Постанова

від 10.11.2022 по справі 495/4022/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2382/22

Справа № 495/4022/20

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Український термінал» на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 січня 2021 року у цивільній справі за позовом Дочірнього підприємства «Український термінал» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Н-Транс», Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ-Лайн» про стягнення помилково нарахованої та виплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «Н-Транс», ТОВ «АВ-Лайн», про стягнення помилково нарахованої та виплаченої заробітної плати, просив суд стягнути з відповідача на його користь зайво виплачену заробітну плату у розмірі 142 679,10 грн, судові витрати та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що ДП «Український термінал», здійснює такі види діяльності: КВЕД 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; КВЕД 46.39. неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 46.42 оптова торгівля одягом, код КВЕД 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 52.10 складське господарство; код КВЕД 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; од КВЕД 52.24 транспортне оброблення вантажів; код КВЕД 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту /основний/; код КВЕД 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність.

Позивач вказував, що починаючи з 2017 року, а особливо у 2018-2019 роках, значна частина послуг почала виконуватись з невідомих причин замість позивача іншою фірмою ТОВ «АВ-ЛАЙН», яку було зареєстровано 22 лютого 2017 року.

ДП «Український термінал» та ТОВ «АВ-ЛАЙН» мають тотожні види діяльності (відрізняються лише по одному КВЕДу), що підтверджує умисність створення ТОВ «АВ-ЛАЙН» (фактично його «клоновість») виключно з метою дублювання послуг ДП «Український термінал», переведення клієнтів на своє обслуговування з компанії позивача.

Отже, з метою встановлення підстав, причин масового відтоку клієнтів з ДП «Український термінал» посадовими особами компанії позивача було ініційовано проведення відповідного службового розслідування. У ході проведення цього службового розслідування посадовими особами ДП «Український термінал» було з`ясовано, що ОСОБА_1 , як працювала на посаді агента з митного оформлення в ДП «Український термінал», одночасно перебуваючи на своєму робочому місці в ДП «Український термінал» та впродовж робочого часу на цій же компанії, виконувала роботу і для ТОВ «АВ-ЛАЙН», де теж імовірно отримувала заробітну плату за наступний період лютий 2017-грудень 2017, січень 2018- грудень 2018, січень 2019 вересень 2019 року.

Проте посадові обов`язки в ДП «Український термінал» ОСОБА_1 виконувала не у повному обсязі, оскільки певну частину робочого часу з посадою в ДП «Український термінал» вона витрачала для виконання функціональних обов`язків в ТОВ «АВ-ЛАЙН», а саме 2 години із 8 годин робочого часу на ДП «Український термінал».

Разом з тим, заробітну плату ОСОБА_1 отримувала в ДП «Український термінал» за 8-годинний робочий день.

Так, за результатами проведеної перевірки було з`ясовано, що в табелях обліку робочого часу за 2017-2019 роки по деяким колишнім працівникам ДП «Український термінал», зокрема ОСОБА_1 містяться виправлення відносно фактично відпрацьованих годин.

У зв`язку із виявленням даного факту необхідно було здійснити перевірку правильності нарахування заробітної плати даним працівникам.

Так, бухгалтер ДП «Український термінал» перевірила відомості по заробітній платі деяких працівників ДП «Український термінал», зокрема ОСОБА_1 , за 2017-2019 роки та встановила, що оплата праці, зокрема ОСОБА_1 , здійснювалась з боку ДП «Український термінал» за 8-год робочий день, згідно тієї інформації, що містилась в табелях обліку робочого часу, наданих відділом кадрів ДП «Український термінал» на дату проведення виплати заробітної плати.

Проте, враховуючи обставини, що викладені в службовій розписці менеджера з адміністративної діяльності ОСОБА_2 від 05 березня 2020 року та ті дані, що насправді на даний час містяться в табелях обліку робочого часу відносно деяких колишніх працівників ДП «Український термінал», в т.ч ОСОБА_1 в частині зазначення 6-годинного робочого дня замість 8-годинного робочого дня, бухгалтер вважала, що було допущено певні неточності в нарахуванні заробітної плати даним працівникам, а саме розрахункову помилку, оскільки цим працівникам, в т.ч. ОСОБА_1 за 2017-2019 роки було оплачено заробітну плату за 8-годинний робочий день, тоді як в табелях обліку робочого часу насправді міститься інформація про меншу кількість фактично відпрацьованих годин (6 год замість 8 год).

Відтак, на даний час виявлена певна рахункова (математична) помилка, внаслідок якої ДП «Український термінал» зазнало збитків від зайво виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за наступний період лютий 2017-грудень 2017, січень 2018- грудень 2018, січень 2019 вересень 2019 року.

Отже, як свідчать результати службового розслідування, ОСОБА_1 умисно та недобросовісно отримувала заробітну плату за повний 8-годинний робочий день на основному місці роботи в ДП «Український термінал», де і зберігалась її трудова книжка, тоді як 2 год із 8 год працювала на іншу компанію ТОВ «АВ ЛАЙН».

Позивач вказує, що відповідач виконуючи роботу одночасно на двох підприємствах порушувала норми чинного законодавства, посилаючись на трактування поняття сумісництва.

Разом з тим, позивач зазначив, що здійснював розрахунок заробітної плати працівника ОСОБА_1 із урахуванням 22 % ЄСВ, що було сплачено ДП «Український термінал» до бюджету.

Тож пояснив, що втрати позивача становила сума: зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати відповідачу за окремі години в конкретні періоди плюс 22% ЄСВ, а всього 142 679,10 грн. З цих підстав позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Позиція відповідача ОСОБА_1 у суді першої інстанції.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 направив до суду відзив на позов, у якому просив відмовити ДП «Український термінал» в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що всупереч чинному законодавству, при детальному аналізі акту про службове розслідування від 10 червня 2020 року встановлено, що перевірка відбувалась лише на основі паперового варіанту табеля, проте електронний не було взято до уваги взагалі. Більш того, з незрозумілих причин виправлення відпрацьованого робочого часу здійснено з 8 годин до 6 протягом усього часу трудових відносин сторін. Підтвердженням належного виконання трудових обов`язків є не тільки нарахування і виплата заробітної плати протягом усього періоду в розрізі 8 годинного робочого дня, а й літера «Р» поряд з кількістю годин в табелі. У відповідності до типової форми табелю П-5 літера «Р» проставляється за години роботи, передбачені колективним договором. Якби відповідач працював 6 годин на день, то позивачем було б проставлено в табелі літеру «РС» - години роботи працівників, яким встановлено не повний робочий день /тиждень/. Відповідач протягом усього часу роботи перебував неодноразово у відрядженнях. Даний факт зафіксовано в табелях літерою «ВД». Проте в наданих позивачем табелях вказується, що розрахунок у відрядженнях здійснювався з огляду на 8-годинний робочий день. Дані відомості не змінені.

Також представник відповідача зауважив, що при візуальному огляді копій табелів видно, що виправлення здійснені шляхом наведення ручкою цифр 6 поверх надрукованих 8, а також виправлено, в той же спосіб, загальну кількість відпрацьованих годин. Поруч в деяких випадках, прописані літеросполуки, які іноді можна трактувати як «кадрова служба». Будь-яких підписів, печаток та/або ідентифікації осіб, які здійснили виправлення не здійснено. В той же час, всі виправлення на цифру 6, дописи «кадрова служба» та інші цифри, які відображають загальну кількість годин, візуально виконані однією і тією ж самою особою. З огляду на очевидні виправлення паперової версії табелю обліку використання робочого часу, реальне належне виконання трудових обов`язків, можливо поставити під сумнів достовірність наданих документів. Позивач прирівнює відповідача до сумісника, незважаючи на те, що приймався він на роботу і звільнявся відповідач як з основного місця роботи. Це підтверджується наказами, обліком робочого часу, нарахування заробітної плати. Враховуючи те, що при укладанні трудового договору між відповідачем і позивачем, останній не обмежував право відповідача на роботу за сумісництвом, відповідач дійсно влаштувався на роботу за сумісництвом на ТОВ «АВ-ЛАЙН» в період з 03.01.2018-30.09.2019 року на посаду агент з митного оформлення. Проте, наполягає, що відповідач виконував роботу у вільний від основної роботи час, а саме не з 09-00 до 13-00 год й з 14-00 до 18-00 год, за місцем знаходження ТОВ «АВ-ЛАЙН».

Таким чином, відповідач та її представник вважають, що належне виконання відповідачем свої трудових обов`язків протягом 8 год робочого часу за весь період роботи; не виконання аналізу електронної версії табелю обліку використання робочого часу; наявні очевидні виправлення паперової версії табелю обліку використання робочого часу, які ймовірно, виконані однією рукою, але не всіх належних граф, що ставить під сумнів достовірність даного документу; намагання перевести відповідача зі статусу «основної» роботи в статус «роботи за сумісництвом», і як результат оплату за фактично виконану роботу; відсутність правової аргументації перерахування заробітної плати; відсутність правової аргументації стягнення виплаченої заробітної плати; пропуск строку звернення до суд дає право дійти висновку про те, що позов є необґрунтованим з зазначених вище обставин та просять відмовити повністю в задоволенні позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 січня 2021 року в задоволенні позовних вимог ДП «Український термінал» відмовлено.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ДП «Український термінал» просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив матеріали справи та дійшов помилкових висновків щодо того, що не було зроблено рахункової помилки.

Відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно із частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

З врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року до серпня 2022 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 10 листопада 2022 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно детальної інформації про юридичну особу - ДП «Український термінал» було засновано в 2006 році, власник «ТОВ «Н-Транс», види діяльності:

- КВЕД 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

- код КВЕД 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- код КВЕД 46.42 оптова торгівля одягом і взуттям;

- код КВЕД 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;

- код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля;

- код КВЕД 52.10 складське господарство;

- код КВЕД 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту;

- код КВЕД 52.24 транспортне оброблення вантажів;

- код КВЕД 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний);

- код КВЕД 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у (а.с.10-12 т.1).

20 листопада 2013 року згідно наказу №1311120/К-1 «Про прийняття на роботу», ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду агента з митного оформлення вантажів та товарів з 20 листопада 2013 року з випробувальним терміном 3 місяці, з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с. 13 т. 1).

Того ж дня, між ДП «Український термінал» та гр. ОСОБА_1 був підписаний трудовий договір (який неодноразово продовжувався за згодою сторін), згідно якого працівник зобов`язалась виконувати трудові обов`язки на займаній посаді, а роботодавець виплачувати працівнику заробітну плату, забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, і які передбачені чинним в Україні трудовим законодавством, колективним договором та цим Договором (а.с. 17-24 т. 1).

Також, працівником було підписано Угода про конфіденційність від 20 листопада 2013 року, Додаток №1 до Угоди, ознайомлено з колективним договором (а.с. 14-16 т. 1).

У зв`язку з підстав, причин скорочення прибутку, масового відтоку клієнтів з ДП «Український термінал», задля виявлення завданих збитків та встановлення причетних осіб до вказаних обставин, посадовими особами компанії позивача було ініційовано проведення відповідного службового розслідування згідно наказу №200303/ОД-1 від 03 березня 2020 року (а.с. 26 т. 1).

За результатом проведення службового розслідування був складений Акт, затверджений наказом №200610/ОД-1 від 10 червня 2020 року (а.с.27-33 т.1).

Так, згідно п.11 вищенаведеного Акту про службове розслідування, бухгалтер ДП «Український термінал» ОСОБА_4 повідомила у відповідній службовій розписці від 28 травня 2020 року про те, що вона ознайомилась із службовою запискою менеджера з адміністративної діяльності ОСОБА_2 від 05 березня 2020 року, в якій вказано, що під час проведення перевірки документів відносно табулювання обліку робочого часу працівників ДП «Український термінал» для передання їх до архівного відділу або знищення (за терміном зберігання) було виявлено, що в табелях обліку робочого часу за 2017-2019 роки по деяким колишнім працівникам ДП «Український термінал» (в т.ч. ОСОБА_1 ) містяться виправлення відносно фактично відпрацьованих годин.

У зв`язку з цим, нею було перевірено відомості по заробітній платі по цим працівникам за 2017-2019 роки та встановлено, що оплата праці даним працівникам, зокрема ОСОБА_1 здійснювалась з боку ДП «Український термінал» за 8-год робочий день, згідно тієї інформації, що містилась в табелях обліку робочого часу, наданих відділом кадрів ДП «Український термінал» на дати проведення виплати заробітної плати.

Проте, враховуючи обставини, що викладені в службовій розписці менеджера з адміністративної діяльності ОСОБА_2 від 05 березня 2020 року та ті дані, що насправді на даний час містяться в табелях обліку робочого часу відносно деяких колишніх працівників ДП «Український термінал», зокрема відповідача, в частині зазначення 6-годинного робочого дня замість 8-годинного робочого дня, вважає, що було допущено певні неточності в нарахуванні заробітної плати даним працівникам, а саме: рахункову помилку. Оскільки цим працівникам, в т.ч. ОСОБА_1 за 2017-2019 роки було оплачено заробітну плату за 8-год робочий день, тоді як в табелях обліку робочого часу насправді міститься інформація про меншу кількість фактично відпрацьованих годин (6 год замість 8 год). Бухгалтер ДП «Український термінал» ОСОБА_4 також підсумувала, що дійсно необхідно провести відповідні перерахунки заробітної плати (із розрахунку 6 фактично відпрацьованих годин замість 8 год) названим вище колишнім працівникам ДП «Український термінал» (а.с.28-33 т.1).

Дані акту випливають із складених власноруч службових записок менеджера з адміністративної діяльності ОСОБА_2 , та бухгалтера ДП «Український термінал» ОСОБА_4 (а.с.37, 38 т.1).

В обґрунтування позовних вимог також позивачем приєднані копії паперових версій табелів обліку використання робочого часу, починаючи з лютого 2017 року по вересень 2019 року, відносно ОСОБА_1 , разом з розрахунковими відомостями та відомостями по нарахуванню заробітної плати за цей же період (а.с. 39-185, 186-203, 204-243 т.1, а.с.1-27 т.2).

Задля повного та всебічного розгляду справи, судом першої інстанції на підставі ухвали від 16 липня 2020 року, витребувано з Пенсійного фонду України належним чином завірені копії документів щодо звітності ТОВ «АВ-Лайн», код ЄДРПОУ:41166316, як страхувальника відносно застрахованої особи ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 за період з 22 лютого 2017 року по 27 вересня 2019 року. Зобов`язано Пенсійний фонд України надати до суду належним чином завірені копії документів щодо звітності ТОВ «АВ-Лайн», код ЄДРПОУ:41166316, як страхувальника відносно застрахованої особи ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 за період з 22 лютого 2017 року по 27 вересня 2019 року. Витребувано з Державної податкової служби належним чином завірені копії документів щодо звітності ТОВ «АВ-Лайн», код ЄДРПОУ:41166316, як страхувальника відносно застрахованої особи ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 за період з 22 лютого 2017 року по 27 вересня 2019 року. Зобов`язано Державну податкову службу надати до суду належним чином завірені копії документів щодо звітності ТОВ «АВ-Лайн», код ЄДРПОУ:41166316, як страхувальника відносно застрахованої особи ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 за період з 22 лютого 2017 року по 27 вересня 2019 року.

У відповідності до наданої відповіді, що надійшла на ухвалу суду першої інстанції з Пенсійного фонду України 23 вересня 2020 року вбачається, що до бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості стосовно особи, зазначеної в ухвалі, в період з 22 грудня 2017 року по 30 вересня 2019 року надходили від ТОВ «АВ-ЛАЙН» нарахована заробітна плата 48831,92 грн.

Вказане також не спростовується і самим відповідачем, яка надала копію розпорядження №171221/К-1 про прийняття її на роботу до ТОВ «АВ-ЛАЙН», з 22 грудня 2017 року на посаду агента з митного оформлення, а також наказ №190930/к-9 про припинення трудового договору з ОСОБА_1 на підставі ст.38 КЗпП України, з 30 вересня 2019 року.

Разом з тим, з наданих відповідачем та приєднаних до відзиву копій документів, зокрема з розпорядження № 171221/К-1 про прийняття її на роботу до ТОВ «АВ-ЛАЙН» вбачається, що вона була прийнята на роботу за сумісництвом.

Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 19.10.2020 року вбачається, що до бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості стосовно ОСОБА_5 , в період з січня 2018 року по грудень 2019 року надходили від ТОВ «АВ-ЛАЙН» (а.с.82, 83 т.2).

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 21 КЗпП працівникам надане право укладати договори на виконання робіт за сумісництвом на які поширюються всі гарантії законодавства про працю.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Постанови КМУ від 3 квітня 1993 року №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» встановлено, що робітники, і спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.

Згідно з п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України 28.06.1993 N 43 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.1993р. N 76, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи а умовах трудового договору, у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому, підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Згідно з п. 5 Положення, оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу.

Згідно ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 102-1 КЗпП України, працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Отже, відповідно до статті 21 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», працівники підприємств, установ, організацій мають право, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

Як вбачається з відповіді з ПФУ про нараховану заробітну плату Як вбачається з відповіді з ПФУ про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 у сумі 48831,92 грн вбачається, що дійсно за період з 22 грудня 2017 року по 30 вересня 2019 року відповідач отримала вказану заробітну плату саме за фактично відпрацьований робочий час у ТОВ «АВ-ЛАЙН» за сумісництвом.

Слід вказати, що жодними нормами чинного законодавства не заборонено здійснення роботи на тому ж або іншому підприємстві, у вільний від основної роботи час, що буде виконуватись за сумісництвом.

Так само вказане не було імперативним у колективному договорі ДП «Український термінал» та трудовими договорами з ОСОБА_1 .

Разом з тим, в даній конкретній цивільній справі, позивач вказує на порушенні його прав саме у зв`язку з оплатою праці відповідачу за 8-годиний робочий день.

У системному аналізі заявлених вимог з`ясуванню підлягає доказовість рахункової помилки при обчисленні, нарахуванні та виплаті заробітної плати працівнику ОСОБА_1 .

Згідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем, за результатами службового розслідування вказувалось, що відповідачем було відпрацьовано на даному підприємстві ДП «Український термінал» саме 6-годинний робочий день за період лютий 2017-грудень 2017 рік, січень 2018 грудень 2018 рік, січень 2019-вересень 2019 року.

Натомість, у самому Акті службового розслідування та службової розписки бухгалтера ДП «Український термінал» ОСОБА_4 зазначалось, за 2017-2019 рр. оплата праці даному працівнику здійснювалась з боку ДП «Український термінал» за 8-годинний робочий день, згідно тієї інформації, що містилась в табелях обліку робочого часу, наданих відділом кадрів ДП «Український термінал» на дату проведення виплати заробітної плати.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильно висновку, що виправлення у відповідних табелях відбулись вже після звільнення даного працівника «кадровою службою» ДП «Український термінал», адже станом на дату проведення виплати заробітної плати відомості про здійснення нею своїх функціональних обов`язків у розрізі 8-годинного робочого дня на ДП «Український термінал» були незмінні.

Разом з тим, підстави та правомірність для здійснення таких виправлень не доведено, так само як і доказовість пояснень позивача про виконання обов`язків ОСОБА_1 2 години на ТОВ «АВ-ЛАЙН» під час основної роботи, свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшли.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно погодився з доводами представника відповідача про відсутність посилань на електронну версію табелів обліку використання робочого часу під час службового розслідування, що вказує на те, що її прийнято до уваги не було.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008р. "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці".

У табелі обліку використання робочого часу (типова форма N п 5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т.ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.

Табель обліку робочого часу - це поіменний список усіх працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу або установи в цілому з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду.

Ведення Табелю є обов`язковим, зокрема й для малих підприємств (лист Мінпраці від 13 травня .2010 року №140/13/116-10). Табель, ведеться в електронному та паперовому вигляді.

У Табелі обліку робочого часу працівників, що працюють із ненормованим робочим днем зазначається «8» або «Р».

Тобто вказується не фактично відпрацьована кількість годин, а нормативна. Оскільки, ненормований робочий день це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу, перелік посад встановлюються колективним договором.

Згідно із умовних позначень елементів робочого часу, які використовуються в Табелі літера Р години передбачені колдоговором.

Так, у колективному договорі ДП «Український термінал» передбачено початок роботи 09-00, закінчення роботи 18-00, перерви для відпочинку з 13-00 до 14-00 год. (тобто 8-годинний робочий день) Субота та неділя - вихідні.

У табелях обліку використання робочого часу, навіть над виправленнями стоїть відмітка про дотримання ОСОБА_1 умов колективного договору.

Години роботи працівників, яким встановлено неповний робочий день (тиждень) згідно з законодавством позначаються літ РС проте з наданих в обґрунтування позовних вимог позивачем Табелів не вбачається відповідних виправлень.

Те саме, стосується відряджень відповідача, дані не змінені.

У відрядженнях проставлена кількість відпрацьованих годин з розрахунку 8 годин робочого дня.

Усе наведене у сукупності ставить під сумнів достовірність виправлених даних у табелях обліку використання робочого часу відносно фактично відпрацьованого ОСОБА_1 у ДП «Український термінал» 6-годинного робочого дня.

Суд першої інстанції також правильно критично поставився до самих виправлень, які вчинені шляхом наведення ручкою цифр. Будь-яких підписів, печаток та/або ідентифікації осіб, які здійснили виправлення не здійснено.

Суд першої інстанції правильно не враховував такі виправлення як рахункову помилку, адже як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 13 від 24 грудня 1999 року, «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо.

Підтвердження неправильності обчислення першого зазначеного робочого часу ОСОБА_1 не встановлено.

Згідно із частиною першою ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана поверну потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зі змісту цієї норми матеріального права вбачається, що зобов`язання у зв`язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Згідно ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Із загального правила, відповідно до статті 1213 ЦК, безпідставно набуте майно підлягає поверненню потерпілому.

Обов`язок доведення недобросовісності громадянина-набувача, який отримав вказані суми, або наявність рахункової помилки, покладений на потерпілого, який вимагає повернення сплачених грошових сум.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був прийнятий на роботу в ДП «Український термінал», що було його основним місцем роботи, що підтверджується відповідними документами /наказами, обліком використання робочого часу, нарахування заробітної плати/.

Про порушення ним умов колективного чи трудового договору, трудової дисципліни тощо позивачем не зазначалось.

Стосовно виконання працівником відповідачем ОСОБА_1 за період роботи на ДП «Український термінал» 2 години в день на ТОВ «АВ-ЛАЙН» є лише припущеннями позивача, не ґрунтуються на належних та достовірних доказах, а тому до уваги судом першої інстанції правильно не були взяті до уваги.

При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність, необґрунтованість позовних вимог ДП «Український термінал», а тому в їх задоволені необхідно відмовити.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Щодо доводів апеляційної скарги, то судова колегія зазначає, що не було надано доказів правомірності таких виправлень, а також доказів того, що відповідач дійсно не виконував умови трудового договору, порушував трудову дисципліну та працював у позивача лише 6 годин.

Більш того, наказом Держкомстату України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05 грудня 2008 року не передбачено обліку робочого часу працівника з відміткою «6», у разі відпрацювання неповного робочого дня передбачено відмітку «РС» або «02», тобто виправлення взагалі не відповідають навіть веденню кадрового діловодства.

З огляду на вказане до наданих суду позивачем табелів обліку робочого часу з виправленнями, апеляційний суд ставиться критично і не приймає їх як докази того, що відповідач у заявлені періоди не працював 8 робочих годин, а працював 6 робочих годин.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в українському законодавстві відсутнє визначення поняття «рахункова помилка». Однак в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що лічильна (рахункова) помилка - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Допущена позивачем помилка не може бути віднесена до рахункової помилки (тобто пов`язаної із арифметичними обчисленнями та підрахунками), оскільки правомірність внесення у табель обліку робочого часу виправлень відпрацьованого часу не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Отже, за відсутності рахункової помилки та зловживань з боку відповідача, стягнення надміру виплачених сум не допускається.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Український термінал» залишити без задоволення.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2022 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк