Ухвала

від 11.11.2022 по справі 626/768/21

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/768/21

Провадження № 1-кс/626/734/2022

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

09 листопада 2022 року м. Красноград

Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому в залі суду м.Красноград клопотання ст.слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Красноградської окружної прокуратури в рамках кримінального провадження №42021222100000001 від 17.03.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Київ, громадянин України, з вищою освітою, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

- який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до поданого клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу (розпорядження) №16-К від 11.11.2016 обіймав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАДІА» (далі ТОВ «АКВАДІА»), код ЄДРПОУ 38961768, в період з 11.11.2016 року по 21.09.2018 року та в період з 11.12.2018 по 25.03.2019.

Відповідно до Статуту ТОВ «АКВАДІА», директор є вищою посадовою особою Товариства до компетенції якого серед іншого належить організація бухгалтерського обліку та звітності Товариства; приймає всі кадрові рішення стосовно працівників Товариства, в тому числі стосовно керівників філій, ДП та представництв; видає довіреності, накази та розпорядження з питань діяльності Товариства в тому числі, щодо розпорядження коштами та майном Товариства; вчиняє правочини, зокрема, господарські, цивільно-правові та інші договори; забезпечує виконання рішень загальних зборів учасників, зобов`язань перед бюджетом та контрагентами за укладеними правочинами або іншими особами, з якими ТОВ «АКВАДІА» вступає у правовідносини або стосовно яких у ТОВ «АКВАДІА» виникає зобов`язання виконати певні дії або утриматись від їх вчинення; здійснює контроль над раціональним використанням ресурсів Товариства; без довіреності представляє інтереси Товариства та вчиняє від його імені юридично значимі дії, в межах власної компетенції або повноважень, покладених на нього Загальними зборами Товариства; розпоряджається коштами та майном Товариства в межах, визначених цим Статутом, рішенням Загальних зборів Учасників Товариства; видає накази, розпорядження, дає вказівки, які є обов`язковими для всіх підрозділів, посадових осіб та інших працівників Товариства, несе відповідальність за діяльність Товариства, виконання завдань та функцій Товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, на підставі викладеного, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_4 є службовою особою, наділеною організаційно розпорядчими та адміністративно господарськими функціями.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.10.2016 між Департаментом житлово комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної адміністрації в особі директора ОСОБА_7 та ТОВ «АКВАДІА» в особі директора ОСОБА_8 укладено договір № 128 про виконання робіт з ДСТУ БД.1.1.-1:2013 (ДК021:2015 45453000-7, Капітальний ремонт і реставрація, Капітальний ремонт водогону від насосної станції другого підйому по вул. Московській до мікрорайону №3 м. Красноград). Сума договору згідно з пунктом 3.1. визначена у відповідності до розрахунку договірної ціни та склала 4800000 грн. Згідно з пунктом 2.1 строк виконання вказаних будівельних робіт визначено до 25.12.2017 року. Згідно з пунктом 13.1. договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків до повного їх проведення за фактично виконану роботу, прийняту замовником за актами приймання передачі виконаних робіт.

Крім цього, 07.12.2017 між Департаментом житлово комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної адміністрації в особі директора ОСОБА_7 та ТОВ «АКВАДІА» в особі директора ОСОБА_4 укладено додаткову угоду №6 до договору № 128 від 27.10.2016 відповідно до якої, у зв`язку з економію бюджетних коштів при виконанні робіт зменшено на 53256 грн. 18 коп. суму бюджетного призначення 2017 року і сума договору становить - 3955619 грн. 85 коп., ПДВ 20% - 791123 грн. 97 коп., разом 4 746 743 грн. 82 коп.

Відповідно до п. 3.1 Договору, 15.11.2016 року, Департамент житлово комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної адміністрації на рахунок ТОВ «АКВАДІА», перерахував попередню оплату в сумі 857779 грн. (в т.ч. ПДВ 142963,17 грн.) для виконання робіт на капітальному ремонті водогону.

А також після підписання документів замовником, акти виконаних робіт подані до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківської області (надаліУправління) в результаті чого Управлінням, згідно платіжних доручень № 418 від 28.12.2016, № 7 від 01.06.2017, № 78 від 11.08.2017, № 121 від 25.09.2017, № 139 від 18.10.2017, №183 від 22.11.2017 року на рахунок ТОВ «АКВАДІА», було перераховано бюджетні кошти в сумі 3888964,82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Ч.7 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що внесення змін до затвердженого проекту про-водиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.

Згідно з ч. 7 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", технічні умови є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до технічних умов можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Відповідно доч.3ст.11Закону України«Про будівельнінорми» у разі якщо будівельні норми містять посилання на національні стандарти, що стосуються вимог до виготовлення містобудівної, проектної, науково-проектної та робочої документації, методів проектування, процесів виконання будівельних робіт, методів випробувань, конструктивних та інженерних систем, такі стандарти є обов`язковими до застосування.

Також, п. 76 постанови КМУ від 01.08.2005 № 668 передбачено, що роботи та матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації та договору підряду.

При цьому згідно п. 1.1 Договору, підрядник зобов`язується своїми силами та засобами на свій ризик за технічним завданням , що є невід`ємним додатком № 1 до цього Договору, виконати роботи з ДСТУБД.1.1-1:2013 (ДК 021:2015 45453000-7, Капітальний ремонт і реставрація, Капітальний ремонт водогону від насосної станції другого підйому по вул. Московській до мікрорайону №3 м. Красноград) у встановлений цим Договором строк відповідно до проектно-кошторисної документації».

При здійсненні будівельних робіт, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_4 достовірно знав вимоги технічного завдання, строки їх виконання, що є невід`ємними додатками до Договору. Однак, усвідомлюючи надані йому повноваження та будучи обізнаним про свої обов`язки, які передбачені статутом Товариства, в період з листопада 2016 по грудень 2017 року, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном на свою користь, як директор ТОВ «АКВАДІА», шляхом зловживання своїм службовим становищем, порушуючи технічне завдання на капітальний ремонт і реставрацію, капітальний ремонт водогону від насосної станції другого підйому по вул. Московській до мікрорайону №3 м.Красноград, організував виконання робіт.

При цьому, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_4 , діючи з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в порушення проектно технічної документації, організував виконання вказаних робіт, не виконавши їх частину, що не відповідає проектно-кошторисній документації.

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетних коштів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_4 , прагнучі приховати недотримання проектно-технічних вимог при капітальному ремонті водогону від насосної станції другого підйому по вул. Московській до мікрорайону №3 м. Красноград Харківської області, при невстановлених слідством обставинах в м. Красноград, Харківської області, склав акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 26 грудня 2016 року, куди вніс завідомо неправдиві відомості щодо обсягів завершених будівельних робіт вартістю 1 859 264 грн., що перевищувало вартість фактично виконаних робіт на суму 351 571 грн. Аналогічно ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи в м. Красноград Харківської області до акту приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 22 вересня 2017 року, акту приймання виконаних будівельних робіт № 4 від 17 жовтня 2017 року та акту приймання виконаних будівельних робіт № 5 від 20 листопада 2017 вніс завідомо неправдиві відомості щодо обсягів завершених будівельних робіт вартістю 1838623, 78 грн., яка перевищує вартість фактично виконаних робіт на суму 472 128 грн. Зазначені акти ним були особисто підписані, скріплені печаткою ТОВ «АКВАДІА» та надані для підписання замовнику.

Разом з цим, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 передбачено, що відповідальність за недостовірність відображених у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

В результаті проведених досліджень встановлено, що вартість виконаних робіт, зазначених в актах №№ 1,3,4,5 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2016, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017 року та листопад 2017 року по Договору складає 3697887,78 грн. (три мільйони шістсот дев`яносто сім тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень сімдесят вісім копійок), тобто в актах виконаних робіт сума завищена на 823 699 грн. (вісімсот двадцять три тисячі шістсот дев`яносто дев`ять гривень), тим самим директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_4 заволодів вказаними бюджетними коштами.

В результаті умисних противоправних дій, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_4 шляхом зловживання своїм службовим становищем, незаконно заволодів бюджетними коштами всумі на823699грн.(вісімсотдвадцять тритисячі шістсотдев`яносто дев`ятьгривень), чим спричинив Департаменту житлово комунальногогосподарства тарозвитку інфраструктуриХарківської обласноїадміністрації матеріальну шкоду на вказану суму, що є особливо великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме у незаконному заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненим шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Крім цього, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу (розпорядження) №16-К від 11.11.2016 обіймав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАДІА» (далі ТОВ «АКВАДІА»), код ЄДРПОУ 38961768, в період з 11.11.2016 року по 21.09.2018 року та в період з 11.12.2018 по 25.03.2019.

Відповідно до Статуту ТОВ «АКВАДІА», директор є вищою посадовою особою Товариства до компетенції якого серед іншого належить організація бухгалтерського обліку та звітності Товариства; приймає всі кадрові рішення стосовно працівників Товариства, в тому числі стосовно керівників філій, ДП та представництв; видає довіреності, накази та розпорядження з питань діяльності Товариства в тому числі, щодо розпорядження коштами та майном Товариства; вчиняє правочини, зокрема, господарські, цивільно-правові та інші договори; забезпечує виконання рішень загальних зборів учасників, зобов`язань перед бюджетом та контрагентами за укладеними правочинами або іншими особами, з якими ТОВ «АКВАДІА» вступає у правовідносини або стосовно яких у ТОВ «АКВАДІА» виникає зобов`язання виконати певні дії або утриматись від їх вчинення; здійснює контроль над раціональним використанням ресурсів Товариства; без довіреності представляє інтереси Товариства та вчиняє від його імені юридично значимі дії, в межах власної компетенції або повноважень, покладених на нього Загальними зборами Товариства; розпоряджається коштами та майном Товариства в межах, визначених цим Статутом, рішенням Загальних зборів Учасників Товариства; видає накази, розпорядження, дає вказівки, які є обов`язковими для всіх підрозділів, посадових осіб та інших працівників Товариства, несе відповідальність за діяльність Товариства, виконання завдань та функцій Товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, на підставі викладеного, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_4 є службовою особою, наділеною організаційно розпорядчими та адміністративно господарськими функціями.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.10.2016 між Департаментом житлово комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної адміністрації в особі директора ОСОБА_7 та ТОВ «АКВАДІА» в особі директора ОСОБА_8 укладено договір № 128 про виконання робіт з ДСТУ БД.1.1.-1:2013 (ДК021:2015 45453000-7, Капітальний ремонт і реставрація, Капітальний ремонт водогону від насосної станції другого підйому по вул. Московській до мікрорайону №3 м. Красноград). Сума договору згідно з пунктом 3.1. визначена у відповідності до розрахунку договірної ціни та склала 4800000 грн. Згідно з пунктом 2.1 строк виконання вказаних будівельних робіт визначено до 25.12.2017 року. Згідно з пунктом 13.1. договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків до повного їх проведення за фактично виконану роботу, прийняту замовником за актами приймання передачі виконаних робіт.

Крім цього, 07.12.2017 між Департаментом житлово комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної адміністрації в особі директора ОСОБА_7 та ТОВ «АКВАДІА» в особі директора ОСОБА_4 укладено додаткову угоду №6 до договору № 128 від 27.10.2016 відповідно до якої, у зв`язку з економію бюджетних коштів при виконанні робіт зменшено на 53256 грн. 18 коп. суму бюджетного призначення 2017 року і сума договору становить - 3955619 грн. 85 коп., ПДВ 20% - 791123 грн. 97 коп., разом 4 746 743 грн. 82 коп.

Відповідно до п. 3.1 Договору, 15.11.2016 року, Департамент житлово комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної адміністрації на рахунок ТОВ «АКВАДІА», перерахував попередню оплату в сумі 857779 грн. (в т.ч. ПДВ 142963,17 грн.) для виконання робіт на капітальному ремонті водогону .

А також після підписання документів замовником, акти виконаних робіт подані до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківської області (надаліУправління) в результаті чого Управлінням, згідно платіжних доручень № 418 від 28.12.2016, № 7 від 01.06.2017, № 78 від 11.08.2017, № 121 від 25.09.2017, № 139 від 18.10.2017, №183 від 22.11.2017 року на рахунок ТОВ «АКВАДІА», було перераховано бюджетні кошти в сумі 3888964, 82 грн.

При здійсненні будівельних робіт, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_4 достовірно знав вимоги технічного завдання, строки їх виконання, що є невід`ємними додатками до Договору. Однак, усвідомлюючи надані йому повноваження та будучи обізнаним про свої обов`язки, які передбачені статутом Товариства, в період з листопада 2016 по грудень 2017 року, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном на свою користь, як директора ТОВ «АКВАДІА», шляхом зловживання своїм службовим становищем, порушуючи технічне завдання на капітальний ремонт і реставрацію, капітальний ремонт водогону від насосної станції другого підйому по вул. Московській до мікрорайону №3 м.Красноград, організував виконання робіт.

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетних коштів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_4 , прагнучі приховати недотримання проектно-технічних вимог при капітальному ремонті водогону від насосної станції другого підйому по вул. Московській до мікрорайону №3 м. Красноград Харківської області, при невстановлених слідством обставинах в м. Красноград, Харківської області, склав акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 26 грудня 2016 року, куди вніс завідомо неправдиві відомості щодо обсягів завершених будівельних робіт вартістю 1 859 264 грн., що перевищувало вартість фактично виконаних робіт на суму 351 571 грн. Аналогічно ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи в м. Красноград Харківської області склав та вніс до акту приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 22 вересня 2017 року, акту приймання виконаних будівельних робіт № 4 від 17 жовтня 2017 року та акту приймання виконаних будівельних робіт № 5 від 20 листопада 2017 завідомо неправдиві відомості щодо обсягів завершених будівельних робіт вартістю 1838623, 78 грн., яка перевищує вартість фактично виконаних робіт на суму 472 128 грн. Зазначені акти ним були особисто підписані, скріплені печаткою ТОВ «АКВАДІА» та надані для підписання замовнику.

Разом з цим, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року передбачено, що відповідальність за недостовірність відображених у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Документи, визнаються офіційними, якщо їх зміст стосується відносин, врегульованих правом, і якщо вони видаються або використовуються у встановленому законодавством порядку для посвідчення конкретних подій і фактів, що мають, юридичне значення. Офіційні документи можуть походити від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян - підприємців, нотаріусів, інших осіб, які мають право видавати або посвідчувати такі документи. Офіційні документи за формою повинні бути складені належним чином і мати необхідні реквізити - відбиток печатки, підпис, номер, дату.

В результаті проведених досліджень встановлено, що вартість виконаних робіт, зазначених в актах №№ 1,3,4,5 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2016, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017 року та листопад 2017 року по Договору складає 3697887,78 грн. (три мільйони шістсот дев`яносто сім тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень сімдесят вісім копійок), тобто в актах виконаних робіт сума завищена на 823 699 грн. (вісімсот двадцять три тисячі шістсот дев`яносто дев`ять гривень), тим самим директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_4 заволодів вказаними бюджетними коштами.

В результаті умисних противоправних дій, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_4 шляхом зловживання своїм службовим становищем, незаконно заволодів бюджетними коштами в сумі 823 699 грн. (вісімсот двадцять три тисячі шістсот дев`яносто дев`ять гривень), чим спричинив Департаменту житлово комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної адміністрації матеріальну шкоду на вказану суму, що є особливо великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, а саме - службове підроблення, тобто складання та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

30.08.2022 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, з вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий на даний час в Ізюмському міськрайонному суді Харківської області (територіальну підсудність судових справ змінено на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області) розглядаються обвинувальні акти за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.366 КК України.

Винність ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який відповідно до ч.5 ст.191 КК України карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років, є мешканцем іншої області. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.2, п.5 ч.1 ст.177КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь які із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, так як згідно відомостей є на т.ч. службовою особою директором ТОВ «НК Саміко» і власником та бенефіціаром деяких компаній.

Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь які із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, в зв`язку з чим слідчий і звернувся до суду з відповідним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, пославшись на факти та доводи, викладені в ньому. Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти такого найсуворішого запобіжного заходу, посилаючись на те, що прокурором не було доведено ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а були неведені лише його припущення, що є недопустимим в рамках змагальності та стандартів доказування в кримінальному процесі, звернули увагу на необґрунтованість та не доведеність підозри, яку інкримінують в провину ОСОБА_4 , при цьому не заперечували проти обрання міру запобіжного заходу, однак таку, яка не пов`язана з позбавленням волі.

Поряд з цим від Народного депутата України ОСОБА_9 надійшло клопотання про взяття ОСОБА_4 на особисту поруку, яке вона та підозрюваний підтримали в судовому засіданні.

Перевірившинадані суду матеріаликримінальногопровадження, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінившивсукупностівсіобставини, заслухавши учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного.

На час розгляду клопотання було встановлено певну вагомість наявних доказів, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені інкримінованого йому злочину за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, а саме наявними доказами, переліченими в клопотанні, однак остаточна правова кваліфікація діяння скоєного підлягає додатковій перевірці, оскільки остаточна кваліфікація повинна надаватися тільки після проведення всього комплексу слідчо-оперативних та процесуальних дій, а також збору всіх доказів.

При цьому слідчий у своєму клопотанні посилається, що у органів досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування або суду(п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Однак в судовому засіданні було встановлено, що самі події кримінального правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_4 , відповідно до клопотання мали місце у 2016-2019 роках, тобто більше 3-х років тому, відповідні відомості внесені до ЄРДР 17.03.2021 року, і весь час (більше 3-х років) ОСОБА_4 постійно знаходився за місцем свого мешкання, не намагався його покинути, хоча у нього була реальна така можливість, оскільки він не був затриманий весь цей час та вільно пересувався. За цей весь час, будь яких слідчих дій з останнім не проводилось, на допити він не викликався, а дізнався про наявність вказаного кримінального провадження стосовно нього, тільки в момент затримання 08.11.2022 року. Поряд з цим, весь цей час з моменту внесення до ЄРДР, ОСОБА_4 навіть не мав ніякого процесуального статусу, в т.ч. і підозрюваного. Будь-яких належних та допустимих доказів про виклик ОСОБА_4 на допити та вручення йому повідомлення про підозру, в наданих суду матеріалах не міститься, не надано таких прокурором і в судовому засіданні.

При цьому до посилання прокурора в судовому засіданні на те що ОСОБА_4 відповідна повістка про виклик та повідомлення про підозру були направлені поштою та отримані ним 02.09.2022 року, слідчий суддя відноситься критично, оскільки у зворотному повідомленні про вручення відправлення: по перше не зазначена повна адреса отримувача, а саме відсутня вулиця та номер будинку; по друге сам ОСОБА_4 пояснив що не отримував будь яких документів від слідчого і ті підписи які маються у цьому повідомленні(а.с.52) йому не належать, що навіть підтверджується, якщо порівняти його підписи, які маються у додатках до клопотання і підписи на тих повідомленнях, то вони зовсім різні та значно відрізняються від його власного підпису.

Що стосується другого ризику, вказаного у клопотанні, а саме, що останній може знищити, сховати або спотворити будь які із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), то такий ризик взагалі нічим обґрунтовано не підтверджений, а є тільки припущенням, оскільки будь-яких реальних доказів цьому, в клопотанні не наведено, не надано таких прокурором і в судовому засіданні, а саме що останній з моменту скоєння, тобто з 2016 року, намагався вчинити такі дії направлені на знищення будь-яких документів.

При цьому, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний,а конкретнийхарактер тадоводитися відповіднимидоказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти Росії" національні органи влади зобов`язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.

Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентно! практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до вимог ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються, що стосується цих двох ризиків, то вони жодним чином не доведені «поза розумним сумнівом», а базуються лише на припущеннях.

Що стосується ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення, то суд вважає його в певній мірі обґрунтованим, оскільки відповідно до наданих в судовому засіданні прокурором документів, вбачається наявність в провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області аналогічного по кваліфікації кримінального провадження за ч.4, 5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України про наявність такого провадження підтвердив в засіданні і сам ОСОБА_4 та пояснив, що він постійно з`являвся на всі судові засідання, останнє з яких було у лютому 2022 року, після чого викликів до суду не було, оскільки Ізюмський район був під окупацією.

Таким чином, беручи до уваги викладене, оскільки наявні певні ризики, передбачені ст.177 КПК України, перелічені вище, а також враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі до 12 років, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, йому необхідно обрати міру запобіжного заходу.

При цьому відповідно до положень ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3частини першої цієї статті.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

5. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно зі змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, відповідно до положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

В ході дослідження даних про особу підозрюваної встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий; на даний час працює; має міцні соціальні зв`язки, проживає зі співмешканкою ОСОБА_11 ; має 4-х малолітніх дітей: 2009, 2012, 2015 та 2018 років народження, має постійне місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , будь-яких негативних характеристик на останнього, в матеріалах клопотання не мається. Поряд з цим згідно з характеристики, наданої Народним депутатом України Анною Скороход, ОСОБА_4 характеризується, як порядна, чесна, професійна людина, гарним батьком, який з перших днів війни допомагає ЗСУ.

Допитана в якості свідка, в порядку п.7 ч.2 ст.193 КПК України, ОСОБА_11 пояснила, що вони разом з ОСОБА_4 разом мешкають, як чоловік та дружина вже більше року і постійно проживають за адресою АДРЕСА_1 , останнього вона може охарактеризувати тільки з позитивної сторони.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Мамедовапроти Росії» вказав, що, хоча, суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшогопозбавлення когосьволі неможна оцінюватиз винятковоабстрактного погляду,беручи доуваги тількитяжкість злочину. Продовження строку тримання під вартою також не можна застосовувати як передбачення вироку у формі позбавлення волі.

У рішенніЄСПЛ «В.проти Швейцарії» зазначено, що небезпеку переховуваннявід правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворостіможливого покарання» її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів,які можутьабо підтвердитинаявність небезпекипереховування відправосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти («В. проти Швейцарії» (W v Switzerland), 14379/88, 26.01.1993). В своєму рішенні у справі «Адамяк проти Польщі» (Adamiak v Poland), 20758/03, 19.12.2006) Суд нагадує, що в світлі вже встановленої практики Європейського суду наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення.

Окрім того, згідно сталої судової практики, слідчий суддя, суд при розгляді клопотання та вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованихзапобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (п.9 ч.1 ст.178 КПК). Відповідні даніпідлягають обов`язковомуврахуванню привирішенні поданогоклопотання, оскільки впливають на достовірність підстав (ризиків) для застосування того чи іншого виду запобіжного заходу.

Також слідчий суддя(суд), суд повинен ураховувати, що тримання під вартою має застосовуватися тільки у виняткових випадках, як винятковий захід, з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав для його застосування чи продовження (рішення ЄСПЛ від 28.1098 у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»). Реалізуючи положення ч.5 ст.199 КПК, слідчий судця, а також суд відповідно до ч.3 ст.331 КПК мають враховувати, що після спливу певного часу (строку дії попередньої ухвали) саме лише існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення волі, а тому в судовому рішенні судові органи зобов`язані, розглянувши можливість обрання альтернативних запобіжних заходів, навести інші підстави для подальшого тримання особи під вартою (рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Прокопенко проти України», від 5.11.2008 у справі «Єлоєв проти України»). Тому суд у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має чітко зазначити в судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише наведенням переліку законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»), а тривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав визнається несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим в п.1 ст.5 цієї конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.11.2008 у справі «Соловей і Зозуля проти України»).

Крім того, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходом та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст.177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Таким чином, слідчий суддя з урахуванням положень ч.4 ст.194 КПК України приходить до висновку про можливість застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме у вигляді особистого зобов`язання з покладенням певних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КК України, що може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

При цьому відповідно до положень ч.7 ст.194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно ч.2 ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.

Щодо поданої народним депутатом України ОСОБА_9 заяви про взяття на особисту поруку підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя не знаходить підстав для її задоволення, із урахуванням матеріалів провадження та обставин за якими останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-197, 205, 485-488, 492 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання ст.слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №42021222100000001 від 17.03.2021 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України про обрання запобіжного міри заходу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

а) прибувати до слідчого, прокурора, судді за першою вимогою;

б) утримуватись від спілкуванням зі свідками по даному кримінальному провадженню;

в) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання або роботи.

Повідомити підозрюваному ОСОБА_12 письмово під розпис про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.

Строк дії ухвалив частині покладених на ОСОБА_12 перелічених вище обов`язків, не може перевищувати двох місяців з дня її винесення, тобто діє до 09 січня 2023 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з зали суду негайно. Ухвала підлягає негайному виконанню органом внутрішніх справ.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного судушляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 11.11.2022р. о 08-00год.

Слідчий суддя

Красноградського районного суду ОСОБА_1