Ухвала

від 27.10.2022 по справі 296/6381/22

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/6381/22

2/296/2689/22

У Х В А Л А

Іменем України

27 жовтня 2022 рокум. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П., розглянувши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дії протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, за участі третіх осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, Приватного підприємства «КВЖРЕП № 8»,-

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2022 року у провадження судді Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П. надійшли матеріали вказаної позовної заяви, в якій ОСОБА_1 просить визнати дії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо зведення прибудови до багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 протиправними та зобов`язати відповідачів демонтувати за власні кошти вищезазначену прибудову.

Вирішуючи питання на предмет відкриття провадження у даній справі, суд враховує наступне.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Питання цивільної територіальної юрисдикції (підсудність) врегульовані у главі 2 «Цивільна юрисдикція» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.

Параграф третій другої глави ЦПК України регулює інститут територіальної юрисдикції (підсудності).

Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 27 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. А частиною восьмою цієї статті визначено, що вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідним від якого є такі вимоги (виключна підсудність).

Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Крім цього, згідно п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 1.03.2013 року, якою роз`яснено схожі за своєю суттю правовідносини, - перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Згідно п. 42 цієї ж Постанови виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Верховний Суд в постанові від 10.10.2019р. у справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Суд, 05 жовтня 2022 року звернувся до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

26 жовтня 2022 року на вказаний запит до суду надійшли відомості з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області, згідно яких відоме місце реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 .

Позов виник з приводу зведення до багатоквартирного житлового будинку металево-скляної прибудови за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, за правилами виключної підсудності дана справа підсудна Богунському районному суду м. Житомира (Соборна площа, 1, Житомир, Житомирська область, 10002) за місцем знаходження металево-скляної прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, з метою дотримання правил підсудності, матеріали цивільної справи необхідно направити за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.04.2019р. у справі №638/1988/17.

Згідно ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 32 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дії протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, за участі третіх осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, Приватного підприємства «КВЖРЕП № 8» передати на розгляд Богунського районного суду м. Житомира (Соборна площа, 1, Житомир, Житомирська область, 10002) за підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошенняя .

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В. П. Маслак