Рішення

від 10.11.2022 по справі 910/10332/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.11.2022Справа № 910/10332/21

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Музиченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Київської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі

за позовом Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України

до Профспілки працівників освіти і науки України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Київської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України

про визнання права,

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи (заявника): не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Києво-Святошинська територіальна організація профспілки працівників освіти і науки України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Профспілки працівників освіти і науки України про визнання права Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України як самостійної територіальної організації Профспілки працівників освіти і науки України на безпосереднє підпорядкування Центральному комітету Профспілки працівників освіти і науки України (далі - ЦК Профспілки) з відповідними правами організаційної ланки, в тому числі щодо відрахувань профспілкових внесків до ЦК Профспілки.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв`язку із проведенням в Україні адміністративно-територіальної реформи та ліквідацією Києво-Святошинського району як адміністративно-територіальної одиниці, а також з метою реформування, збереження і забезпечення умов для подальшого функціонування профспілкової організації, рішенням конференції Києво-Святошинської районної організації профспілки працівників освіти і науки України від 30.11.2020 ухвалено змінити найменування організації з Києво-Святошинська районна організація профспілки працівників освіти і науки України на Києво-Святошинська територіальна організація профспілки працівників освіти і науки України. Рішенням ради Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України від 02.03.2021 № 2 ухвалено, зокрема, підтвердити належність Києво-Святошинської територіальної організації галузевої профспілки - правонаступниці Києво-Святошинської районної організації Профспілки як організаційної ланки до всеукраїнської громадської організації - Профспілки працівників освіти і науки України. На виконання зазначеного рішення від 02.03.2021 позивач звертався до відповідача з клопотанням підтвердити належність Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України як організаційної ланки до всеукраїнської громадської організації - Профспілки працівників освіти і науки України відповідно до статті 22.2 Статуту Профспілки працівників освіти і науки України, та надати банківські реквізити для безготівкового перерахування членських внесків. Проте відповідач повідомив, що підтвердження належності до Профспілки працівників освіти і науки України організаційним ланкам надається лише у разі перебування їх на обліку в обласних та в Київській міській організації Профспілки у статусі її організаційної ланки. Посилаючись на статтю 22.1 Статуту Профспілки працівників освіти і науки України, відповідач зауважив про обов`язок позивача обліковуватися в Київській обласній організації профспілки як її організаційної ланки. Позивач вважав, що Профспілка працівників освіти і науки України звузила повноваження, надані позивачеві Статутом, Законом України "Про об`єднання громадян", Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2021, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022, закрито провадження у справі № 910/10332/21 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою від 12.07.2022 Північного апеляційного господарського суду постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі № 910/10332/21 скасовано, справу №910/10332/21 передано до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Згідно протоколу від 21.07.2022 автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Князькову В.В. З урахуванням викладеного вище, справа підлягає призначенню до розгляду.

Ухвалою від 25.07.2022 справу прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В. та призначено підготовче засідання на 17.08.2022.

Ухвалою від 17.08.2022 судом було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Київську обласну організацію профспілки працівників освіти і науки України.

17.08.2022 судом було відкладено підготовче засідання на 31.08.2022.

31.08.2022 судом було відкладено підготовче засідання на 21.09.2022.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що виходячя з побудови організаційної структури Профспілки, визначеної статутом та адмінітративно-територіального устрою України організаційні Профспілки першого рівня (обласні) об`єднують організщаційні ланки Профспілки другого рівня (районні), що розташовані на території відповідної області; орагніазційні ланки другого рівня - обєднують відповідно організаційні ланки третього рівня; третього рівня - об`єднують відповідно четвертого рівня. Статут Профспілки не передбачає ситуації, коли б організаційна ланка нижчого рівня входила до структури організаційної ланки вищого рівня з порушенням порядку послідовності побудови такої структури, зокрема, можливості включення організаційних ланок другого рівня (районних) безпосередньо до вищого рівня. З огляду на наведене, на думку відповідача, Києво-Святошинська територіальна організація профспілки працівників освіти і науки України є тотожною з районною профспілковою організацією, може перебувати як територіальна (районна) організаційна ланка (другий рівень) лише у складі територіальної (обласної) організації першого рівня - Київської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України.

07.09.2022 третьою особою було подано заперечення проти позову.

21.09.2022 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2022.

У судовому засіданні 19.10.2022 представником позивача було надано усні пояснення по суті спору, згідно змісту яких позов підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог надав заперечення.

Представником третьої особи було надано усні пояснення по суті спору. У судовому засіданні 19.10.2022 представником Київської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України було заявлено про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення по справі та розподіл таких витрат.

В судовому засіданні 19.10.2022 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

25.10.2022 до суду надійшла заява третьої особи про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 31.10.2022 розгляд заяви третьої особи про стягнення витрат на професійну правничу допомогу було призначено на 09.11.2022. Яка учасників справи була визнана необов`язковою.

Представники учасників судового процесу у судове засідання 09.11.2022 не з`явились, проте, судом було вчинено всі дії з метою належного повідомлення позивача, відповідача та третьої особи про розгляд заяви.

09.11.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України про продовження строку розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Судом було відхилено вказане клопотання, з урахуванням того, що нормою ст.244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

До того ж, вказаною правовою нормою визначено присічний 10 денний строк ухвалення додаткового рішення.

Крім того, судом враховано, що у судовому засіданні 19.10.2022, в якому був присутній представник позивача, представником Київської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України було заявлено про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення по справі та розподіл таких витрат.

Тобто, з наведеного вбачається, що вказаний учасник судового процесу був обізнаний про наявність у третьої особи наміру до заявлення до розподілу витрат на професійну правничу допомогу, а отже, мав право та можливість звернутись до суду із клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та змістом відповідної заяви третьої особи.

Отже, за висновками суду, неявка учасників судового процесу не перешкоджає розгляду заяви третьої особи у судовому засіданні 09.11.2022.

Розглянувши заяву Київської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку щодо її задоволення. При цьому, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

У ст.244 вказаного нормативно-правового акту зазначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Як вказувалось вище, третьою особою було подано заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

Оцінюючи додані Київською обласною організацією профспілкою працівників освіти і науки України до заяви докази, судом враховано наступне.

Частинами 1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Наразі, обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу третьою особою представлено до матеріалів справи:

- договір №12/08/2022 від 12.08.2022 про надання правової допомоги, укладений між Київською обласною організацією профспілкою працівників освіти і науки України (клієнт) та Фізичною особою - підприємцем адвокатом Васильченко Лілією Ігорівною, предметом якого визначено правову допомогу під час нового розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/10332/21;

- розрахунок вартості правової допомоги;

- акт приймання-передачі наданих юридичних послуг за договором №12/08/2022 від 12.08.2022;

- виписки з банківського рахунку Васильченко Лілії Ігорівни щодо оплати з боку Київської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України послуг адвоката 15.08.2022 на суму 6000 грн та 12.09.2022 на суму 6000 грн.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, виходячи з представлених заявником до матеріалів справи документів, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості тверджень третьої особи про понесення в межах розгляду спору витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 грн.

Одночасно, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Суд звертає увагу, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, жодною зі сторін відповідної заяви про зменшення суми судових витрат у порядку ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України подано не було, ґрунтовних заперечень з приводу наявності підстав вважати розмір витрат третьої особи на професійну правничу допомогу завищеним не наведено.

За приписами ч.13 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Як вбачається зі змісту письмових пояснень третьої особи, які було подано 07.09.2022, Київська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України проти задоволення позовних вимог Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України заперечувала та просила відмовити в їх задоволення.

За таких обставин, з огляду на наявні в матеріалах справи заперечення Київської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України проти задоволення позову, приймаючи до уваги відсутність обґрунтованої заяви позивача про зменшення розміру витрат третьої особи на професійну правничу допомогу, враховуючи сукупність доказів, суд дійшов висновку, що заявлені третьою особою до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн є доказово обґрунтованими та підлягають покладенню на позивача.

Керуючись приписами ст.ст.123, 126, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Києво-Святошинської територіальної організації профспілки працівників освіти і науки України (08153, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Боярка, вул.Богдана Хмельницького, будинок 57 А, ЄДРПОУ 02668558) на користь Київської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України (03150, місто Київ, вул.Ґедройця Єжи, будинок 6, ЄДРПОУ 02605078) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 (дванадцять тисяч) грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 10.11.2022.

Суддя В.В. Князьков