Рішення

від 02.11.2022 по справі 711/5593/21

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5593/21

Номер провадження2/711/673/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.,

при секретарі Кофановій А.О.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Благодарагро» про поновлення на роботі,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПП «Благодарагро» про поновлення на роботі.

Позов обґрунтовує тим, що 03.10.2016 року він був прийнятий на посаду менеджера до ПП «Благодарагро».

28.07.2021року наказом № 68-к його було звільнено з займаної посади згідно п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Вказане звільнення вважає незаконним та безпідставним з огляду на наступне.

Після робочого дня 27.07.2021 року він отримав телефонний дзвінок від керівництва з вимогою з`явитись 28.07.2021 року та надати письмові пояснення щодо відсутності протягом 23,26 та 27 липня та натяком звільнити його за невихід на роботу і «компромісною» пропозицією звільнення за власним бажанням.

Вказані обставини стали причиною його хвилювань та неспокою, внаслідок чого погіршилося його самопочуття .

28.07.2021року він з`явився до офісу підприємства, задля надання інформації та звіту про виконану роботу. Однак отримав моральний тиск збоку керівництва та власника підприємства, оскільки останні фактично примушували його до написання заяви про звільнення за власним бажанням.

Звертає увагу суду на те, що жодної письмової вимоги, розпорядженні чи наказу про витребування від нього письмових пояснень роботодавцем йому надано не було.

До моменту повідомлення про намір піти у відпустку по догляду за дитиною жодних претензій до його роботи, в тому числі й щодо відсутності у офісному приміщенні за юридичною адресою підприємства, у роботодавця не було, будь які догани у нього відсутні.

Враховуючи специфіку його трудових обов`язків, вони виконувались ним зазвичай поза приміщенням офісу підприємства, що знаходиться за юридичною адресою, тобто, фактично в нього було відсутнє чітко визначене робоче місце.

При цьому в період загострення ситуації з розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, керівництвом йому було заборонено заходити до офісу підприємства. Передача та обмін документами відбувалася у подвір`ї біля офісної будівлі.

Посадової інструкції в нього не було, роботодавець його з нею не знайомив, а тому протягом довгого періоду роботи на підприємстві він виконував різні функції менеджера, як то пошук потенційних контрагентів щодо купівлі-продажу зернових, переговорів із контрагентами щодо купівлі-продажу зернових, супровід у оформленні угод щодо купівлі- продажу зернових, пошук потенційних контрагентів щодо забезпечення діяльності підприємства та функціонування транспортних засобів що перебували у володінні підприємства, оформлення документів щодо забезпечення діяльності підприємства, та функціонування транспортних засобів що перебували у володінні підприємства, тощо. В період відпусток водіїв ним також виконувались і їх трудові обов`язки. До кола його (усно оговорених із роботодавцем) обов`язків входили також регулярні поїздки за місто (смт. Чорнобай, база у с. Синьооківка Чорнобаївського району, смт. Власівка Кіровоградської області, тощо.)

23.07, 26.07 та 27.07.2021 року він виконував свої трудові обов`язки у звичному режимі, ним виконувались доручення керівництва, він виконував робочі завдання, здійснював поїздки (в т.ч. за місто) з робочих питань.

28.07.2021 року на початку робочого дня ним було здійснено робочі поїздки по місту, зокрема, з метою отримання у контрагентів підприємства оригіналів документів, обмін яких попередньо відбувся шляхом електронної пошти, що також входило до його обов`язків, він з`явився до офісу підприємства (за юридичною адресою) та отримав тиск та відмову від отримання від нього будь яких пояснень, а діалог було зведено до прямих вимог звільнитися за власним бажанням. Заяву із його поясненнями та запитом на отримання копій документів роботодавець наручно отримувати відмовився, повідомивши, що незалежно від того, яка інформація буде викладена в заяві, питання вже вирішено.

Саме тому лист від 28.07.2021 ним було надіслано поштовим відправленням. Вказану заяву було отримано відповідачем 30.07.2021року, про що свідчить інформація із сайту Укрпошти.

Після вказаних подій та морального тиску з боку власника та керівництва підприємства його хвилювання підвищилося, його стан здоров`я критично погіршився, та він вимушений був звернутися за допомогою до лікаря.

З 28.07.2021 року по 05.08.2021 року він перебував на лікарняному, про що свідчить листок непрацездатності.

29.07.2021 року, шляхом поштового відправлення на адресу відповідача ним було надіслано заяву про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з проханням надати вказану відпустку з 02.08.2021 по 10.02.2023 року. До вказаної заяви ним було додано всі необхідні документи. Вказану заяву відповідач отримав 30.07.2021 року.

05.08.2021 року після відвідування лікаря та отримання листка непрацездатності ним було отримано поштове відправлення від відповідача, у якому містився супровідний лист №300721-01 від 30.07.2021 року та наказ №68-к про звільнення за прогул.

Вказані дії відповідача є прямим порушенням ст. 47 КЗпП України, в якій зазначено, що у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, він зобов`язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Причини його звільнення, наведені в наказі № 68-к від 28.07.2021 року не відповідають дійсності, оскільки 23.07.2021, 26.07.2021, 27.07.2021 року та у першій половині дня 28.07.2021 року він був на роботі, виконував робочі завдання, здійснював поїздки (в т.ч. за місто) з робочих питань.

Після його зустрічі 28.07.2021 року із керівництвом та власником підприємства, відкритого тиску на нього та конфліктної ситуації, що відбулася, внаслідок погіршення здоров`я він був відсутній на роботі з другої половини робочого дня 28.07.2021 по 05.08.2021 року, про що свідчить листок непрацездатності. Перебування на лікарняному є поважною причиною для невиходу на роботу.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Оскільки у супровідному листі від 30.07.2021 року відповідач пропонував йому отримати трудову книжку у чітко визначений час (03.08.2021 року о 12год 30 хв.), а вказане відправлення він отримав 05.08.2021 року він звернувся до відповідача із заявою від 06.08.2021 року про надання копій документів та проханням надіслати оригінал трудової книжки поштою.

У відповідь на заяву від 06.08.2021 року він отримав лист від відповідача №1608-01 від 16.08.2021 року, згідно якого у наданні копій документів та надсиланні поштовим відправленням його трудової книжки йому відмовлено.

Листом від 18.08.2021 року він повторно звернувся до відповідача із вимогою надіслати йому трудову книжку поштовим відправленням. І лише, 27.08.2021 року ним було отримано відправлення із його трудовою книжкою.

Вважає, що роботодавець, навмисне затримуючи видачу йому трудової книжки, здійснив ще одне порушення вимог трудового законодавства.

Звертає увагу, що станом на дату подачі вказаної заяви він досі не був ознайомлений з актами та іншими документами, що стали підставою для його звільнення.

Крім того, вважає, що саме той факт, що він просив надати йому відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а не вигаданий відповідачем прогул, є дійсною підставою його звільнення.

Таким чином, з викладеного вбачається, що відповідач звільнив його незаконно, без будь яких підстав, а тому, відповідно до положень ст. 235 КЗпП України зобов`язаний поновити його на попередній роботі.

На підставі наведеного просить поновити його на посаді менеджера ПП «Благодарагро» та стягнути з ПП «Благодарагро» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2021 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

11.10.2021 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що звільнення позивача було проведено з дотримання норм трудового законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення. виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом ПП «Благодарагро» №3-К від 03.10.2016 року прийнято ОСОБА_3 , менеджером, з 03.10.2016 року.

Юридичною адресою ПП «Благодарагро» є м. Черкаси, вул.. Прикордонника Лазаренка,9, оф. 31.

Наказом ПП «Благодарагро» №68-К від 28.07.2021 року звільнено менеджера ПП «Благодарагро» ОСОБА_3 за прогул - тобто за відсутність на роботі протягом усього робочого дня 23, 26, 27 липня 2021 року без поважних причин і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня 28 липня 2021 року без поважних причин.

Так, відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже, трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При розгляді даного позову про поновлення позивача на роботі звільненого згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП, суд виходить з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Прогул є дисциплінарним проступком, до звільнення з цієї підстави застосовується положення статей 147, 148, 149 КЗпП України.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник підприємства зобов`язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов`язковому порядку зазначити мотиви застосування стягнення.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Законодавством не визначено переліку обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі позивача, звільненого за пунктом четвертим статті 40 КЗпП України, суд виходить з конкретних обставин і враховує докази, передбачені статтею 76 ЦПК України.

27.08.2020 року Верховний Суд розглянув справу № 161/14225/19 (провадження № 61-8917св20), у якій зробив правовий висновок, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності. Відповідне положення міститься упостанові КЦС ВС від 15 листопада 2021 року у справі № 212/9516/19.

Так, обґрунтовуючи свій позов, позивач посилається на те, що 23.07, 26.07 та 27.07.2021 року він виконував свої трудові обов`язки у звичному режимі, ним виконувались доручення керівництва, він виконував робочі завдання, здійснював поїздки (в т.ч. за місто) з робочих питань, на підтвердження чого ним надано копії записів із свого блокноту.

З 28.07.2021 року по 05.08.2021 року він перебував на лікарняному, про що свідчить листок непрацездатності.

Статтею 30 КЗпП України встановлено, що працівник повинен виконувати доручену роботу особисто і не має право передоручати її виконання інші особі, за винятком випадків передбачених законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1,2 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, на підтвердження своїх позовних вимог позивачем було надано копія перепустки для в`їзду на територію підприємства, копія нотатків, копія поділу земельної ділянки, копії рахунків фактури.

Суд вважає, що вказані документи не є належними та достатніми доказами, які б підтверджували факт виконання своїх обов`язків 23.07, 26.07 та 27.07.2021 менеджером підприємства ОСОБА_3 . Слід зазначити Вказані у рахунку фактурі від 16.07.2021 року запасні частини станом на 22 липня 2021 року були отримані і доставлені в с.Синьооківка для автомобіля КАМАЗ, д.н.з. № НОМЕР_1 , водій ОСОБА_4 . Не існував як такий рахунок фактура від 01.08.2021 року №СФ-0000198 станом на 23, 26 28 липня 2021 року.

Крім цього, в судовому засіданні представник позивача не змогла пояснити суду яку саме роботу, поручену позивачу керівництвом відповідача, він виконував 23, 26, 27 липня 2021 року

Інших належних, достовірних та достатніх доказів, які б свідчили про те, що позивач 23.07.2021 року, 26.07.2021 року був відсутній на робочому місці з поважних причин, та виконував будь-яку роботу представником позивача суду не надано.

Крім цього, судом встановлено, що наказом ПП «Благодарагро» від 23.07.2021 року №65-К утворена комісія у складі голови Медведенко Ю.М. і члена комісії ОСОБА_5 , наказано провести службове розслідування по факту відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня менеджера ПП «Благодарагро» ОСОБА_3 , скласти акт, доповісти його органу управління ПП «Благодарагро». Комісія о 1745 год. склала акт від 23.07.2021 року про відсутність в п`ятницю 23.07.2021 року на роботі протягом робочого дня менеджера ОСОБА_3 . Згідно протоколу від 23.07.2021 року №1 засідання комісії, яка утворена наказом Благодарагро від 23.07.2021 року №65-К, встановлено, що ОСОБА_3 був відсутній в п`ятницю 23.07.2021 року в строк з 09.00 год. до 18.00 год. на робочому місці, а саме в кабінеті № 31 за робочим столом, та на території підприємства, тобто на роботі протягом робочого дня. Документів, що підтверджують поважність причин відсутності на робочому місці протягом робочого дня, ОСОБА_3 комісії та органу управління ПП «Благодарагро» не надав. Усно і/або письмово про такі причини не повідомив. Комісія вирішила зібрані та складені комісією матеріали щодо відсутності в п`ятницю 23.07.2021 року на роботі протягом робочого дня менеджера ОСОБА_3 доповісти органу управління Благодарагро та рекомендувати прийняти рішення відносно менеджера ОСОБА_3 згідно чинного законодавства.

Наказом ПП «Благодарагро» від 26.07.2021 року №67-К утворена комісія у складі голови Пашковського В.В., членів комісії ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , наказано провести службове розслідування по факту відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня менеджера ПП «Благодарагро» ОСОБА_3 , встановити причини відсутності, зажадати від ОСОБА_3 письмові пояснення з наданням підтверджуючих документів, з наказом ознайомити названих в ньому працівників, скласти акт, доповісти його органу управління ПП «Благодарагро». Згідно протоколу від 26.07.2021 року №1 засідання комісії, яка утворена наказом Благодарагро від 26.07.2021 року №67-К, встановлено, що ОСОБА_3 був відсутній в понеділок 26.07.2021 року в строк з 09.00 год. до 1800 год. на робочому місці, а саме в кабінеті № 31 за робочим столом, та на території підприємства, тобто на роботі протягом робочого дня. Документів, що підтверджують поважність причин відсутності на робочому місці протягом робочого дня, ОСОБА_3 комісії та органу управління ПП «Благодарагро» не надав. Усно і/або письмово про такі причини не повідомив. Комісія вирішила зібрані та складені комісією матеріали щодо відсутності в понеділок 26.07.2021 року на роботі протягом робочого дня менеджера ОСОБА_3 доповісти органу управління ПП «Благодарагро» та рекомендувати прийняти рішення відносно менеджера ОСОБА_3 згідно чинного законодавства.

Наказом ПП «Благодарагро» від 27.07.2021 року №67/1-К утворена комісія у складі голови Пашковського В.В., членів комісії ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , наказано провести службове розслідування по факту відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня менеджера ПП «Благодарагро» ОСОБА_3 , встановити причини відсутності, зажадати від ОСОБА_3 письмові пояснення з наданням підтверджуючих документів, з наказом ознайомити названих в ньому працівників, скласти акт, доповісти його органу управління Благодарагро. Згідно протоколу від 27.07.2021 року №1 засідання комісії, яка утворена наказом ПП «Благодарагро» від 27.07.2021 року №67/1-К, встановлено, що ОСОБА_3 був відсутній у вівторок 27.07.2021 року в строк з 09.00 год. до 18.00 год. на робочому місці, а саме в кабінеті № 31 за робочим столом, та на території підприємства, тобто на роботі протягом робочого дня. Документів, що підтверджують поважність причин відсутності на робочому місці протягом робочого дня, ОСОБА_3 комісії та органу управління ПП «Благодарагро» не надав. Усно і/або письмово про такі причини не повідомив. Комісія вирішила зібрані та складені комісією матеріали щодо відсутності у вівторок 27.07.2021 року на роботі протягом робочого дня менеджера ОСОБА_3 доповісти органу управління ПП «Благодарагро» та рекомендувати прийняти рішення відносно менеджера ОСОБА_3 згідно чинного законодавства.

Таким чином, ПП «Благодарагро» було належним чином зафіксована відсутність на роботі ОСОБА_3 23 липня 2021 року, 26 липня 2021 року та 27 липня 2021 року.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Таким чином, метою отримання власником або уповноваженим органом письмових пояснень порушника трудової дисципліни є з`ясування обставин, за яких вчинено проступок, для їх урахування поряд з іншими обставинами при обранні виду стягнення, а тому сам по собі факт не отримання таких пояснень за відсутності даних про поважність причини вчинення проступку не може бути підставою для визнання рішення про застосування дисциплінарного стягнення незаконним.

Як вбачається з доповідної записки заступника директора ПП «Благодарагро» Медведенко Ю.М. від 28.07.2021 року ОСОБА_3 з`явився на роботу 28.07.2021 року близько 1130 год., відмовився надати письмові пояснення про причини відсутності 23, 26 і 27 липня 2021 року на роботі протягом робочого дня і явку 28.07.2021 року на роботу із більш двогодинним запізненням. Документи про причини відсутності 23, 26 і 27 липня 2021 року на роботі протягом робочого дня не надав, відмовився ознайомитися з наказами ПП «Благодарагро» від 23.07.2021 року № 65-К, від 26.07.2021 року №67-К та від 27.07.2021 року №67-К/1 щодо службового розслідування під підпис.

В акті про відмову від підпису менеджера ПП «Благодарагро» ОСОБА_3 від 28.07.2021 року зазначено, що після появи на роботі 28.07.2021 року ОСОБА_3 було запропоновано надати пояснення щодо відсутності на роботі 23.26, 27 липня 2021 року та ознайомитися з матеріалами службового розслідування по даному факту. ОСОБА_3 відмовився надавати пояснення та під підпис ознайомитися з наказами ПП «Благодарагро» та матеріалами службового розслідування.

Вказаний акт позивачем не спростований.

При цьому, суд враховує висновки ВС, викладені у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 341/1751/17, постанові від 27 травня 2020 року у справі № 750/5598/17 та постанові від 06 листопада 2020 року у справі № 367/682/18-ц, згідно із якими невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами». Тобто, відсутність письмових пояснень працівника сама по собі не є підставою для його поновлення.

Також суд враховує, що листом від 30.09.2021 року №Г-830/14-08/01/8732 Управління Держпраці у Черкаській області повідомило ОСОБА_3 про те, що його звернення до Управління Держпраці у Черкаській області від 02.09.2021 щодо можливого порушення його трудових прав приватним підприємством «Благодарагро» розглянуто. Аналізом наданих підприємством документів встановлено, що його прийнято на роботу, на підставі письмової заяви, менеджером 03.10.2016 відповідно до наказу від 03.10.2016 №3-К. Відповідно до письмових пояснень керівництва ПП «Благодарагро», із усіма працівниками підприємства проводяться співбесіди та інструктажі в усній формі про особливості праці, кожний працівник ознайомлений з трудовим розпорядком на підприємстві, обізнаний із часом початку щоденної роботи, її закінченням та часу обідньої перерви. Документів, що засвідчують ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією в ході інспекційного відвідування не надано. Кожному працівникові усно роз`яснено його права і обов`язки, проінформовано про умови праці, відсутність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Керівником підприємства зазначено, що на початку щоденної роботи всім працівникам доводиться обсяг роботи на день та місце її виконання. Всім працівникам визначене робоче місце, кожен працівник підприємства забезпечений необхідними для роботи засобами. Проте, в ході інспекційного відвідування не надано документів, якими визначено 23, 26, 27 та 28 липня 2021 його робоче місце, а саме кабінет №31, та на території підприємства. Листом від 26.07.2021 року №2607-02 його повідомлено про відмову у наданні відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують не перебування його дружини у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Листом від 16.08.2021 №1608-01 його проінформовано, що заява від 29.07.2021 року у наданні відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не може бути задоволена, у зв`язку з тим що з 28.07.2021 він не є працівником ПП «Благодарагро». Підприємством проведено службові розслідування по факту відсутності його на роботі протягом 23, 26, 27 та 28 липня 2021 року. З початком службового розслідування його не ознайомлено під підпис. В ході проведення службового розслідування комісії не надано документів, що підтверджують поважність причин його відсутності на роботі. Комісією 28.07.2021 складено акт про його відмову від ознайомлення під підпис з матеріалами службового розслідування та у наданні пояснення щодо відсутності на 23, 26, 27 липня 2021 на роботі протягом робочого дня, 28 липня більше трьох протягом робочого дня. Відповідно до наказу №68-К його звільнено з посади менеджера 28.07.2021 року (на підставі п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Згідно з платіжним доручення №650 від 28.07.2021 року розрахунок при звільненні проведено 28.07.2021 року. З письмовими поясненнями керівництва підприємства, органом управління ПП «Благодарагро» не отримано його листок тимчасової непрацездатності за період з 28.07.2021 по 05.08.2021 року. Листом від 30.07.2021року №300721-01 йому направлено оригінал наказу про звільнення від 28.07.2021 року №68-К, листом від 25.08.2021 року №2508-01 направлено трудову книжку, порушено вимоги ст. 47 КЗпП України, абз. 2 п. 4.2., та а. 6 п. 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту №58. За результатами інспекційного відвідування до посадових осіб установи вжито заходи впливу в межах повноважень.

Разом з тим, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.12.2021 року закрите провадження у справі відносно ОСОБА_7 за вчинення адміністративного правопорушення. передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що відсутність ОСОБА_3 на робочому місці з 23.07.2021 року, 26.07.2021 року та 27.07.2021 року є прогулом, оскільки він був відсутнім на роботі у вказаний період без поважних причин, що зафіксовано актами та доповідними записками відповідача та підтверджується належними доказами.

При цьому суд вважає твердження позивача про те, що йому не було визначене робоче місце такими, що не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з протоколу загальних зборів засновників (учасників) і колективу працівників ПП «Благодарагро» від 13.10.2016 року вбачається, що директор підприємства роз`яснив ОСОБА_3 про те, що його робочим місцем є офіс 31 в будинку АДРЕСА_1 .

Також, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він був звільнений у період перебування його на лікуванні.

Як вбачається з листка непрацездатності серії АЛГ №398457, який виданий 28.07.2021 року, ОСОБА_3 з 28.07.2021 року по 05.08.2021 року перебував на амбулаторному лікуванні.

Разом з тим, судом встановлено та не заперечується сторонами те, що в першій половині дня 28.07.2021 року він був присутній в приміщенні ПП «Благодарагро».

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність

Так, відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Суд враховує, що починаючи з 28.07.2021 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку неодноразово звертався до відповідача.

Так, 28.07.2021 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку звернувся до директора ПП «Благодарагро» Пашковського О.В. із листом, в якому на усну вимогу надати пояснення щодо відсутності на робочому місці 26 та 27 липня 2021 року повідомив про те, що у вказаний час ним виконувалися трудові обов`язки поза межами юридичної адреси підприємства. Звернув у вагу на те, що роботодавцем йому не було визначено робочого місця. 29.07.2021 року ОСОБА_3 , засобами поштового зв`язку звернувся до директора ПП «Благодарагро» Пашковського О.В. із заявою в якій просив надати йому відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02.08.2021 року по 10.02.2023 року. 09.08. 2021 року ОСОБА_3 , засобами поштового зв`язку звернувся до директора ПП «Благодарагро» Пашковського О.В. із заявою в якій зазначив про те, що вважає своє звільнення незаконним та просив направити йому копії документів. які свідчать про прийняття та звільнення його з роботи. 18.08.2021 року ОСОБА_3 , засобами поштового зв`язку звернувся до директора ПП «Благодарагро» Пашковського О.В. з листом, в якому повторно просив направити на його адресу його трудову книжку. Вказану заяву було отримано відповідачем 19.08.2021 року.

Суд звертає увагу на те, що в жодному із цих звернень позивач не повідомляв про те, що з 28.07.2022 року він перебуває на лікарняному. У зв`язку з цим суд приходить до висновку про те, що відповідач не знав і не міг дізнатися про цю обставину 28.07.2022 року в день прийняття наказу про звільнення.

Також суд враховує правову позицію, викладену в постанові КЦС ВС від 4 листопада 2020 року у справі № 389/2004/16-ц.

Під час розгляду цієї справи, судом встановлено, що відповідно до частини третьої статті 40 КЗпПне допускаєтьсязвільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Рішенням Конституційного Суду України від 4 вересня 2019 року № 6-р (II)/2019у справі за конституційною скаргою особи щодо відповідності Конституції (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП визнано такими, що відповідають Конституції (є конституційними), положення частини третьої статті 40 КЗпП. Конституційний Суд України зазначив, що положеннями частини третьої статті 40 КЗпПзакріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення,що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини за контрактомє порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільненнята ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьої статті 40 КЗпП є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини.

Верховний Суд враховує, що наказ про звільнення позивача видано 20 липня 2016 року, тобто у період, коли позивач був непрацездатний, що єпорушеннямчастини третьої статті 40 КЗпП.

Проте наслідком звільнення працівника у період його непрацездатностіє зміна дати звільнення, а не поновлення на роботі.

З огляду на зазначені обставини у даній справі, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_3 за пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України є законним, оскільки позивач вчинив прогул, який роботодавцем належним чином зафіксовано та документально підтверджено, що свідчить про відсутність підстав для поновлення позивача на роботі.

Аналізуючи встановлені факти та обставини за яких позивачем були допущені прогули, суд знаходить, що його звільнення було проведено з дотримання норм трудового законодавства, а тому у позові слід відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст. 40, 147, 148, 149 КЗпП України, керуючись ст.ст.13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Приватного підприємства «Благодарагро» (ЄДРПОУ 40102623, місце знаходження: вул. Прикордонника Лазаренка, 9, оф.31, 18014) про поновлення на роботі відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складено 02.11.2022 року.

Головуючий: Р. В. Демчик