Ухвала

від 10.11.2022 по справі 916/4009/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 916/4009/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючий), Бенедисюка І. М. та Селіваненка В. П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" (далі - Підприємство)

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2022

за позовом приватного підприємства "Екозернотранс"

до Підприємства

про стягнення 928 023,58 грн та

за зустрічним позовом Підприємства

до приватного підприємства "Екозернотранс"

про стягнення 1 363 010,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство 03.11.2022 на поштову та електронну адреси Верховного Суду подало касаційну скаргу на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 зі справи №916/4009/21.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Як свідчать обставини справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2022: апеляційну скаргу Підприємства залишено без руху, оскільки скарга подана з пропуском строку для її подання, а підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення цього строку, визнані судом неповажними, а також до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; встановлено апелянту строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз`яснено наслідки невиконання скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк.

Постановляючи вказану ухвалу від 03.10.2022 суд виходив, зокрема, з того, що наведені апелянтом доводи щодо причин звернення з апеляційною скаргою з пропуском строку на її подання через повернення вперше поданої його апеляційної скарги із підстав неподання доказів сплати судового збору, тобто у зв`язку з неналежним оформленням документів, які вимагаються процесуальним законодавством при зверненні до суду, не може бути визнано об`єктивними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі причини є суто суб`єктивними і свідчать виключно про неналежні дії/бездіяльність скаржника щодо оформлення та направлення документів до суду для усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги.

Тобто, апеляційний суд вказав, що невиконання вимог процесуального закону щодо належного подання апеляційної скарги, не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Оскаржуваною в касаційному порядку ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 у цій справі відмовлено Підприємству у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємства, апеляційний господарський суд виходив з того, що наведені скаржником у заяві про усунення недоліків інші підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2022 у цій справі, а саме: введення в Україні згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 військового стану, який в подальшому неодноразово продовжувався і станом на дату звернення з апеляційною скаргою не закінчився, не можуть бути визнані судом поважними, оскільки сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути абсолютною підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

При цьому Підприємством у поданій заяві про усунення недоліків не наведено переконливих доказів реальної наявності у нього обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне виконання процесуальної дії для реалізації права на апеляційне оскарження у встановлений процесуальним законом строк.

Звертаючись з касаційною скаргою, Підприємство посилається на те, що оскаржувана ухвала апеляційної інстанції від 25.10.2022 постановлена з порушенням норм процесуального права.

Проте твердження Підприємства, викладені у касаційній скарзі, не є безумовною підставою для скасування судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування передбачено процесуальним законом.

Так за приписами статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з приписами статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини цього пропуску поважними. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку у розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши заву Підприємства про поновлення строку на апеляційне оскарження та оцінивши доводи, наведені у ній, дійшов висновку, що Підприємство не довело поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2022 у цій справі, оскільки повторне звернення з апеляційною скаргою з пропуском строку, у зв`язку з поверненням первісної скарги як такої, що не відповідала вимогам процесуального закону щодо її форми і змісту, а також сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути абсолютною підставою для поновлення процесуального строку, оскільки вони не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків, а тому відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційного скаргою Підприємства.

Відповідне право апеляційного оскарження не є абсолютним, і у будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку оскарження судового рішення, у тому числі суд має звернути увагу на те, наскільки швидко й сумлінно діяв скаржник з метою оскарження судового рішення та, відповідно, чи є в його діях ознаки зловживання правом на оскарження судового рішення, і мотивувати підстави поновлення цього строку.

За змістом частини другої статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки у цьому випадку правильне застосовування апеляційною інстанцією норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 234, 255, 260, 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба народів" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 зі справи № 916/4009/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Селіваненко