Постанова

від 08.11.2022 по справі 500/3122/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальнийномер справи№ 500/3122/18

Апеляційне провадження № 22-ц/813/6100/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів- Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Кузьмук А.В.,

розглянув увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу адвокатаЯгунова ДмитраВікторовича вінтересах товаристваз обмеженоювідповідальністю «Злагода»на рішенняІзмаїльського міськрайонногосуду Одеськоїобласті від25жовтня 2021року, ухваленепід головуванням судді ЖигулінаС.М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви та відзиву на позов

У травні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» (далі - ТОВ «Злагода», товариство) звернулось до суду з уточненим в подальшому позовом до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: селянське (фермерське) господарство «Чебана Петра Григоровича» (далі -СФГ«Чебана П.Г.»),районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород-Дністровської районної ради «Білгород-Дністровський райбудгосп», про визнання договору недійсним та стягнення збитків.

Позов обґрунтованотим,що 03липня 2008року між ТОВ«Злагода» та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельних ділянок площею 7,5661 га, кадастровий номер 5122082900:01:004:0059 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років.

Зазначало, що сторонами вказаного договору 05 серпня 2009 року підписано акт приймання - передачі земельних ділянок та у той же день товариство зареєструвало договір оренди в Ізмаїльському районному відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що вчинено запис реєстрації за №040952100127, а тому ТОВ «Злагода» набуло право користування земельною ділянкою до 05 серпня 2019 року.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно товариство дізналося, що ОСОБА_1 ,не розірвавшиз нимдоговір орендита невизнавши йогонедійсним,13лютого 2017року уклавдоговори орендина земельніділянки площею1,9008га та5,6653га відповідноз СФГ «Чебана П.Г.», який засіяв соняшником вже підготовлену ТОВ «Злагода» для посівних робіт спірну земельну ділянку площею 7,5661 га

12 січня 2017 року позивач уклав з АРК «Придунайська нива» договір поставки соняшника в розмірі 1000 тон на загальну суму 11 000 000 грн. та мав на меті отримати дохід в розмірі 186428,7 грн., але неправомірні дії відповідача заподіяли шкоду у вигляді понесених надлишкових витрат та неотриманих доходів.

Позивач вважає,що договориоренди земельнихділянок,які укладені13лютого 2017року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 » порушують його права як орендаря та є недійсними, оскільки укладені в період дії попереднього договору оренди спірної ділянки.

Посилаючись на зазначені обставини ТОВ «Злагода» просило визнати недійсними вказані договори оренди, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 33938601 від 20 лютого 2017 року, внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно районним спеціалізованим комунальним підприємством Білгород-Дністровської районної ради «Білгород-Дністровський райбудгосп» та стягнути з ОСОБА_1 на його користь неотриманий дохід в розмірі 186428,7 грн.

При цьому,безпосередньо впозовній заявіТОВ «Злагода»визначило процесуальнийстатус СФГ«Чебана П.Г.» та районного спеціалізованого комунального підприємства Білгород-Дністровської районної ради «Білгород-Дністровський райбудгосп», в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача.

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ТОВ «Злагода» не здійснило реєстрацію договору оренди та права оренди в порядку передбаченому законодавством, як цього вимагало діюче законодавство, хоча мало реальну можливість, починаючи з 2008 року здійснити дії, направлені на належну реєстрацію свого права, а отже й підстави для визнання договору оренди, укладеного між нею та ТОВ «Злагода», відсутні, як і наявність протиправної поведінки в її діях.

Окрім того, вважав, що позивачем не доведено наявність його протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, що виключає можливість стягнення з нього неодержаного доходу. Також стверджував, що наданий позивачем розрахунок є абстрактним та не підтверджений належними доказами.

Правом відзиву на позов треті особи не скористалися.

Зміст рішеннясудупершоїінстанції

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 жовтня 2021 року позов задоволено частково.

Визнати недійсним договір оренди, укладений 13 лютого 2017 року між СФГ «Чебана Петра Григорійовича» та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки площею 5,6653 га, кадастровий номер 5122082900:01:004:0058.

Визнати недійсним договір оренди, укладений 13 лютого 2017 року між СФГ «Чебана Петра Григорійовича» та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки площею 1,9008 га, кадастровий номер 5122082900:01:004:0059.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 33938601 від 20 лютого 2017 року щодо оренди земельної ділянки площею 1,9008 га, кадастровий номер 5122082900:01:004:0059 та індексний номер 33939303 від 20 лютого 2017 року щодо оренди земельної ділянки площею 5,6653 га, кадастровий номер 5122082900:01:004:0058

В позові в частині стягнення неодержаного доходу відмовлено.

Рішення судумотивовано тим,що намомент укладеннядоговорів оренди між ОСОБА_1 та СФГ«Чебан П.Г.»договір орендиміж ОСОБА_1 таТОВ «Злагода»був діючим.Тому оспорювані договори, укладені з порушеннями вимог ч. 1ст.203 ЦК України, мають бути визнані недійсними. Мотиви скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень рішення суду першої інстанції не містить.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення збитків в розмірі 186428,7 грн. за неодержаний дохід, суд першої інстанції виходив із недоведеності зазначеної вимоги належними та допустимими доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на скаргу

В апеляційній скарзі адвокат Ягунов Д.В. в інтересах ТОВ «Злагода» просить рішення суду скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт зазначив, що обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції є те, що воно ухвалене незаконним та упередженим складом суду, який розглянув справу за відсутності позивача та його представника, які просили проводити судові засідання за їх обов`язкової участі в режимі відеоконференції.

Інші доводи скарги, окрім викладення обставин, якими позивач обґрунтував свої вимоги, що містяться у позовній заяви, зводяться до того, що мотивувальна частина рішення суду повинна містити висновки про те, що укладення відповідачем ОСОБА_1 «подвійного» (паралельного») договору оренди земельної ділянки під час дії договору оренди цієї земельної ділянки з ТОВ «Злагода» є рейдерством, що у рамках закону про кримінальну відповідальність кваліфікується щонайменше за ст.ст.206, 255, 256, 263 КК України та про що є кримінальне провадження; що озброєне захоплення земельної ділянки відповідача членами злочинної організації за сприяння працівників прокуратури та поліції було наслідком злочинної змови між відповідачем та членами злочинної організації тощо.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів.

Треті особи правом відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Учасники судового процесу про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 08 листопада 2022 року в режимі відеоконференції повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи на іншу дату з поважних причин не подавали, на зв`язок з судом в режимі відеоконференції не вийшли, що відповідно до правил ч.2ст.372 ЦПК Українине перешкоджає розгляду справи у їх відсутність.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Встановлено,що 03 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Злагода» укладено договір оренди земельної ділянки загальної площі 7,5661 га, за умовами якого позивач ТОВ «Злагода» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років.

05 серпня 2009 року між сторонами договору підписано акт-приймання передачі вказаної земельної ділянки.

Договір оренди зареєстровано в Ізмаїльському районному відділі Одеської регіональної філії ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05 серпня 2009 року № 040952100127

Із інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно видно, що 15 лютого 2017 року державним реєстратором районного спеціалізованогокомунального підприємстваБілгород-Дністровськоїрайонної ради«Білгород-Дністровськийрайбудгосп» ДмитренкоО.Ю. внесено записи про укладення 13 лютого 2017 року ОСОБА_1 з СФГ «Чебана Петра Григорійовича» двох договорів оренди земельних ділянок площею 1,9008 га та 5,6653 га.

03 січня 2017 року між АРК «Придунайська нива» та ТОВ «Злагода» укладено договір поставки соняшника в розмірі 1000 тон на загальну суму 11 000 000 грн.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до п.3ч.3ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Встановлено, що про судове засідання, призначене на 25 жовтня 2021 року ТОВ «Злагода» було повідомлено 02 вересня 2021 року.

06,17 та 24 вересня 2021 року директор ТОВ «Злагода» Стойкова Л.К. подала до суду заяви про проведення усіх судових засідань по справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 жовтня 2021 року, при вирішення питання про відвід, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви представника позивача ТОВ «Злагода» Стойкової Л.К. у проведені судового засідання в режимі відеоконференції та визнав обов`язковою явку в судове засідання директора товариства Стойкової Л.К. та представника ТОВ «Злагода» для дачі особистих пояснень.

Судове рішення, зокрема, мотивовано тим, що проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду можливо лише за умови наявності у суді відповідної технічної можливості. Вказана можливість зумовлена наявністю судових залів, яких недостатньо в суді для проведення судових засідань всіма складами.

Згідно протоколу судового засідання від 25 жовтня 2021 року представник позивача в суд не з`явився і суд розглянув справу за участі представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Арнаута А.Г.

Дані про те, що 25 жовтня 2021 року судове засідання по зазначеній справі об`єктивно не могло бути проведено в режимі відеоконференції з тих підстав, що в суді була відсутня відповідна технічна можливість; що в інших залах Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 25 жовтня 2021 року о 14 годині можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції також не було, матеріали справи не містять.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не забезпечив 25 жовтня 2021 року позивачу та його представнику право на доступ до суду в режимі відеоконференції, а тому рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.3ч.3ст.376 ЦПК України.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги ТОВ «Злагода» по суті, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа

в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст.48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача

належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц Велика палата Верховного Суду дійшла висновку, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Звертаючись до суду із вказаним позовом у травні 2018 року, позивач просив суд визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладених 13лютого 2017року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 », скасувати рішення про державну прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 33938601 від 20 лютого 2017 року, внесеного в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно районним спеціалізованим комунальним підприємством Білгород-Дністровської районної ради «Білгород-Дністровський райбудгосп» та стягнути з ОСОБА_1 на його користь неотриманий дохід в розмірі 186428,7 грн.

Очевидно, що за такого формулювання позовних вимог особами, питання про права та обов`язки яких вирішується судом у розглядуваній справі є насамперед сторони оспорюваних правочинів від 13 лютого 2017 року - ОСОБА_1 та СФГ«Чебана П.Г.», а також районне спеціалізоване комунальнепідприємство Білгород-Дністровськоїрайонної ради«Білгород-Дністровськийрайбудгосп», чиє рішення від 20 лютого 2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень просив скасувати позивач.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Тобто сторонами договору оренди землі є орендодавець та орендар.

Заявлені позивачемвимоги безпосередньостосуються правта обов`язків ОСОБА_2 » якорендаря спірноїземельної ділянкита сторониоспорюваного договоруоренди,та районного спеціалізованого комунального підприємства Білгород-Дністровської районної ради «Білгород-Дністровський райбудгосп», чиє рішення від 20 лютого 2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень просив скасувати позивач.

НатомістьСФГ«Чебана П.Г.»та районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород-Дністровської районної ради «Білгород-Дністровський райбудгосп» до участі у справі залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, а позивач заяв чи клопотань про залучення вказаних третіх осіб в якості співвідповідачів не заявляв, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відрізняється за обсягом прав та обов`язків.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №291/1024/18-ц.

Ураховуючи наведене,апеляційна скаргапідлягає задоволеннючастково,рішення судупершої інстанціїскасуванню,з ухваленнямнового рішенняпро відмовуТОВ «Злагода» у задоволенні позову з підстав неналежного суб`єктного складу учасників справи.

Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Ягунова Дмитра Вікторовича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 жовтня 2021 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до ОСОБА_1 , треті особи: селянське (фермерське) господарство «Чебана Петра Григорійовича», районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород-Дністровської районної ради «Білгород-Дністровський райбудгосп», про визнання договору недійсним та стягнення збитків.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 листопада 2022 року.

Головуючий

Судді: