Рішення

від 08.11.2022 по справі 917/665/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2022 р. Справа № 917/665/22

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства "Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги" Великобагачанської селищної ради, вул. Каштанова, буд. 21, смт. Велика Багачка, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 38396564

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", вул. Половки, 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010, код ЄДРПОУ 38194448

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство "Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги" Великобагачанської селищної ради звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою № 306 від 01.07.2022 року (вх. № 729/22 від 05.07.2022 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" з вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 92 569,77 грн. за договором про закупівлю товару № 183 від 07.10.2021 року з яких: 81 290,46 грн. основний борг, 5 738,91 грн. пеня, 5 540,40 грн. штраф.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони перебували у договірних відносинах, проте, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором № 183 від 07.10.2021 року в частині поставки товару належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2022 року матеріали справи № 917/665/22 передані судді Білоусову С.М.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.07.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 3-денний строк з дня вручення даної ухвали.

Після усунення обставин, які стали підставою для залишення позову без руху, ухвалою суду від 23.08.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №917/665/22, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи.

Відповідач 14.09.2022 року надав відзив на позовну заяву № 04-576 від 12.09.2022 року (вх. № 6472), у якому просить суд позовні вимоги задовольнити частково, а саме: основний борг визнають у розмірі 70 120,80 грн., а в частині стягнення штрафних санкцій просить відмовити у зв`язку безпідставністю.

14.09.2022 року за вх. № 6479 позивач надав суду заяву щодо уточнення до позовної заяви за № 419 від 12.09.2022 року, у якій просить суд заявлену суму основного боргу у розмірі 81 290,46 грн. вважати помилковою та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" 70 120,80 грн. основного боргу за договором про закупівлю товару № 183 від 07.10.2021 року замість 81 290,46 грн. Інші вимоги позовної заяви залишити без змін.

Дослідивши подану заяву щодо уточнення до позовної заяви суд вважає за необхідне прийняти її з огляду на наступне.

У відповідності до статті 46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

При цьому суд вважає, що у вирішенні питання щодо оцінки поданої заяви, господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами.

Суд встановив, що в описовій частині позовної заяви позивач посилався на ту обставину, що відповідач свої зобов`язання з поставки товару не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за договором № 183 від 07.10.2021 року у розмірі 70 120,80 грн. саме та сума на яку уточнено позовні вимоги.

З огляду на викладене, справа № 917/665/22 розглядається в редакції зави № 419 від 12.09.2022 року (вх. № 6479 від 14.09.2022 року), а саме: по стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" на користь Комунального некомерційного підприємства "Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги" Великобагачанської селищної ради заборгованості за договором про закупівлю товару № 183 від 07.10.2021 року, а саме: 70 120,80 грн. основного боргу, 5 738,91 грн. пені, 5 540,40 грн. штрафу.

29.09.2022 року від відповідача надійшов відзив на заяву про уточнення позовних вимог № 04-621 від 26.09.2022 року (вх. № 6997), у якому він просить суд позовні вимоги задовольни частково, а саме: в частині стягнення основного боргу в розмірі 70 120,80 грн. В іншій частині позову відмовити у зв`язку з безпідставністю.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Комунальним некомерційним підприємством "Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги" Великобагачанської селищної ради (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Татнєфть - АЗС - Україна»" (постачальник) 07.10.2021 року було укладено договір № 183 про закупівлю товару за умовами якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, поставити (відпустити) покупцю бензин А-95 та дизельне паливо (далі товар), згідно ДК 021:2015 « 091 30000-9 І Нафта і дистиляти» по талонах на всіх АЗС, які знаходяться у користуванні або власності постачальника на території України, а покупець зобов`язався оплатити їх вартість.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору становить 139 170,00 грн., у тому числі: ПДВ 23 195,00 грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2).

Згідно п. 5.1 договору постачальник здійснює передачу товару у власність покупця на підставі талонів (штрих-карт) на його отримання в мережі автозаправних станцій (АЗС) представниками сторін.

Строк поставки товару: протягом 2021 року. Поставка товару здійснюється протягом 1 календарного дня з дати отримання письмової чи усної заявки від замовника (п. 5.2 договору).

На підставі видаткової накладної № МР 000000547 від 10.11.2021 року та рахунку- фактури № МР000000528 від 10.11.2021 року позивач здійснив оплату товару на загальну суму 118 509, 00 грн., відповідно до платіжного доручення № 534 від 11.11.2021 року.

Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих зобов`язань.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач з 18.03.2022 року припинив відпуск бензину А-92, а з 21.04.2022 року - припинив відпуск дизельного палива, з огляду на що утворилася заборгованість за договором №183 від 07.10.2021 року у розмірі 70 120,80 грн.

01.06.2022 року позивач звернувся до відповідача з листом за № 262 у якому посилався на ту обставину, що саном на 01.06.2022 року ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" не допоставило Комунальному некомерційному підприємству "Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги" бензин А-92 в кількості 2 400 літрів на суму 69 840,00 грн. та дизельне паливо в кількості 10 літрів на суму 280,80 грн. у зв`язку з чим просив у встановлений чинним законодавством строк надати обгрунтовану відповідь щодо виконання договору № 183 від 07.10.2021 року.

На вказаний лист відповідач жодним чином не відреагував, у зв`язку з чим позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" заборгованості за договором про закупівлю товару № 183 від 07.10.2021 року в розмірі 81 400,11 грн., а саме: 70 120,80 грн. - основного боргу, 5 738,91 грн. пені, 5 540,40 грн. штрафу.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 5.1 договору № 183 про закупівлю товару від 07.10.2021 року постачальник здійснює передачу товару у власність покупця на підставі талонів (штрих-карт) на його отримання в мережі автозаправних станцій (АЗС) постачальника відповідно до видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що строк поставки товару: протягом 2021 року. Поставка товару здійснюється протягом 1 календарного дня з дати отримання письмової чи усної заявки від замовника. Місце поставки: за місцем знаходження АЗС постачальника. Датою поставки товару є дата в накладній, проставленій замовником в день його прийняття (п. 5.3, 5.4 договору).

На підставі видаткової накладної № МР000000547 від 10.11.2021 року постачальником було передано, а покупцем прийнято та оплачено (платіжне доручення № 534 від 11.11.2021 року) талони на бензин А-92 та дизельне паливо на загальну суму 118 509,00 грн.

Таким чином, позивач свої зобов`язання з поставки товару виконав у встановлений договором строк - до 31.12.2021 року. З огляду на що, відповідач мав право на отримання пального на АЗС постачальника, що узгоджено п. 5.3 договору, на підставі оплачених талонів упродовж строку поставки: протягом 2021 року (п. 5.2 договору).

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивачу було відмовлено у відпуску оплаченого пального впродовж 2021 року.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

За приписами ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

З огляду на ту обставину, що відповідач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором № 183 про закупівлю товару від 07.10.2021 року, а саме: 10.11.2021 року передав замовнику талони на придбаний товар, проте, відповідач не здійснив відповідних дій з прийняття оплаченого (11.11.2021 року) товару у строк визначений п. 5.2 договору, то має місце прострочення кредитора в частині виконання ним обов`язку з отримання (прийняття) придбаного товару, що виключає відповідальність ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" за порушення договору в частині строків поставки товару.

Пунктом 8.3 договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язання щодо поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення порушення, від суми вартості товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки, свої зобов`язання за договором закупівлі товару відповідач виконав належним чином шляхом передачі замовнику талонів на придбаний товар, проте, відповідач не здійснив відповідних дій з прийняття оплаченого товару, то відсутні підстави для застосування штрафних санкцій визначених п. 8.3 договору та стягнення з ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" 5 738,91 грн. пені та 5 540,40 грн. штрафу.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 70 120,80 грн. основного боргу за договором № 183 про закупівлю товару від 07.10.2021 року.

Вказана заборгованість у повному обсязі визнана ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" у відзиві на позовну заяву за вих. № 04-576 від 12.09.2022 року (вх. № 6472 від 14.09.2022 року) та відзиві на заяву про уточнення позовних вимог № 04-621 від 26.09.2022 року (вх. № 6997 від 29.09.2022 року).

За викладених обставин, позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги" Великобагачанської про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" основного боргу за договором про закупівлю товару № 183 від 07.10.2021 року в сумі 70 120,80 грн. підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

При подачі даного позову позивачем сплачено 2 481,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 118 від 27 червня 2022 року, що є мінімальною ставкою судового збору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вказані судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 231, 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) на користь Комунального некомерційного підприємства "Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги" Великобагачанської селищної ради (вул. Каштанова, буд. 21, смт. Велика Багачка, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 38396564) заборгованість за договором про закупівлю товару № 183 від 07.10.2021 року в розмірі 70 120,80 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Білоусов С. М.