Ухвала
від 10.11.2022 по справі 703/2312/22
СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2312/22

2/703/1132/22

УХВАЛА

10 листопада 2022 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Криви Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

провівши судове засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра ЛК» про розірвання договору оренди землі,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ТОВ «Деметра-ЛК», в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7123787200:02:002:0410 укладений між ОСОБА_2 то ТОВ «Деметра-ЛК» та скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди зазначеної земельної ділянки від 04 лютого 2014 року за № 10628534.

Ухвалою судді від 18 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 20 вересня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір за звернення до суду з наведеним позовом.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».

За статтями 1, 2 цього Закону визначено, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з вимогами ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (яка на даний час є чинною), законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 приєднав до матеріалів справи посвідчення серії НОМЕР_1 від 14 серпня 2015 року, відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій (а.с. 9).

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до пункту 13 частини першої зазначеної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Конструкція цієї норми, в якій йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності зі статтею 12, частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 (провадження N 11-795заі19), постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17 (провадження N К/9901/166/18, К/9901/30220/18), постанові Верховного Суду від 21 квітня 2022 року у справі 700/301/20 (провадження № 61-5407ск21).

Як вбачається зі змісту позовної заяви підставою звернення до суду є порушення права ОСОБА_3 на користування та розпорядження земельною ділянкою, право власності на яку він набув в порядку спадкування.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки та про скасування державної реєстрації права оренди цієї земельної ділянки не пов`язані з порушенням права ОСОБА_1 на соціальний захист саме як учасника бойових дій, тому судовий збір за подання до суду цієї заяви ним має бути сплачений на загальних підставах. Таким чином, вказана позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2022 року становить 992 грн. 40 коп.

Як встановлено ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Оскільки після відкриття провадження у справі було з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме те, що до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строку для усунення недоліків.

Вказані в ухвалі недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду документів, що підтверджують сплату 992 грн. 40 коп. судового збору за наступними платіжними реквізитами:

отримувач коштів - ГУК у Черк.обл./тгм.Сміла/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566;

банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО) - 899998 ;

рахунок отримувача - UA838999980313111206000023753;

код класифікації доходів бюджету 22030101.

Керуючись ч. 11 ст. 187, ст. 260, 261 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра ЛК» про розірвання договору оренди землі залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя: Ю.В. Крива

СудСмілянський міськрайонний суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення10.11.2022
Оприлюднено14.11.2022
Номер документу107247240
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди

Судовий реєстр по справі —703/2312/22

Рішення від 07.12.2022

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Крива Ю. В.

Рішення від 07.12.2022

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Крива Ю. В.

Ухвала від 21.11.2022

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Крива Ю. В.

Ухвала від 10.11.2022

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Крива Ю. В.

Ухвала від 19.09.2022

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Крива Ю. В.

Ухвала від 17.08.2022

Цивільне

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Крива Ю. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні