Рішення

від 22.01.2021 по справі 495/4022/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/4022/20

№ провадження 2/495/242/2021

ДОДАТКОВЕ рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

22 січня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

справи № 495/4022/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства "Український термінал" до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-Транс", Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ-Лайн" про стягнення помилково нарахованої та виплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

14.01.2021 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Український термінал" до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-Транс", Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ-Лайн" про стягнення помилково нарахованої та виплаченої заробітної плати - відмовлено.

При складанні повного тексту судового рішення було встановлено, що 23 вересня 2020 року відповідачем разом з відзивом заявлена вимоги щодо стягнення з позивача на його користь судові витрати, а саме витрати на правову допомогу, у розмірі 15, 000 грн.

За вказаними вимогами представник відповідача надавав пояснення, однак з цього приводу рішення не прийняте.

Судом за власною ініціативою викликані стороні для вирішення питання щодо вказаних витрат шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Учасники судового провадження в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від представника позивача надані до суду письмові заперечення, відповідно до яких просить суд відмовити відповідачу у задоволені вимог щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що відповідачем не наданий попередній розрахунок суми судових витрат.

Верховний Суд Постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 прийшов до висновку про необхідність відмовити у відшкодування витрат на правничу допомогу у зв`язку з не подачею стороною попереднього орієнтованого розрахунку таких витрат.

Адвокатом Пацерки І.Д. до відзиву не додано та разом з ним не подано попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу, на адресу позивача не надходили докази про понесені відповідачем витрати, тому вони задоволені бути не можуть судом.

У відповідності до ч.4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, оглянувши заперечення позивача, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно 14.01.2021 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Український термінал" до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-Транс", Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ-Лайн" про стягнення помилково нарахованої та виплаченої заробітної плати було відмовлено.

При складанні повного тексту судового рішення було встановлено, що 23 вересня 2020 року відповідачем разом з відзивом заявлена вимоги щодо стягнення з позивача на його користь судових витрат, а саме витрат на правову допомогу, у розмірі 15, 000 грн, відповідно до якої вказав, що у відповідності до договору про надання правової допомоги № 2209/20ПІ від 26 серпня 2020 року, відповідач сплатила ОСОБА_2 за підготовку даного відзиву на позовну заяву та повний супровід справи в суді першої інстанції 15000 грн, тому наполягає на їх стягненні з позивача.

За вказаними вимогами представник відповідача надавав пояснення, однак з цього приводу рішення не прийняте.

Судом за власною ініціативою викликані стороні для вирішення питання щодо вказаних витрат шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Стосовно вимог відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, відповідачем не надано Акту виконаних робіт - наданих послуг, а у самому договорі в розділі плати за надання послуг не зазначено часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг)

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Однак, належних та допустимих доказів підтверджуючих обсяг наданих послуг і виконаних робіт матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи усе вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги відповідача про стягнення витрат на правову допомогу з позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні усі правові підстави ухвалити додаткове рішення, яким доповнити рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.01.2021 року, вказавши в його резолютивній частині про необхідність відмовити ОСОБА_1 в задоволені вимог про стягнення з Дочірнього підприємства "Український термінал" на її користь витрат на правову допомогу у розмірі 15 000 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Доповнити рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 січня 2021 року по справі за позовом Дочірнього підприємства "Український термінал" до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-Транс", Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ-Лайн" про стягнення помилково нарахованої та виплаченої заробітної плати.

В резолютивній частині рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 січня 2021 року по справі за позовом Дочірнього підприємства "Український термінал" до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-Транс", Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ-Лайн" про стягнення помилково нарахованої та виплаченої заробітної плати вказати : в задоволені вимог ОСОБА_1 про стягнення з Дочірнього підприємства "Український термінал" на її користь витрат на правову допомогу у розмірі 15 000 грн - відмовити.

В решті рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 січня 2021 року по справі за позовом Дочірнього підприємства "Український термінал" до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-Транс", Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ-Лайн" про стягнення помилково нарахованої та виплаченої заробітної плати - залишити без змін.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст додаткового рішення складений 22 січня 2021 року.

Суддя: