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Управління Державної служби спеціального зв`язук та захисту інформації України в Одеській області надійшли заперечення щодо клопотання відповідача.

11.10.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «ІНКОС ЛАЙН» надійшла відповідь на заперечення Управління Державної служби спеціального зв`язук та захисту інформації України в Одеській області.

Як зазначалося раніше, 21.10.2022 на адресу Південно -західного апеляційного господарського суду, від ТОВ "ІНКОС ЛАЙН" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

До вказаної заяви відповідачем надано копію договору про надання правової допомоги від 19.10.2021; копію звіту щодо виконання завдань за апеляцією Управління Державної служби спеціального зв`язук та захисту інформації України в Одеській області; копію платіжного доручення №46030 від 05.10.2022; копію Акту №7 наданих послуг до Договору про надання правових (правничих) послуг від 19.10.2021.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що вищевказані документи не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст.126 Господарського процесуального кодексу України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи є заявлена сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, згідно зі ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, правова позиція відповідача в суді апеляційної інстанції не змінювалась, а переважна більшість відзиву містить інформацію щодо опису фактичних обставин, а також повторне викладення доводів, що свідчить про порушення критерію розумності та співмірності при визначенні суми витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що попердній розрахунок витрат, зазначений в завяві відповідача про ухвалення додаткового рішення, а також клопотанні про долучення до матеріалів справи попереднього розрахунку судових витрат (подано під час розгляду апеляційної скарги по суті), відрізняється. Так, згідно платіжного доручення №46030 від 05.10.2022, відповідачем сплачено на користь Адвакатського Об`єднання 48685,00 грн.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що з наявних в матеріалах справи документів не вбачається доведеності та обґрунтованості понесення адвокатських витрат саме у заявленій позивачем сумі. Зазначена сума адвокатських витрат є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг та доцільність наданих адвокатських послуг в суді апеляційної інстанції.

Суд при вирішенні питання щодо витрат на професійну првничу допомогу повинен виходити з критеріїв реальності, пропорційності, обґрунтованості та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, розумності їх розміру, а також про право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 20.09.2022 у справі №912/423/20.

Приймаючи до уваги принципи співмірності, реальності та розумності судових витрат, враховуючи розгляд справи в в спрощеному провадженні без виклику сторін, а також заперечення позивача щодо стянення витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу понесених позивачем в суді апеляційної інстанції та стягнути з Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області 50% від заявленої суми 5467,70 грн.

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОС ЛАЙН" та стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 126, 129, 244, 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОС ЛАЙН" про ухвалення додаткового рішення по справі у справі №916/4068/21 - задовольнити частково.

Стягнути з Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області (65045, м.Одеса, вул. Єврейська, 43, інд.код: 34800034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОС ЛАЙН" (02140, м.Київ, вул.Вишняківська, 3, інд.код: 39459829) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5467,70 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

Г.П. Разюк