Ухвала

від 19.12.2022 по справі 626/768/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 626/768/21 (1-кс/626/734/22) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/717/22 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: особисте зобов`язання

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Валки апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 09 листопада 2022 року, якою частково задоволено клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42021222100000001 від 17.03.2021, за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

19.09.2022 слідчий СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 звернулася до слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених за ч.5 ст.191, ч.2 ст. 366 КК України.

В обґрунтування клопотання посилалася на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу (розпорядження) №16-К від 11.11.2016 обіймав посаду директора ТОВ «АКВАДІА», код ЄДРПОУ 38961768, в період з 11.11.2016 по 21.09.2018 та в період з 11.12.2018 по 25.03.2019.

Відповідно до Статуту ТОВ «АКВАДІА», директор є вищою посадовою особою Товариства до компетенції якого серед іншого належить організація бухгалтерського обліку та звітності Товариства; приймає всі кадрові рішення стосовно працівників Товариства, в тому числі стосовно керівників філій, ДП та представництв; видає довіреності, накази та розпорядження з питань діяльності Товариства в тому числі, щодо розпорядження коштами та майном Товариства; вчиняє правочини, зокрема, господарські, цивільно-правові та інші договори; забезпечує виконання рішень загальних зборів учасників, зобов`язань перед бюджетом та контрагентами за укладеними правочинами або іншими особами, з якими ТОВ «АКВАДІА» вступає у правовідносини або стосовно яких у ТОВ «АКВАДІА» виникає зобов`язання виконати певні дії або утриматись від їх вчинення; здійснює контроль над раціональним використанням ресурсів Товариства; без довіреності представляє інтереси Товариства та вчиняє від його імені юридично значимі дії, в межах власної компетенції або повноважень, покладених на нього Загальними зборами Товариства; розпоряджається коштами та майном Товариства в межах, визначених цим Статутом, рішенням Загальних зборів Учасників Товариства; видає накази, розпорядження, дає вказівки, які є обов`язковими для всіх підрозділів, посадових осіб та інших працівників Товариства, несе відповідальність за діяльність Товариства, виконання завдань та функцій Товариства.

Згідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, на підставі викладеного, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_7 є службовою особою, наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями.

Вказала, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27.10.2016 між Департаментом житлово - комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної адміністрації в особі директора ОСОБА_11 та ТОВ «АКВАДІА» в особі директора ОСОБА_12 укладено договір № 128 про виконання робіт з ДСТУ БД.1.1.-1:2013 (ДК021:2015 45453000-7, Капітальний ремонт і реставрація, Капітальний ремонт водогону від насосної станції другого підйому по вул. Московській до мікрорайону №3 м. Красноград). Сума договору згідно з пунктом 3.1. визначена у відповідності до розрахунку договірної ціни та склала 4 800 000 грн. Згідно з пунктом 2.1 строк виконання вказаних будівельних робіт визначено до 25.12.2017 року. Згідно з пунктом 13.1. договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків до повного їх проведення за фактично виконану роботу, прийняту замовником за актами приймання - передачі виконаних робіт.

Крім цього, 07.12.2017 між Департаментом житлово - комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної адміністрації в особі директора ОСОБА_11 та ТОВ «АКВАДІА» в особі директора ОСОБА_7 укладено додаткову угоду №6 до договору № 128 від 27.10.2016 відповідно до якої, у зв`язку з економію бюджетних коштів при виконанні робіт зменшено на 53 256 грн. 18 коп. суму бюджетного призначення 2017 року і сума договору становить - 3 955 619 грн. 85 коп., ПДВ 20% - 791 123 грн. 97 коп., разом 4 746 743 грн. 82 коп.

Відповідно до п. 3.1 Договору, 15.11.2016 року, Департамент житлово - комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної адміністрації на рахунок ТОВ «АКВАДІА», перерахував попередню оплату в сумі 857 779 грн. (в т.ч. ПДВ - 142 963,17 грн.) для виконання робіт на капітальному ремонті водогону. Також після підписання документів замовником, акти виконаних робіт подані до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківської області (надалі Управління) в результаті чого Управлінням, згідно платіжних доручень № 418 від 28.12.2016, № 7 від 01.06.2017, № 78 від 11.08.2017, № 121 від 25.09.2017, № 139 від 18.10.2017, №183 від 22.11.2017 року на рахунок ТОВ «АКВАДІА», було перераховано бюджетні кошти в сумі 3 888 964, 82 грн.

При цьому згідно п. 1.1 Договору, підрядник зобов`язується своїми силами та засобами на свій ризик за технічним завданням , що є невід`ємним додатком № 1 до цього Договору, виконати роботи з ДСТУБД.1.1-1:2013 (ДК 021:2015 45453000-7, Капітальний ремонт і реставрація, Капітальний ремонт водогону від насосної станції другого підйому по вул. Московській до мікрорайону №3 м. Красноград) у встановлений цим Договором строк відповідно до проектно-кошторисної документації».

При здійсненні будівельних робіт, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_7 достовірно знав вимоги технічного завдання, строки їх виконання, що є невід`ємними додатками до Договору. Однак, усвідомлюючи надані йому повноваження та будучи обізнаним про свої обов`язки, які передбачені статутом Товариства, в період з листопада 2016 по грудень 2017 року, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та метою заволодіння чужим майном на свою користь, як директор ТОВ «АКВАДІА», шляхом зловживання своїм службовим становищем, порушуючи технічне завдання на капітальний ремонт і реставрацію, капітальний ремонт водогону від насосної станції другого підйому по вул. Московській до мікрорайону №3 м.Красноград, організував виконання робіт.

При цьому, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_7 , діючи з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в порушення проєктно - технічної документації, організував виконання вказаних робіт, не виконавши їх частину, що не відповідає проектно-кошторисній документації.

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетних коштів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_7 , прагнучі приховати недотримання проектно-технічних вимог при капітальному ремонті водогону від насосної станції другого підйому по вул. Московській до мікрорайону №3 м. Красноград Харківської області, при невстановлених слідством обставинах в м. Красноград, Харківської області, склав акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 26 грудня 2016 року, куди вніс завідомо неправдиві відомості щодо обсягів завершених будівельних робіт вартістю 1 859 264 грн., що перевищувало вартість фактично виконаних робіт на суму 351 571 грн. Аналогічно ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи в м. Красноград Харківської області до акту приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 22 вересня 2017 року, акту приймання виконаних будівельних робіт № 4 від 17 жовтня 2017 року та акту приймання виконаних будівельних робіт № 5 від 20 листопада 2017 вніс завідомо неправдиві відомості щодо обсягів завершених будівельних робіт вартістю 1 838 623, 78 грн., яка перевищує вартість фактично виконаних робіт на суму 472 128 грн. Зазначені акти ним були особисто підписані, скріплені печаткою ТОВ «АКВАДІА» та надані для підписання замовнику.

Разом з цим, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 передбачено, що відповідальність за недостовірність відображених у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

В результаті проведених досліджень встановлено, що вартість виконаних робіт, зазначених в актах №№ 1,3,4,5 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2016, серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017 року та листопад 2017 року по Договору складає 3 697 887,78 грн. (три мільйони шістсот дев`яносто сім тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень сімдесят вісім копійок), тобто в актах виконаних робіт сума завищена на 823 699 грн. (вісімсот двадцять три тисячі шістсот дев`яносто дев`ять гривень), тим самим директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_7 заволодів вказаними бюджетними коштами.

В результаті умисних противоправних дій, директор ТОВ «АКВАДІА» ОСОБА_7 шляхом зловживання своїм службовим становищем, незаконно заволодів бюджетними коштами в сумі на 823 699 грн., чим спричинив Департаменту житлово - комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної адміністрації матеріальну шкоду на вказану суму, що є особливо великий розмір.

Таким чином, слідчий зазначила, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме у незаконному заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненим шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, а саме - службове підроблення, тобто складання та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Отже, слідчий посилалася на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 366 КК України, яка підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами.

Зазначила, що існує достатньо підстав вважати про наявність існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

- можливість підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки він підозрюється, у тому числі, у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років. Крім того, він є мешканцем іншої області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, однак - на даний час в Ізюмському міськрайонному суді Харківської області (територіальну підсудність судових справ змінено на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області) розглядаються стосовно ОСОБА_7 обвинувальні акти за ознаками складу злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.366 КК України.

- можливість підозрюваним знищити, сховати або спотворити будь які із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- крім того, ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки згідно відомостей він також є службовою особою - директором ТОВ «НК Саміко» і власником та бенефіціаром деяких компаній.

Слідчий вважала, що стосовно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам.

Ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 09 листопада 2022 року клопотання слідчого задоволено частково.

Згідно ухвали застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покладено на ОСОБА_7 обов`язки строком до 09.01.2023, а саме: а) прибувати до слідчого, прокурора, судді за першою вимогою; б) утримуватись від спілкуванням зі свідками по цьому кримінальному провадженню; в) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання або роботи.

На зазначене рішення слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», з визначенням розміру застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 744 300 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 366 КК України, а саме: у незаконному заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненим шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також у службовому підробленні, тобто складанні та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Вказав, що слідчим суддею при винесенні ухвали неповно та поверхово проведено розгляд клопотання слідчого, без всебічної оцінки обставин в їх сукупності, без наведення достатніх доводів про відсутність у провадженні підстав для застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме, запобігання спробам підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він підозрюється, в тому числі, у вчиненні особливо тяжкого злочину, який відповідно до ч.5 ст. 191 КК України карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років, він є мешканцем іншої області; перебував у розшуку в цьому кримінальному провадженні; на виклики в тому числі по телефону до слідчого не з`являвся; приховувався від органів досудового розслідування. До того ж на розгляді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області на теперішній час перебуває 2 (два) обвинувальні акти за вчинення аналогічних злочинів ОСОБА_7 , а саме за ч.ч.4, 5, ч.2 ст. 366 КК України; знищити, сховати або спотворити будь які із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення - це чорнові записи щодо виконання робіт, журнали робіт, в тому числі прихованих, певні розрахунки щодо витрат тощо; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки згідно відомостей він є службовою особою - директором ТОВ «НК Саміко» і власником та бенефіціаром деяких компаній, а саме ТОВ «Інтуіція«Креативна група», ТОВ «Рекрутінг», ТОВ «Фірма АМВ Груп».

Також вказав, що у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_7 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а зважаючи на введення воєнного стану в Україні їх фактор настання значно збільшується, та жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Крім того, прокурор вказав, що враховуючи тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, що загрожує у разі визнання підозрюваного винним у інкримінованих злочинах, обставини та на суспільну небезпечність вчиненого діяння, факт перебування останнього в розшуку, наявність двох кримінальних проваджень за аналогічними фактами вже в Ізюмському міськрайонному суді Харківської області, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише шляхом обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що зможе також гарантувати його належну процесуальну поведінку.

Також прокурор зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, внаслідок вчинення якого збиток завдано бюджету державі в розмірі 823 699 грн. Врахувавши обставини кримінальних правопорушень, тяжкість, суму збитків, специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , відомості про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, сторона обвинувачення вважає, що застава визначена у розмірі максимальної межі п.3 ч.5 ст. 182 КПК України (300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) здатна забезпечити виконання ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного його захисника, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, а також думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222100000001 від 17.03.2021, за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

30.08.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".(рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Вирішуючи клопотання по суті слідчий суддя суду першої інстанції прийняв до уваги те, що в судовому засіданні було встановлено, що самі події кримінального правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_7 , відповідно до клопотання, мали місце у 2016-2019 роках, тобто більше 3-х років тому, відповідні відомості внесені до ЄРДР 17.03.2021, і весь час (більше 3-х років) ОСОБА_7 постійно знаходився за місцем свого мешкання, не намагався його покинути, хоча у нього була реальна така можливість, оскільки він не був затриманий весь цей час та вільно пересувався. За цей весь час, будь яких слідчих дій з останнім не проводилось, на допити він не викликався, а дізнався про наявність вказаного кримінального провадження стосовно нього, тільки в момент затримання 08.11.2022. Вказав, що весь цей час з моменту внесення до ЄРДР, ОСОБА_7 навіть не мав ніякого процесуального статусу, в тому числі і підозрюваного. Будь-яких належних та допустимих доказів про виклик ОСОБА_7 на допити та вручення йому повідомлення про підозру, в наданих суду матеріалах не міститься, не надано таких прокурором і в судовому засіданні.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь які із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначив, що такий ризик взагалі нічим обґрунтовано не підтверджений, а є тільки припущенням, оскільки будь-яких реальних доказів цьому в клопотанні не наведено, не надано таких прокурором і в судовому засіданні, а саме, що останній з моменту скоєння, тобто з 2016 року, намагався вчинити такі дії направлені на знищення будь-яких документів.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважав його в певній мірі обґрунтованим, оскільки відповідно до наданих в судовому засіданні прокурором документів, вбачається наявність в провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області аналогічного по кваліфікації кримінального провадження за ч.4, 5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України. Вказав, що про наявність такого провадження підтвердив в засіданні і сам ОСОБА_7 та пояснив, що він постійно з`являвся на всі судові засідання, останнє з яких було у лютому 2022 року, після чого викликів до суду не було, оскільки Ізюмський район був під окупацією.

Крім того, слідчий суддя врахував відомості про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який раніше не судимий; працює; має міцні соціальні зв`язки, проживає зі співмешканкою ОСОБА_13 ; має 4-х малолітніх дітей: 2009, 2012, 2015 та 2018 років народження, має постійне місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , будь-яких негативних характеристик на останнього, в матеріалах клопотання не мається. Також слідчий суддя врахував відомості характеристики, наданої Народним депутатом України ОСОБА_14 , де ОСОБА_7 характеризується, як порядна, чесна, професійна людина, є гарним батьком, який з перших днів війни допомагає ЗСУ.

Отже враховуючи викладене, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов висновку про можливість застосувати до ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме у вигляді особистого зобов`язання з покладенням певних обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КК України, що може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 .

Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді, виходячи з наступного.

Згідно наданих стороною обвинувачення відомостей, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 366 КК України, а саме: у незаконному заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненим шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також у службовому підробленні, тобто складанні та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Вказане об`єктивно свідчить про наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, згідно підозри, може вдатися до відповідних дій.

З урахуванням фактичних обставин вчинення дій, згідно підозри, які інкримінуються підозрюваному ОСОБА_7 , а саме вчинення корисливого, корупційного злочину, внаслідок вчинення якого завдано збиток державі в особливо великому розмірі,а також з урахуванням того, що в провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області (територіальну підсудність судових справ змінено на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області) є аналогічне по кваліфікації кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 за ч.4, 5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, колегія суддів вважає, що у цьому судовому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства та держави.

Підозра, яка пред`явлена ОСОБА_7 у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого злочину, об`єктивно свідчить про наявність ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він є мешканцем іншої області, а саме: Київська область, Києво - Святошинський район, м.Вишневе. Крім того, ОСОБА_7 , згідно відомостей провадження перебував у розшуку в цьому кримінальному провадженні.

Посилання слідчого судді на те, що в матеріалах провадження відсутні будь-які докази про виклик ОСОБА_7 на допити та вручення йому повідомлення про підозру, а також на те, що у зворотному повідомленні про вручення повістки про виклик ОСОБА_7 в якості підозрюваного та повідомлення про підозру не зазначена повна адреса отримувача, а саме відсутня вулиця та номер будинку, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.135 КПК України, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

З наявної в матеріалах провадження копії листа ст. слідчого св. Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_15 (№6337/119/83/24.2022 від 15.09.2022) до т.в.о. КП «Управління міським господарством Вишневої міської ради Бучанського району Київської області підприємства ЖКГ ОСОБА_16 вбачається, що у зв`язку з тимчасовою відсутністю особи, стосовно якої складено повідомлення про підозру, слідчим у кримінальному провадженні прийнято рішення про вручення такого повідомлення та повістки про виклик ОСОБА_7 на 19.09.2022 житлово експлуатаційній організації за місцем реєстрації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме КП «УМГ`т (а.с.50).

Отже, долучені органом досудового розслідування копія повістки про виклик ОСОБА_7 для допиту в якості підозрюваного на 19.09.2022 містить усі відомості, з якими закон пов`язує належне направлення особі повістки про виклик, зокрема, адреса отримувача - АДРЕСА_1 (а.с. 51-52).

Разом з тим, з відповіді т.в.о. КП «Управління міським господарством Вишневої міської ради Бучанського району Київської області підприємства ЖКГ ОСОБА_17 на вищезазначений лист вбачається, що 16.09.2022 повідомлення про підозру та повістка були передані начальнику ЖЕД №4 ОСОБА_18 для вручення ОСОБА_19 за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 . Однак, 16.09.2022 начальник ЖЕД №4 ОСОБА_18 не вручив вказані документи так як ніхто не відкрив двері квартири. При цьому начальник ЖЕД №54 повідомив, що ОСОБА_19 вже більше двох років не проживає за адресою реєстрації, відомості про фактичне місце перебування ОСОБА_19 відсутні (а.с.101).

Зазначене об`єктивно свідчить про наявність існування ризику переховування ОСОБА_19 від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність в матеріалах провадження будь-яких доказів про виклик ОСОБА_7 на допити та вручення йому повідомлення про підозру та про наявність існування ризику переховування ОСОБА_19 від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, колегія суддів також погоджується з доводами апеляційної скарги, що наявний ризик вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, оскільки на цей час в Ізюмському міськрайонному суді Харківської області (територіальну підсудність судових справ змінено на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області) розглядаються стосовно ОСОБА_7 аналогічні по кваліфікації обвинувальні акти за ознаками складу злочинів, передбачених ч.4, 5 ст. 191, ч.2 ст.366 КК України. Крім того, згідно відомостей, які містяться в матеріалах провадження, він є службовою особою - директором ТОВ «НК Саміко» і власником та бенефіціаром деяких компаній, а саме ТОВ «Інтуіція «Креативна група», ТОВ «Рекрутінг», ТОВ «Фірма АМВ Груп» (а.с.93-97), що також свідчить про наявність ризику вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення.

Колегія суддів бере до уваги особу підозрюваного ОСОБА_7 , а саме те, що він раніше не судимий, на цей час працює; має міцні соціальні зв`язки, проживає зі співмешканкою ОСОБА_13 ; має 4-х малолітніх дітей: 2009, 2012, 2015 та 2018 років народження. Згідно характеристики, наданої Народним депутатом України ОСОБА_14 , ОСОБА_7 характеризується, як порядна, чесна, професійна людина, гарним батьком, який з перших днів війни допомагає ЗСУ. Проте, зазначені обставини не зменшують існування ризиків, оскільки вказані обставини існували і на час вчинення протиправних дій, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють дії підозрюваного пов`язаних з вище наведеними ризиками при обранні ним певної моделі поведінки, а відтак не здатні перешкодити вчинити йому дії, передбачені ч.1 ст.177 КК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо того, що слідчий суддя дійшов до необґрунтованого висновку про те, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде сприяти запобіганню зазначеним слідчим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п.35 ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає виправданим обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного є обґрунтованим та містить доведені підстави того, що стосовно ОСОБА_7 не може бути обрано інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

Разом з цим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших відомостей про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів враховує матеріальний стан підозрюваного, а також те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності,має постійне місце реєстрації. Разом з тим, колегія суддів враховує те, що ОСОБА_7 , згідно підозри, підозрюється у вчиненні корупційного злочину, внаслідок вчинення якого, завдано матеріальну шкоду державі у особливо великому розмірі, тому дійшов переконання про необхідність встановлення розміру застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 744 300грн, що буде обґрунтовано та виправдано з урахуванням наявних ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, тяжкості злочину, а також з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_7 та наявності вищевказаних ризиків - застава у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744 300грн. (2481 грн x 300=744 300 грн), на цьому етапі досудового розслідування, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ч.2 ст.194 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Отже, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що слідчий суддя за наслідком розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу може застосувати до підозрюваного лише запобіжний захід, про який йдеться в поданому слідчим чи прокурором клопотанні, або ж відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, оскільки визначення виду запобіжного заходу, який буде необхідним та достатнім для цілей досудового розслідування відноситься до компетенції прокурора.

Однак слідчий суддя допустив процесуальне порушення та частково задовольнив клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, про обрання якого не йшлося у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.412 КПК України вищенаведене порушення належить вважати істотними, оскільки воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

На підставі викладеного, з урахуванням положень п.2 ч.3 ст.407 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_7 під вартою до 06.01.2023 включно з застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ч.3 п.2 ст.407, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 09 листопада 2022 року скасувати та постановити нову.

Задовольнити частково клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до 06 січня 2023 року включно з застосуванням альтернативного запобіжного заходу - застави.

Визначити суму застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 744 300грн, яку необхідно внести не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, тобто до 23.12.2022 року включно, на відповідний розрахунковий рахунок Харківського апеляційного суду (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 42261368; Банк отримувача ДКСУ м.Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA078201720355279002000085314 ).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , .обов`язки, передбачені пунктами 1, 2, 3, 8 частини 5 статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або/місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

А в разі невнесення застави до встановленого строку, підозрюваний ОСОБА_7 підлягає поміщенню до ДУ «Харківський слідчий ізолятор»

Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою направити до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для виконання.

Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді