Рішення

від 25.10.2022 по справі 902/64/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2022 р. Cправа №902/64/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.

за участю представників:

позивача: Онищенка О.І. (інформація з ЄДРЮОФОПтаГФ) (в режимі ВКЗ)

відповідача: Парпальос В.В. (ордер серії АВ 1012898 від 09.04.2021)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ГРАНІТ",

м.Біла Церква Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД", м.Вінниця

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 2074750,41 грн

ВСТАНОВИВ:

24.01.2022 на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ГРАНІТ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" 2074750,41 грн заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно Договору поставки №77/20 від 07.08.2020 в частині здійснення повного розрахунку за отриманий товар, з яких: 550000,00 грн - основний борг, 518762,53 грн - пеня, 222224,74 грн - інфляційні втрати, 721395,49 грн - 7% штраф, 62367,65 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 31.01.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/64/22, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.03.2022.

15.08.2022 на адресу суду надійшов відзив б/н від 15.08.2022 (а.с.230-231, т.2), в якому відповідач зазначив про необґрунтованість визначеної позивачем ціни позову, зокрема, звернув увагу на наявність арифметичних помилок при здійсненні розрахунку позовних вимог, а також на невідповідність визначених у ньому даних змісту долучених до матеріалів справи первинних бухгалтерських документів щодо поставки товару та його оплати.

Заявою "про обґрунтування суми зобов`язання" б/н від 16.08.2022 (а.с.237-241, т.2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" визнало позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 549999,69 грн, 68466,95 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 19298,90 грн - 3% річних. У вказаній заяві відповідач наголосив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладання Договору поставки №77/20 від 07.08.2020 в письмовій формі.

Також 17.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" звернулось до суду з заявою "про застосування строків позовної давності" б/н від 16.08.2022 (а.с.242-244,т.2), в якій відповідач просив суд застосувати наслідки спливу строків позовної давності шляхом відмови у задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ГРАНІТ" про стягнення пені в розмірі 518762,53 грн.

Також відповідач подав до суду заяву "про обґрунтування суми зобов`язання" б/н від 29.08.2022 (а.с.39-42, т.3), в якій вкотре наголосив, що товар, про який зазначено в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ГРАНІТ", і розрахунки за нього здійснювались на підстави правочину, вчиненого в усній формі. Здійснивши контррозрахунок заявлених до стягнення позовних вимог, відповідач визнав позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 549 999,69 грн, 68 325,82 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 19166,01 грн - 3% річних.

Слід зазначити, що під час здійснення провадження у справі підготовчі судові засідання неодноразово відкладались, в них оголошувались перерви в зв`язку з неявкою представників сторін, відсутністю витребуваних документів, необхідних для розгляду цієї справи, а також з метою забезпечення сторонам можливості реалізувати процесуальні права, зокрема на подання усіх необхідних доказів в обґрунтування вимог і заперечень, на формування своїх аргументів та міркувань щодо процесуальних питань, які виникали під час розгляду.

За наслідками слухання справи, 29.08.2022, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.09.2022.

30.08.2022 на адресу суду надійшла заява позивача №26/08/22 від 26.08.2022 (а.с.47-123,т.3), в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-ГРАНІТ" здійснило уточнений розрахунок позовних вимог, деталізувавши періоди, протягом яких нараховані пеня, сума, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, 3% річних та штраф.

З огляду на першу неявку представника відповідача в судове засідання по розгляду справи по суті з поважних причин, 15.09.2022 постановлена ухвала про відкладення слухання справи до 07.10.2022.

06.10.2022 відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням б/н від 06.10.2022 (а.с.129-191, т.3), в якому просив "зменшити розмір заявлених штрафних санкцій у справі №902/64/22 до загального розміру в сумі 207 475,04 грн." Як підставу для зменшення заявник зазначив, що ним переважно своєчасно виконувались зобов`язання щодо оплати отриманого товару (основний борг існує за двома останніми поставками); Товариство з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" зазнало суттєвих фінансових втрат внаслідок військової агресії проти України, оскільки мають місце: викрадення належної йому техніки, знищення виробничої інфраструктури та інші обставини, які підлягають врахуванню.

За наслідками слухання справи, 07.10.2022, судом постановлено ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання) про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 10.10.2022.

У зв`язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, а також загрозою ракетних ударів по всій території України, судове засідання 10.10.2022 не відбулось, внаслідок чого ухвалою суду від 10.10.2022 розгляд справи призначено на 24.10.2022.

Під час розгляду справи по суті, 24.10.2022, представник позивача Онищенко О.І., посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити, в тому числі в частині стягнення пені, суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, 3% річних та штрафу, що нараховані за періоди, які визначені в заяві №26/08/22 від 26.08.2022 (а.с.47-123, т.3). Представник відповідача адвокат Парпальос В.В. підтримала позицію, викладену у відзиві, а також клопотанні б/н від 06.10.2022 (а.с.129-191, т.3), просила суд "зменшити розмір заявлених штрафних санкцій у справі №902/64/22 до загального розміру в сумі 207475,04 грн."

Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення (25.10.2022).

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін в судове засідання не з`явились.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що 20.08.2020 о 15 год. 35 хв. з електронної адреси ТОВ "АС-ГРАНІТ" (as-granit@ukr.net) на електронну адресу ТОВ "Мего ЛТД" (ІНФОРМАЦІЯ_1) було направлено лист з проханням сформувати заявку на відвантаження щебню гранітного (а.с.72,т.2).

20.08.2020 о 18 год. 10 хв. з електронної адреси ТОВ "Мего ЛТД" (ІНФОРМАЦІЯ_1) на електронну адресу ТОВ "АС-ГРАНІТ" (as-granit@ukr.net) направлено лист, до якого було додано сканкопію заявки на відвантаження 10 полувагонів щебеню фр. 5x10 мм; 10 полувагонів відсіву гранітного фр. 0-5 мм (сірий); 20 полувагонів відсіву гранітного фр. 0-5 мм (сіро-жовтий) №142 від 20.08.2020 (а.с.73-74, т.2).

21.08.2020 о 10 год. 24 хв. з електронної адреси ТОВ "АС-ГРАНІТ" (as-granit@ukr.net) на електронну адресу ТОВ "Мего ЛТД" (ІНФОРМАЦІЯ_1) було направлено лист, в додатку до якого вказано файл під назвою "Договір поставки МЕГО ЛТД" (а.с.75, т.2).

21.08.2020 об 11 год. 46 хв. з електронної адреси ТОВ "Мего ЛТД" (ІНФОРМАЦІЯ_1) на електронну адресу ТОВ "АС-ГРАНІТ" (as-granit@ukr.net) надійшов лист зі сканкопією договору поставки №77/20 від 07.08.2020 (надалі по тексту також - договір), на якому наявні підписи та печатки позивача і відповідача (а.с.76-85, т.2).

Пунктом 1.1. договору визначено, що позивач (надалі по тексту також - Постачальник) передає у власність відповідачу (надалі по тексту також - Покупець) щебінь гранітний різних фракцій та відсів гранітний (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п.2.1. договору, кількісні характеристики, а також асортимент Товару в кожній партії визначаються заявками Покупця, узгодженими Постачальником, і закріплюються у відповідних видаткових накладних, які підписуються Сторонами на кожну партію Товару.

Відповідно до п.3.2. договору, загальна сума даного Договору визначається сумою видаткових накладних на відвантажений Постачальником Товар.

Пунктом 3.5.1 договору встановлено, що Покупець здійснює оплату замовленого Товару наступним чином:

- 30% вартості Товару Покупець сплачує в день відправлення Товару із залізничної станції Відправлення, згідно відмітки у залізничній накладній;

- 35% вартості Товару Покупець сплачує протягом 11 (одинадцяти) календарних днів з дати відправлення Товару із залізничної станції Відправлення, згідно відмітки у залізничній накладній;

- 35% вартості Товару Покупець сплачує протягом 18 (вісімнадцяти) календарних днів з дати відправлення Товару із залізничної станції Відправлення, згідно відмітки у залізничній накладній.

Абзацом 1 п.5.1. договору передбачено, що Товар поставляється на умовах FСА - залізнична станція обумовлена Покупцем відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2010 року, якщо інше не визначено в додатковій угоді до Договору. Якщо конкретний тип вагонів, в яких має поставлятися Товар, письмово не узгоджений Сторонами, Постачальник відвантажує Товар у вагони того типу, які є в наявності.

В пункті 5.2. договору закріплено, що датою поставки Товару в розумінні цього договору сторони визначають дату складення залізничної накладної на перевезення Товару.

За умовами п.5.3. договору Товар вважається переданим у власність Покупця в момент завантаження Товару у залізничну тару (піввагони, обрізні хопери тощо) та передачі Перевізнику (в даному випадку залізниця, станція відправлення), що підтверджується залізничною накладною з відміткою Перевізника про прийняття Товару для його перевезення. З переходом права власності до Покупця переходить ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Товару.

Згідно п.6.3. договору за прострочення в оплаті за поставлений Товар, Покупець виплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати до моменту фактичної оплати заборгованості.

Умовами п.6.4. договору вказано, що за прострочення в оплаті більше ніж десять днів додатково, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Згідно п.6.6. договору нарахування штрафних санкцій за прострочення Покупцем виконання зобов`язання не припиняється до моменту повного виконання ним зобов`язання.

Умовами п.8.1., 8.2., 8.4., 8.5., 8.6., 8.7., 8.12. договору визначено наступне:

- договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до « 31» грудня 2020 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань згідно цього Договору;

- дія цього Договору пролонгується на наступний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня), якщо жодна із Сторін не надасть іншій Стороні попереднє повідомлення про припинення дії Договору щонайменше за місяць;

- сторони домовились, що строк позовної давності щодо спорів, які виникають щодо виконання грошових зобов`язань за цим Договором, в тому числі стягнення неустойки (пені, штрафу) становить 5 (п`ять) років;

- для цілей цього Договору, направлення документу в електронному вигляді або на електронну пошту, означає направлення однією Стороною іншій документу на електронну пошту зазначену у розділі 9 Договору. Усі документи, які були підписані та/або погоджені Сторонами шляхом обміну факсом, електронною поштою, передбачають наступне обов`язкове направлення оригіналів відповідних документів;

- сторони договору визнають, що скан-копії рахунків, видаткових накладних, договорів, додаткових угод, заявок, актів звірки та інші документи, відправлені електронною поштою, мають таку ж юридичну силу, що і документація, складена у письмовій формі, і можуть використовуватися як докази в господарському суді;

- до моменту отримання оригіналу документу його факсимільна або електронна копія (скан-копія або фотокопія) мають силу оригіналу такого документу. Оригінал документу має бути направлено однією Стороною іншій Стороні протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його підписання та/або погодження уповноваженими представниками Сторін;

- документи, що підписані представниками Сторін, завірені печаткою і передані факсимільним зв`язком або надіслані на електронну адресу, визначаються Сторонами повноцінними (юридичними) документами з наступним представленням оригіналів Поштою у 10-ти (десять) денний термін, після їх підписання та передачі факсимільним зв`язком або надсиланням на електронну адресу.

Надалі позивачем було поставлено, а відповідачем оплачено наступний Товар:

1. 25.08.2020 відвантажено Товар на суму 237 697,80 грн, що підтверджується видатковою накладною №590 від 25.08.2020 (а.с.3, т.3) та залізничною накладною №32946568 від 25.08.2020 (а.с.4, т.3). Виставлено рахунок №570 від 21.08.2020 (а.с.2, т.3).

За поставку Товару за накладною №590 від 25.08.2020 Покупцем сплачено:

1) 28.08.2020 - 200 000,00 грн (а.с.49,т.2);

2) 16.09.2020 - 37 697,80 грн (а.с.45,т.2).

Розрахунки проведено повністю.

2. 27.08.2020 відвантажено Товар на суму 372750,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №605 від 27.08.2020 (а.с.6, т.3) та залізничною накладною №35730415 від 27.08.2020 (а.с.7, т.3). Виставлено рахунок №580 від 25.08.2020 (а.с.5, т.3).

За поставку Товару за накладною №605 від 27.08.2020 Покупцем сплачено:

1) 16.09.2020 - 372 750,00 грн (а.с.46, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

3. 28.08.2020 відвантажено Товар на суму 239067,80 грн, що підтверджується видатковою накладною №609 від 01.09.2020 (а.с.9, т.3) та залізничною накладною №32994964 від 28.08.2020 (а.с.10, т.3). Виставлено рахунок №581 від 25.08.2020 (а.с.8, т.3).

За поставку Товару за накладною №609 від 01.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 16.09.2020 - 239 067,80 грн (а.с.46, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

4. 31.08.2020 відвантажено Товар на суму 263591,72 грн, що підтверджується видатковою накладною №631 від 01.09.2020 (а.с.12, т.3) та залізничною накладною №35802958 від 31.08.2020 (а.с.13, т.3). Виставлено рахунок №603 від 28.08.2020 (а.с.11, т.3).

За поставку Товару за накладною №631 від 01.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 16.09.2020 - 50 484,40 грн (а.с.45, т.2);

2) 22.09.2020 - 213 107,32 грн (а.с.43, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

5. 03.09.2020 відвантажено Товар на суму 364 901,26 грн, що підтверджується видатковою накладною №643 від 03.09.2020 (а.с.88, т.2) та залізничною накладною №35857457 від 03.09.2020 (а.с.89, т.2). Виставлено рахунок №616 від 02.09.2020 (а.с.87, т.2).

За поставку Товару за накладною №643 від 03.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 29.09.2020 - 115 828,22 грн (а.с.39, т.2);

2) 30.09.2020 - 284 171,78 грн (а.с.36, т.2).

Розрахунки проведено повністю. Наявна переплата 35 098,74 грн.

6. 03.09.2020 відвантажено Товар на суму 235 770,22 грн, що підтверджується видатковою накладною №644 від 03.09.2020 (а.с.96, т.2) та залізничною накладною №35861590 від 03.09.2020 (а.с.97, т.2). Виставлено рахунок №618 від 02.09.2020 на суму 471 064,46 грн (а.с.93, т.2).

За поставку Товару за накладною №644 від 03.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 22.09.2020 - 186 892,68 грн (а.с.42-43, т.2);

2) 29.09.2020 - 284 171,78 грн (а.с.40, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

7. 04.09.2020 відвантажено Товар на суму 252688,50 грн, що підтверджується видатковою накладною №646 від 04.09.2020 (а.с.91, т.2) та залізничною накладною №33087883 від 04.09.2020 (а.с.92, т.2). Виставлено рахунок №617 від 02.09.2020 (а.с.90, т.2).

За поставку Товару за накладною №646 від 04.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 30.09.2020 - 15 828,22 грн (а.с.35, т.2);

2) 09.10.2020 - 200 000,00 грн (а.с.33, т.2);

3) 16.10.2020 - 1761,54 грн (а.с.31, т.2).

Неоплаченими залишилось 35 098,74 грн.

8. 04.09.2020 відвантажено Товар на суму 235294,24 грн, що підтверджується видатковою накладною №648 від 04.09.2020 (а.с.94, т.2) та залізничною накладною №35872944 від 04.09.2020 (а.с.95, т.2). Виставлено рахунок №618 від 02.09.2020 на суму 471 064,46 грн (а.с.93, т.2).

За поставку Товару за накладною №648 від 04.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 29.09.2020 - 284 171,78 грн (а.с.40, т.2)

Розрахунки проведено повністю.

9. 07.09.2020 відвантажено Товар на суму 263 686,46 грн, що підтверджується видатковою накладною №662 від 07.09.2020 (а.с.99, т.2) та залізничною накладною №33128612 від 07.09.2022 (а.с.100, т.2). Виставлено рахунок №630 від 04.09.2020 (а.с.98, т.2).

За поставку Товару за накладною №662 від 07.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 16.10.2020 - 148 238,46 грн (а.с.31, т.2);

2) 23.10.2020 - 115 448,00 грн (а.с.27, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

10. 07.09.2020 відвантажено Товар на суму 264 349,72 грн, що підтверджується видатковою накладною №663 від 07.09.2020 (а.с.102, т.2) та залізничною накладною №35926237 від 07.09.2020 (а.с.103, т.2). Виставлено рахунок №631 від 04.09.2020 (а.с.101, т.2).

За поставку Товару за накладною №663 від 07.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 23.10.2020 - 264 349,72 грн (а.с.27, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

11. 08.09.2020 відвантажено Товар на суму 264 046,50 грн, що підтверджується видатковою накладною №665 від 08.09.2020 (а.с.105, т.2) та залізничною накладною №35941004 від 08.09.2020 (а.с.106, т.2). Виставлено рахунок №633 від 07.09.2020 (а.с.104, т.2).

За поставку Товару за накладною №665 від 08.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 23.10.2020 - 264 046,50 грн (а.с.27, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

12. 08.09.2020 відвантажено Товар на суму 264 046,50 грн, що підтверджується видатковою накладною №671 від 08.09.2020 (а.с.108, т.2) та залізничною накладною №33143850 від 08.09.2020 (а.с.109, т.2). Виставлено рахунок №639 від 07.09.2020 (а.с.107, т.2).

За поставку Товару за накладною №671 від 08.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 23.10.2020 - 264 046,50 грн (а.с.27, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

13. 14.09.2020 відвантажено Товар на суму 273 560,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №697 від 14.09.2020 (а.с.111, т.2) та залізничною накладною №33212580 від 14.09.2020 (а.с.112, т.2). Виставлено рахунок №651 від 10.09.2020 (а.с.110, т.2).

За поставку Товару за накладною №697 від 14.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 23.10.2020 - 92 109,28 грн (а.с.27, т.2);

2) 03.11.2020 - 181 450,72 грн (а.с.25, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

14. 14.09.2020 відвантажено Товар на суму 285 895,80 грн, що підтверджується видатковою накладною №698 від 14.09.2020 (а.с.114, т.2) та залізничною накладною №36072478 від 14.09.2020 (а.с.115, т.2). Виставлено рахунок №652 від 10.09.2020 (а.с.113, т.2).

За поставку Товару за накладною №698 від 14.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 03.11.2020 - 285 895,00 грн (а.с.25, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

15. 14.09.2020 відвантажено Товар на суму 279 300,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №702 від 14.09.2020 (а.с.117, т.2) та залізничною накладною №33221201 від 14.09.2020 (а.с.118, т.2). Виставлено рахунок №661 від 11.09.2020 (а.с.116, т.2).

За поставку Товару за накладною №702 від 14.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 03.11.2020 - 32 653,48 грн (а.с.25, т.2);

2) 06.11.2020 - 246 646,52 грн (а.с.23, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

16. 15.09.2020 відвантажено Товар на суму 285 608,78 грн, що підтверджується видатковою накладною №703 від 15.09.2020 (а.с.120, т.2) та залізничною накладною №36092153 від 15.09.2020 (а.с.121, т.2). Виставлено рахунок №662 від 11.09.2020 (а.с.119, т.2).

За поставку Товару за накладною №703 від 15.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 06.11.2020 - 153 353,48 грн (а.с.23, т.2);

2) 20.11.2020 - 132 255,30 грн (а.с.29, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

17. 16.09.2020 відвантажено Товар на суму 273 481,60 грн, що підтверджується видатковою накладною №709 від 16.09.2020 (а.с.123, т.2) та залізничною накладною №33250358 від 16.09.2020 (а.с.124, т.2). Виставлено рахунок №672 від 15.09.2020 (а.с.122, т.2).

За поставку Товару за накладною №709 від 16.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 20.11.2020 - 273 481,60 грн (а.с.29, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

18. 17.09.2020 відвантажено Товар на суму 286 387,80 грн, що підтверджується видатковою накладною №717 від 17.09.2020 (а.с.126, т.2) та залізничною накладною №36140689 від 17.09.2020 (а.с.127, т.2). Виставлено рахунок №679 від 16.09.2020 (а.с.125, т.2).

За поставку Товару за накладною №717 від 17.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 20.11.2020 - 286 387,80 грн (а.с.29, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

19. 12.10.2020 відвантажено Товар на суму 540 692,72 грн, що підтверджується видатковою накладною №787 від 12.10.2020 (а.с.129, т.2) та залізничною накладною №42045674 від 12.10.2020 (а.с.130, т.2). Виставлено рахунок №743 від 9.10.2020 (а.с.128, т.2).

За поставку Товару за накладною №787 від 12.10.2020 Покупцем сплачено:

1) 23.12.2020 - 540 692,72 грн (а.с.13, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

20. 15.10.2020 відвантажено Товар на суму 233 863,28 грн, що підтверджується видатковою накладною №799 від 15.10.2020 (а.с.133, т.2) та залізничними накладними №33642430 від 15.10.2020 (а.с.134, т.2) та №33642695 від 15.10.2020 (а.с.135, т.2). Виставлено рахунок №760 від 14.10.2020 на суму 293 223,72 грн (а.с.132, т.2).

За поставку Товару за накладною №799 від 15.10.2020 Покупцем сплачено:

1) 20.11.2020 - 45 606,30 грн (а.с.4, т.2);

2) 26.11.2020 - 247 617,42 грн (а.с.6, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

21. 16.10.2020 відвантажено продукції на суму 262 269,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №801 від 16.10.2020 (а.с.139, т.2) та залізничною накладною №42178483 від 16.10.2020 (а.с.140, т.2). Виставлено рахунок №761 від 14.10.2020 (а.с.138,т.2).

За поставку Товару за накладною №801 від 16.10.2020 Покупцем сплачено:

1) 20.11.2020 - 262 269,00 грн (а.с.4, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

22. 16.10.2020 відвантажено Товар на суму 59 360,44 грн, що підтверджується видатковою накладною №802 від 16.10.2020 (а.с.136, т.2) та залізничною накладною №33655341 від 16.10.2020 (а.с.137, т.2). Виставлено рахунок №760 від 14.10.2020 на суму 293 223,72 грн (а.с.132, т.2).

За поставку Товару за накладною №802 від 16.10.2020 Покупцем сплачено:

1) 26.11.2020 - 247 617,42 грн (а.с.6, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

23. 17.10.2020 відвантажено Товар на суму 184 812,40 грн, що підтверджується видатковою накладною №811 від 17.10.2020 (а.с.142, т.2) та залізничною накладною №33673278 від 17.10.2020 (а.с.143, т.2). Виставлено рахунок №762 від 15.10.2020 на суму 331 740,00 грн (а.с.141, т.2).

За поставку Товару за накладною №811 від 17.09.2020 Покупцем сплачено:

1) 26.11.2020 - 331 740,00 (а.с.6, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

24. 17.10.2020 відвантажено Товар на суму 146 927,60 грн, що підтверджується видатковою накладною №812 від 17.10.2020 (а.с.144, т.2) та залізничною накладною №33673260 від 17.10.2020 (а.с.145, т.2). Виставлено рахунок №762 від 15.10.2020 на суму 331 740,00 грн (а.с.141, т.2).

За поставку Товару за накладною №812 від 17.10.2022 Покупцем сплачено:

1) 26.11.2020 - 331 740,00 (а.с.6, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

25. 20.10.2020 відвантажено Товар на суму 281 802,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №826 від 20.10.2020 (а.с.147, т.2) та залізничною накладною №36790541 від 20.10.2020 (а.с.148, т.2). Виставлено рахунок №781 від 19.10.2020 (а.с.146, т.2).

За поставку Товару за накладною №826 від 20.10.2020 Покупцем сплачено:

1) 26.11.2020 - 281 802,00 грн (а.с.6, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

26. 22.10.2020 відвантажено Товар на суму 224 802,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №829 від 22.10.2020 (а.с.150, т.2) та залізничною накладною №42420612 від 22.10.2020 (а.с.151, т.2). Виставлено рахунок №786 від 20.10.2020 (а.с.149, т.2).

За поставку Товару за накладною №829 від 22.10.2020 Покупцем сплачено:

1) 26.11.2020 - 138 840,58 грн (а.с.6, т.2);

2) 09.12.2020 - 85 961,42 грн (а.с.8, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

27. 22.10.2020 відвантажено Товар на суму 279 912,60 грн, що підтверджується видатковою накладною №830 від 22.10.2020 (а.с.153, т.2) та залізничними накладними №36819225 від 22.10.2020 (а.с.154, т.2) та №36828986 від 22.10.2020 (а.с.155, т.2). Виставлено рахунок №787 від 20.10.2020 (а.с.152, т.2).

За поставку Товару за накладною №830 від 22.10.2020 Покупцем сплачено:

1) 09.12.2020 - 114 038,58 грн (а.с.8, т.2);

2) 10.12.2020 - 165 874,02 грн (а.с.10, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

28. 24.10.2020 відвантажено Товар на суму 281 400,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №841 від 24.10.2020 (а.с.157, т.2) та залізничною накладною №36880466 від 24.10.2020 (а.с.158, т.2). Виставлено рахунок №795 від 22.10.2020 (а.с.156, т.2).

За поставку Товару за накладною №841 від 24.10.2020 Покупцем сплачено:

1) 10.12.2020 - 281 400,00 грн (а.с.10, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

29. 27.10.2020 відвантажено Товар на суму 279 731,70 грн, що підтверджується видатковою накладною №850 від 27.10.2020 (а.с.160, т.2) та залізничною накладною №36945889 від 27.10.2020 (а.с.161, т.2). Виставлено рахунок №807 від 26.10.2020 (а.с.159, т.2).

За поставку Товару за накладною №850 від 27.10.2020 Покупцем сплачено:

1) 10.12.2020 - 279 731,70 грн (а.с.10, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

30. 01.11.2020 відвантажено Товар на суму 286 387,80 грн, що підтверджується видатковою накладною №856 від 01.11.2020 (а.с.163, т.2) та залізничною накладною №37004884 від 30.10.2020 (а.с.164, т.2). Виставлено рахунок №812 від 29.10.2020 (а.с.162, т.2).

За поставку Товару за накладною №856 від 01.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 10.12.2020 - 72 994,28 грн (а.с.10, т.2);

2) 18.12.2020 - 213 390,52 грн (а.с.12, т.2).

Неоплаченими залишилось 3,00 грн.

31. 03.11.2020 відвантажено Товар на суму 279 651,30 грн, що підтверджується видатковою накладною №870 від 03.11.2020 (а.с.166, т.2) та залізничною накладною №37091311 від 03.11.2020 (а.с.167, т.2). Виставлено рахунок №822 від 02.11.2020 (а.с.165, т.2).

За поставку Товару за накладною №870 від 03.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 18.12.2020 - 279 651,30 грн (а.с.12, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

32. 05.11.2020 відвантажено Товар на суму 278 123,70 грн, що підтверджується видатковою накладною №879 від 05.11.2020 (а.с.169, т.2) та залізничною накладною №33952011 від 05.11.2020 (а.с.170, т.2). Виставлено рахунок №831 від 04.11.2020 (а.с.168, т.2).

За поставку Товару за накладною №879 від 05.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 18.12.2020 - 278 123,70 грн (а.с.12, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

33. 07.11.2020 відвантажено Товар на суму 143 624,40 грн, що підтверджується видатковою накладною №894 від 07.11.2020 (а.с.172, т.2) та залізничною накладною №37207826 від 07.11.2020 (а.с.173, т.2). Виставлено рахунок №846 від 06.11.2020 (а.с.171, т.2).

За поставку Товару за накладною №894 від 07.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 18.12.2020 - 143 624,40 грн (а.с.12 ,т.2).

Розрахунки проведено повністю.

34. 07.11.2020 відвантажено Товар на суму 279 430,20 грн, що підтверджується видатковою накладною №899 від 07.11.2020 (а.с.175, т.2) та залізничною накладною №37210655 від 07.11.2020 (а.с.176, т.2). Виставлено рахунок №847 від 06.11.2020 (а.с.174, т.2).

За поставку Товару за накладною №899 від 07.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 18.12.2020 - 85 210,08 грн (а.с.12, т.2);

2) 23.12.2020 - 194 220,12 грн (а.с.13, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

35. 07.11.2020 відвантажено Товар на суму 278 304,60 грн, що підтверджується видатковою накладною №898 від 07.11.2020 (а.с.178, т.2) та залізничною накладною №33990771 від 07.11.2020 (а.с.179, т.2). Виставлено рахунок №848 від 06.11.2020 (а.с.177, т.2).

За поставку Товару за накладною №898 від 07.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 23.12.2020 - 65 087,16 грн (а.с.13, т.2);

2) 30.12.2020 - 213 217,44 грн (а.с.14, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

36. 08.11.2020 відвантажено Товар на суму 142 394,40 грн, що підтверджується видатковою накладною №905 від 08.11.2020 (а.с.181, т.2) та залізничною накладною №37226925 від 08.11.2020 (а.с.182, т.2). Виставлено рахунок №852 від 06.11.2020 (а.с.180, т.2).

За поставку Товару за накладною №905 від 08.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 30.12.2020 - 142 394,40 грн (а.с.14, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

37. 10.11.2020 відвантажено Товар на суму 278 545,80 грн, що підтверджується видатковою накладною №918 від 10.11.2020 (а.с.184, т.2) та залізничною накладною №37284866 від 10.11.2020 (а.с.185, т.2). Виставлено рахунок №865 від 09.11.2020 (а.с.183, т.2).

За поставку Товару за накладною №918 від 10.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 30.12.2020 - 278 545,80 грн (а.с.14, т.2)

Розрахунки проведено повністю.

38. 12.11.2020 відвантажено Товар на суму 387 945,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №930 від 12.11.2020 (а.с.187, т.2) та залізничною накладною №34063925 від 12.11.2020 (а.с.188, т.2). Виставлено рахунок №874 від 11.11.2020 (а.с.186, т.2).

За поставку Товару за накладною №930 від 12.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 30.12.2020 - 387 945,00 грн (а.с.14, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

39. 13.11.2020 відвантажено Товар на суму 367 822,78 грн, що підтверджується видатковою накладною №934 від 16.11.2020 (а.с.190, т.2) та залізничною накладною №34069104 від 13.11.2020 (а.с.191, т.2). Виставлено рахунок №878 від 11.11.2020 (а.с.189, т.2).

За поставку Товару за накладною №934 від 16.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 30.12.2020 - 367 822,78 грн (а.с.14, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

40. 14.11.2020 відвантажено Товар на суму 280 555,80 грн, що підтверджується видатковою накладною №938 від 16.11.2020 (а.с.193, т.2) та залізничною накладною №37414869 від 14.11.2020 (а.с.194, т.2). Виставлено рахунок №879 від 11.11.2020 (а.с.192, т.2).

За поставку Товару за накладною №938 від 16.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 30.12.2020 - 280 555,80 грн (а.с.14, т.2).

Розрахунки проведено повністю

41. 16.11.2020 відвантажено Товар на суму 286 469,80 грн, що підтверджується видатковою накладною №946 від 16.11.2020 (а.с.196, т.2) та залізничною накладною №37453305 від 16.11.2020 (а.с.197, т.2). Виставлено рахунок №887 від 13.11.2020 (а.с.195, т.2).

За поставку Товару за накладною №946 від 16.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 30.12.2020 - 286 469,80 грн (а.с.14, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

42. 16.11.2020 відвантажено Товар на суму 228 741,23 грн, що підтверджується видатковою накладною №947 від 16.11.2020 (а.с.201, т.2) та залізничною накладною №37453297 від 16.11.2020 (а.с.202, т.2). Виставлено рахунок №888 від 13.11.2020 на суму 286 018,79 грн (а.с.198, т.2).

За поставку Товару за накладною №947 від 16.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 30.12.2020 - 43 048,98 грн (а.с.14, т.2);

2) 20.05.2021 - 50 000,00 грн (а.с.16, т.2);

3) 30.06.2021 - 192 969,81 грн (а.с.17, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

43. 17.11.2020 відвантажено Товар на суму 57 277,56 грн, що підтверджується видатковою накладною №951 від 17.11.2020 (а.с.199, т.2) та залізничною накладною №37477197 від 17.11.2020 (а.с.200, т.2). Виставлено рахунок №888 від 13.11.2020 на суму 286 018,79 грн (а.с.198, т.2).

За поставку Товару за накладною №951 від 17.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 30.06.2021 - 192 969,81 грн (а.с.17, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

44. 17.11.2020 відвантажено Товар на суму 278 445,30 грн, що підтверджується видатковою накладною №952 від 17.11.2020 (а.с.204, т.2) та залізничною накладною №37501160 від 17.11.2020 (а.с.205, т.2). Виставлено рахунок №890 від 16.11.2020 (а.с.203, т.2).

За поставку Товару за накладною №952 від 17.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 30.06.2021 - 278 445,30 грн (а.с.17, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

45. 19.11.2020 відвантажено Товар на суму 285 362,78 грн, що підтверджується видатковою накладною №955 від 19.11.2020 (а.с.207, т.2) та залізничною накладною №34157594 від 19.11.2020 (а.с.208, т.2). Виставлено рахунок №894 від 18.11.2020 (а.с.206, т.2).

За поставку Товару за накладною №955 від 19.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 30.06.2021 - 121 887,58 грн (а.с.17, т.2);

2) 13.08.2021 - 150 000,00 грн (а.с.20, т.2);

3) 27.10.2021 - 13 475,20 грн (а.с.22, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

46. 23.11.2020 відвантажено Товар на суму 280 596,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №961 від 23.11.2020 (а.с.210, т.2) та залізничною накладною №37669421 від 23.11.2020 (а.с.211, т.2). Виставлено рахунок №906 від 20.11.2020 (а.с.209, т.2).

За поставку Товару за накладною №961 від 23.11.2020 Покупцем сплачено:

1) 27.10.2021 - 280 596,00 грн (а.с.22, т.2).

Розрахунки проведено повністю.

47. 27.11.2020 відвантажено Товар на суму 278 264,40 грн, що підтверджується видатковою накладною №977 від 01.12.2020 (а.с.213, т.2) та залізничною накладною №37748431 від 27.11.2020 (а.с.214, т.2). Виставлено рахунок №919 від 26.11.2020 (а.с.212, т.2).

За поставку Товару за накладною №977 від 01.12.2020 Покупцем сплачено:

1) 27.10.2021 - 5 928,80 грн (а.с.22, т.2).

Неоплаченими залишилось 272 335,60 грн.

48. 28.11.2020 відвантажено Товару на суму 277 661,40 грн, що підтверджується видатковою накладною №981 від 01.12.2020 (а.с.216, т.2) та залізничною накладною №37788486 від 28.11.2020 (а.с.217, т.2). Виставлено рахунок №922 від 27.11.2020 (а.с.215, т.2).

Поставка Товару за накладною №981 від 01.12.2020 залишилась неоплаченою, борг становить 277 661,40 грн.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов до таких висновків.

Спір між сторонам виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого позивачем Товару за Договором поставки №77/20 від 07.08.2020. При цьому факт укладення договору відповідачем не визнається, в обґрунтування чого відповідачем наводяться твердження про те, що електронний примірник договору не підписувався електронними цифровими підписами сторін, а тому надаючи оцінку твердженням відповідача щодо неукладеності договору суд враховує наступне.

Частиною 1 ст.181 ГК України (в редакції чинній на момент листування між сторонами) встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України (в редакції чинній на момент листування між сторонами), договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вимоги ч. 1, 2 ст.639 ЦК України (в редакції чинній на момент листування між сторонами) договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст.2 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (в редакції чинній на момент листування між сторонами) (надалі по тексту також - Закон) дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Статтею 5 Закону визначено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис (ст.6 Закону). Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Відповідно до ст.7 Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст.12 Закону перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

З огляду на наведені вище положення законодавства, суд зазначає, що чинне законодавство розмежовує створення електронного документа (договору тощо) за правилами, наведеними в Законі України "Про електронні документи та електронний документообіг", та укладення договору шляхом його оформлення як єдиного письмового документа, електронна копія якого надсилається засобами електронного зв`язку, що відповідає правилам, передбаченим частинами першою-третьою статті 207, частинами першою, другою статті 639 ЦК України, частини першої статті 181 ГК України.

При цьому у разі створення договору як електронного документа на нього також поширюються наведенні правила укладення договору; а якщо автором документа створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Аналогічні висновки щодо застосування норм Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", ст.207, 639 ЦК України та ст.181 ГК України наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №870/32/21.

У зв`язку із викладеним та враховуючи встановлені судом обставини:

- узгодження сторонами в пунктах договору, що скан-копії рахунків, видаткових накладних, договорів, додаткових угод, заявок, актів звірки та інші документи, відправлені електронною поштою, мають таку ж юридичну силу, що і документація, складена у письмовій формі, і можуть використовуватися як докази в господарському суді (п.8.6.); до моменту отримання оригіналу документу його факсимільна або електронна копія (скан-копія або фотокопія) мають силу оригіналу такого документу (п.8.7.); документи, що підписані представниками Сторін, завірені печаткою і передані факсимільним зв`язком або надіслані на електронну адресу, визначаються Сторонами повноцінними (юридичними) документами (п.8.12.).

- існування на копії договору відтисків печаток кожної зі сторін та підписів уповноважених осіб сторін (а.с.77-85, т.2);

- належність відповідачу електронної адреси - " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що підтверджується доданими відповідачем копіями договорів, долученими в обґрунтування клопотання "про зменшення розміру штрафних санкцій" б/н від 06.10.2022 (а.с.169,184,т.3);

- надіслання, відповідно до роздруківок скріншотів електронного листування, 21.08.2020 з електронної адреси відповідача - "ІНФОРМАЦІЯ_1" на електронну адресу позивача - " ІНФОРМАЦІЯ_2 " електронного листа з договором (а.с.76-85, т.2);

- надіслання позивачем відповідачу оригіналу договору поставки №77/20 від 07.08.2020 як того вимагає п.8.12. договору (а.с.219-223, т.2);

- незаперечення представником відповідача обставин здійснення між сторонами листування щодо укладення договору засобами електронного зв`язку;

- зазначення відповідачем у призначеннях платежів на виконання умов договору точних реквізитів договору: "дог. №77/20 від 07.08.20" (а.с.4-52,т.2).

Суд доходить висновку, що відповідач, заперечуючи факт укладення між сторонами договору з підстав необхідності посвідчення договору електронним цифровим підписом, що не мало місце у спірних правовідносинах, між тим помилково ототожнює поняття електронного документа та надіслання електронної копії письмового документа засобами електронного зв`язку, який можливо б було надати у письмовій формі.

За наведеного вище, суд відхиляє доводи відповідача щодо неукладеності договору та констатує, що договір між сторонами було укладено в простій письмовій формі у спрощений спосіб за правилами, вказаними у ч. 1, 2 ст.639 ЦК України (в редакції, чинній на момент листування між сторонами).

Суд також критично відноситься до тверджень відповідача про невідповідність змісту договору, наявного в матеріалах справи, тому, що був погоджений відповідачем, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст.73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 79 ГПК України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок щодо застосування норм ст.79 ГПК України викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заперечуючи щодо відповідності змісту договору, наявного в матеріалах справи, тому, що був погоджений сторонами, відповідачем не надано доказів на підтвердження такого твердження, зокрема примірника договору поставки №77/20 від 07.08.2020 іншого змісту та доказів його погодження сторонами.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача та вважає доведеним обставини укладення договору поставки №77/20 від 07.08.2020 в редакції, яка наявна в матеріалах справи, з огляду на докази, які були надані позивачем та відсутність будь-яких доказів на спростування цього від відповідача.

Підсумовуючи наведене вище, суд констатує, що договір, що укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань щодо вчасної оплати товару, внаслідок чого за ними рахується загальна заборгованість за договором у розмірі 550 000,00 грн.

Як встановлено судом: пунктом 3.5.1 договору визначено, що Покупець здійснює оплату замовленого Товару наступним чином:

- 30% вартості Товару Покупець сплачує в день відправлення Товару із залізничної станції Відправлення, згідно відмітки у залізничній накладній;

- 35% вартості Товару Покупець сплачує протягом 11 (одинадцяти) календарних днів з дати відправлення Товару із залізничної станції Відправлення, згідно відмітки у залізничній накладній;

- 35% вартості Товару Покупець сплачує протягом 18 (вісімнадцяти) календарних днів з дати відправлення Товару із залізничної станції Відправлення, згідно відмітки у залізничній накладній.

Абзацом 1 п.5.1. договору встановлено, що Товар поставляється на умовах FСА - залізнична станція обумовлена Покупцем відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2010 року, якщо інше не визначено в додатковій угоді до Договору. Якщо конкретний тип вагонів, в яких має поставлятися Товар, письмово не узгоджений Сторонами, Постачальник відвантажує Товар у вагони того типу, які є в наявності.

Пунктом 5.2. договору сторони визначили, що датою поставки Товару в розумінні цього договору сторони визначають дату складення залізничної накладної на перевезення Товару.

За умовами п.5.3. договору Товар вважається переданим у власність Покупця в момент завантаження Товару у залізничну тару (піввагони, обрізні хопери тощо) та передачі Перевізнику (в даному випадку залізниця, станція відправлення), що підтверджується залізничною накладною з відміткою Перевізника про прийняття Товару для його перевезення. З переходом права власності до Покупця переходить ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Товару.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки обумовленого договором товару за видатковими та залізничними накладними (а.с.87-217, т.2). Факт отримання товару за вказаними накладними відповідачем не спростовано. Товар повернутий позивачеві не був.

Враховуючи наведені вище приписи законодавства щодо умов оплати товару та відсутність будь-яких доказів проведення повних розрахунків відповідачем за отриманий товар в частині залишку боргу за вказаним договором поставки №77/20 від 07.08.2020, позовні вимоги про стягнення заборгованості в загальному розмірі 550000,00 грн з відповідача підлягають задоволенню, як правомірні та обґрунтовані.

Щодо вимог про стягнення пені, розрахованої в сумі 518762,53 грн, суд дійшов таких висновків.

У відповідності до вимог ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із вимогами ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Як встановлено вище: згідно п.6.3. договору за прострочення в оплаті за поставлений Товар, Покупець виплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати до моменту фактичної оплати заборгованості.

Згідно п.6.6. договору нарахування штрафних санкцій за прострочення Покупцем виконання зобов`язання не припиняється до моменту повного виконання ним зобов`язання.

Суд враховує правову позицію щодо застосування норм ст.232 Господарського кодексу України, викладену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2021 у справі №910/13575/20, згідно якої у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч.6 ст.232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.

Суд вважає, що зазначена умова договору (п.6.6) може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку (терміну), за який нараховуються штрафні санкції.

При перевірці правильності нарахування штрафних санкцій суд також враховує положення абз.1 пп.1.9. п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, згідно якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Суд враховує заяву позивача №26/08/22 від 26.08.2022 (а.с.47-123,т.3), в якій уточнені періоди для розрахунку пені, сум, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, 3% річних, штрафу.

Здійснивши перевірку правильності здійсненого розрахунку пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на його думку, мало місце невиконання основного зобов`язання, суд дійшов висновку про правомірність позову в частині стягнення 263879,89 грн. Таким чином в частині стягнення 254882,64 грн пені слід відмовити.

Перевіривши вимогу позивача щодо нарахування суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 222224,74 грн, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами п.17 аграрної розписки, у випадку порушення Боржником строків оплати грошового зобов`язання, визначених в п.3 Аграрної розписки, Кредитор має право стягнути з Боржника 36 (тридцять шість) % річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 Цивільного кодексу України, викладену у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно яких.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про правомірність вимог в частині стягнення 222224,74 грн суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

Розглянувши вимогу позивача стосовно заявлених 3% річних, розрахованих в сумі 62367,65 грн, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних, суд доходить висновку про правомірність вимог позивача в частині стягнення 58873,99 грн, а тому в частині стягнення 3493,66 грн слід відмовити.

Розглянувши вимогу позивача щодо стягнення 7% штрафу в розмірі 721395,49 грн, суд враховує таке.

У відповідності до вимог ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Умовами п.6.4. договору вказано, що за прострочення в оплаті більше ніж десять днів додатково, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Матеріалами справи встановлено факт прострочення відповідачем свого грошового зобов`язання на понад 10 календарних днів за кожною з поставок Товару, щодо яких позивачем заявлено штраф. Будь-яких доказів на спростування цього факту відповідачем не надано.

Здійснивши перевірку правильності нарахування штрафних санкцій, суд доходить висновку про правомірність заявлених вимог в сумі 721395,49 грн.

Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру "...заявлених штрафних санкцій у справі №902/64/22 до загального розміру в сумі 207 475,04 грн", суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.625 ЦК України, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, згідно яких суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та відсотків річних та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Відповідачами долучено до матеріалів справи договори підряду (а.с.153-190, т.3), з яких слідує, що відповідач взяв на себе зобов`язання виконувати будівельні роботи на території Херсонської області.

Приймаючи рішення про зменшення розміру штрафу, пені та 3% річних суд взяв до уваги такі обставини:

- за період дії договірних відносин між позивачем та відповідачем, останнім погашено 95,7% від загальної вартості поставленого Товару за договором;

- інтереси позивача додатково захищено (компенсовано негативні наслідки прострочення боржника) шляхом пред`явлення вимог про стягнення суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів;

- позивачем не доведено розмір збитків, завданих невиконанням зобов`язань відповідачем;

- відповідно до відомостей ЄДРЮОФОПтаГФ основним видом діяльності відповідача є будівництво доріг і автострад. Як слідує з долучених до матеріалів справи доказів (а.с.153-190,т.3), відповідач взяв на себе зобов`язання виконувати будівельні роботи на території Херсонської області. Беручи до уваги той факт, що частина території Херсонської області є нині тимчасово окупованою, відповідач позбавлений можливості виконувати будівельні роботи та отримувати плату за такі роботи. Наведе дає підстави вважати, що відповідач зазнає фінансових втрат внаслідок військової агресії Російської Федерації, а тому покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача зумовить подальше погіршення фінансового стану останнього, що може призвести до його неплатоспроможності;

- загальний розмір штрафних та компенсаційних нарахувань складає 277% від розміру основного боргу, що створює несправедливо надмірний тягар для відповідача.

Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Тому суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру штрафу, пені та 3% річних на 70% і таким чином стягненню підлягає 216418,65 грн штрафу; 79163,97 грн пені; 17662,20 грн 3% річних.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності та відмови у задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ГРАНІТ" про стягнення пені в розмірі 518 762,53 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Як слідує з п.8.4. договору, сторони домовились, що строк позовної давності щодо спорів, які виникають щодо виконання грошових зобов`язань за цим Договором, в тому числі стягнення неустойки (пені, штрафу) становить 5 (п`ять) років.

Враховуючи те, що між сторонами було укладено договір в письмовій формі у спрощений спосіб та погодженого у ньому збільшення позовної давності до 5 років, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду щодо стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, підстав для застосування строку позовної давності до вимог позивача судом не встановлено.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається відшкодування судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 27245,61 грн.

Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (Хмельницьке шосе, буд.13, кімната 214, м.Вінниця, Вінницька обл., 21036, ідентифікаційний код юридичної особи: 34455332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ГРАНІТ" (вул.Б. Хмельницького, буд.28, м.Біла Церква, Київська обл., 09117, ідентифікаційний код юридичної особи: 41373222) 550000,00 грн основного боргу; 216418,65 грн штрафу; 79163,97 грн пені; 17662,20 грн 3% річних; 222224,74 грн - суми на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 27245,61 грн - відшкодування судового збору.

3. В позові в частині стягнення 504976,84 грн штрафу, 439598,56 грн пені, 44705,45 грн 3% річних - відмовити.

4. Судовий збір в розмірі 3875,65 грн залишити за позивачем.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення надіслати згідно переліку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.233 ГПК України, у зв`язку із значним обсягом досліджуваних обставин і обумовленою цим складністю, а також загрозою ракетних ударів по всій території України та тривалою повітряною тривогою, що мала місце в зв`язку з цим, повне рішення складено 09 листопада 2022 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Товариству з обмеженою відповідальністю "АС-ГРАНІТ" (as-granit@ukr.net);

3 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Мего ЛТД" (ІНФОРМАЦІЯ_1) та (Хмельницьке шосе, буд.13, кімната 214, м.Вінниця, Вінницька обл., 21036) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення