Постанова

від 31.10.2022 по справі 909/1033/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2022 р. Справа №909/1033/21

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від прокуратури Панькевич Р.В.

від позивача (скаржника) Шестаченко К.В.

від відповідача Поцелов А.О. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи EasyCon)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасна лікарня, б/н від 27 червня 2022 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року (підписане 30.05.2022), суддя Неверовська Л.М.

у справі №909/1033/21

за позовом Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури, м. Івано-Франківськ в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м. Івано-Франківськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасна лікарня, м. Київ

про розірвання договору поставки та стягнення боргу в сумі 7 282 915,80 грн.

в с т а н о в и в :

26 жовтня 2021 року Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна лікарня» про розірвання договору поставки №4/COVID-19 від 17 травня 2021 року та стягнення 5 768 200 грн. коштів за непоставлений товар; 899 541,80 грн. пені та 615 174 грн. штрафу (з врахуванням клопотання прокурора від 12.01.2022).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року у справі №909/1033/21 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна Лікарня» на користь Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, 881 507,80 грн. пені та 615 174 грн. штрафу. В частині стягнення 18 034 грн. пені суд відмовив. В частині позовних вимог про розірвання договору №4/COVID-19 від 17 травня 2021 року та стягнення боргу в сумі 5 768 200 грн. провадження у справі закрито на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Рішення суду в частині закриття провадження у справі мотивоване тим, що після відкриття провадження у справі, відповідачем згідно видаткової накладної №СУ-0000076-5 від 05.11.2021 здійснено поставку концентраторів кисню на суму 5 768 200 грн., таким чином, після відкриття провадження у справі відповідачем виконано умови договору, у зв`язку з чим позивачем заявлено відповідне клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору та стягнення основного боргу. Щодо стягнення неустойки, суд встановив, що відповідачем не доведено наявності підстав для звільнення останнього від відповідальності за порушення строків поставки товару за договором, при цьому, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки, позивачем помилково включено у періоди прострочення дні, в які відповідачем здійснено поставку товару. Відтак, суд визнав обґрунтованим заявлений до стягнення розмір пені в сумі 881 507,80 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасна лікарня» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року у справі №909/1033/21 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі встановлено підстави для звернення прокурора в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА. Разом з цим, вказує, що з долучених до позовної заяви доказів неможливо встановити бездіяльність позивача, а відтак, і наявність підстав для звернення прокурора до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави. Крім цього, вважає, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги лист виробника товару про затримку кисневих концентраторів, оскільки останній підтверджує, що невчасна поставка товару виникла не з вини відповідача, а залежала від підприємства виробника товару. Також апелянт посилається на те, що ним надсилалися позивачу листи з проханням продовжити строки поставки товару, тобто вживалися всі залежні від нього заходи з метою недопущення прострочення поставки товару. З огляду на наведене вважає безпідставним застосування позивачем наслідків, передбачених п.7.2 Договору у вигляді стягнення пені та штрафу.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури наголошує, що позивач, будучи наділеним владними повноваженнями щодо захисту інтересів держави, не вжив заходів з повернення коштів до бюджету та розірвання договору в судовому порядку, поряд з цим, у спірному випадку наявний безумовний державний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави. Також зазначає про безпідставні твердження скаржника щодо виникнення порушення зобовязання внаслідок непереборної сили, оскільки ним не подано суду відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України, що свідчить про недоведеність таких обставин.

11 серпня 2022 року від апелянта до суду надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому останній просить суд зменшити розмір неустойки на 80%. Зокрема, посилається на виконання ним зобов`язання за договором у повному обсязі, а також те, що допущене ним прострочення поставки товару не призвело до настання негативних наслідків для позивача, зокрема, позивачу не заподіяно збитків. Зазначає, що в цьому випадку штрафні санкції носять виключно компенсаційний характер, проте такі є неспіврозмірними, перетворюються на непомірний тягар для відповідача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків. На думку скаржника, встановлення такого значного розміру штрафних санкцій (1 496 481,80 грн.) несумісне з принципом розумності, та справедливості. Відповідач вказує, що неналежне виконання зобов`язання за договором відбулося через наявність проблем у ланцюгах міжнародних перевезень, викликаних розповсюдженням коронавірусної інфекції. Також наголошує, що затримка відвантаження товару виробником обумовлена необхідністю термінового постачання товару у країни з критичним станом захворюваності та спалаху COVID-19. Одночасно звертає увагу, що відвантаження товару почалося через 14 днів від дати, визначеної в договорі, тобто тривалість прострочення не була значною. Також відповідач зазначає, що ним постійно вживалися заходи з метою повідомлення позивача про настання обставин, що спричиняють затримку постачання товару.

22 серпня 2022 року від заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури до суду надійшли заперечення щодо заявленого клопотання, в яких останній просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, апеляційну скаргу залишити без змін, а оскаржуване рішення без задоволення. Зокрема, зазначає, що порушення законодавства при закупівлі товарів медичного призначення, а саме: поставки кисневих концентраторів, які були гостро необхідними для запобігання поширенню, локалізації і ліквідації спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), складав особливий державний інтерес. Поряд з тим, наголошує, що відповідачем не надано відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України, як підтвердження наявності обставин непереборної сили.

Судові засідання в апеляційному суді, за клопотанням відповідача та на підставі відповідних ухвал суду, проводились в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи «EasyCon».

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року у справі №909/1033/21 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Поряд з тим, просив задоволити клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу. У задоволенні клопотання скаржника про зменшення штрафних санкцій просили відмовити, з підстав, наведених у письмових запереченнях прокурора.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 17 травня 2021 року між Департаментом охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації з однієї сторони (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" з іншої сторони (продавцем) укладено договір №4/COVID-19, відповідно до п.1.1 якого, постачальник передає у власність покупця, а покупець оплачує вартість товару, що визначений в асортименті та за ціною, яка зазначена у специфікації, що є невід`ємною частиною договору про закупівлю на умовах, зазначених у договорі.

Згідно з п.1.2 Договору найменування товару - ДК 021:2015: 33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії (НК 024:2019 - 31321 Концентратор кисню портативний).

Відповідно до п.1.3 Договору номенклатура, асортимент, кількість, ціна за одиницю товару вказано в специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору (додаток №1).

Ціна договору становить 23 888 200 грн. без ПДВ (п.3.1 Договору).

Згідно з п.4.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем за рахунок бюджетних асигнувань, затверджених його кошторисом, у відповідності з вимогами Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п.4.2 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються по безготівковому перерахунку протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту отримання покупцем товару та належно оформлених товаросупровідних документів (накладної, рахунка-фактури, тощо).

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", покупець може передбачити попередню оплату шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору про закупівлю.

Відповідно до п.5.1 Договору строк поставки товару до 01 червня 2021 року або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань, у разі здійснення постачання на умовах після плати згідно п.4.2 цього Договору.

Згідно з п.7.2 Договору у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому покупцем, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) покупцем товару.

19 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" звернулось до Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації з листом, в якому просило укласти додаткову угоду про попередню оплату та гарантувало здійснити поставку кисневого концентратору, модель: АЕ-8-W (ДК 021:2015: 33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії код НК 024:2019 31321) у кількості 791 шт. на суму 23 888 200 грн, без ПДВ, у строк, визначений п.5.1 договору № 4/COVID-19 від 17.05.2021.

19 травня 2021 року між Департаментом охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" укладено додаткову угоду №1 до договору №4/COVID-19 від 17.05.2021, відповідно до п.1 якої сторони домовились, що розрахунки за товар провадяться шляхом здійснення покупцем 100% попередньої оплати вартості товару, яка визначена у специфікації до договору, що становить 23 888 200 грн, без ПДВ на підставі рахунку-фактури виставленого постачальником, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті.

Згідно з п.2 додаткової угоди №1 постачальник з дня надходження грошових коштів у розмірі 100% попередньої оплати вартості товару, зобов`язаний передати товар покупцю за видатковою накладною у строк, визначений п.5.1 Договору.

Платіжним дорученням №1 від 20 травня 2021 року підтверджується перерахування Департаментом охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" коштів у сумі 23 888 200 грн.

31 травня 2021 року листом за вих.№25/57/7 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" повідомило позивача про неможливість виконання умов договору в частині постачання товару, передбаченого умовами договору №4/COVID-19 від 17.05.2021, у строки, визначені самим договором, у зв`язку із проблемами у міжнародних перевезеннях.

01 червня 2021 року між Департаментом охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" укладено додаткову угоду №2, згідно якої сторони домовилися, що строк поставки товару до 30 червня 2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 червня 2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Також сторони погодили, що постачальник з дня надходження грошових коштів в розмірі 100% попередньої оплати вартості товару, зобов`язаний передати товар покупцю за видатковою накладною у строк, визначений п.5.1. договору №4/COVID-19 від 17 травня 2021 року, а саме: до 30 червня 2021 року.

31 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" звернулося до позивача з листом вих.№25/57/9, в якому повідомило про неможливість вчасно поставити товар, визначений умовами договору, та просило продовжити термін постачання товару на строк не більше трьох місяців з дня укладення додаткової угоди №3 до договору №4/COVID-19 від 17 травня 2021 року та внести інші зміни до договору, що пов`язані із зміною строків постачання.

30 червня 2021 року між Департаментом охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" укладено додаткову угоду №3, за умовами якої сторони домовилися,, що строк поставки товару становить три місяці з моменту укладання договору, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 17 серпня 2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Поряд з тим, сторони домовилися, що постачальник з дня надходження грошових коштів у розмірі 100% попередньої оплати вартості товару, зобов`язаний передати товар покупцю за видатковою накладною, у строк, визначений сторонами, а саме: до 17 серпня 2021 року.

04 серпня 2021 року позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" направлено лист вих.№607/14-15/60, в якому Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації просив виконати умови договору №4/COVID-19 від 17.05.2021 у строки, визначені додатковою угодою №3 від 30 червня 2021 року або повернути кошти, сплачені за поставку товару.

16 серпня 2021 року відповідачем на адресу Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації направлено лист вих.№25/57/9/2, в якому відповідач просив продовжити термін постачання товару до 30 жовтня 2021 року та внести інші зміни до договору, пов`язані зі зміною строків постачання та терміну надання передоплати. До вказаного листа відповідач долучив проект додаткової угоди №4.

18 серпня 2021 року позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№641/14-16/10, в якій вимагав здійснити поставку в повному обсязі до 28 серпня 2021 року, зі сплатою пені в розмірі 0,1% (23 888,20 грн.) від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, згідно з п.7.2 договору №4/COVID-19 від 17.05.2021 або повернути кошти в повному обсязі. Поряд з тим, позивач не підписав додаткову угоду №4 до договору поставки.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем здійснено першу поставку товару в кількості 300 концентраторів кисню 31 серпня 2021 року згідно видаткових накладних №СУ-0000076, №СУ-0000066-1. 17 вересня 2021 року відповідачем поставлено позивачу 200 одиниць товару згідно видаткових накладних №СУ-0000076-2, №СУ-0000076-3. 29 вересня 2021 року відповідачем поставлено позивачу 100 одиниць товару згідно видаткових накладних №СУ-0000076-4.

У жовтні 2021 року Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури звернувся до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна лікарня» про розірвання договору поставки №4/COVID-19 від 17 травня 2021 року та стягнення 5 768 200 грн. коштів за непоставлений товар; 899 541,80 грн. пені та 615 174 грн. штрафу (з врахуванням клопотання прокурора від 12.01.2022).

В процесі розгляду справи 05 листопада 2021 року відповідачем здійснено поставку позивачу решти товару в кількості 191 штуки концентраторів кисню на суму 5 768 200 грн.

Враховуючи наведене прокурор звернувся до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору поставки №4/COVID-19 від 17 травня 2021 року та стягнення 5 768 200 грн. коштів за непоставлений товар.

Щодо представництва прокурором інтересів держави, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін, як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява №61517/00, пункт 27).

Водночас, ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти російської федерації" (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, пункт 35) ЄСПЛ зазначає, що сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).

Згідно з ч.3 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, за якою прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник, у кожному конкретному випадку, самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, судом встановлено, що пред`являючи позов у даній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму захисту інтересів держави у бюджетній сфері.

Звернення прокурора з позовною заявою до суду спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання використання бюджетних коштів, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання всіх прав.

Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

В цьому випадку прокурор, вважаючи, що внаслідок невиконання умов договору порушуються інтереси держави, які полягають у виконанні покладених на державу обов`язків своєчасного, повного забезпечення медичної допомоги в умовах пандемії вірусу СОVID-19, має законне право здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених статтею 16 ЦК України.

Так, звертаючись до суду з позовом, заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури зазначив, що порушення інтересів держави в особі Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації, полягає у невиконанні Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" умов договору, укладеного за державні кошти щодо поставки кисневих концентраторів, модель: АЕ-8-W (ДК 021:2015:33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії код НК 024:2019:31321).

Фінансування та оплата договору поставки кисневого концентрату здійснюється відповідно до Порядку та умов надання у 2021 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров`я, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2021 №47 Деякі питання надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров`я (зі змінами) умовами надання субвенцій за напрямом, передбаченим п.п. 9 п.3 цих Порядку та Умов, є забезпечення до 1 червня 2021 року обласними та Київською міськими адміністраціями закупівлі кисневих концентраторів для закладів охорони здоров`я та/або фізичних - осіб підприємців, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови укладення ними як надавачами медичних послуг з НСЗУ договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, які надають первинну медичну допомогу пацієнтам.

Враховуючи викладене, Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, будучи наділеним владними повноваженнями щодо захисту інтересів держави, заходів з повернення коштів до бюджету та розірвання договору в судовому порядку не вжив.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний державний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до листа Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської облдержадміністрації від 02.09.2021 №681/14-15/29, облдержадміністрацією скеровувались на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня" дві претензії, які залишені без відповіді. Інших заходів поновлення порушених прав Департаментом охорони здоров`я облдержадміністрації не вживалося.

Враховуючи, що Департаментом охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, як розпорядником бюджетних коштів, який здійснює управління ними у межах встановлених повноваженнями, не вжито ефективних заходів у вигляді звернення із позовом до суду про поновлення порушених інтересів держави, дану позовну заяву подано Івано-Франківською обласною прокуратурою.

З огляду на наведене, реалізуючи конституційну функцію, Івано-Франківська обласна прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, яка незважаючи на очевидний характер порушень, будучи належним чином повідомленою про їх існування, захист прав і законних інтересів держави не здійснила. Така бездіяльність уповноваженого органу стала підставою для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави у суді в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із цим позовом.

Поряд з тим, колегія суддів вважає безпідставними твердження скаржника про те, що судом першої інстанції не в повному обсязі встановлено підстави для звернення прокурора в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА, оскільки, на думку апелянта з долучених до позовної заяви доказів неможливо встановити бездіяльність позивача, а відтак, і наявність підстав для звернення прокурора до суду з цим позовом, заявленим в інтересах держави.

Так, у матеріалах справи наявне звернення Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації №681/14-15/29 від 02 вересня 2021 року до Івано-Франківської обласної прокуратури щодо невиконання відповідачем спірного договору.

Поряд з тим, листом за вих.№15-1348вих-21 від 09 вересня 2021 року Івано-Франківська обласна прокуратура просила Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації повідомити про те, чи вживалися заходи щодо усунення порушень державних інтересів, однак, останнім не надано відповіді на вказане звернення прокурора, що і слугувало підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом (26 жовтня 2021 року), попередньо повідомивши позивача про це листом за вих.№15-1451вих21 від 05 жовтня 2021 року та вих.№15-1516вих-21 від 22 жовтня 2021 року.

Враховуючи все наведене вище, Івано-Франківською обласною прокуратурою доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації при зверненні з цим позовом до Господарського суду Івано-Франківської області, а доводи скаржника в цій частині є безпідставними.

Щодо суті спору, колегія суддів зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи місцевим господарським судом, 05 листопада 2021 року відповідачем здійснено поставку позивачу решти товару в кількості 191 штуки концентраторів кисню на суму 5 768 200 грн., стягнення якої,, зокрема, було предметом цього позову.

Враховуючи наведене прокурор звернувся до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору поставки №4/COVID-19 від 17 травня 2021 року та стягнення 5 768 200 грн. коштів за непоставлений товар, яке було задоволено судом та закрито провадження у справі в цій частині.

Колегія суддів звертає увагу, що рішення суду в частині закриття провадження у справі сторонами не оскаржується.

Разом з тим, відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення 881 507,80 грн. пені та 615 174 грн. штрафу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Поряд з тим, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч.6 ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п.7.2 Договору сторони погодили, що у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому покупцем, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) покупцем товару.

Перевіривши розрахунки позивача, колегія суддів встановила, що позивачем помилково включено у періоди прострочення дні, в які відповідачем здійснено поставку товару, відтак, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого до стягнення розміру пені в сумі 881 507,80 грн. (із заявлених до стягнення 899 541,80 грн.).

Відповідно до ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені та штрафу), разом з тим, враховуючи докази, що містяться у матеріалах справи, вважає за можливе зменшити розмір неустойки до 30%, з огляду на наступне:

Частиною 1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених вище норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Разом з цим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (штрафу, пені) є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (штрафу, пені).

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України) (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №921/110/18).

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч.2 ст.216 ГК України).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Так, у матеріалах справи міститься листи виробника товару, поставка якого є предметом договору, Компанії SНЕNYАNG АЕRТІ ТЕСН СО., LTD про затримку з постачання концентраторів кисню, які судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, зважаючи на наявність на одному з листів дати його складення, а саме: 16 серпня 2021 року (арк. справи 83 том І), поряд з тим, вказані листи містять підпис та печатку зазначеної компанії.

Колегією суддів також враховано поведінку самого боржника. Так у матеріалах справи містяться докази, які свідчать про повідомлення відповідачем позивача про неможливість здійснення поставки товару у погоджені сторонами строки, про що скеровувалися відповідні листи та додаткові угоди до договору поставки про продовження термінів такої поставки.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем все ж таки виконано свій обов`язок у повному обсязі щодо поставки товару, що не заперечується позивачем, при цьому, прострочення такої поставки не є надто значним у порівнянні з строками, що були погоджені обома сторонами у додатковій угоді №3 до договору поставки.

Матеріали справи у сукупності свідчать про те, що відповідач не ухилявся від виконання своїх зобов`язань, а намагався вжити належних заходів щодо повідомлення позивача про затримку поставки товару та досягнення згоди сторін на продовження строків поставки, з метою уникнення допущення порушення ним погоджених у договорі термінів виконання зобов`язань.

Разом з цим, судом враховано відсутність доказів на понесення позивачем збитків, такі докази не подано і апеляційному суду разом із запереченнями щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки.

Також апеляційним судом враховано, що стягнення пені та штрафу не є основним доходом позивача і не може впливати на його господарську діяльність. Неустойка є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням виконання відповідачем свого обов`язку за договору у повному обсязі.

Так, судом першої інстанції встановлено, що належними до стягнення з відповідача на користь позивача є штрафні санкції у загальному розмірі 1 496 681,80 грн. (881 507,80 грн. пеня та 615 174 грн. штраф), що на думку колегії суддів є значним у порівнянні з основним боргом (5 768 200 грн.) коштів за непоставлений товар, який все ж поставлений відповідачем у повному обсязі.

Зменшення належної до стягнення суми неустойки, з урахуванням обставин справи, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, а також є засобом недопущення використання пені та штрафу, як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов`язань.

Так, на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №925/577/21 та від 28 червня 2022 року у справі №902/653/21).

Відтак, враховуючи все наведене вище, зважаючи на своє право щодо зменшення неустойки, яке не було реалізовано судом першої інстанції, враховуючи неспівмірність заявлених до стягнення сум пені та штрафу, беручи до уваги, що нараховані позивачем пеня та штраф надмірно великі порівняно із самою заборгованістю відповідача за непоставлений товар, який ним поставлено в повному обсязі, виходячи також із загальних засад цивільного законодавства, а саме: справедливості, добросовісності, розумності, враховуючи поведінку самого відповідача, яким вживалися заходи щодо повідомлення позивача про неможливість поставки товару у погоджені строку, а також обставини щодо затримки поставки товару компанією виробником, та неподання позивачем доказів понесення збитків, внаслідок затримки виконання відповідачем зобов`язань, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для реалізації права щодо зменшення розміру неустойки до 30%.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів дійшла висновку про: часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені і штрафу та прийняття в цій частині нового рішення про зменшення розміру пені та штрафу до 30%. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасна лікарня» задоволити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року у справі №909/1033/21 скасувати в частині стягнення пені та штрафу. Прийняти в цій частині нове рішення про зменшення пені та штрафу до 30%.

Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня", вул. Грушевського, буд. 28/2, нежиле приміщення № 43, м. Київ, 01021 (ідентифікаційний код 40199288) на користь Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004 (ідентифікаційний код 02012875) (ІВАN UА 8382017203442410032116007499) 264 452,34 грн. пені, 184 552,20 грн. штрафу.».

В решті рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року у справі №909/1033/21 залишити без змін.

Матеріали справи №909/1033/21 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 04 листопада 2022 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.