Постанова
від 01.11.2022 по справі 905/867/21
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року м. Харків Справа № 905/867/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" поза межами приміщення суду апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури (вх.№780 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 у справі №905/867/21, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Величко Н.В., повний текст складено 11.02.2022,

за позовом Керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області, м.Бахмут, Донецька область, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

позивача 1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, м. Харків,

позивача 2: Міністерства енергетики України, м. Київ,

до Товариства з додатковою відповідальність "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської", м. Торецьк, Донецька область,

про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути орендований цілісний майновий комплекс,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Донецької області з позовом звернулась Бахмутська окружна прокуратура Донецької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (позивач 1) та Міністерства енергетики України (позивач 2) до Товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" про розірвання договору оренди державного майна від 27.04.2010 № 8/2010 та про зобов`язання повернути орендований цілісний майновий комплекс.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 у справі №905/867/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, заступник керівника Донецької обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 у справі №905/867/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги керівника Бахмутської окружної прокуратури задовольнити у повному обсязі.

Водночас, заявник апеляційної скарги просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду на підставі статті 256 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваного рішення отримано 22.02.2022, а також враховуючи введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 внаслідок широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та розташування Донецької обласної прокуратури у місті Маріуполі, який включено до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а отже, строк на оскарження рішення суду першої інстанції пропущено ним з поважних причин.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 поновлено заступнику керівника Донецької обласної прокуратури строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 у справі №905/867/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Донецької обласної прокуратури (вх.№780 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 у справі №905/867/21; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 02.09.2022, для подання заяв, клопотань, тощо - до 05.09.2022 та роз`яснено про можливість надіслання документів на офіційну адресу електронної пошти суду (inbox@eag.court.ua) із засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи або з використанням програми "Електронний суд".

07.09.2022 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" (вх. № 4943ел.3432) про відкладення розгляду справи, ознайомлення з матеріалами справи, продовження строку на відзив, в якому заявник просить надати для ознайомлення (направити на електронну адресу: 36182252@mail.gov.ua) представнику відповідача апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури (вх.№780 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 у справі № 905/867/21 із додатками; продовжити відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та учасникам справи строк для подання заяв, клопотань, тощо; відкласти розгляд справи №905/867/21 на строк, достатній для реалізації учасниками справи процесуальних прав.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2022, з урахуванням ухвали від 26.09.2022, зокрема, призначено апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури (вх.№780 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 у справі №905/867/21 до розгляду на 01.11.2022 жовтня 2022 року о 10:00 годині; відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з додатковою відповідальність "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.

22.09.2022 до суду апеляційної інстанції від ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 5370ел.4334), в якому заперечуючи проти доводів апелянта відповідач просить залишити апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури (вх.№780 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 у справі №905/867/21 - без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 у справі №905/867/21 - без змін.

Водночас, заявник просить поновити строк для подання відзиву на підставі статті 119 ГПК України, з урахуванням того, що відповідач не отримав від апелянта копію апеляційної скарги, та дізнався про наявність ухвали Східного апеляційного господарського суду від 15 серпня 2022 року у справі № 905/867/21 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Донецької обласної прокуратури (вх.№780 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 у справі №905/867/21 із інформації сайту "" 06.09.2022, а також ознайомився із змістом апеляційної скарги 19.09.2022, а отже вважає, що причини пропуску строку для подання відзиву на апеляційну скаргу (до 02.09.2022) є поважними.

Колегія суддів визнає поважними причини пропуску строку на подачу відзиву та доходить висновку про його поновлення на підставі статті 119 ГПК України, у зв`язку з цим апеляційний господарський суд враховує поданий позивачем відзив на апеляційну скаргу під час апеляційного перегляду справи.

17.10.2022 до суду апеляційної інстанції від Міністерства енергетики України надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку (вх. № 6078), яка задоволена ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.10.2022.

Також, 24.10.2022 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку від Товариства з додатковою відповідальність "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку (вх. №6362ел.6047), яка задоволена ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.10.2022.

27.10.2022 до суду апеляційної інстанції від Харківської обласної прокуратури надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку (вх. №6536), яка задоволено ухвалю Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2022.

27.10.2022 до апеляційного господарського суду від Донецької обласної прокуратури надійшло клопотання (вх. №6535) про долучення доказів до матеріал справи, в якій прокурор просить долучити до матеріалів справи № 905/867/21: копію інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях від 15.07.2022 № 10-03-58ВС; копію листа ТДВ "ШАХТА "БІЛОЗЕРСЬКА" від 29.03.2022 № 316 з додатками; копії витягу з ЄРДР про реєстрацію кримінального правопорушення та його матеріалів.

При цьому, заявник з посиланням на приписи статті 80 ГПК України вказує на те, що у ході розгляду справи в суді першої інстанції не виникало спору щодо істотності спірних порушень та виникло після прийняття судом першої інстанції рішення по суті спору; відповідні докази прокуратура отримала лише у вересні-жовтні поточного року поточного року, у зв`язку з чим вони не могли бути долучені у суді першої інстанції, у зв`язку з цим, подання додаткових доказів під час спрямування позовної заяви та розгляду справи у суді першої інстанції необхідності не було.

Розглянувши заяву прокурора про долучення доказів до матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. (ч.ч. 4, 5 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції, без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, буде вважатися порушенням положень статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені положення Господарського процесуального кодексу України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів.

Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача). Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Системний аналіз статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і в даному випадку саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою.

При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Скаржник обґрунтовує своє клопотання про долучення доказів тим, що у ході розгляду справи в суді першої інстанції не виникало спору щодо істотності спірних порушень та виникло після прийняття судом першої інстанції рішення по суті спору; відповідні докази прокуратура отримала лише у вересні-жовтні поточного року поточного року, у зв`язку з чим вони не могли бути долучені у суді першої інстанції, у зв`язку з цим, подання додаткових доказів під час спрямування позовної заяви та розгляду справи у суді першої інстанції необхідності не було.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність.

Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №922/2187/20.

Вказані докази не надавались прокурором до матеріалів справи під час розгляду справи судом першої інстанції та складені після прийняття судом оскаржуваного рішення, не були предметом дослідження місцевим господарським судом, а тому в силу приписів статті 269 ГПК України не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги в якості доказу.

З огляду на викладене, судова колегія долучає до матеріалів справи вищенаведені додаткові докази, однак до розгляду не приймає як такі, що подані в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права.

З огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", справа розглядається у розумний строк.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 01.11.2022 розпочалось за участі прокурора, який надав пояснення щодо обставин справи з урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги, підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 у справі №905/867/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Присутній в судовому засіданні представник Міністерства енергетики України підтримав доводи прокурора в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти доводів апелянта, просив залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Представник позивача 1 - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, у судове засідання апеляційного господарського суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, представника 2-го позивача та відповідача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 27 квітня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Товариством з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта Новодзержинська" (орендар) укладений договір оренди №8/2010 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до умов пункту 1.1 цього договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно, що належить до державної власності, цілісний майновий комплекс Державне підприємство "Шахта "Новодзержинська" (далі - ЦМК), розташований за адресою: 85201, Донецька область, м.Дзержинськ, вул.Фестивальна,1, склад і вартість, якого визначено у відповідності до передавального балансу станом на 31.10.2010 та акту оцінки підприємства, складеного станом на 31.01.2010, що є додатком до цього договору, та становить 73.495.706,57 грн, у тому числі:

основні засоби: а) по первісній вартості 84.685.767,57 грн; б) по залишковій вартості 54.538.865,00 грн;

малоцінні необоротні матеріальні активи: а) по первісній вартості 363.838,67 грн; б) по залишковій вартості 277.190,00 грн;

нематеріальні активи: а) по первісній вартості 3.005.995,60 грн; б) по залишковій вартості 2.985.220,00 грн;

незавершене будівництво: 15.694.431,57 грн., у т.ч.: капітальне будівництво 15.437.567,66 грн, обладнання до монтажу 256.813,91 грн, придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів 50 грн.

На утримання орендарю передається об`єкт цивільної оборони: а) по первісній вартості 31.689,00 грн; б) по залишковій вартості 25,49 грн (п.1.2 договору).

Майно, яке передається орендареві на умовах кредиту - відсутнє. Оборотні матеріальні засоби, які орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, в складі майна відсутні (п.п.1.3, 1.4 договору).

Відповідно до пункту 1.5 договору державне майно ЦМК передається в оренду з метою використання за його цільовим призначенням - видобування кам`яного вугілля.

Після укладення цього договору орендар приєднує до свого майна підприємство в установленому порядку. Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов`язків підприємства згідно з чинним законодавством. Орендоване майно включається до балансу орендаря із зазначенням того, що майно є орендованим (п.п.1.7, 1.8, 1.9 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору орендар вступає в строкове платне користування підприємством у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, усіх додатків до нього та акта приймання-передачі підприємства.

Передача підприємства в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майна. Власником підприємства залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 зі змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2010 року) - 274.080,28 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції з лютого 2010 року по квітень 2010 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору орендна плата у розмірі 100% перераховуються до Державного бюджету щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін та тарифів та в інших випадках, передбаченим чинним законодавством (п.3.4 договору).

Згідно з пунктом 3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Розділом 5 договору визначено обов`язки орендодавця. Зокрема, відповідно до пункту 5.3 договору орендар зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з пунктом 5.5 договору своєчасно здійснювати капітальний поточний та інші види ремонтів орендованого майна підприємства.

Пунктами 5.6, 5.7 договору передбачено, що орендар зобов`язаний протягом місяця після укладання цього договору застрахувати орендоване майно ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська" на суму не меншу за його балансову вартість на користь орендодавця, в порядку, визначеному чинним законодавством. Протягом дії договору оренди щорічно поновлювати страхування державного майна після закінчення терміну дії попереднього договору страхування, і надавати орендодавцю копії страхового полісу та платіжного доручення про оплату страхового платежу.

Відповідно до пунктів 5.11, 5.12, 5.13, 5.14 договору орендар зобов`язаний здійснювати заходи щодо недопущення виникнення заборгованості з заробітної плати; створити на робочих місяцях безпечні умови праці відповідно до нормативно-правових актів та забезпечити виконання вимог законодавства про права робітників в галузі охорони праці; виконувати умови колективного договору; забезпечувати збереження та раціональне використання робочих місць та виплату у повному обсязі заробітної плати працівникам підприємства.

Згідно із пунктом 6.3 договору орендар має право з дозволу орендодавця за погодженням з Мінвуглепром України, який є органом уповноваженим управляти майном, вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.

Відповідно до пункту 8.2 договору орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна підприємства внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Згідно з пунктом 8.3 договору орендодавець має право відповідно до статті 782 ЦК України відмовитися від договору оренди і вимагати повернення майна якщо орендар не вносить орендну плату протягом 3-х місяців підряд.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинними законодавством України (п. 9.2 договору).

Пунктом 10.4 договору передбачено, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 10.6 договору у разі несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендарем орендних платежів до Державного бюджету України, а також невиконання умов договору оренди цей договір може бути розірваний достроково.

Цей договір укладено строком на 49 років, діє з 27 квітня 2010 року до 27 квітня 2059 року включно (п.10.1. договору). Договір підписано обома сторонами та скріплено їх печатками.

Додатки до цього договору є його невід`ємною і складовою частиною: акт оцінки вартості майна, що передається в оренду; розрахунок орендної плати; акт приймання-передачі (розділ 12 договору) (т.1, а.с. 57-63).

Відповідно до акту приймання-передачі державного майна - цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Шахта "Новодзержинська" від 27.04.2010, який є додатком №3 до договору, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області передало, а Товариство з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта Новодзержинська" прийняло державне майно - цілісний майновий комплекс Державне підприємство "Шахта "Новодзержинська" (перелік майна наведено у додатках №1-4 до акту приймання-передачі) (т.1, а.с. 61-122).

В подальшому протягом 2010 - 2012 років до договору оренди №8/2010 сторонами вносились зміни.

Так, договором №1 про внесення змін до договору оренди №8/2010 від 28.12.2010 внесено зміни у п.1.1 цього договору шляхом доповнення майна ЦМК переданого в оренду, а саме: склад і вартість якого визначено у відповідності до результатів інвентаризації станом на 30.09.2010, додаткового передавального балансу підприємства станом на 30.09.2010 та додаткового акту оцінки державного майна ЦМК, що підлягає передачі в оренду складеного станом на 30.09.2010, що є додатком до цього договору, та становить 1905979,64 грн, в тому числі основні засоби 273.231,00 грн, малоцінні необоротні матеріальні активи: 8586,00 грн, капітальні інвестиції в незавершене будівництво: 1624162,64 грн (т.1, а.с. 123-133).

Також, внесено зміни у п.3.1 договору оренди №8/2010, відповідно до яких орендна плата за базовий місяць розрахунку (листопад 2010 року) без ПДВ становить 292.767,71грн, з урахуванням збільшення визначеної орендної плати на суму 1.420,30 грн (згідно з додатком №2).

Договором №2 про внесення змін до договору оренди №8/2010 від 05.05.2011 внесено зміни до розділу 5 "Обов`язки орендаря" шляхом доповнення пункту 5.10 договору новими абзацами, а також новими пунктами 5.27, 5.28, 5.29, 5.30 (т.1, а.с. 134-135).

Договором №3 про внесення змін до договору оренди №8/2010 від 14.08.2012 внесено зміни шляхом викладення найменування орендаря у такі редакції: повне - Товариство з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської", скорочене - ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" (т.1, а.с. 136-137).

Матеріали справи містять протокол від 17.06.2016 наради з питань виконання умов договору оренди від 27.04.2010 №8/2010, укладеного між регіональним відділенням ФДМУ по Донецькій області та ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" на державне майно - цілісний майновий комплекс ДП "Шахта "Новодзержинська", проведеної за участі представників Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Фонду державного майна України, Торецької міської ради Донецької області, орендаря, за результатами якої вирішено зобов`язати ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" забезпечити: вихід підприємства на збалансований рівень роботи; погашення заборгованості до бюджету міста, Пенсійного фонду України та працівникам із заробітної плати; виконання умов договору оренди від 27.04.2010 № 8/2010; регулярне надання необхідної звітності Міністерству енергетики та вугільної промисловості України та Торецькій міській раді (т.1, а.с. 201-203).

Листом ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" від 20.03.2017 № 2003ю на запит Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області щодо виконання протокольного рішення від 17.06.2017 повідомило про відсутність стабільних та сприятливих умов для здійснення фінансово-господарської діяльності з огляду на перебування підприємства в зоні проведення антитерористичної операції (АТО), знаходження підприємства на лінії зіткнення, несталість роботи споживачів вироблюваної вугільної продукції (т.1, а.с. 173-174).

Листом від 13.02.2017 №07-04-00757 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, як до уповноваженого органу управління, з проханням висловити ставлення Міністерства щодо можливості проведення відповідної роботи з розірвання договору оренди від 27.04.2010 № ЦМК 8/2010 та повернення ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська" із оренди до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (т.1, а.с. 204-206).

Відповідно до протоколу від 02.03.2017 наради з питань виконання умов договору оренди від 27.04.2010 №8/2010, укладеного між регіональним відділенням ФДМУ по Донецькій області та ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" на державне майно - цілісний майновий комплекс ДП "Шахта "Новодзержинська", проведеної за участі представників Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, Торецької міської ради Донецької області, Торецької територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України, орендаря, за результатами обговорення вирішено зобов`язати ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" забезпечити: надання Міністерству інформації з видобутку вугілля й інформації про проведення розкривних та підготовчих виробок, згідно з графіком, наданим Міністерством; надання щорічно Міністерству річної геолого-маркшейдерської звітності зі стану запасів та втрат при видобутку за минулий рік згідно з встановленими формами геолого-маркшейдерської звітності та графіком, наданим Міністерством; підтвердження дії обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, на поточний період; надання необхідної звітності Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області (т.1, а.с. 208-211).

За результатами проведеної наради також прийнято рішення про вжиття регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області заходів - щодо проведення комплексного контрольного огляду об`єкта оренди - цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська" в установленому порядку із залученням заінтересованих сторін.

Відповідно до Звіту від 19.06.2017 комплексного контрольного огляду державного майна - цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська", переданого в оренду ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" за договором оренди від 27.04.2010 №8/10, за участю представників Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Донецької обласної державної адміністрації, Дзержинської міської ради, Торецької територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України був проведений комплексний контрольний огляд державного майна - цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська" за період з 01.07.2015 по 31.12.2016. За результатами якого викладено, зокрема, такі висновки: орендоване державне майна використовується за цільовим призначенням - видобування кам`яного вугілля, гірничі роботи, проходження підземних гірничих виробок шахти, штольні; державне майно цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська" знаходиться у задовільному стані та підтримується шляхом проведення поточних та капітальних ремонтів; державне майно цілісний майновий комплекс ДП "Шахта "Новодзержинська" не застраховано та орендарем не вжито вичерпних заходів щодо страхування орендованого майна; заборгованість з виплати заробітної плати за 2015-2016 роки відсутня; ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" не усунуто недоліки, які встановлені в ході попередньої перевірки (без дозволу орендодавця були внесені зміни до складу орендованого майна підприємства); обліковується заборгованість з орендної плати до державного бюджету в сумі 142308,80 грн, яка визнана судом. Також висловлено наступні пропозиції ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської": вжити вичерпних заходів щодо страхування орендованого майна; невідкладно погасити заборгованість зі сплати орендної плати; ввести об`єкт АПК в експлуатацію з оформленням права власності за державою в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, оцінити будівлю АПК та внести відповідні зміни до договору оренди ЦМК від 27.04.2010 №8/10; надати відомості щодо будівництва нових об`єктів нерухомості на земельній ділянці, що входить до складу орендованого державного ЦМК та забезпечує його функціонування (т.1, а.с. 28-47).

В подальшому, з 16.03.2020 по 16.05.2020 за участю представників регіонального відділення, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Головного управління Держпраці у Донецькій області, Донецької обласної державної адміністрації, військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, профспілок працівників вугільної промисловості проведений періодичний комплексний контрольний огляд державного майна - цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська", розташованою за адресою: 85201, Донецька область, м, Торецьк. вул. Фестивальна 1, переданого ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" за договором оренди від 27.04.2010 № 8/2010 щодо виконання орендарем умов договору оренди за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, про що складений відповідний звіт від 26.05.2020 (т.2, а.с. 46-76).

Вказаний звіт містить, зокрема, такі висновки робочої комісії по здійсненню комплексного контролю:

- у періоді, що підлягає контрольному огляду, орендоване державне майно використовувалося за цільовим призначенням (видобування кам`яного вугілля, гірничі роботи, проходження підземних гірничих виробок шахти, штольні) до листопада 2019 року, з листопада 2019 року на шахті призупинені роботи по видобуванню вугілля; закінчився термін дії у дозвільних документах, наданих комісії: спеціальний дозвіл на користування надрами від 15.04.1998 № 1337 дійсний до 15.04.2018; акт Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про надання гірничого відводу від 24.04.2020 № 3326 виданий на час проведення АТО;

- в порушення п. 5.11 договору оренди у орендаря обліковується заборгованість із заробітної плати (16,3 млн грн станом на 01.02.2020), також наявна значна заборгованість зі сплати єдиного внеску, податкових та інших обов`язкових платежів до бюджетів всіх рівнів, до Пенсійного фонду України;

- в порушення п. 5.7 договору оренди державне майно - цілісний майновий комплекс цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська" не застраховане; орендарем не вжито вичерпних заходів щодо страхування орендованого майна;

- ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" не усунуто недоліки, які встановлені в ході попередньої перевірки (без дозволу орендодавця були внесені зміни до складу орендованого майна підприємства);

- в порушення п. 3.3 та п. 5.3 договору оренди обліковується заборгованість з орендної плати до державного бюджету в сумі 142308,80 грн, яка визнана судом;

- згідно з інформацією Головного управління Держпраці у Донецькій області, на підприємстві виявлено чисельні порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, у зв`язку з чим було відмовлено ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" в погодженні Планів розвитку гірничих робіт на 2017, 2018, 2019 роки, відповідно до ст. 19 Гірничого Закону України та п.12 гл.1 р.ІV "Правил безпеки у вугільних шахтах".

У звіті викладено пропозиції ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської", зокрема: вжити вичерпних заходів щодо страхування орендованого майна; невідкладно погасити заборгованість перед Державним бюджетом по орендній платі у сумі 142308,80 грн; вжити заходів щодо погашення заборгованості орендаря із заробітної плати, зі сплати єдиного внеску, податкових та інших обов`язкових платежів до бюджетів всіх рівнів, до Пенсійного фонду України, надати на адресу регіонального відділення графік погашення заборгованості із заробітної плати; надати пояснення щодо прострочених дозволів та інформацію щодо їх продовження; усунути порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, що виявлені Головним управлінням Держпраці у Донецькій області; усунути порушення та недоліки, які виявлені в ході попередніх перевірок регіонального відділення, а саме ввести об`єкт АПК в експлуатацію з оформленням права власності за державою в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, оцінити будівлю АПК та внести відповідні зміни до договору оренди ЦМК від 27.04.2010 № 8/2010, надати до регіонального відділення відомості з підтверджувальними документами щодо будівництва нових об`єктів нерухомості на земельній ділянці, що входить до складу орендованого державного ЦМК та забезпечує його функціонування.

Крім того, матеріали справи містять пропозиції членів робочої комісії з перевірки цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська" щодо доповнення звіту такими пунктами: пункт 3 вжити заходів, щодо погашення заборгованості орендаря із заробітної плати, зі сплати єдиного внеску, податкових та інших обов`язкових платежів до бюджетів всіх рівнів, до Пенсійного фонду України, надати на адресу регіонального відділення графік погашення заборгованості із заробітної плати з терміном повного погашення до 01.10.2020; пункт 10 у разі невиконання даних пропозицій орендарем ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" розглянути можливість розірвання договору оренди №8/2010, через грубі порушення умов договору оренди орендарем (т.1, а.с. 77-79).

В подальшому, враховуючи висновки комісії за результатами контрольного огляду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях листом від 11.12.2020 № 07-03- 03-1083 звернулось до Міністерства енергетики України, як до уповноваженого органу управління, з проханням висловити свою позицію щодо доцільності існування договору оренди від 27.04.2010 №8/2010 та подальшого використання зазначеного державного майна (т.2, а.с.81-82).

У відповідь Міністерство енергетики України листом від 31.12.2020 № 26/1.6-19.1-26108 повідомило, що враховуючи систематичне невиконання умов договору оренди та вимог регіонального відділення щодо надання інформації про вжиті заходи, спрямовані на усунення недоліків, встановлених робочою комісією в ході контрольного огляду цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська" вважає за необхідне Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, як орендодавцю, звернутися до суду для захисту порушених прав держави (т.2, а.с.83).

Листом від 21.01.2021 вих. № 11-03-03-00539 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернулось до ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" з пропозицією про розірвання в порядку статті 188 ГК України договору оренди від 27.04.2010 № 8/2010, укладеного на державне майно - цілісний майновий комплекс ДП "Шахта "Новодзержинська" (т.2, а.с. 84-85).

В свою чергу, ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" листом б/н. б/д (вх.№ 11/01692 від 15.01.2021) повідомило регіональне відділення, що відхиляє пропозицію про розірвання договору оренди від 27.04.2010 № 8/2010, посилаючись на відсутність фактів істотного порушення умов договору оренди, та враховуючи, що розірвання договору призведе до зупинення господарської діяльності товариства, втрати робочих місць, погіршення соціально економічної ситуації в регіоні; залишення без підтримки гірничих виробок призведе до невідворотних наслідків - поступового заповнення шахтними водами, розмокання вище розташованих гірничих порід, просідання земної поверхні (т.2, а.с. 86-87).

Листом від 04.03.2021 № 10-07-02061 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернулось до керівника Донецької обласної прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді, в якому просило здійснити представництво інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях шляхом подання до Господарського суду Донецької області позовної заяви до ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" про розірвання договору оренди від 27.04.2010 №8/2010, укладеного на державне майно - єдиний (цілісний) майновий комплекс ДП "Шахта "Новодзержинська" (т.2, а.с. 88-93).

У травні 2021 року керівник Бахмутської окружної прокуратури Донецької області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях (позивач 1) та Міністерства енергетики України (позивач 2) до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" про розірвання договору оренди державного майна від 27.04.2010 № 8/2010 та про зобов`язання повернути орендований цілісний майновий комплекс (т.1, а.с. 1-23).

Позов обґрунтовано тим, що під час вивчення стану законності у сфері державної власності, у тому числі при наданні в оренду та дотриманні умов користування Товариством з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" цілісним майновим комплексом Державного підприємства "Шахта "Новодзержинська", виконання останніми взятих на себе зобов`язань за договором оренди від 27.04.2010 № 8/2010, укладеним з Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Донецькій області, Бахмутською окружною прокуратурою Донецької області з`ясовано систематичне порушення орендарем зобов`язань за договором оренди, а саме:

- невиконання зобов`язань щодо сплати орендних платежів, що є порушенням п.3.1, п.5.3 договору оренди. Станом на лютий 2021 року за орендарем обліковується заборгованість з орендної плати за оренду державного майна у сумі 142308,80 грн за період з 01.04.2014 по 13.04.2014, що встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі № 905/1956/15;

- невиконання зобов`язань щодо страхування орендованого майна, що є порушенням п.п. 5.6, 5.7 договору оренди;

- невиконання зобов`язань щодо недопущення виникнення заборгованості з заробітної плати, створення безпечних умов праці та виконання колективного договору, що є порушенням п.п. 5.11, 5.12, 5.14 договору оренди;

- невикористання майна за цільовим призначенням в порушення п.1.5 договору оренди. ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" з 17.11.2019 не здійснює видобування вугілля;

- невиконання зобов`язань щодо погодження зміни до складу орендованого майна та внесення змін до розміру оренди, що є порушенням п.6.3 договору оренди. В ході здійснення контрольних оглядів РВ ФДМУ встановлено, що на території орендованого цілісного майнового комплексу знаходяться об`єкти нерухомого майна, збудовані без дозволу орендодавця за рахунок власних коштів орендаря, які використовуються ним та не обліковуються у складі орендованого майна, а саме: будівля їдальні площею 225.6 кв.м, будівля адміністративно-побутового комплексу (3 поверхи), будівля церкви Святої Матрони Московської, будівля центральної прохідної площею 14.5 кв.м.

Наведені обставини, на думку прокурора, є підставою для розірвання договору оренди державного майна від 27.04.2010 № 8/2010 у відповідності до положень частини 2 статті 651 ЦК України та частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також для зобов`язання орендаря повернути орендований цілісний майновий комплекс державі.

Підставами для представництва інтересів держави та звернення до суду із даним позовом прокурор зазначає те, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях, яке є органом, уповноваженим здійснювати контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, а також здійснювати захист порушених інтересів держави та бути ініціатором розірвання договору оренди в силу норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про Фонд державного майна України", а також Міністерством енергетики України, яке є уповноваженим органом управління спірним державним майном та зобов`язано здійснювати контроль за його ефективним використанням, протягом тривалого часу не вжито заходів щодо розірвання договору оренди державного майна та повернення ЦМК, тобто уповноваженими органами упродовж тривалого часу не здійснюється захист порушених майнових прав та інтересів держави у сфері використання державного майна, що на думку прокурора, є виключним випадком для представництва прокуратурою інтересів держави на підставі статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У письмових поясненнях Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях зазначило про підтримання позовних вимог керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в повному обсязі. Позивач 1 зазначив, зокрема, про те, що враховуючи висновки комісії за результатами контрольного огляду державного майна - цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська", а також повідомлення Міністерства енергетики України про необхідність звернутись до суду для захисту порушених прав держави, регіональне відділення звернулось до відповідача з пропозицією щодо розірвання договору оренди від 27.04.2010 № 8/2010, проте останнім відхилено таку пропозицію (т.2, а.с. 189-192).

Також, позивач 2 - Міністерство енергетики України у поясненнях підтримало позовні вимоги керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області у повному обсязі, посилаючись на систематичне невиконання умов договору оренди та ігнорування вимог регіонального відділення щодо надання інформації про вжиті заходи, спрямовані на усунення виявлених недоліків (т.1, а.с. 180-181).

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач у відзиві зазначив, зокрема, про невідповідність тверджень прокурора про те, що станом на лютий 2021 року за орендарем обліковується заборгованість з орендної плати за оренду державного майна у сумі 142.308,80 грн за період з 01.04.2014 по 13.04.2014; невиконання зобов`язань за договором щодо страхування орендованого майна викликане об`єктивними обставинами, а саме відмовою страхових компаній в укладенні відповідних договорів страхування; наявна заборгованість із заробітної плати викликана форс-мажорними обставинами, й тому не може розглядатись як результат нездійснення ним заходів щодо недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати; здійснення всіх можливих заходів щодо створення та забезпечення виконання вимог законодавства про права робітників в галузі охорони праці; будівля їдальні, будівля церкви Святої Матрони Московської, будівля центральної прохідної є тимчасовими спорудами, які після закінчення договору оренди ЦМК можуть бути демонтовані, а будівля адміністративно-побутового комплексу входить до складу необоротних активів ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська" та передана орендарю згідно додатку № 1 до акту приймання-передачі (додаток № 3 договору оренди ЦМК) за порядковим номером 128 (інвентарний номер 1046), є недобудовою, у зв`язку з чим додаткового погодження щодо ремонту не потребує (т.3, а.с. 138-143).

01.02.2022 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказане рішення суду першої інстанції з посиланням на приписи статей 11, 526, 629, 759, 762, 782 ЦК України, статей 193, 283, 285, 286, 291 ГК України, статей 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" мотивоване таким: матеріалами справи не підтверджено, що станом на лютий 2021 року за орендарем обліковується заборгованість з орендної плати та наявність заборгованості з орендних платежів за користування державним майном протягом трьох місяців; обставини щодо не укладення орендарем договорів страхування перебувають поза волею відповідача; невиконання зобов`язань щодо недопущення виникнення заборгованості з заробітної плати через настання обставин непереборної сили; порушення вимог охорони праці та промислової безпеки, наявність й критичність яких не доведена в судовому порядку, не можуть бути розглянуті в якості доказу порушення зобов`язань орендаря за договором; невикористання майна за цільовим призначенням не підтверджено матеріалами справи; відсутність доказів віднесення виявлених об`єктів до капітальних споруд, будівля АПК згідно додатку № 1 до акту приймання-передачі є недобудовою; відсутність доказів погіршення стану орендованого майна у відповідності до пункту 8.2 договору. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність наявності істотного порушення договору відповідачем та наявності шкоди, завданої цим порушенням, вказані обставини як порушення договірних зобов`язань не є істотним у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, а тому не є підставою для розірвання договору оренди.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається, зокрема, на те, що оскаржуване рішення суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права (ст. ст. 619, 782 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ), невідповідністю висновків суду, встановленим обставинам справи, виходячи з наступного: до істотних умов договору оренди, зокрема, належить страхування орендарем взятого ним в оренду майна, проте такий обов`язок не виконується відповідачем; підтвердження матеріалами справи факту порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо створення безпечних умов праці; сертифікат Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили не є доказом неможливості виплати заробітної плати; відсутність доказів реєстрації нерухомого майна не спростовує факту наявності незаконної забудови та порушення умов договору оренди; невикористання ЦМК за цільовим призначенням завдає шкоди інтересам держави та значною мірою позбавляє сторону договору того, на що остання розраховувала при його укладенні; факт наявності заборгованості з орендної плати, яку постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 визнано за ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської", свідчить про порушення відповідачем умов договору оренди; помилкове посилання суду на приписи статті 782 ЦК України, оскільки норми щодо односторонньої відмови від договору не регулюють відносини щодо розірвання договору, а тому висновок суду про те, що розірвання договору оренди обмежується тримісячним строком заборгованості, є безпідставним; наявність достатніх правових підстав для розірвання договору оренди 27.04.2010 № 8/2010 у судовому порядку у відповідності до вимог статті 651 ЦК України.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Предметом позову у даній справі є вимога прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях та Міністерства енергетики України до ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" про розірвання договору оренди державного майна від 27.04.2010 № 8/2010 та повернення орендованого цілісного майнового комплексу у відання держави.

Згідно з статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення, зокрема шляхом розірвання договору.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

За приписами статей 626 - 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний за змістом припис містить частина перша статті 193 Господарського кодексу України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди) державного майна, правовідносини за яким регулюються параграфом 1 глави 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Частинами першою, другою, шостою статті 283 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час укладення договору) встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо єдиних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Загальними положеннями про найм (оренду) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (стаття 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (частина 4 статті 291 ГК).

Відповідно до частин першої, другої статті 773 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Отже, підставою для розірвання договору оренди може бути, зокрема, користування річчю всупереч договору або призначенню речі чи з порушенням умов договору найму.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Загальні підстави розірвання договору визначені статтями 651, 652 ЦК України.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18, від 31.07.2018 у справі № 922/3248/18, від 13.02.2020 у справі № 921/109/19; від 03.09.2020 у справі № 905/945/19.

Судом встановлено, що об`єктом оренди є майно, яке належить до державної власності.

Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 3 статті 760 Цивільного кодексу України).

Співвідношення між нормами Цивільного кодексу України і законів, які регулюють особливості найму (оренди) окремих видів майна, полягає в тому, що норми цих законів тією чи іншою мірою встановлюють правовий механізм реалізації відповідної норми Цивільного кодексу України або передбачають додаткові умови її реалізації, або виключають застосування норм Цивільного кодексу України, якщо це прямо передбачено ними чи випливає з їхнього змісту (рішення Конституційний Суд України від 10 грудня 2009 року у справі N 1-46/2009).

Організаційні та майнові відносини, пов`язані з орендою державного та комунального майна, на час укладення спірного договору оренди було врегульовано Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-XII, статтею 2 якого визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-XII визначено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Згідно з частиною 3 статті 26 цього Закону договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

03.10.2019 було прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ. У розділі "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за виключенням окремих зазначених норм).

При цьому пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 157-IX визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.

Ураховуючи опублікування тексту Закону України № 157-ІХ в офіційному друкованому виданні "Голос України" 26.12.2019, останній набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, отже, з цієї дати підлягають застосуванню його норми (за винятком норм, наведених у розділі "Прикінцеві та перехідні положення").

При цьому за загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 5 ЦК України, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20).

Враховуючи набрання чинності новим Законом № 157-IX, питання розірвання договірних орендних відносин має вирішуватися із застосуванням наведеного Закону, який є спеціальним нормативним актом у сфері регулювання правовідносин з оренди державного та комунального майна.

Близькі за змістом висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 21.12.2021 у справі 916/1256/21.

За змістом статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції Закону № 157-IX, що діяла на момент звернення з позовом), якою врегульовано умови припинення договору оренди, договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значного пошкодження об`єкта оренди. Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Обґрунтовуючи підстави даного позову, та відповідно доводи апеляційної скарги, прокурор посилається на порушення відповідачем умов договору, а саме: невиконання зобов`язань щодо сплати орендних платежів; невиконання зобов`язань щодо страхування орендованого майна; невиконання зобов`язань щодо недопущення виникнення заборгованості з заробітної плати, створення безпечних умов праці та виконання колективного договору; невикористання майна за цільовим призначенням; невиконання зобов`язань щодо погодження зміни до складу орендованого майна.

Щодо посилань прокуратури на істотне порушення відповідачем умов спірного договору в частині сплати орендної плати, колегія суддів зазначає таке.

За приписами частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди (частина перша статті 284 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Аналогічна норма закріплена також в частині 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, в провадженні Господарського суду Донецької області перебувала справа №905/1956/15 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" про стягнення за договором оренди від 27.04.2010 №8/2010 заборгованості з орендної плати в сумі 5014169,27грн та пені в сумі 660.851,72грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1956/15 задоволено позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" про стягнення 5014169,27грн, пені у сумі 660851,72грн; стягнуто з ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" на користь стягувача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області - заборгованість у сумі 5014169,27грн, пеню у сумі 660851,72грн; розподілено судові витрати.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі №905/1956/15 скасовано рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 в частині стягнення з ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області заборгованості в сумі 4871860,47 грн і 660851,72 грн пені, розподілу судових витрат, прийнято нове рішення, відповідно до якого відмовлено у задоволенні цієї частини позовних вимог; в іншій частині стягнення з ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" заборгованості в сумі 142308,80 грн - залишено без змін; розподілено судові витрати.

Вказане рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що з огляду на розташування орендованого майна ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" здійснює свою господарську діяльність з користування таким майном, що належить до державної власності, на території м. Дзержинська (теперішня назва м. Торецьк) Донецької області, який входить до визначеного розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р (та в подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 за № 1275-р) переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а період формування стягуваної заборгованості (з 14 квітня 2014 року по квітень 2015 року) охоплений періодом проведення антитерористичної операції, визначеним статтею 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VI, а тому в силу статті 7 цього Закону орендодавець не мав права на отримання тимчасово скасованої орендної плати, а у орендаря, відповідно, не було обов`язку впродовж періоду формування стягуваної заборгованості сплачувати таку орендну плату.

Водночас, в частині задоволених позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірний період заборгованості частково (13 днів квітня 2014 року) не підпадає під дію вищенаведеної статті 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VI, яка складає 142308,80 грн та строк оплати якої настав 15.05.2014.

В подальшому, постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 (з урахуванням ухвали від 13.08.2019 про виправлення), зокрема, задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торецька вуглевидобувна компанія" про заміну сторони виконавчого провадження; замінено у господарській справі № 905/1956/15 (ВП № 51914296) боржника - Товариство з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" (код ЄДРПОУ 36182252) на двох боржників - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торецька вуглевидобувна компанія" (код ЄДРПОУ 42245901) як основного боржника і Товариство з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" (код ЄДРПОУ 36182252) як субсидіарного боржника.

Відтак, рішенням суду в господарській справі встановлено факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди державного майна від 27.04.2010 № 8/2010 у сумі 142308,80 грн за період з 01.04.2014 по 13.04.2014, яку стягнуто постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі №905/1956/15.

Відповідно до частини першої статті 782 Цивільного кодексу України, яка застосована судом першої інстанції, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

При цьому, відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 917/28/19 не можна стверджувати, що лише нездійснення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд свідчить про істотне порушення договору оренди та може бути підставою для його дострокового розірвання в судовому порядку. У статті 782 Цивільного кодексу України визначені правові підстави для здійснення односторонньої відмови від договору оренди. Разом з тим, таке право не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зокрема, у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору (істотність порушення оцінюється судом у кожному конкретному випадку і не можна ототожнювати з правом на відмову), а також не є перешкодою для звернення наймодавця до суду з позовом, якщо предметом договору є комунальне (державне) майно, з підстав, визначених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

У постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №908/2282/20 зазначено, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. Факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендних платежів є підставою для розірвання договору, не зважаючи на те, чи виплачена вона в подальшому.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 01.12.2021 по справі № 916/1668/20 істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або сплата її не в повному обсязі, може бути достатньою правовою підставою для дострокового розірвання такого договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) згідно з частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (аналогічний висновок у пункті 4.12 постанови Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 917/28/19).

При цьому, сплата заборгованості з орендної плати та інших обов`язків платежів як після відкриття провадження у справі, так і напередодні подання позову не може виправдовувати бездіяльність відповідача, як господарюючого суб`єкта, якщо має місце неодноразове прострочення сплати цих платежів по договору, та бути підставою для висновку про відсутність істотного порушення умови договору оренди, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору оренди є його оплатний характер (п. 4.13 постанови Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 917/28/19).

Наведене свідчить про те, що не лише нездійснення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд може бути підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку, тоді як така обставина - систематична несплата у повному обсязі орендних платежів у встановлений строк незалежно від наявності такої заборгованості на час звернення до суду (або значиться вона за орендарем чи іншими особами), є достатньою підставою для дострокового розірвання договору оренди державного майна.

Проте, в даному випадку прокурором не доведено та матеріали справи не містять доказів систематичного (два і більше разів) невиконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендних платежів, тоді як наявність встановленої рішенням суду заборгованості за період з 01.04.2014 по 13.04.2014 (менше ніж за півмісяця) не може свідчити про наявність істотного порушення умов договору оренди.

До того ж, як свідчать матеріали справи, прокурор листом від 10.04.2020 № 35/3-918вих-20 звертався до Регіонального відділення ФДМУ про здійснення розрахунку розміру недоотриманої державою орендної плати за користування цілісним майновим комплексом за період з 13.04.2014 по теперішній час (т.2, а.с. 5-8). Проте, Регіональне відділення ФДМУ листом від 21.05.2020 № 10-03-03-04696 повідомило про відсутність правових підстав для донарахування орендної плати ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" за договором оренди від 27.04.2010 №3/2010, оскільки згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням орендаря є місто Торецьк (стара назва - місто Дзержинськ) Донецької області, яке входить до Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р (із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.02.2015 №1276-р), виконання зобов`язання за договором оренди (п. 5.3 договору) в частині сплати орендної плати, що є істотною умовою договору оренди, до теперішнього часу не поновлено (т.2, а.с. 9-13).

Отже, наведені прокурором порушення в частині невнесення орендної плати протягом півмісяця колегія суддів не визнає істотними, а тому відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.

Щодо аргументів прокурора про порушення відповідачем договірних зобов`язань у частині страхування об`єкта оренди, колегія суддів зазначає таке.

За приписами статті 10 Закону України Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-XII однією з істотних умов договору оренди є страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Орендоване майно страхується орендарем на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта оренди (ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-XII).

Орендар зобов`язаний застрахувати орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно на користь балансоутримувача, а єдиний майновий комплекс - на користь орендодавця згідно з Порядком передачі майна в оренду (ч. 6 ст. 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ).

Пунктами 5.6, 5.7 договору оренди №8/2010 визначено, що орендар зобов`язаний протягом місяця після укладання договору оренди застрахувати орендоване майно ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська" на суму не меншу за його балансову вартість на користь орендодавця, в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендар зобов`язаний протягом дії договору оренди щорічно поновлювати страхування державного майна після закінчення терміну дії попереднього договору страхування, і надавати орендодавцю копії страхового полісу та платіжного доручення про оплату страхового платежу.

Отже, обов`язок зі страхування вказаного орендованого майна покладено на відповідача в силу умов договору та вимог чинного законодавства.

Матеріали справи містять договір добровільного страхування майна від 28.04.2014 № 1000067-17-01-14, укладений між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Кремінь" та ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" як страхувальником, територія дії договору страхування - 85201, Донецька область, м.Дзержинськ, вул. Фестивальна, 1 (т.1, а.с. 21-24).

Сторонами не заперечується, що термін вказаного договору страхування сплив. А тому підставою для розірвання договору оренди прокурор також визначив порушення відповідачем істотних умов договору в частині не поновлення договору страхування об`єкту оренди.

У поясненнях та зауваженнях на звіт від 17.12.2015 комплексного контрольного огляду державного майна - цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська", переданого в оренду ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" за договором оренди від 27.04.2010 № 8/2010, відповідач зазначив про те, що орендоване майна не може бути належним чином застрахованим внаслідок тривалої дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) до завершення проведення антитерористичної операції (т.1, а.с. 184-185).

Матеріалами справи підтверджується, що Регіональне відділення неодноразово повідомляло ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" щодо необхідності застрахувати орендоване державне майно та надати до регіонального відділення копію страхового полісу.

В свою чергу, ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" листами від 06.02.2017 №0602ю, від 20.03.2017 № 2003ю повідомило регіональне відділення щодо наявності проблем, пов`язаних із страхуванням орендованого державного майна, а саме: місто Дзержинськ (Торецьк) віднесено до населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р, а тому страхові компанії не виявляють бажання укладати договори страхування майна ЦМК, оскільки наявність дії форс-мажорних обставин за місцезнаходженням підприємства та ЦМК фактично звільняє обидві сторони від виконання обов`язків за договорами страхування (т.1, а.с. 168-169, 173-174).

Як зазначив орендар, на виконання п.5.7 договору оренди від 27.04.2010 №8/2010 направлено страховим компаніям листи з пропозиціями застрахувати орендоване державне майно - Цілісний майновий комплекс ДП "Шахта "Новодзержинська", проте лише дві страхові компанії (AT "CK "АХА Страхування" та ПрАТ "АСК "Інго Україна") надали відповіді на звернення про відмову у страхуванні, зазначивши у тому числі про те, що згідно з внутрішньою політикою та облігаторною програмою компаній території, зокрема, Луганської та Донецької області, та території, що знаходяться поза контролем уряду України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, є виключенням зі страхування; інші страхові компанії не відповіли на запити підприємства (т.1, а.с. 178-179, т.3, а.с. 153-154).

Також, відповідно до звіту комплексного контрольного огляду державного майна - цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська", що був проведений у квітні 2017 року, орендарю було запропоновано вжити вичерпних заходів щодо страхування орендованого майна.

На лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 25.01.2019 № 11-04-00338 щодо необхідності страхування орендованого державного майна ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" листом від 13.03.2019 № 1303ю повідомило, що до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р, віднесено місто Дзержинськ (Торецьк), а тому підприємство та орендований ЦМК перебувають під дією обставин форс-мажорного характеру з 14.04.2014 по невизначений час; страхові компанії не виявляють бажання укладати договори страхування майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Шахта "Новодзержинська" через наявність законодавчо визначеної дії форс-мажорних обставин за місцезнаходженням підприємства, що фактично звільняє обидві сторони від виконання обов`язків за договором страхування (т.1, а.с. 163, 167).

Матеріали справи містять копії листів-відповідей Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" від 04.03.2019 № 0304/1 та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", в яких повідомлено, зокрема, про те, що територія Донецької та Луганської області є територією з обмеженим покриттям, та вказані компанії не укладають договори добровільного страхування на цій території (т.1, а.с. 165-166, т.3, а.с. 154, 155).

Судова колегія зазначає, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань місцезнаходженням ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" є Донецька область, м. Торецьк, вул. Фестивальна, 1.

Відповідно до умов пункту 1.1 договору оренди, місцезнаходженням орендованого майна ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська" є: Донецька область, м. Дзержинськ (на теперішній час - м. Торецьк), вул. Фестивальна, 1.

Водночас, Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" введено у дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

У частинах першій та другій статті 1 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014.

02 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України Розпорядженням № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" (від 30.10.2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", від 05.11.2014 № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053"), затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким у Донецькій області місто обласного значення Торецьк (Торецька міська рада) є населеним пунктом, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Окрім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" затверджено, зокрема, Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, відповідно до якого місто Дзержинськ (Торецьк) віднесено до населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

24 лютого 2018 року набрав чинності Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" (далі - Закон № 2268-VIII, чинний на час виникнення спірних правовідносин), яким, зокрема, запроваджено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях під керівництвом Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України.

У абзацах 14, 15 преамбули цього Закону зазначено, що Верховна Рада України прийняла цей Закон, беручи до уваги, що Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, відзначаючи, що дії Російської Федерації на території окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя грубо порушують принципи та норми міжнародного права, зокрема шляхом: систематичного недодержання режиму припинення вогню та продовження обстрілів цивільних об`єктів та інфраструктури, що спричиняють численні жертви серед цивільного населення, військовослужбовців Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

30 квітня 2018 року Президент України Указом № 116/2018 увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" (документи для службового користування).

Цього ж дня Президент України підписав наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України "Про початок операції Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей". Згідно із цим наказом з 14 години 30 квітня 2018 року розпочато операцію Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.

Аналіз указаних нормативно-правових актів свідчить про те, що у зв`язку з прийняттям Закону № 2268-VIII створена нова правова основа для вирішення завдання з відсічі ворожій агресії на території Донецької та Луганської областей, унаслідок чого фактично було переформатовано антитерористичну операцію в операцію Об`єднаних сил з передачею управління від Служби безпеки України до Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №9901/263/20).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин на території Донецької та Луганської областей продовжено особливий режим.

Наявні в матеріалах справи листи ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" від 25.01.2017 вих.№6, АТ "СК "АХА Страхування" від 08.02.2017 вих.№ 09/17, ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" від 03.02.2017 вих.№318, ПрАТ "Страхова група "ТАС" від 04.03.2019 вих.№0304/1, свідчать про те, що страховими компаніями відмовлено орендарю в укладенні договорів страхування майна цілісного майнового комплексу, який знаходиться у м. Торецьк Донецької області (колишнє найменування населеного пункту - м.Дзержинськ), зокрема, з підстав місцезнаходження майна на території Донецької області та ненадання покриття по об`єктах майнового страхування на цій території.

Щодо посилання в апеляційній скарзі, що фактичним місцезнаходженням промислових потужностей є с. Клебан-Бик (Катеринівська селищна рада) Костянтинівського району Донецької області, яке не входить до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, що підтверджується листом Головного управління ДПС у Донецькій області від 25.02.2020, відповідно до якого оперативним управлінням ГУ ДФС у Донецькій області на запит про встановлення місцезнаходження ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" зафіксовано, що виробничі потужності підприємства (ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська") розташовані за адресою: Костянтинівський район, с. Клебан-Бик, вул. Набережна, 1а (т.1, 2.а.с.248).

Як вже було зазначено у цій постанові відповідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань місцезнаходженням ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" та відповідно до умов спірного договору оренди (пункт 1.1) місцезнаходженням орендованого майна ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська" визначено Донецька область, м. Торецьк, вул. Фестивальна, 1.

На запит прокуратури щодо донарахування відповідачу орендної плати у зв`язку з розташуванням виробничих потужностей підприємства на території, яка не входить до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, Регіональним відділенням у листі від 21.05.2020 № 10-03-03-046969 (т.2, а.с. 5-13) зазначено про відсутність підстав для такого донарахування з огляду на таке.

Шахта - це підприємство з підземного видобутку кам`яного вугілля; має наземні споруди: копри, надшахтні будівлі, склади і систему підземних гірничих виробок, призначених для розробки родовища в межах шахтного поля.

Місцезнаходження ЦМК за адресою, вказаною у договорі оренди від 27.04.2010 № ЦМК 8/2010, підтверджується документами, наданими орендарем при проведенні у 2017 році комплексного контролю з оглядом об`єкта оренди - цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська", а саме:

- копія акта Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про надання гірничого відводу від 05.09.2012 № 2229, відповідно до якого гірничий відвід, наданий ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" з метою розробки родовища кам`яного вугілля в межах поля шахти, знаходиться у м. Дзержинськ (Торецьк) Донецької області;

- копія спеціального дозволу Державної служби геології та надр України на користування надрами від 15.04.1998 № 1337, в якому вказано прив`язку на місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України родовища кам`яного вугілля (поле шахти "Новодзержинська") - північно-західна околиця м. Дзержинськ (Торецьк);

- копії дозволів Державної служби України з питань праці на виконання роботи підвищеної небезпеки № 0096.16.14 та на експлуатування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки № 0095.16.14, в яких також зазначена адреса: 85201, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Фестивальна, 1.

Крім того, у пункті 4.2 договору добровільного страхування майна від 28.04.2014 № 1000067-17-01-14 визначено територію дії договору страхування орендованого ЦМК за адресою: 85201, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Фестивальна, 1.

Доказом розташування підприємства у м. Торецьк також є листи Дзержинськоі міської ради від 08.09.2014 № 456-02/6 та від 09.09.2014 № 461-02/6, в яких Державне підприємство "Дзержинськвугілля" та ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" визнаються містоутворюючими підприємствами (т.2, а.с. 17-26).

Наведене спростовує твердження прокурора про ненадання відповідачем під час звернення до страхових компаній достовірної інформації щодо фактичного місця розташування майна, яке підлягає страхуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про вжиття відповідачем як орендарем заходів, направлених на виконання п.п. 5.6, 5.7 договору оренди №8/2010 щодо укладання договорів страхування майнового комплексу, проте обставини щодо невиконання зобов`язань зі страхування орендованого майна перебувають поза волею відповідача.

Щодо твердження прокурора про те, що відсутність страхування в умовах воєнного стану несе ризик для держави втратити майно без належного страхового відшкодування, то зазначене є припущенням, оскільки у відповідності до вимог Закону України "Про страхування", який є основним нормативно-правовим актом у сфері страхування, отримання страхового відшкодування залежить від того чи визнається договором чи законодавством певна подія страховим випадком; настання події, яка може належати до страхових ризиків, але згідно з умовами договору страхування є винятком зі страхових випадків, не породжує обов`язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.

При цьому, за умовами попереднього договору добровільного страхування майна від 28.04.2014 № 1000067-17-01-14 не підлягають відшкодуванню збитки, заподіянні майновим інтересам страхувальника (вигодонабувача) внаслідок знищення чи пошкодження застрахованого майна, а також будь-які додаткові витрати, що мали місце в результаті будь-яких військових дій, у тому числі громадянської війни, інтервенції, збройних конфліктів як з оголошенням, так і без оголошення війни (п.2.6.2 договору).

Відтак, навіть за умови чинного договору страхування заподіяна шкода майну в результаті військових дій не свідчить про отримання державою страхового відшкодування.

Стосовно посилання прокурора на невиконання зобов`язань щодо недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати та порушення умов колективного договору, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Так, відповідно до пунктів 5.11, 5.13, 5.14 договору оренди №8/2010 орендар взяв на себе зобов`язання здійснювати заходи щодо недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати; виконувати умови колективного договору; забезпечувати збереження та раціональне використання робочих місць та виплату у повному обсязі заробітної плати працівникам підприємства.

Згідно наявних в матеріалах справи довідок ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" станом на 30.06.2019 заборгованість із заробітної плати складає 11.582.490,50 грн, станом на 30.09.2019 - 14.153.408,87 грн (т.1, а.с. 193-194).

У зв`язку з наявністю у ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" значної суми заборгованості із заробітної плати регіональне відділення листами від 25.09.2019 № 11-03-03-02117 та від 23.10.2019 № 11-03- 03-03073 зобов`язало орендаря повідомити щодо заходів, які вживаються з метою погашення зазначеної заборгованості, та надати на адресу регіонального відділення графік погашення заборгованості із заробітної плати (т.1, а.с.195-196).

В свою чергу, ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" листами від 01.10.2019 № 0110ю та від 04.11.2019 № 0411ю повідомило регіональне відділення, що Товариством вживаються всі можливі заходи щодо недопущення збільшення заборгованості з заробітної плати та інших поточних платежів, зокрема, наразі триває процес реструктуризації наявної заборгованості, що дозволить розблокувати рахунки та припинити процес накопичення поточних боргових зобов`язань, оскільки з`явиться можливість здійснення поточних платежів, в тому числі й платежів, направлених на погашення заборгованості із заробітної плати та податків; щодо надання графіку погашення заборгованості із заробітної плати - зазначено про відсутність можливості надати об`єктивний графік погашення такої заборгованості у зв`язку із здійсненням Державною виконавчою службою України примусового стягнення означеної заборгованості та пов`язаних з цим заходів (т.1, а.с. 197-198).

Як зазначено прокурором у позові, згідно з відомостями Реєстру підприємств, установ, організацій, що мають заборгованість із заробітної плати Державної служби України з питань праці, ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" станом на 01.02.2021 має заборгованість з виплати заробітної платати у сумі 16.274.800 грн. Вказана обставина сторонами не заперечується.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Загальних зборів учасників ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" (Протокол від 16.11.2021 № 34/21) затверджено графік погашення заборгованості із заробітної плати за рахунок залучених інвестиційних коштів у період з вересня 2022 по жовтень 2023 року, в тому числі відповідно й погашення заборгованості зі сплати ЄСВ, та надано доручення директору Товариства ознайомити з ним представників трудового колективу (т.3, а.с. 159).

Наведені обставини, на думку апелянта, не спростовують порушення відповідачем пунктів 5.11, 5.13, 5.14 договору оренди та є підставою для його розірвання.

Водночас, за твердженням відповідача наявна заборгованість із заробітної плати викликана форс-мажорними обставинами, а тому не є результатом нездійснення відповідачем заходів щодо недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати.

Матеріалами справи підтверджується, що Торгово-промисловою палатою України видано ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" Сертифікат (висновок) № 858 про настання обставин непереборної сили від 13.10.2014 № 3756/05-4, який засвідчує факт настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року Товариству з додатковою відповідальність "Орендне підприємство "Шахта імені Святої Матрони Московської" при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

У зазначеному Сертифікаті зазначено: Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"; прийняття цього Указу зумовило проведення антитерористичної операції (АТО) на сході України.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому у пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Норми статей 614, 617 Цивільного кодексу України кореспондуються із положеннями статті 218 Господарського кодексу України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Аналіз приписів частини першої статті 617 ЦК України та частин першої і другої статті 218 ГК України дозволяє дійти висновку, що учасник господарських відносин, який вчинив правопорушення у сфері господарювання, звільняється від відповідальності за порушення господарського зобов`язання, якщо доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, підставою для звільнення суб`єкта господарювання від відповідальності за порушення господарського зобов`язання є обставини непереборної сили, що одночасно мають ознаки надзвичайності та невідворотності.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" унормовано, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 915/531/17, від 26.05.2020 зі справи № 918/289/19, від 17.12.2020 зі справи № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України". Прийняття зазначеного Указу Президента України обумовлено проведенням антитерористичної операції (АТО) на Сході України.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Отже, вимоги цієї статті поширюються на відносини, які виникають у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань і встановлюють форму підтвердження підстави звільнення від відповідальності - сертифікат ТПП України про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що сертифікатом від 13.10.2014 № 858 підтверджено факт виникнення у період дії договору форс-мажорних обставин; зазначені обставини пов`язані саме із здійсненням антитерористичної операції на території Донецької області.

Щодо посилання прокурора в апеляційній скарзі, що вказаний сертифікат виданий ще у 2014 році та стосується лише сплати податків і обов`язкових платежів, суд апеляційної інстанції зазначає про загальновідомість факту на час виникнення спірних правовідносин, що з початку 2014 року мала місце збройна агресія Російської Федерації, яка розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності. І на даний час Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації.

Зазначений факт розглядається як загальновідомий для обох сторін. Факт військової агресії визнаний на національному рівні, в тому числі в Законах України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції", Постановах Верховної Ради України "Про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження триваючої агресії Російської Федерації проти України", "Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором", "Про Заяву Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків", Рішеннями Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України", "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" тощо.

Суд приймає до уваги те, що загальновідомість такого факту підтверджується також Резолюцією 68/262 "Територіальна цілісність України", прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй, Резолюцією 71/205 "Положення в галузі прав людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі (Україна)", прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй, Резолюцією Парламентської Асамблеєї Ради Європи "Про засудження окупації Росією території Криму та санкції проти Росії" та іншими.

Загальновідомість факту військової агресії суб`єктам, що перебувають на території Російської Федерації підтверджується цілеспрямованими діями її органів влади спрямованими на незаконну анексію території України - Автономної республіки Крим, прямої військової агресії та підтримки незаконних збройних формувань в межах окремих територій Донецької та Луганської областей. Зокрема, наданням згоди Радою Федерації РФ на використання збройних сил Російської Федерації на території України, численними недружніми висловлюваннями офіційних осіб та засобів масової інформації цієї країни, застосуванням персональних та економічних санкції стосовно фізичних та юридичних осіб в Україні.

Таким чином, факт військової агресії є загальновідомою обставиною, а отже в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №911/1897/18.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово вказував на те, що внаслідок перебування підприємства в зоні проведення антитерористичної операції, появи незаконних озброєних угрупувань та проведення бойових дій поблизу ДП "Шахта "Новодзержинська" виробничій, фінансово-економічній, комерційній, господарській діяльності підприємства була завдана величезна шкода, робочі процеси були зруйновані та на момент відновлення роботи шахтного комплексу утворилась величезна кредиторська заборгованість без джерел її погашення (т.1, а.с. 173, 186, т. 3, а.с. 144).

Відтак, на час виникнення спірних правовідносин факт військової агресії не потребує доказування, що в свою чергу, з урахуванням місцезнаходження відповідача та орендованого майна, беззаперечно впливає на здійснення останнім господарської діяльності, виконання господарських зобов`язань, в тому числі щодо недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати.

При цьому, відповідач не посилається на вказані обставини як на підставу для звільнення від сплати заробітної плати, а лише зазначає про наявність форс-мажорних обставин щодо виконання господарських зобов`язань за спірним договором оренди в частині недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати.

Апеляційний господарський суд вважає, що наявність цієї обставини ускладнює здійснення відповідачем господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань, що вказує на наявність виключних обставин.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що до збройної агресії та початку бойових дій на сході України, за період з 27.04.2010 до квітня 2014 року включно, ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" було допущено виникнення заборгованості із заробітної плати або інших платежів (земельного податку, орендної плати тощо) .

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що розірвання договору оренди від 27.04.2010 № 8/2010 не тільки не призведе до погашення заборгованості із заробітної плати, але й відстрочить таке погашення на невизначений час, оскільки відповідач буде позбавлений можливості вести виробничу діяльність, отримувати дохід та спрямувати кошти на погашення існуючої заборгованості.

Також в оскаржуваному рішенні суду вірно зазначено, що ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" є містоутворюючим підприємством, основним видом економічної діяльності якого є добування кам`яного вугілля, для чого використовується ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська", а розірвання договору оренди від 27.04.2010 № 8/2010 цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Шахта "Новодзержинська" створює загрозу припинення роботи з підтримки життєдіяльності вугільної шахти. При цьому, у листах Дзержинськоі міської ради від 08.09.2014 № 456-02/6 та від 09.09.2014 № 461-02/6 ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" визнано містоутворюючими підприємством, що спростовує твердження прокурора про необґрунтованість висновків суду першої інстанції в цій частині (т.2, а.с. 25, 26).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наведені прокурором порушення умов договору в частині недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати та виконання умов колективного договору не можуть бути підставою для настання таких правових наслідків, як розірвання договору.

Щодо твердження апелянта про порушення відповідачем зобов`язань в частині створення безпечних умов праці.

Відповідно до пункту 5.12 договору оренди №8/2010 орендар зобов`язаний створити на робочих місяцях безпечні умови праці відповідно до нормативно-правових актів та забезпечити виконання вимог законодавства про права робітників в галузі охорони праці; виконувати умови колективного договору.

У позовній заяві прокурор посилається на те, що протягом 2017-2019 років посадовими особами Головного управління Держпраці у Донецькій області проведено перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки та виявлено численні порушення вимог закону.

Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судова колегія враховує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення).

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Враховуючи вимоги частин 6, 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

До матеріалів позовної заяви прокурором не додано належних доказів на підтвердження викладених обставин, зокрема, складених органом владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики у сфері охорони праці, актів, приписів, розпоряджень, інших розпорядчих документів щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Водночас, твердження прокурора у позовній заяві про наявність порушень у галузі охорони праці фактично ґрунтуються лише на звіті від 26.05.2020 комплексного контрольного огляду державного майна - цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська", переданого в оренду ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" за договором оренди від 27.04.2010 №8/10, який не є розпорядчим документом органів державного нагляду (контролю) у розумінні приписів статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності", або рішенням суду.

Вказаний звіт, та як наслідок позовна заява, містить лише загальні посилання на обставини щодо проведення перевірок та виявлених під час таких заходів порушень, однак не містить опису цих порушень, відомостей щодо притягнення винних осіб до відповідальності, наявності завданої шкоди внаслідок цих порушень, та, як наслідок, не свідчить про їх істотність для настання таких правових наслідків як розірвання договору оренди.

Судом апеляційної інстанції враховується, що у позові прокурором взагалі не наводились аргументи щодо наявності судових рішень на підтвердження порушень відповідачем нормативно-правових актів з охорони праці, не надавались копії цих рішень, у зв`язку з чим місцевим господарським судом з урахуванням принципу диспозитивності в межах викладених доводів позовної заяви не надавалась оцінка обставинам, викладеним у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі №200/12512/19-а.

До того ж, під час розгляду справи встановлено, що основним видом діяльності підприємства є добування кам`яного вугілля, що безпосередньо пов`язано з роботами підвищеної небезпеки, проте прокурором не доведено, що виявлені під час перевірок порушення виходять за межі прийнятного ризику для даного виду діяльності та є критичними, мають систематичний характер та є наслідком дій/бездіяльності відповідача, тоді як саме лише посилання на допущення будь-яких порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки не може розцінюватися як істотне порушення зобов`язань орендаря, передбачених пунктом 5.12 договору оренди від 27.04.2010 № 8/2010.

Щодо твердження прокурора про невикористання майна за цільовим призначенням.

За змістом частин першої, другої статті 18 Закону України Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-XII за договором оренди орендаря може бути зобов`язано використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов`язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Відповідно до пунктів 1.5, 5.2 договору оренди державне майно ЦМК передається в оренду з метою використання за його цільовим призначенням - видобування кам`яного вугілля; орендар зобов`язаний використовувати орендоване майно підприємства відповідно до його призначення та умов цього договору.

Судова колегія зазначає, що відповідно до висновків, викладених у звіті комплексного контрольного огляду державного майна - цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська" від 26.05.2020, у періоді, що підлягає контрольному огляду (01.01.2017-31-12.2019), орендоване державне майно використовувалося за цільовим призначенням (видобування кам`яного вугілля, гірничі роботи, проходження підземних гірничих виробок шахти, штольні) до листопада 2019 року, з листопада 2019 року на шахті призупинені роботи по видобуванню вугілля; закінчився термін дії у дозвільних документах, наданих комісії: спеціальний дозвіл на користування надрами від 15.04.1998 № 1337 дійсний до 15.04.2018; акт Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки У країни про надання гірничого відводу від 24.04.2018 № 3326 виданий на час проведення АТО.

Вказаний звіт не містить відомостей щодо порушення відповідачем умов пунктів 1.5, 5.2 щодо цільового використання орендованого державного майна, зокрема, використання орендарем майна всупереч цільовому призначенню, а лише зазначено про призупинення з листопада 2019 року робіт по видобуванню вугілля.

Водночас, як стверджує відповідач та не спростовано матеріалами справи, видобуток вугілля підземним способом - складний технологічний процес, що складається з різних видів робіт, не завжди пов`язаних з безпосереднім видобуванням; ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" здійснює заходи, спрямовані на підтримання в робочому стані гірничих виробок, відкачування води, ревізії та обслуговування стаціонарного обладнання, підтримання вентиляційного режиму підприємства, з метою недопущення зниження інвестиційної привабливості ЦМК, недопущення виникнення техногенних катастроф екологічного характеру, та подальшого розвитку виробничої діяльності.

Відтак, орендар не веде робіт з видобування вугілля, при цьому виконує заходи з підтримання життєдіяльності шахти.

При цьому, зупинення видобування вугілля потребує вжиття заходів, які запобігають руйнації шахти, забезпечують збереження та підтримку гірничих виробок, необхідних для забезпечення життєдіяльності шахти в частині провітрювання, водовідливу, підіймання до поновлення експлуатації гірничого підприємства.

Судова колегія враховує, що умовами договору оренди та законодавством передбачено, що орендодавець має право достроково розірвати договір, якщо орендар користується майном всупереч цільовому призначенню, тоді як тимчасове невикористання орендарем орендованого майна з метою видобутку вугілля не свідчить про його нецільове використання, не є порушенням умов договору оренди та не дає орендодавцеві права вимагати розірвання договору оренди на цій підставі.

Щодо висновків про закінчення терміну дії у дозвільних документах, то суд апеляційної інстанції враховує те, що відповідно до статті 5 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Згідно з частиною 15 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документи дозвільного характеру, видані суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, вважаються такими, що подовжили строк своєї дії на період проведення антитерористичної операції, про що дозвільні органи протягом трьох днів вносять відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, наданих на ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території України, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Доказів скасування вказаних вище дозволів матеріали справи не містять.

Також, відповідач здійснював свою діяльність на території проведення антитерористичної операції та станом на час виникнення спірних правовідносин проведення антитерористичної операції (операції об`єднаних сил) на території частини Донецької області продовжено.

Також, підставою для розірвання договору прокурор зазначив порушення відповідачем умов договору оренди щодо внесення змін до складу орендованого майна.

Судова колегія зазначає, що статтею 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ передбачено, що орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Відповідно до пункту 6.3 договору оренди № 8/2010, орендар має право з дозволу орендодавця за погодженням з Мінвуглепромом України, який є органом уповноваженим управляти майном підприємства, вносити зміни до складу орендованого майна підприємства, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.

Проте, за твердженням прокурора відповідач всупереч покладеним обов`язкам без згоди орендодавця або уповноваженого органу управляти майном збудував на орендованому ЦМК нові об`єкти.

Так, у звіті комплексного контрольного огляду державного майна - цілісного майнового комплексу ДП "Шахта "Новодзержинська" від 26.05.2020 зазначено, що під час здійснення контрольних оглядів, проведених у 2011, 2015, 2017 та 2020 роках Регіональним відділенням було встановлено, що на території орендованого ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська" знаходяться об`єкти нерухомого майна, збудовані без дозволу орендодавця за рахунок власних коштів орендаря, які використовуються ним та не обліковуються у складі орендованого майна, а саме: будівля їдальні, площею 225,6 кв.м; будівля адміністративно-побутового комплексу (3 поверхи); будівля церкви Святої Матрони Московської; будівля центральної прохідної, площею 14,5 кв.м. При цьому, вищезазначена будівля АПК, залишковою вартістю 96878,61 грн станом на 30.09.2010, при передачі державного майна ЦМК в оренду входила до складу об`єктів незавершеного будівництва; наразі будівля АПК складається із 3 поверхів, з яких фактично експлуатується тільки перший поверх.

Також зазначено, що ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" листом від 25.04.2016 № 89 надало до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області пояснення та зауваження на звіт від 17.12.2015 комплексного контрольного огляду орендованого державного майна та висловило свою думку щодо зазначеного питання (т.1, а.с. 180-192). Так, щодо будівлі АПК, що є об`єктом незавершеного будівництва, орендар повідомив, що будівля не добудована, не введена в експлуатацію, отже, відсутні правові підстави для включення її до складу ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська". Щодо будівель їдальні, церкви та центральної прохідної, то ним зазначено про те, що вказані будівлі не використовуються в єдиному технологічному процесі виробництва продукції - видобуванні кам`яного вугілля, а отже не відповідають ознакам майна, що включається до складу ЦМК; кожний з об`єктів є новоствореним окремим індивідуально визначеним майном, зведеним орендарем за власні кошти (не за рахунок амортизаційних відрахувань) без прив`язки призначення до вуглевидобувної промисловості, не є поліпшенням будь-якого з об`єктів, що входять до складу цілісного майнового комплексу, та їх зведення не тягне зміни складу цілісного майнового комплексу.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-XII об`єктами оренди за цим Законом є, зокрема, цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що об`єктом оренди, зокрема, можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.

За статтею 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, враховуючи наведені положення законодавства до цілісного майнового комплексу входять також земельні ділянки, на якій розташовані господарські об`єкти.

Матеріали справи не містять жодних відомостей стосовно земельної ділянки, на якій розташований ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська", а також відомостей щодо розташування виявлених під час перевірок об`єктів (будівель їдальні, церкви Святої Матрони Московської, центральної прохідної) на такій земельній ділянці. Наведене свідчить про неможливість достовірно встановити розташування цих об`єктів саме на території ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська", проте зазначені обставини не заперечуються відповідачем.

Водночас, відповідач заперечує щодо статусу виявлених споруд, посилаючись на їх тимчасовий характер та можливість демонтажу цих споруд після закінчення договору оренди.

Відтак, для встановлення обставин щодо порушення відповідачем умов чинного законодавства та договору оренди шляхом зміни складу орендованого майна доведенню підлягають обставини щодо розташування цих споруд та їх статусу як об`єктів нерухомого майна.

Судом першої інстанції було обґрунтовано зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що будівля їдальні, будівля церкви Святої матрони Московської, будівля центральної прохідної є капітальним будівництвом. Надані до матеріалів справи Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 244699078 від 17.02.2921 таких відомостей не містять.

При цьому матеріали справи не містять доказів на з`ясування прокурором або позивачами індивідуальних характеристик виявлених об`єктів, зокрема, шляхом направлення запитів до уповноважених державних органів у сфері державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також у сфері благоустрою населених пунктів; доказів проведення перевірки уповноваженими державними органами за вказаними обставинами; доказів притягнення винних осіб до відповідальності за самовільне будівництво; експертних висновків на підтвердження віднесення таких споруд до капітального будівництва; доказів фотофіксації цих об`єктів тощо.

Щодо будівлі адміністративно-побутового комплексу, яка входить до складу необоротних активів ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська" та була передана орендарю згідно додатку №1 до акту приймання-передавання (додаток № 3 договору оренди ЦМК) за порядковим номером 128 (інвентарний номер 1046), то така будівля є недобудовою.

Враховуючи, що згідно з пунктом 5.5 договору відповідач зобов`язаний своєчасно здійснювати капітальний поточний та інші види ремонтів орендованого майна підприємства, то відсутність дозволу на здійснення невід`ємних поліпшень щодо об`єктів незавершеного будівництва за умови наявності передбаченого договором обов`язку на здійснення поточного, капітального та інших видів ремонту не є перешкодою для здійснення відповідних ремонтних робіт.

При цьому, регіональним відділенням неодноразово зазначалась про необхідність орендарю ввести об`єкт АПК в експлуатацію з оформленням права власності за державою в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, що підтверджує погодження щодо здійснення невід`ємних поліпшень

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність істотного порушення договірних зобов`язань з цих підстав у розумінні частини 2 статті 651 ЦК України, що має правовим наслідком розірвання договору оренди.

Щодо посилання прокурора на істотність вказаних порушень як підстави для розірвання договору, слід зазначити таке.

Згідно наявної судової практики, оцінка порушення договору як істотного повинна здійснюватися відповідно до критеріїв, установлених статтею 651 Цивільного кодексу України. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, необхідно з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; розмір шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Відповідна правова позиція відображена у постановах КГС Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 910/21214/17, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 24.10.2018 у справі № 910/20596/17, від 10.10.2018 у справі № 910/21862/17, від 11.10.2018 у справі № 910/20206/17, від 07.11.2018 у справі № 910/1772/18.

Отже, у разі звернення з позовними вимогами про розірвання договору оренди у зв`язку з істотним порушення його умов з боку іншої сторони (орендаря), суду потрібно встановити обставини, які б підтверджували істотність такого порушення, внаслідок чого позивач (орендодавець) зазнав значних збитків і втратив зацікавленість у подальшому виконанні договору.

При, цьому оцінка істотності порушення договору підлягає встановленню лише у разі доведення факту такого порушення.

У справі, що розглядається, судом не встановлено і матеріалами справи не доведено наявність істотного порушення договору відповідачем та наявності шкоди, завданої цим порушенням і її розміру. Сам лише факт наявності певних порушень зобов`язань за договором не може бути безумовною підставою для розірвання договору.

Суд апеляційної інстанції оцінює критично твердження прокурора щодо унеможливлення через виявлені порушення досягнення цілей договору та мети оренди державного майна - прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, посилення фінансової спроможності підприємств державної або комунальної власності, а також не дозволяє державі, в особі уповноваженого органу, отримати очікуване при укладенні договору.

Апеляційний господарський суд вважає за потрібне у зв`язку з цим звернути увагу також на положення статті 42 ГК України, що визначає підприємництво як таку господарську діяльність, що, зокрема, здійснюється на власний ризик. При цьому відповідний ризик може бути зумовлений не лише суб`єктивними, тобто залежними від волі суб`єкта господарювання, чинниками, а й такими факторами (обставинами), які виникають (настають) з об`єктивних, незалежних від нього причин. Проте, перекладення наслідків таких обставин державою лише на суб`єкта господарювання не є виправданим.

Водночас, з урахуванням місцезнаходження ЦМК ДП "Шахта "Новодзержинська" у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція та який, розташований на лінії зіткнення, господарська діяльність підприємства здійснювалась не в повному обсязі або взагалі призупинялась, що в подальшому призвело до таких порушень як недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати та виконання колективного договору, щодо страхування орендованого майна внаслідок об`єктивних обставин.

При цьому, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Міністерства енергетики України не зазначив щодо подальших наслідків для держави у разі розірвання спірного договору оренди державного майна цілісного майнового комплексу.

Враховуючи, що прокурором не доведено належними і допустимими доказами обставин, які відповідно до статті 651 ЦК України, статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX, є підставою для розірвання договору оренди державного майна від 27.04.2010 № 8/2010, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Інші вимоги позову, а саме повернення орендованого цілісного майнового комплексу, є похідними від вимоги про розірвання договорів, а тому також не підлягають задоволенню.

Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування в оскарженій частині.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги заступника керівника Донецької обласної прокуратури без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 у справі №905/867/21 - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2022 у справі №905/867/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.11.2022.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення01.11.2022
Оприлюднено14.11.2022
Номер документу107236921
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди

Судовий реєстр по справі —905/867/21

Ухвала від 31.01.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 21.12.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Постанова від 01.11.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Фоміна Віра Олексіївна

Ухвала від 28.10.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Фоміна Віра Олексіївна

Ухвала від 25.10.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Фоміна Віра Олексіївна

Ухвала від 18.10.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Фоміна Віра Олексіївна

Ухвала від 26.09.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Фоміна Віра Олексіївна

Ухвала від 18.09.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Фоміна Віра Олексіївна

Ухвала від 27.07.2022

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Фоміна Віра Олексіївна

Рішення від 01.02.2022

Господарське

Господарський суд Донецької області

Величко Наталія Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні