Ухвала

від 02.11.2022 по справі 1-35/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №1-35/11 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року колегіясуддів судовоїпалати укримінальних справахЖитомирського апеляційногосуду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретарів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6

виправданого: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

прокурора: ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією з доповненнями прокурора Новоград-Волинської окружної прокуратури ОСОБА_10 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2021 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, не працюючого, раніше не судимого, якого

за ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочинів

встановила:

Як зазначено у вироку суду, ОСОБА_7 органами досудового слідства обвинувачується в тому, що він, працюючи на посаді начальника Баранівської МДПІ, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, який здійснює функції представника влади, 24.03.2004 року, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, в денний час, в своєму службовому кабінеті за адресою м. Баранівка, вул. Першотравенська, 17, віддав розпорядження заступнику начальника інспекції - начальнику відділу стягнення податкового боргу та роботи з виявлення і розпорядження безхазяйним майном Баранівської МДПІ ОСОБА_11 , справу щодо якої закрито, підготувати заявку-доручення, яка є офіційним документом, на продаж активів СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », описаних згідно акту №5 від 19.03.2004р через ПП «Петан», до якої внести завідомо неправдиві відомості про те, що вона складена 19.03.2004 року, забезпечити її підписання податковим керуючим СП "Баранівський хлібозавод РСС", а також сам підписав цю заявку-доручення, в яку було внесено завідомо неправдиві відомості про те, що вона складена 19.03.2004 року. Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне до них ставлення порушив вимоги п. 10.1.3 статті 10, п. 5.2.2 статті 5 закону № 2181-111, якими передбачено, що рішення податкового керуючого про опис активів платника податків може бути оскаржене протягом 10-ти календарних днів і протягом зазначеного строку продаж активів платника податків, визначених за рішенням податкового керуючого, не здійснюється.

30.03.2004 року, з використанням зазначеного документа, був проведений фіктивний аукціон з продажу майна СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за результатами якого активи цього платника податків були продані на Українській універсальній товарній біржі м. Києва (далі - УУТБ) в порушення вимог законодавства України, яке регламентує порядок проведення такого продажу, як цілісний майновий комплекс із заниженням його ринкової вартості на суму понад 500 тис грн. на користь очолюваного учасником організованої злочинної групи ОСОБА_12 ПП «Емануїл» м. Житомира.

Дії ОСОБА_7 органом досудового слідства кваліфіковано за частиною 2 статті 367 КК України та частиною 2 статті 366 КК України.

Суд дійшов висновку, що підсудного ОСОБА_7 слід визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 366 КК України, тобто службове підроблення та за ч .2 ст. 367 КК України, тобто службова недбалість, в зв`язку з не доведенням вчинення інкримінованих йому злочинів, оскільки негативні наслідки при реалізації майна "Баранівський хлібзавод РСС" не настали б, якби ПП "Петан" повідомило Баранівську МДПІ про час та місце проведення торгів, запросило представників цієї податкової інспекції на торги та ознайомило їх з підготовленими для проведення торгів документами.

В апеляції прокурор вважає, що виправдувальний вирок суду стосовно ОСОБА_7 підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотного порушення кримінально - процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону.

Зазначає, що своє рішення суд мотивував лише поясненнями ОСОБА_7 , який вину не визнав, заявив про свою непричетність до опису цілісного майнового комплексу СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » при незначній податковій заборгованості, до виготовлення з порушенням діючого законодавства заявки - доручення на реалізацію підприємства і його реалізації за заниженою ціною.

Суд не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 підчас очних ставок з ОСОБА_7 , а також ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , при проведенні очної ставки між ними та не надав їм відповідної оцінки. Мотиви їх неприйняття до уваги у вироку не зазначив.

Вважає, що суд при розгляді даного кримінального провадження дав неповну і помилкову оцінку доказам, та допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону при їх оцінці, у зв`язку з чим дійшов до хибного висновку про недоведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України.

Просить скасувативиправдувальний вирокта постановитиновий вирок,яким визнати ОСОБА_7 винним увчиненні злочинів,передбачених ч.2ст.366,ч.2ст.367КК Українита призначитийому покарання: за ч.2ст.366КК Україниу виді3років позбавленняволі зпозбавленням правазаймати керівніпосади напідприємствах,установах іорганізаціях усіхформ власностістроком на2роки; за ч.2ст.367КК Україниу виді2років позбавленняволі зпозбавленням правазаймати керівніпосади напідприємствах,установах іорганізаціях усіхформ власностістроком на2роки. Покарання ОСОБА_7 за сукупністю злочинів призначити за правилами ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності строком на 2 роки. На підставіст.49КК Українизвільнити відвідбування призначеногопокарання узв`язкуіз закінченнямстроків давності. Стягнути з ОСОБА_7 судові витрати на суму 4800 грн.

В доповненнях до апеляції прокурор зазначає, що ключовим моментом при доведенні вини ОСОБА_7 є обставини виготовлення та підписання заявки-доручення. Свою позицію сторона обвинувачення обґрунтувала рядом доказів, зібраних у ході досудового слідства та досліджених у судовому засіданні.

Зокрема, показаннями свідків, які на той час працювали в Баранівській МДПІ - ОСОБА_11 та ОСОБА_13 (працювали на посадах заступників начальника Баранівської МДПІ), ОСОБА_15 (податкового керуючого СП «Баранівський хлібозавод РСС») та інших.

Зазначає, що суд належним чином докази у справі не оцінив, та не навів мотивів, з яких відкидає доводи обвинувачення.

Вважає, що вказані порушення є істотними, оскільки перешкодили повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Просить вирок суду щодо ОСОБА_7 - скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 366 КК України - у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності строком на 2 роки. На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності; за ч. 2 ст. 367 КК України - у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності строком на 2 роки. На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності. Стягнути з ОСОБА_7 судові витрати на суму 4800 грн.

Заслухавши доповідача,пояснення прокурорав підтриманнядоводів апеляції здоповненнями донеї,заперечення ОСОБА_7 та йогозахисника щододоводів апеляції,перевіривши матеріаликримінальної справи,колегія суддіввважає,що апеляціяпрокурора непідлягає задоволеннюз такихпідстав.

Згідно статті 62 Конституції Україниособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2, 4 ст.327 КПК (в редакції 1960 року), обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена. Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Крім того, національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права. Практика Європейського суду стосовно інших країн є обов`язковою для застосування суддями національних судів при вирішенні спорів.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998року, Європейський суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може впливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» ( п.150,п.253).

Стандарт доведенняпоза розумнимсумнівом,передбачає,що маєбути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався.

Частиною 1 статті 365 КПК України (1960) встановлено, що вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляції прокурора стосовно того, що висновки суду щодо недоведеності вини підсудного є хибними та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами кримінальної справи.

Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваного вироку, висновки суду про недоведеність вини підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, зроблені судом на підставі доказів, які з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, були досліджені і перевірені під час судового розгляду.

Так, в суді першої інстанції ОСОБА_7 вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що приступив до виконання службових обов`язків на посаді начальника Баранівської МДПІ з 15.03.2004 року. Оскільки працював нетривалий час не знав порядку вирішення питань, що стосувалися стягнення боргів по податках до бюджету, лише вникав в роботу.

Знайомився з підприємствами, які знаходилися на території району, питанням стягнення боргів по податках займалися його заступники. Він нікому не давав розпорядження щодо опису майна СП " ІНФОРМАЦІЯ_3 " він не пам`ятає, також не підписував заявку-доручення на продаж майна заводу. Також від нього вимагали направлення на товарну біржу довідки про те, СП " ІНФОРМАЦІЯ_2 " не перебуває в державній або комунальній власності та переданий для реалізації як цілісний майновий комплекс в рахунок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами. Однак він відмовився її надавати, пізніше йому стало відомо, що таку довідку надав на товарну біржу працівник ДПА Житомирської області. 31.03.2004 року, йому надавали для підписання протоколи торгів, так як він не був присутній на торгах і не знав про порядок їх проведення, то доручив вирішення цього питання своїм заступникам ОСОБА_11 та ОСОБА_13 .

Відповідно до ч.2 ст. 366 КК України, службове підроблення полягає у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Відповідно до обвинувального висновку, ОСОБА_7 інкримінується те, що він працюючи на посаді начальника Баранівської МДПІ, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, який здійснює функції представника влади, 24.03.2004 року, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, в денний час, в своєму службовому кабінеті за адресою м. Баранівка, вул. Першотравенська, 17, віддав розпорядження заступнику начальника інспекції - начальнику відділу стягнення податкового боргу та роботи з виявлення і розпорядження безхазяйним майном Баранівської МДПІ ОСОБА_11 , справу щодо якої закрито, підготувати заявку-доручення, яка є офіційним документом, на продаж активів СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », описаних згідно акту №5 від 19.03.2004р через ПП «Петан», до якої внести завідомо неправдиві відомості про те, що вона складена 19.03.2004 року, забезпечити її підписання податковим керуючим СП "Баранівський хлібозавод РСС", а також сам підписав цю заявку -доручення, в яку було внесено завідомо неправдиві відомості про те, що вона складена 19.03.2004 року.

Проте, в матеріалах справи міститься лише електрофотокопія заявки-доручення № 5 від 19.03.2004 (т. 8 а.с. 190-192) і як в ній зазначено затверджена начальником Баранівської МДПІ ОСОБА_7 та відповідно до якої податковий керуючий ОСОБА_15 доручив приватному підприємству «Петан» провести реалізацію активів СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », описаних згідно акту опису № 5 від 19.03.2004 року на загальну суму 632149 грн (т.1 а.с.26,27).

Постановою Баранівського районного суду Житомирської області від 27 червня 2007 року ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у зв`язку із тим, що вона перестала бути суспільно-небезпечною, а за ч.2 ст. 366 КК України провадження закрито за відсутністю в її діях складу цього правопорушення.

В своїй постанові, яка набрала законної сили, суд встановив, що 24 березня 2004 року ОСОБА_11 неналежно виконувала посадові обов`язки щодо здійснення контролю за законністю передачі майна СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на реалізацію, визнавши кваліфікацію її дій за ч.2 ст. 367 КК України правильною.

Разом з тим, суд вважав, що у справі не здобуто доказів, які б доводили, що ОСОБА_11 чи ОСОБА_15 умисно в заявку доручення неправдиві дані про те, що вона видана 19.03.2004 року. Згідно показань свідка ОСОБА_16 саме він готував заявку-доручення на комп`ютері, однак не роздрукував її.

Крім того, суд встановив, що не здобуто доказів, що ці дії мали негативні наслідки, сприяли заволодінню майном за заниженою ціною, оскільки в ній та акті опису відображено реальну вартість майна підприємства. (а.с. 291-292 т.19).

Фактично цим судовим рішення встановлено, що саме ОСОБА_11 неналежно виконала свої посадові обов`язки щодо здійснення контролю за законністю передачі майна СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », суд також вважав, що в її діях, які полягали в умисному внесенні до заявки доручення даних про те, що вона видана 19.03.2004 року відсутнє службове підроблення, оскільки таку інформацію у довідку було внесено ОСОБА_16 .

Разом зтим,відповідно довисновку експертівКНДІСЕ №5438/12-32/5439/12-33від 19.06.2012року експертом не встановлено, що підпис на заяві дорученні виконаний саме ОСОБА_7 , чи іншою особою, через непридатність зображення для проведення почеркознавчого дослідження (т. 22а.с.208-214).

ОСОБА_7 , обвинувачується в тому, що він будучи начальником Баранівської МДПІ неналежно виконував свої службові обов`язки, внаслідок недбалого ставлення до них в ході процедури реалізації активів платника податків СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », внаслідок чого були спричинені тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди вказаному платнику податків на значну суму.

Відповідно до норм КК України, службова недбалість, полягає у невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Для наявності об`єктивної сторони службової недбалості необхідно встановити:

а) нормативний акт, яким визначаються компетенція службової особи і коло службових обов`язків, покладених на неї;

б) які саме обов`язки, в якому обсязі та порядку особа повинна була виконувати у відповідних умовах;

в) чи мала особа реальну можливість належним чином виконати ці обов`язки в умовах, що склалися;

г) у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов`язків і які наслідки вони спричинили;

ґ) чи перебували службові порушення у причинному зв`язку з тими наслідками, що настали.

Про те,в обвинуваченні ОСОБА_7 не зазначенохарактеру,обсягу йогообов`язків,порядку їхздійснення,а такожпричинного зв`язкуіз наслідками,що йомуінкримінуються.Натомість вобвинуваченні зазначеноінших службовихосіб наяких безпосередньобуло покладенообов`язки щодопогашення заборгованостіплатників податківта стягненняборгу,в томучислі з СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що свідчить про неконкретність пред`явленого йому обвинувачення та неможливості визначення компетенції службової особи, з`ясування реальної можливості належного виконання обов`язків та причинного зв`язку з наслідками.

Крім того, апеляційний суд враховує і те, що відповідно до наказу голови ДПА в Житомирській області за №» 55-о, ОСОБА_7 був призначений на посаду начальника Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції ДПА в Житомирській області лише 10 березня 2004 року, а приступив до їх виконання, з показань останнього 15.03.2004 р. (т.10 а.с.196)

Разом з тим, ще з 13.11.2003 року, відповідно до п. 1 наказу в.о. начальника Баранівської МДПІ ОСОБА_13 № 47 було визначено працівників відповідальних за стягнення податкового боргу.

Так, на посади податкових керуючих по платниках податків Баранівського району Житомирської області, які мають податковий борг, було призначено заступника начальника Баранівської МДПІ ОСОБА_11 , головного державного податкового ревізораінспектора ОСОБА_14 , старшого оперуповноваженого податкової міліції ОСОБА_15 . При цьому податковим керуючим СП «Баранівський хлібзавод РСС «було призначено ОСОБА_14 (т.10 а.с.215-220)

Рішенням №31 від 21.04.2003 р. заступник начальника Баранівської ДПІ ОСОБА_11 вирішила здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності платника податків СП «Баранівський хлібзавод РСС» (т.1 а.с. 18).

На час призначення ОСОБА_7 на посаду начальника Баранівської МДПІ ДПА в Житомирській області процедура реалізації активів СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » була розпочата, відповідно до укладеного 19.02.2004 року б/н між Баранівською МДПІ та ПП «Петан» м. Київ. Згідно угоди ПП «Петан» зобов`язувалося проводити реалізацію активів, описаних Баранівською МДПІ на біржових торгах в умовах найкращої цінової пропозиції (т.4 а.с. 70).

Як вбачається з протоколів судових засідань і змісту вироку суду першої інстанції, суд під час розгляду кримінальної справи провів судове слідство, дослідив усі обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі.

При цьому суд дотримався вимог ст. 16-1 КПК 1960 року, створивши необхідні умови для виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.

Щодо оцінки наведених у апеляційній скарзі прокурора очних ставок між ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , а також очної ставки між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , колегія суддів вважає, що надані цими особами показання на досудовому розслідувані, які також притягувалися до кримінальної відповідальності, однак з різних причин були від неї звільнені і дії яких кваліфікувалися аналогічно, що і ОСОБА_7 , не спростовують правильність висновків суду.

Так, в ході очної ставки з ОСОБА_7 , ОСОБА_11 вказувала, що останній її викликав 24.03.04 до себе в кабінет і попросив виготовити заявку-доручення на продаж майна СП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » більш ранішою датою, вона відмовилася це зробити. Після того, як дану заявку-доручення підписав ОСОБА_15 , вона занесла її на підпис ОСОБА_7 і це відбулося ввечері 24.03.04.

ОСОБА_7 , прослухавши показання ОСОБА_11 це заперечив та заявив, що розмови із ОСОБА_11 на таку тему він не мав, а затвердив цю заявку з тих підстав, що вона була підготовлена працівниками відділу, підпорядкованого ОСОБА_11 , і що ОСОБА_11 запевнила його в дотриманні норм чинного законодавства при її складанні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно до протоколу цієї слідчої дії процесуальний статус ОСОБА_11 у ньому не визначений, їй роз`яснено відповідальність за ст. 384,385 КК України, за відмову давати показання та дачу неправдивих показань, як свідку. Разом з тим, перед проведенням очної ставки, 16 год. 57 хв. слідчий допитує ОСОБА_11 як підозрювану, в ході якого вона користуючись своїм правом відмовляється давати показання. (т.6.а.с 127-129).

Підозрюваний відповідно до своїх прав, визначених ст. 43-1 КПК України вправі відмовитися від дачі показань та відповідати на запитання і не несе відповідальності за дачу неправдивих показань, однак слідчий цих прав їй не роз`яснив, а вказав на протилежне, обмеживши її права, що ставить під сумнів її показання при проведенні очної ставки.

ОСОБА_7 при проведенні очної ставки мав статус свідка, однак в подальшому йому було пред`явлено обвинувачення.

Разом з тим, свідок ОСОБА_11 у суді показала, що вийшла з лікарняного 23.03.2004 р., а 24.03.2004 р. готувалися документи, оскільки вже було описано майно, вказівки ОСОБА_7 їй не було, була розмова з нею та іншими відповідальними особами, готувати документи на реалізацію майна боржника. Заявку-доручення не готувала, цим займалися ОСОБА_15 та ОСОБА_14 . Чи підписував заявку-доручення ОСОБА_7 не бачила і не знає. Вказівки щодо реалізації майна та виготовлення документів давав працівник обласної податкової ОСОБА_17 .

При очній ставці між підозрюваними, ОСОБА_15 показав, що 19.03.04 до нього підійшла ОСОБА_14 і дала йому вказівку негайно описати майно СП «Баранівський хлібозавод РСС». Також, вона роздрукувала бланки опису майна. На його запитання чому саме він повинен описувати майно, ОСОБА_14 сказала, що він є податковим керуючим по даному підприємству.

ОСОБА_14 , ці покази ОСОБА_15 підтвердила частково і зазначила, що вказівку йти описувати майно вона ОСОБА_15 не давала, а лише повідомила його, що таку вказівку дала ОСОБА_13 .

З приводу обставин підписання заявки-доручення на продаж майна заводу ОСОБА_15 показав, що через декілька днів після проведення опису майна його покликала до себе ОСОБА_11 і сказала підписати заявку-доручення на продаж Баранівського хлібозаводу. Він підписав заявку-доручення і вийшов із кабінету.

ОСОБА_14 прослухавши покази ОСОБА_15 їх підтвердила, однак сказала, що підписання заявки-доручення відбулося приблизно 23-24 березня 2004 ку. При її підписанні в кабінеті знаходилися ОСОБА_15 , ОСОБА_11 та ОСОБА_18 (т.6 а.с.175-177)

Свідок ОСОБА_14 , в суді пояснила, що вказівку описати майно їй та ОСОБА_19 дала ОСОБА_13 , ОСОБА_7 на той час ще не працював, в подальшому їй жодних вказівок на реалізацію майна не давав, її керівником була ОСОБА_11 , акт опису забрав ОСОБА_15 , який далі всім займався.

Допитана у суді свідок ОСОБА_13 , перший заступник керівника ДПІ вказала, що питаннями продажу майна підприємства займалися ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ще до приходу на роботу ОСОБА_7 . Коли ОСОБА_7 приступив до роботи, він не тиснув з приводу реалізації майна, на це була вказівка з області, він лише сказав їй та ОСОБА_11 , приймайте рішення згідно законодавства.

Сторона обвинувачення при допиті цих свідків скористалась своїм правом задати їм запитання з приводу наданих ними показань при проведенні очних ставок та з`ясувати причини розбіжностей з показаннями, які вони надавали на досудовому розслідуванні і в суді, окрім ОСОБА_15 , на допиті якого прокурор не наполягав, а в подальшому відмовився у необхідності його допиту, хоча саме ОСОБА_15 , з показань свідків, був причетний до підготовки заявки-доручення, описував майно та йому інкримінувалися дії, що аналогічні ОСОБА_7 . Результати виділеної та направленої на додаткове розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_15 стороною обвинувачення суду не надавалися.

Апеляційний суд вважає, що зазначені докази, які були оцінені судом в сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, з врахуванням показань свідків, які суд безпосередньо сприймав, не спростовують правильність висновків суду, а навпаки підтверджують, що ОСОБА_7 жодних протиправних вказівок їм не надавав, даних, що він підписав заявку доручення знаючи, що у ній зазначено неправдиві дані не має і, що оформленням документів на реалізацією майна боржника займалися інші особи, ще до того як ОСОБА_7 приступив до роботи.

Також,суд першоїінстанції дослідившита проаналізувавшиписьмові докази,на якіпосилається прокурорта дійшоввисновку,що працівниками Барановської МДПІ та ОСОБА_7 пакет документів, зазначених в переліку до угоди, не надавався ОСОБА_18 , він отримав лише акт опису активів та заявку - доручення.

По справі також не здобуто будь-яких доказів, що ОСОБА_7 був ознайомлений із звітом про оцінку цілісного майнового комплексу "Барановський хлібзавод РСС".

Відповідно до листа № 3226/10/24-007 від 30.03.2004 року, брокер Української універсальної товарної біржі - приватне підприємство "Петан" було повідомлене про те, що Баранівський хлібзавод не перебуває в державній або комунальній власності та переданий для реалізації як цілісний майновий комплекс в рахунок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами відповідно дост. 10 Закону України № 2181-111 від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", працівником ДПА у Житомирській області ( т. 4 а.с. 82).

Згідно протоколу № 32 про хід торгів на аукціоні з продажу ЦМК СП " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 30.03.2004 року, який до ІНФОРМАЦІЯ_4 був привезений ОСОБА_18 , він був затверджений заступником начальника Баранівської МДПІ ОСОБА_11 31.03.2004 року. (т. 5 а.с. 96).

Відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2005 року, яке не скасоване і не змінене, біржові торги, проведені 30.03.2004 року на УУТБ по продажу ЦМК СП " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та біржова угода договору купівлі-продажу ЦМК СП " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та біржова угода договору купівлі-продажу від 30.03.2004 року, укладена ПП "Петан" та ПП "Емануїл" по купівлі продажу ЦМК СП " ІНФОРМАЦІЯ_2 " визнані недійсними.

Суд також зазначив у рішенні, що дії ПП "Петан" ПП "Ємануїл" і експерта ОСОБА_20 , необхідно розглядати, як заздалегідь спрямовану домовленість між ними, направлену на заволодіння ЦМК СП " ІНФОРМАЦІЯ_2 " шляхом навмисного заниження його ринкової вартості. (т.8 а.с. 203-206).

Зазначені вище докази свідчать, що негативні наслідки при реалізації майна "Баранівський хлібзавод РСС" не настали б, якби ПП "Петан" повідомило ІНФОРМАЦІЯ_5 про час та місце проведення торгів, запросило представників цієї податкової інспекції на торги та ознайомило їх з підготовленими для проведення торгів документами.

Згідно з ч.2 ст. 367 КПК України апеляційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав підсудного, а тому неконкретність пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення, що на думку колегії суддів, має місце, враховуючи і тривалість провадження, повинна оцінюватися як сумнів щодо доведеності вини особи та тлумачитись на її користь.

Відповідно до ч.2 ст. 369 КПК України вирок чи постанова суду із підстав невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи підлягають скасуванню чи зміні лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи могла вплинути на вирішення питання про винуватість засудженого або невинуватість виправданого, на правильність застосування кримінального закону, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру.

Доводи апеляції прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи обґрунтовуються доводами про ненадання належної оцінки усім доказам обвинувачення, однак, на переконання колегії суддів, ці доводи висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що ця невідповідність вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про невинуватість виправданого та на правильність застосування кримінального закону.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставною для скасування судового рішення, про що йдеться в апеляції прокурора, перевіркою кримінальної справи не встановлено.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377, 379 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів

постановила:

Апеляцію з доповненнями прокурора Новоград-Волинської окружної прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 вересня 2021 року щодо ОСОБА_7 - без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту набрання ним законної сили.

Судді: