Рішення

від 07.11.2022 по справі 922/2951/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2022м. ХарківСправа № 922/2951/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТЕК-ПЛЮС" про та за зустрічним позовом стягнення донарахувань по акту про порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТЕК-ПЛЮС" Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" про визнання недійсним акту про пломбування та здачу пломб, визнання недійсним акту про порушенняза участю представників:

позивача (відповідача за зустрічним позовом) Квіцінська А.І.

відповідача (позивача за зустрічним позовом) не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В липні 2021 до господарського суду звернулося Акціонерне товариство "Харківобленерго" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТЕК-ПЛЮС", за яким просило суд стягнути на користь АТ "Харківобленерго" 298 284,71 грн., з яких: 295 024,31 грн. - донарахування по Акту про порушення № 105938 від 17.04.2018. Збитки по оплаті Експертного дослідження - 3260,40 грн. на рах. НОМЕР_1 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954. Покласти витрати зі сплати судового збору згідно зі ст. 129 ГПК України на відповідача, зобов`язавши сплатити на рах. НОМЕР_1 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акт про порушення пункту 6.40 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 № 195938 від 17.04.2018, а саме порушення цілісності пломб електропостачальної організації АК "Харківобленерго" на шафі обліку та кл.кр. тр-в току згідно з обліком пломбіровки та здачі пломб та пристроїв обліку на збереження. Також позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на висновок експертного дослідження від 23.08.2018 за № 18-1847/04.

Ухвалою від 28.07.2021 р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 16.08.2021 р. о 10:40.

13.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 18992), а також зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОТЕК ПЛЮС» (вх. 18993), в якій відповідач за первісним позовом просить суд: прийняти даний зустрічний позов до спільного розгляду з первісним; визнати недійсним Акт про пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 09.02.2016 року, та визнати, як наслідок недійсним Акт № 105938 про порушення від 17.04.2018 року.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ «БІОТЕК ПЛЮС» вказувало, що нежитлові приміщення за адресою: Харківська область, Печенізький район, смт Печеніги, вул. Поштова, буд. 2-А в користуванні відповідача у справі, зокрема станом на момент складання Акту та прийняття оформленого протоколом рішення, не перебували. На сьогодні за результатами службового розслідування виявлено, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотек - Плюс» Цибулько І.М. не підписував акт пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 09.02.2016 року з явними виправленнями номерів відбитків пломб. Тобто, такі могли бути внесені і після оформлення даного документу, що повністю виключає його належність та допустимість, як доказу. Акт пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 09.02.2016 року, як підстава Акту порушення та Рішення комісії AT "Харківобленерго" Печенежське РЕ про нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії в сумі 295 024, 31грн, визначеної рахунком №13299, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотек-Плюс» Цибулько І.М, не підписував. Враховуючи наведене, факт існування акту БЕЗ підпису його директором ТОВ «Біотек-Плюс», наявність виправлень, такий підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.08.2021 по справі №922/2951/21 прийнято зустрічний позов ТОВ "Біотек Плюс" до спільного розгляду з первісним позовом AT "Харківобленерго".

20.09.2021 Акціонерне товариство "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" подало відзив на зустрічний позов (вх. 22026).

18.10.2021 до суду надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОТЕК ПЛЮС» на відзив (вх. 24329).

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю «БІОТЕК ПЛЮС» було подано до суду уточнену позовну заяву (вх. 24427).

Ухвалою від 09.11.2021 було зупинено провадження у справі № 922/2951/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/1419/21.

Ухвалою від 27.01.2022 було поновлено провадження у справі № 922/2951/21 та призначено судове засідання на "08" лютого 2022 р. о 9:30.

Засідання відкладалося з 08.02.2022 по 21.02.2022, з 21.02.2022 по 01.03.2022, з 01.03.2022 по 29.08.2022.

Протокольною ухвалою від 29.08.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.10.2022 р. о 10:00. Засідання з розгляду справи по суті відкладалося з 03.10.2022 по 24.10.2022, з 24.10.2022 по 07.11.2022.

У судовому засіданні 07.11.2022 представник АТ «Харківобленерго» підтримала первісні позовні вимоги, зазначив, що ТОВ Біотек Плюс порушено умови договору про постачання електричної енергії № 13299 від 14.12.2012, щодо забезпечення цілісності пломб Постачальника та держповірки на ланцюгах, шафах та приладах обліку (пункт 2.3.2) та норми діючого законодавства, які діяли на момент виявлення порушення "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 при складанні Акту про порушення ПКЕЕ №105938 від 17.04.2018. Крім цього, Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 року по справі № 922/2919/18 та Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2021 про залишення Постанови Східного апеляційного господарського суду у позовних вимогах ТОВ Біотек Плюс було відмовлено та встановлено правомірність Акту №105938 від 17.04.2018 та Протоколу №15 від 04.10.2018, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Крім цього, представник АТ «Харківобленерго», заперечував проти зустрічного позову, зазначаючи про те, що обраний ТОВ «Біотек Плюс» спосіб захисту шляхом визнання недійсним Акту про пломбування та здачу пломб і приладів обліку па збереження від 09.02.2016 року та Акт у № 105938 про порушення від 17.04.2018 року не може вважатися належним способом захисту прав споживача, оскільки вказані акти не є нормативними, а відтак вказаний спосіб захисту не відноситься до способів захисту прав, передбачених ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України, а відтак у зустрічному позові слід відмовити.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) у призначене судове засідання не з`явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, про час та місце проведення судових засідань повідомлявся судом шляхом направлення ухвал за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, згідно інформації про трекінг поштового відправлення № 6102271552857 поштове відправлення не було вручено у зв`язку з відсутністю адресата.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених ст. 202 ГПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені сторонами доводи, судом встановлено наступне.

14.12.2012 між сторонами АК Харківобленерго, яка у відповідності до закону України Про акціонерні товариства 07.06.2018 перейменована у акціонерне товариство Харківобленерго та відповідно п. 1.3 статуту AT Харківобленерго, є правонаступником усіх прав та обов`язків АК Харківобленерго та ТОВ Біотек Плюс було укладено договір про постачання електричної енергії № 13299. Відповідно до п.2.3.3 договору, споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 «Порядок розрахунків»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно вимог ПККЕ та додатком № 4а «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» (п.2.3.4). П.9.4 договору зазначено, що Договір набирає чинності з дня його підписання. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно п. 4.4 договору, у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою особою, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію, тощо, на місці оформляється двосторонній акт; акт складається в присутності представників обох Сторін Договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

17.04.2018 інспекторами СКОЕ AT "Харківобленерго" було проведено перевірку на місці встановлення засобу обліку ТОВ "Біотек-Плюс" за адресою: Харківська область, смт. Печеніги, вулиця Петровського, 2А, за результатом якої складено акт про порушення пункту 6.40 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (надалі ПКЕЕ) №105938 від 17.04.2018, а саме порушення цілісності пломб електропостачальної організації АК "Харківобленерго" на шафі обліку та кл. кр. тр-в току згідно з обліком пломбіровки та здачі пломб та пристроїв обліку на збереження. 17.04.2018 представниками AT "Харківобленерго" складено Акт про порушення ПКЕЕ №105938 від 17.04.2018

Акт про порушення ПКЕЕ №105938 від 17.04.2018р. складено у присутності працівника ТОВ "БІОТЕК - ПЛЮС", який згідно наказу № 13/04-18 від 13.04.2018 був призначений відповідальним за електричне господарство, представляти інтереси у АК "Харківобленерго", а також отримувати та підписувати вхідні та вихідні документи по електропостачанню, акти прийому-передачі, повідомлення тощо ТОВ "БІОТЕК-ПЛЮС", виробничі потужності, якого розташовані за адресою: Харківська область, смт.Печеніги, вул.Поштова, 2А .

АК "Харківобленерго" 03.05.2018 року до Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз для проведення дослідження були направлені полімерні пломби типу «Фаворит» №13995899 та №13983758, які були зняті у споживача. На дослідження експерта поставлено питання: «Чи порушена цілісність пломб типу «Фаворит» №13995899 та №13983758, чи є на копусі пломб пошкодження, які можуть свідчити про несанкціоноване розкриття та повторне навішування вказаних пломб?». Згідно з висновком експертного дослідження від 23.08.2018 року № 18-1847/04 було зазначено: «Проведені дослідження дозволяють зробити висновки, що на корпусах пломб є пошкодження, які свідчать про несанкціоноване розкриття та повторне навішування вказаних пломб". У розділі Висновок експерт зазначив: "На корпусах пломб є пошкодження, які можуть свідчити про несанкціоноване розкриття та повторне навішування вказаних пломб".

04 жовтня 2018 року було проведено засідання комісії АК "Харківобленерго" із розгляду акту про порушення ПКЕЕ та прийнято рішення, оформлене протоколом № 15 про здійснення розрахунку обсягу та вартості не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил згідно з Актом №105938 від 17.04.2018 року. Вказаним протоколом встановлено розмір недоотриманої електричної енергії у розмірі 122940 кВтч, на суму 295024,31 грн. Вказаний протокол та рахунок на оплату направлено на адресу споживача. У розділі "висновок" експерт зазначив: "на корпусах пломб є пошкодження, які можуть свідчити про несанкціоноване розкриття та повторне навішування вказаних пломб".

Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи, сума донарахувань у розмірі 122 940 кВт/год. відображена у рахунку № 13299 на оплату акта порушень виставленому у жовтні 2018, який направлено поштою 09.10.2018, що підтверджується листом про направлення та квитанцією. Споживач мав оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. Також, за проведене Одеським науково - дослідного інститутом судових експертиз експертного дослідження від 23.08.2018 №18-1847/04 - 3 260,40 грн., що відповідно протоколу № 15 від 04.10.2018 є витратами товариства на проведене дослідження.

Не погодившись з зазначеним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотек-Плюс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Харківобленерго", в якій просив суд скасувати рішення комісії AT "Харківобленерго" Печенежське РЕ про нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії в сумі 295 024, 31 грн, визначеної рахунком №13299, яке оформлено протоколом засідання комісії по розгляду актів порушення ГТРРЕЕ від 04.10.2018 №15 по розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 17.04.2018 №105938.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, вказані обставини не підлягають доказуванню, оскільки встановлені Рішенням Господарського суду Харківської області від 05" серпня 2019 у справі № 922/2919/18, яке залишене без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 року та Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2021 та яким було відмовлено в позові ТОВ «Біотек-Плюс» і встановлено правомірність Акту №105938 від 17.04.2018 та Протоколу №15 від 04.10.2018.

Таким чином, позивач за первісним позовом вказує, що правомірність Акту №105938 від 17.04.2018 та Протоколу №15 від 04.10.2018 встановлена рішеннями судів, які набрали законної сили, а отже відповідач за первісним позовом зобов`язаний в порядку п. п. 8.2.7 ПРРЕЕ здійснити оплату вартості як донарахованої електричної енергії у розмірі 295 024,31 грн. так і збитків 3260,40 грн.

В свою чергу відповідач за первісним позовом, заперечуючи проти первісного позову та звертаючись до суду з зустрічним позовом зазначав, що нежитлові приміщення за адресою: Харківська область, Печенізький район, смт Печеніги, вул. Поштова, буд. 2-А в користуванні позивача, крім цього, за результатами службового розслідування виявлено, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотек - Плюс» Цибулько І.М. не підписував акт пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 09.02.2016 року з явними виправленнями номерів відбитків пломб, а відтак відповідач вважає, що так як акт пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 09.02.2016 не був підписаний уповноваженим представником ТОВ «Біотек-Плюс», а отже є недійсним то і акт про порушення є недійсним, а отже первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.

Пунктом 4 частини 2 статті 77 Закону України Про ринок електричної енергії*, який набрав чинності з 11.06.2017, передбачено, що правопорушенням на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики. споживання електричної енергії без приладів обліку. Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 14 березня 2018 року № 312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії* (надалі ПРРЕЕ) визначено що, самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення (п. 1.1.2 ч. 1.1 ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.2.1 ч. 1.2 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу. постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктами 8.2.4., 8.2.5 ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 ПРРЕЕ. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та ії графічне зображення із необхідними для розрахунку вартості недооблікованої електроенергії зазначеннями. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Пункт 8.2.6. ПРРЕЕ - на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

П. 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Як було встановлено судом, при розгляді справи № 922/2919/18 судами трьох інстанції було визнано правомірним прийняте АТ "Харківобленерго" рішення та здійснене донарахування ТОВ "Біотек-Плюс" вартості недонарахованої електричної енергії в сумі 295024,31 грн. Судами у справі № 922/2919/18 було, зокрема встановлено, що:

- акт про порушення №105938 від 17.04.2018 складено у відповідності до приписів Правил користування електричною енергією (які діяли на час складання акту), містить усі вихідні дані необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії (аркуш 4 та 5 Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 922/2919/18).

- факт порушення цілісності пломб електропередавальної організації AT Харківобленерго на огорожі шафи обліку та клемної кришці трансформаторів току підтверджене висновком експертного електротехнічного дослідження від 23.08.2018 № 18-1847/04 проведеного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз та висновком судової експертизи № 29015/16413 від 01.02.2021 проведеним НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (як це передбачено п. 3.1 Методики) - аркуш 5 та 7 Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 922/2919/18.

- відомості, зазначені у протоколі №15 від 04.10.2018, відповідають зазначеним в Акті вихідним даним для встановлення розміру недоотриманої електричної енергії (аркуш 8 Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 922/2919/18).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки учасниками господарської справи № 922/2919/18 були ті самі особи, що є учасниками теперішнього судового провадження, то не підлягає доказуванню факт порушення Правил користування електричної енергії, який знайшов своє відображення у Акті про порушення № 105938 від 17.04.2014 та інших доказах у справі. Судами апеляційної та касаційної інстанцій встановлено та належним чином перевірено, обґрунтованість здійснення нарахування за недовраховану електроенергією відповідно до ПКЕЕ та ПРРЕЕ, які діяли на момент складення Акту, та Методики і встановлених нею формул, які діяли на момент як прийняття Акту, так і рішення, оформленого протоколом №15 від 04.10.2018.

На даний час, рахунок на оплату акта № 105938 від 17.04.2018 про порушення виставлений у жовтні 2018 залишений відповідачем не сплаченим, заборгованість відповідача перед AT «Харківобленерго» складає 298 284,71 грн., з яких: 295 024,31 грн. - донарахування по Акту про порушення №105938 від 17.04.2018; збитки по оплаті Експертного дослідження - 3260,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не розрахувався за необліковану електричну енергію, та не надав суду доказів протилежного, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 295024,31грн., а отже позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, і тому підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення збитків у розмірі 3260,40грн., суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час розгляду акту про порушення були понесені витрати у вигляді оплати вартості експертного дослідження щодо порушення цілісності пломб у розмірі 3260,40 грн., приймаючи до уваги, що відповідачем не надано доказів оплати вартості експертного дослідження, враховуючи положення п. 8.2.7, п. 8.4.4 ПРРЕЕ, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення 3260,40 грн. з відповідача.

Відповідно дост. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до п. 1ст. 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідност. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Розглянувши заяву відповідача за первісним позовом про застосування позовної давності, суд відмовляє в її задоволення з огляду на те, що споживач мав оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка, який було направлено поштою 09.10.2018 (згідно п. 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). Позивач звернувся з даним позовом 26.07.2021, отже Акціонерним товариством "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" не було пропущено строк загальної позовної давності тривалістю три роки.

Враховуючи встановлені обставини, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши вимоги за зустрічним позовом, судом встановлено, що заперечуючи проти первісного позову та обґрунтовуючи зустрічний позов ТОВ «Біотек-Плюс» вказує, що Акт про пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 09.02.2016 року, як наслідок Акт № 105938 про порушення від 17.04.2018 року є недійсними, оскільки: нежитлові приміщення за адресою: Харківська область, Печенізький район, смт Печеніги, вул. Поштова, буд. 2-А в користуванні відповідача у справі, зокрема станом на момент складання Акту та прийняття оформленого протоколом рішення, не перебували; Акт пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 09.02.2016 року, як підстава Акту порушення та Рішення комісії AT "Харківобленерго" Печенежське РЕ про нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії в сумі 295 024, 31 грн, визначеної рахунком №13299, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотек Плюс» Цибулько І.М, не підписував, що на переконання відповідача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом підтверджується результатами службового розслідування, якими виявлено, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотек Плюс» Цибулько І.М. не підписував акт пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 09.02.2016 року з явними виправленнями номерів відбитків пломб. Тобто, такі могли бути внесені і після оформлення даного документу, що повністю виключає його належність та допустимість, як доказу.

Посилання ТОВ «Біотек Плюс» на ту обставину, що на момент виникнення спірних правовідносин нежитлові приміщення за адресою: Харківська обл., Печенізький район, смт. Печеніги, вул. Поштова, буд. 2-А не перебували у користуванні ТОВ "Біотек Плюс", оцінюються судом критично, оскільки правовідносини між ТОВ "Біотек Плюс" (споживачем) та АТ «Харківобленерго» (постачальником) унормовані умовами укладеного між ними договору № 13299 від 14 грудня 2012 року про постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки споживача, розташованої за адресою: Харківська область, смт. Печеніги, вулиця Петровського, 2 А. А відтак, в силу приписів пункту 3.3 ПКЕЕ, якими унормовано, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, саме на ТОВ "Біотек Плюс", як власника електроустановки та споживача за договором № 13299 від 14 грудня 2012 року, покладено обов`язок забезпечення збереження і цілісності встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Оцінюючи доводи ТОВ «Біотек Плюс» про те, що Акт пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 09.02.2016 року, як підстава Акту порушення та Рішення комісії AT "Харківобленерго" Печенежське РЕ про нарахування обсягу та вартості недорахованої електричної енергії в сумі 295 024, 31 грн, визначеної рахунком №13299, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотек Плюс» Цибулько І.М, не підписував, а отже такий акт є недійсним, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, зокрема, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Проте суд зазначає, що ТОВ «Біотек Плюс» не надано, а ні правового обґрунтування недійсності вказаного акту, а ні доказів невідповідності Акту пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 09.02.2016 року жодним вимогам законодавству чи інших передбачених законом доказів його недійсності, при цьому, самі лише надані результати службової перевірки є недостатніми та об`єктивними для встановлення обставин недійсності акту. Окрім того, проаналізувавши Акт про пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 09.02.2016 року, суд зазначає, що за своїми правовими ознаками такий не носить характеру обов`язкових до виконання нормативних актів та не є окремим правочином, а є лише фіксацією показання приладів обліку також фіксації знятих, залишених непорушеними та встановлених пломб.

Також суд враховує, що під час розгляду справи №922/2919/18 представниками ТОВ "Біотек Плюс" не заперечувався факт ані прийняття пломб, ані факт їх порушення, що свідчить про суперечність позицій ТОВ «Біотек-Плюс».

Окремо суд зазначає, що Конституційний суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

У рішенні від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини у справі Шматько проти України зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Слід враховувати, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України. Порядок виконання рішення це сукупність дій по досягненню кінцевого результату, на який розраховано спосіб захисту.

Захист прав це передбачені законом способи охорони прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорювання) прав. Загальний перелік таких способів захисту прав та інтересів надається в ст. 16 ЦК України.

Отже, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, у разі його порушення (оспорювання).

Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 2 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спосіб захисту порушеного права у енергетичній галузі прямо визначається спеціальними законами в тому числі Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕЕ від 31 липня 1996р. №28 зі змінами та доповненнями, та Правилами роздрібного ринку електричної енергії затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії, які регламентують конкретні правовідносини.

У частині 2 статті 20 Господарського Кодексу України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів 1 мають обов`язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України встановлена підвідомчість справ господарським судам України, та зазначені справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав зазначених в законодавстві.

В розумінні чинного законодавства акт нормативного характеру - це юридична форма рішень державного чи іншого органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Натомість не нормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Тобто зазначені у зустрічній позовній заяві Акти не носять нормативний характер, так як:

1. Акт про пломбування та здачу пломб і приладів обліку на збереження від 09.02.2016 року за своїми правовими ознаками до таких актів не відноситься;

2. Акт № 105938 про порушення від 17.04.2018 року також за своїми ознаками до вищезазначених актів не відносяться, оскільки також не носить характеру обов`язкового до виконання нормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕЕ від 31 липня 1996р. №28 зі змінами та доповненнями об`єкта споживача.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази та дослідивши доводи вказані сторонами, вимоги ТОВ Біотек Плюс про недійсність Акту про пломбування та здачу пломб і приладів обліку па збереження від 09.02.2016 року, як наслідок недійсним Акт № 105938 про порушення від 17.04.2018 року є не обґрунтованими по суті, а також не можуть вважатись належним способом захисту прав споживача та не відноситься до способів захисту прав, передбачених ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України, а відтак зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Приймаючи до уваги, що судом задоволено первісний позов повністю, враховуючи правила розподілу судових витрат визначених ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що судовий збір сплачений за подання первісного позову у розмірі 4474,27грн., підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом, водночас, беручи до уваги, що судом відмовлено в задоволенні зустрічного позову, з врахуванням приписів ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання зустрічного позову покладається на позивача за зустрічним позовом - ТОВ «Біотек Плюс».

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТЕК-ПЛЮС" (Україна, 62800, Харківська обл., Печенізький р-н, селище міського типу Печеніги, ВУЛИЦЯ ПОШТОВА, будинок 2А, ідентифікаційний код особи 37763430) на користь Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПЛЕХАНІВСЬКА, будинок 149, ідентифікаційний код особи 00131954) 295024,31 грн - донарахування по Акту про порушення № 105938 від 17.04.2018, витрати по оплаті Експертного дослідження - 3260,40 грн та 4474,27 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТЕК-ПЛЮС" відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "10" листопада 2022 р.

СуддяЛ.С. Лаврова