Рішення

від 08.11.2022 по справі 640/17968/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 року м. Київ № 640/17968/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Приватного підприємства «АІК» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «АІК» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:

- скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 10.01.2018 № 0000991406 щодо застосування штрафу в розмірі 66 087,89 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок ГУ ДПС України щодо порушення ПП «АІК» ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР зі змінами, які діяли в період з 21.08.2014р по 03.09.2015 та накладання на ПП «АІК» пені згідно ст. 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР є безпідставним, а прийняття ГУ ДФС України податкового повідомлення-рішення від 10.01.2018р. № 0000991406 - протиправним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти позову заперечив, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим, винесеним на підставі та на виконання норм податкового законодавства, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2020 залишено без задоволення клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи у спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2021 витребувано докази у справі від сторін.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - постанова №893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно абзацу 3 пункту 2 постанови № 893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 Постанови № 893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.

Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893, розпочато з 01.01.2021.

Крім того, з метою реалізації Постанови № 893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.10.2020 внесено рішення №1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.

Водночас, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, оскільки повноваження та функції Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) нормативним актом передані Державній податковій службі України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права, а саме Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «АІК» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 26.09.2012 № NLGI-AIK 01/2012 з фірмою з компанією «NINGBO LG INDUSTRY CO., LTD» (Китай) згідно листа ПАТ «УкрСиббанк» від 03.02.2015 № 22-3/6196 (вх. ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 09.02.2015 № 5033/10) та акту передачі листів до ГУ ДФС у м. Києві від 10.12.2015.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 27.12.2017 №1596/26-15-14-06-03/24726351, у якому встановлено порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94 - ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне надходження товару за контрактом від 26.09.2012 № NLGI-AIK 01/2012 укладеному з компанією «NINGBO LG INDUSTRY CO., LTD» (Китай) в сумі 11796,30 дол. США (екв. 247792,62 грн).

На підставі вказаного вище акта перевірки від 27.12.2017 №1596/26-15-14-06-03/24726351, відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.01.2018 №0000991406.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з ч. 1 - 2 ст. 2 цього Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

При цьому, в силу норми ч. 3 ст. 2 Закону № 185/94-ВР, строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України, а саме - відповідно до Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1392.

Частиною 3 ст. 1 та ч. 4 ст. 2 Закону № 185/94-ВР встановлено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, положеннями постановам Правління Національного банку України від 16.11.2012 №475, від 14.05.2013 №163, від 14.11.2013 №453, від 12.05.2014 №270, від 20.08.201 №515, від 20.11.2014 №734, від 01.12.2014 №758, від 03.03.2015 №160, від 03.06.2015 №354, від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 №863 було встановлено, що розрахунок за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачені ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Як установлено судом з матеріалів справи, між ПП «АІК» (покупець) та Компанією «NINGBO LG INDUSTRY CO., LTD» (Китай) (продавець) 26.09.2012 укладений контракт №NLGI-AIK 01/2012, за умовами якого продавець постачає, а покупець отримує продукцію (далі «Товар») згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною цього контракту: тканини, стрічку ремінну, стрічку блискавку, аксесуари та фурнітуру для швейного виробництва тощо. Асортимент, кількість та ціни товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару.

Згідно з специфікацією № 2 до контракту №NLGI-AIK 01/2012 від 26.09.2012 продавець постачає у власність покупця, а покупець приймає та розраховується за товар - «Тканини та фурнітуру» на суму 39321,00 дол США. Виробництво Китай.

Продавець здійснює організацію доставки товару на умовах поставки згідно з «ІНКОТЕРМС» за редакцією 2010 року FOB (Free on Board) Ningbo, China.

Умови платежів: передплата двома частинами. Термін виробництва 30 діб з моменту отримання першої передплати в розмірі не менше 30% від загальної вартості даної специфікації.

Сторонами не заперечується та підтверджується, що платежі за контрактом №NLGI-AIK 01/2012 від 26.09.2012 за товар згідно з специфікацією № 2 на загальну суму 36 636,69 дол США були здійснені позивачем наступним чином: 09.10.2014 на суму 11 796,30 дол США, 23.12.2014 на суму 2250,00 дол США та 28.04.2015 на суму 25 560,39 дол. США.

З урахуванням наведених вище правових норм, граничним терміном надходження товару, згідно з додатком 2 до акту перевірки, зазначено 07.01.2015, 23.03.2015 та 27.07.2015 відповідно.

За висновками відповідача, вказаний товар надійшов з порушенням строків, встановлених у статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: 15.05.2015 - дата оформлення митної декларації.

Суд вважає такий висновок відповідача помилковим з огляду на наступне.

Імпортна операція у розумінні ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає здійснення суб`єктом господарювання імпорту.

При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Митне ж оформлення товарів як наступна подія після перетину митного кордону має інше правове значення.

Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Відповідно п.49 ст.4 Митного кодексу України пропуск товарів через митний кордон України - надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

Частинами 1, 2, 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується:

1) у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму;

2) у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними та обов`язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Вантажна митна декларація, в свою чергу, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата переміщення товарів через митний кордон України.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж, проставлення на якому відтиску штампа «Під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Така позиція узгоджується з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2014 року К/9991/31456/11.

З матеріалів справи слідує, що товар на загальну суму 36 636,69 дол США був поставлений двома частинами, зокрема, згідно з коносаментом № CMR NG B12294 відвантажено товар на суму 37 356,69 дол США на судно «XIN QIN HUANG DAO» у контейнері №TEMU5500961, а згідно з коносаментом № BLM232243369K відвантажено товар на суму 2 250,00 дол США на теж судно у контейнері №YMLU4886349.

Судом встановлено, що імпортований за контрактом №NLGI-AIK 01/2012 від 26.09.2012 товар надійшов на територію України 07.12.2014, що підтверджується відтиском штампа «Під митним контролем» Південної митниці на коносаменті від 04.12.2014.

Наведені обставини також підтверджуються листом Одеської митниці Держмитслужби від 27.08.2020 № 7.10-1/28.2-02/13/12879, згідно з яким контейнер №TEMU5500961 надійшов до Іллічівського морського торговельного порту» на судні «XIN QIN HUANG DAO» 07.12.2014.

Таким чином, визначення відповідачем дати імпорту товару за контрактом №NLGI-AIK 01/2012 від 26.09.2012 на підставі дати вантажної митної декларації від 15.05.2015 є помилковими.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що спірний товар за контрактом від №NLGI-AIK 01/2012 від 26.09.2012 було імпортовано у межах встановлених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків, з урахуванням положень постанов Правління Національного банку України від 16.11.2012 №475, від 14.05.2013 №163, від 14.11.2013 №453, від 12.05.2014 №270, від 20.08.201 №515, від 20.11.2014 №734, від 01.12.2014 №758, від 03.03.2015 №160, від 03.06.2015 №354, від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 №863.

Враховуючи викладене позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2018 № 0000991406, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 66 087,89 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Ураховуючи повноваження суду та наявність підстав для ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у даній справі та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.01.2018 № 0000991406.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2-5, 19, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «АІК» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10.01.2018 № 0000991406 щодо застосування штрафу в розмірі 66 087,89 грн.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «АІК» (ідентифікаційний код 24726351) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Т.П. Балась