Постанова

від 27.05.2019 по справі 826/7450/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7450/16 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В.,

за участю секретаря: Рагімової Т.О.

розглянувши у відкритому судового засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АБК Квадрат на рішення Окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АБК Квадрат до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АБК Квадрат звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

03 травня 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від відповідача, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "АБК "Квадрат" є розробником проектної документації об`єкта будівництва "Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом`янському районі міста Києва", замовником якого являється ТОВ "Спекторсервіс-трейд".

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 14.04.2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовником будівництва товариством з обмеженою відповідальністю "Спекторсервіс-трейд" на об`єкті будівництва: "Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського , 14-А у Солом`янському районі міста Києва".

Перевіркою встановлено, що розроблена позивачем проектна документація розроблена з порушенням державних стандартів, норм і правил, а саме: встановлено заниження категорії складності об`єкта, чим порушено ч. 2 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За результатом перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.04.2016 року, складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 14.04.2016 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.04.2016 року та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.04.2016 року за № 119/16/10/26-42/2804/02/3.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спеціальними законами, які визначають правові, економічні та соціальні основи містобудування, є Закон України від 16.11.1992 року №2780-ХІІ "Про основи містобудування", Закон України від 17.02.2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон України № 3038-VI).

Частиною 1 статті 36 Закону України № 3038-VI передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі, якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

При цьому, виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт є правопорушенням у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

У відповідності до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (тут і далі редакція, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 6 Порядку №553).

Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

При цьому, згідно із пунктом 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (пункт 13 Порядку №553).

Згідно з приписами пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, у тому числі: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки.

А відповідно до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Так, у відповідності до пунктів 16 - 21 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22 Порядку №553).

Судом першої інстанції встановлено, що проведеною перевіркою встановлено, що проектну документація об`єкта будівництва "Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом`янському районі міста Києва ", замовником якого являється ТОВ "Спекторсервіс-трейд", розроблено ТОВ "АБК "Квадрат" з порушенням вимог ч. 2 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: встановлено заниження категорії складності об`єкта.

Наведені висновки відповідачем обґрунтовано листом Державного підприємства "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" від 24.03.2016 №448. Відповідно до змісту вказаного листа, об`єкт будівництва "Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вул. Ушинського, 14-А у Солом`янському районі м . Києва " відноситься до категорії складності не менше ніж IV (четверта), тоді як, відповідно до проектної документації встановлено ІІІ категорію складності.

Позивачем заперечено заниження категорії складності об`єкта будівництва у проектній документації, однак жодних доказів в обґрунтування протиправності оскаржуваних протоколу та припису суду першої інстанції не надано.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а відтак підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АБК Квадрат залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Ісаєнко Ю.А.

Суддя Файдюк В.В.

Повний текст постанови виготовлено - 30.05.2019 року.