Постанова

від 09.11.2022 по справі 826/7450/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 826/7450/16

адміністративне провадження № К/9901/17300/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АБК «Квадрат» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року (головуючий суддя: Клименчук Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року (головуючий суддя: Собків Я.М., судді: Ісаєнко Ю.А., Файдюк В.В.) у справі № 826/7450/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБК «Квадрат» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії ,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

16 травня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АБК «Квадрат» (далі також ТОВ «АБК «Квадрат») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також відповідач), у якому просило:

визнати протиправним та скасувати акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 квітня 2016 року;

визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 квітня 2016 року;

визнати протиправним та скасувати протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 квітня 2016 року;

визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 119/16/10/26-42/2804/02/3 від 28 квітня 2016 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 20 червня 2019 року подав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, направити справу на новий розгляд.

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

05 серпня 2019 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

05 листопада 2019 року від позивача надійшло доповнення до касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

На думку позивача, проведена перевірка та прийняті за результатом перевірки оскаржувані рішення є протиправними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства.

У запереченні на позов відповідач зазначає, що посадова особа Департаменту під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та винесення оскаржуваних рішень, діяла на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

ІІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «АБК «Квадрат» є розробником проектної документації об`єкта будівництва «Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом`янському районі міста Києва», замовником якого є ТОВ «Спекторсервіс-Трейд».

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 14 квітня 2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовником будівництва ТОВ «Спекторсервіс-Трейд» на об`єкті будівництва: «Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом`янському районі міста Києва».

Перевіркою встановлено, що проектна документація розроблена позивачем з порушенням державних стандартів, норм і правил, а саме, встановлено заниження категорії складності об`єкта, чим порушено частину 2 статті 32 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також Закон № 3038-VI).

За результатом перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 квітня 2016 року, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 14 квітня 2016 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 квітня 2016 року та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 квітня 2016 року за № 119/16/10/26-42/2804/02/3.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що проектну документацію об`єкта будівництва "Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом`янському районі міста Києва", замовником якого є ТОВ "Спекторсервіс-Трейд", розроблено ТОВ "АБК "Квадрат" з порушенням вимог частини 2 статті 32 Закону № 3038-VI, а саме, встановлено заниження категорії складності об`єкта.

Наведені висновки відповідачем обґрунтовано листом Державного підприємства "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" від 24 березня 2016 року № 448. За змістом вказаного листа, об`єкт будівництва "Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вул. Ушинського, 14-А у Солом`янському районі м. Києва" відноситься до категорії складності не менше ніж IV (четверта), тоді як, відповідно до проектної документації встановлено ІІІ категорію складності.

Водночас судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем заперечено заниження категорії складності об`єкта будівництва у проектній документації, однак жодних доказів в обґрунтування протиправності оскаржуваних протоколу та припису суду не надано.

Суди попередніх інстанцій, беручи до уваги встановлені обставини, дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування припису, протоколу та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивачем зазначено, що відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт від 19 жовтня 2015 року за № КВ 083152921090 об`єкт розраховано на 120 квартир та за сукупністю ознак відноситься до ІІІ категорії складності, а саме: розраховано на постійне перебування 277 осіб; періодичне перебування 154 особи; становить можливу небезпеку для небільш ніж 416 осіб, які перебувають поза об`єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: може спричинити збитки в обсязі до 9772 мінімальних розмірів заробітних плат; загроза втрати об`єкта культурної спадщини відсутня.

За позицією скаржника, згідно розрахунку складності, виконаного позивачем у відповідності до ДСТУ-НБВ 1.2.-16:2013 та наведеного в позовній заяві, безпосередньо вбачається правильність віднесення даного об`єкту до ІІІ категорії складності. Водночас зазначає, що наведений розрахунок повністю підтверджується додатком до Експертної оцінки № 11/02/04-16/ЮП від 19 квітня 2016 року, складеного експертною організацією ТОВ «УКРБУДЕКСПЕРТИЗА», що надавався разом з позовною заявою, проте не був узятий до уваги судами попередніх інстанцій.

Скаржник наполягає на тому, що судами попередніх інстанцій не досліджені та не враховані надані інформація та розрахунки, а також не надана оцінка тому факту, що з акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 14 квітня 2016 року вбачається, що під час проведення перевірки не було досліджено категорії складності об`єкта містобудування, що виконані позивачем та затверджені замовником.

Стверджує, що лист Державного підприємства «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» № 448 від 24 березня 2016 року не є експертним висновком.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач, покликаючись на лист ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» від 24 березня 2016 року № 448, наполягає на тому, що проектна документація, яка виготовлена проектною організацією ТОВ «АБК «Квадрат», розроблена з порушенням державних стандартів, норм і правил, а саме: занижено категорію складності об`єкта.

В додаткових поясненнях скаржник покликається на преюдиційний характер обставин, встановлених у справі № 826/6988/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТРСЕРВІС-ТРЕЙД" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, рішення у якій набрало законної сили. Стверджує, що в межах зазначеної справи судами надавалась оцінка визначенню категорії складності на об`єкт «Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловим будинком з вбудованими приміщеннями на вул.Ушиського,14-А, Солом`янського району м. Києва».

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX), Верховний Суд зазначає таке.

Правовідносини у сфері містобудівної діяльності регулюються: Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Законом України від 20 травня 1999 року № 687-ХІV "Про архітектурну діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі також № 687-ХІV), Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі також Положення № 294), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23 травня 2011 року № 553 (далі також Порядок № 553).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 10 Закону № 687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Нормами частин першої-третьої статті 41 Закону № 3038-VІ визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідний Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553

Відповідно до пунктів 2, 3 і 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, в тому числі за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підставами для проведення позапланової перевірки, які визначені пунктом 7 цього Порядку, є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва та посадові особи інспекції під час його здійснення зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Згідно із пунктами 16-19 Порядку № 533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 14 квітня 2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовником будівництва ТОВ «Спекторсервіс-Трейд» на об`єкті будівництва: «Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом`янському районі міста Києва».

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 квітня 2016 року.

З урахуванням інформації, зазначеної в листі ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» від 24 березня 2016 № 448, що об`єкт будівництва «Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вул. Ушинського,14-А у Солом`янському районі м. Києва», може бути віднесений до категорії складності не менше IV (четверта), посадовими особами відповідача в акті перевірки зазначено, що проектна документація, розроблена ТОВ «АБК «Квадрат» з порушенням державних стандартів, норм і правил, а саме: занижено категорію складності об`єкта, чим порушено частину 2 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статтю 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».

З огляду на зазначене, посадові особи відповідача дійшли висновку, що замовником будівництва ТОВ «Спектрсервіс-Трейд» наведені недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 19 жовтня 2015 року за № КВ 083152921090 в частині категорії складності об`єкта будівництва та відсутності необхідності проходження обов`язкової експертизи проектної документації, що передбачено абзацом другим частини четвертої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», чим порушено частину 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У зв`язку із виявленими порушеннями, посадовими особами відповідача 14 квітня 2016 року складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

28 квітня 2016 року посадовими особами відповідача постановою № 119/16/26-42/2804/02/3 від 28 квітня 2016 року на позивача накладено штраф сумі 124 020 грн.

Отже, між сторонами виник спір щодо правильності розрахунку категорії складності об`єкта будівництва «Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вул. Ушинського,14-А у Солом`янському районі м.Києва» та щодо необхідності проходження обов`язкової експертизи проектної документації, що передбачено абзацом другим частини четвертої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до статті 32 Закону № 3038-VІ усі об`єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об`єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об`єкта будівництва.

Віднесення об`єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 34 Закону № 3038-VІ замовник має право виконувати будівельні роботи, зокрема, після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Порядок віднесення об`єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, механізм віднесення об`єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності визначено у Порядку віднесення об`єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 (далі - Порядок № 557).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 557 до IV категорії складності відносяться об`єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб;

2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об`єктом;

3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації:

можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат (м.р.з.п.);

можуть призвести до припинення функціонування об`єктів транспорту, зв`язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня;

можуть призвести до втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення.

Зміст наведеного вище законодавства у сфері містобудівної діяльності дозволяє зробити висновок, що законодавцем було введено такий термін як категорія складності, зокрема, з метою визначення кількості стадій проектування об`єкту, визначення необхідності проведення експертизи проектної документації та обсягу процедур, які необхідно пройти для юридичного врегулювання ведення будівництва. Крім того, певні категорії можуть передбачати для учасників будівництва додаткові вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 826/10310/17, від 23 червня 2020 року у справі № 826/679/16.

Відповідно до підпункту 7 пункту 11 Порядку № 533 під час здійснення перевірки посадовими особами ДАБІ України надано право залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій.

Пунктом 7 Порядку № 557 визначено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об`єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеними у статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що під час здійснення перевірки органи ДАБІ України можуть залучити експертні організації чи експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати.

Тотожна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 826/679/16.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку, що наведені в акті перевірки висновки обґрунтовані відповідачем листом Державного підприємства "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" від 24 березня 2016 року № 448. За змістом вказаного листа, об`єкт будівництва "Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вул. Ушинського, 14-А у Солом`янському районі м. Києва" відноситься до категорії складності не менше ніж IV (четверта), тоді як, відповідно до проектної документації встановлено ІІІ категорію складності.

Водночас суди зазначили, що позивачем заперечено заниження категорії складності об`єкта будівництва, у проектній документації, однак жодних доказів в обґрунтування протиправності оскаржуваних протоколу та припису суду не надано.

Проте позивачем до позовної заяви додано експертну оцінку щодо перевірки розрахунку категорії складності об`єкта будівництва «Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вул. Ушинського, 14-А у Солом`янському районі м. Києва» від 19 квітня 2016 року № 11/02/04-16/ЮП, яка виконана ТОВ «Українська будівельна експертиза» (ТОВ "УКРБУДЕКСПЕРТИЗА"), якій судами попередніх інстанцій не надано жодної оцінки.

Так, в матеріалах справи наявний лише лист ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" від 24 березня 2016 року № 448 та експертна оцінку щодо перевірки розрахунку категорії складності об`єкта будівництва «Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вул. Ушинського, 14-А у Солом`янському районі м. Києва» від 19 квітня 2016 року № 11/02/04-16/ЮП, яка виконана ТОВ «Українська будівельна експертиза» (ТОВ «УКРБУДЕКСПЕРТИЗА»).

В свою чергу, сторонами не надано, а судом не витребувано жодних документів, на підставі яких ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» та ТОВ «УКРБУДЕКСПЕРТИЗА» зроблені протилежні висновки.

Водночас судами попередніх інстанцій взагалі не надавалася оцінка необхідності проходження обов`язкової експертизи проектної документації, про що зазначено в акті перевірки та в оскаржуваному приписі.

Також судами попередніх інстанцій не надавалась оцінка доводам позивача про те, що обставини, які встановлені у справі № 826/6988/16, є преюдиційними.

За вимогами частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, оскільки фактичні обставини справи в обсязі, достатньому для ухвалення законного судового рішення, не встановлено, а суд касаційної інстанції не має повноважень встановлювати факти, які не були встановлені судом першої та апеляційної інстанцій, відповідно до вимог статті 353 КАС України судові рішення у цій справі підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АБК «Квадрат» задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі № 826/7450/16 скасувати.

Справу № 826/7450/16 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В.М. Кравчук

В.М. Шарапа