Постанова

від 05.04.2023 по справі 909/1033/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 909/1033/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,

прокурора - Шелест В.М.,

представників учасників справи:

Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня"</a> - Поцелов А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 (колегія суддів: Якімець Г.Г., Бойко С.М., Бонк Т.Б.)

у справі за позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - Департамент)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна лікарня"</a> (далі - ТОВ "Сучасна лікарня")

про розірвання договору поставки та стягнення боргу в сумі 7 282 915,80 грн.

СУТЬ СПОРУ

1. Департамент (покупець) та ТОВ "Сучасна Лікарня" (продавець) під час пандемії COVID-19 уклали договір поставки концентраторів кисню за рахунок бюджетних асигнувань для забезпечення надання своєчасної медичної допомоги населенню області.

2. Покупець здійснив 100% попередню оплату вартості товару, але вчасно товар не отримав, сторони з ініціативи відповідача тричі продовжували строк поставки товару шляхом укладення додаткових угод до договору. Коли продавець вчергове попросив продовжити терміни поставки товару, Департамент відмовив у продовженні строку та направив покупцю лист з проханням виконати умови договору у строки, визначені додатковою угодою №3 або повернути кошти, сплачені за поставку товару. Продавець цих вимог не виконав і прокурор звернувся до суду в інтересах держави з позовом про розірвання договору, стягнення основного боргу, штрафу та пені.

3. Господарський суд Івано-Франківської області закрив провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору та стягнення основного боргу, оскільки після відкриття провадження у справі відповідач поставив решту товару; здійснивши перерахунок пені, позов задовольнив частково; при цьому суд стягнув штраф та пеню у повному розмірі.

4. Західний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені та штрафу та ухвалив у цій частині нове рішення про їх зменшення до 30%.

5. Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції.

6. При розгляді цієї справи перед Верховним Судом постали такі питання:

- чи є зменшення пені та штрафу на 70% надмірним та таким, що нівелює значення неустойки як цивільної відповідальності;

- чи впливає на визначення розміру пені та штрафу те, що покупець діяв не з метою отримання прибутку, а для досягнення соціальних цілей, і не мав економічних збитків внаслідок невиконання продавцем договору;

- чи допускається подання клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, якщо сторона не зверталася таким клопотанням до суду першої інстанції.

7. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

8. 17.05.2021 Департамент (покупець) та ТОВ "Сучасна Лікарня" (продавець) уклали Договір №4/COVID-19 (далі - Договір), відповідно до умов якого:

- постачальник передає у власність покупця, а покупець оплачує вартість товару, що визначений в асортименті та за ціною, яка зазначена у специфікації, що є невід`ємною частиною договору про закупівлю на умовах, зазначених у договорі (п.1.1);

- найменування товару - ДК 021:2015: 33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії (НК 024:2019 - 31321 Концентратор кисню портативний) (п.1.2.);

- номенклатура, асортимент, кількість, ціна за одиницю товару вказано в специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору (додаток №1) (п.1.3);

- ціна договору становить 23 888 200 грн без ПДВ (п.3.1);

- оплата товару здійснюється покупцем за рахунок бюджетних асигнувань, затверджених його кошторисом, у відповідності з вимогами Бюджетного кодексу України (п.4.1);

- розрахунки за поставлений товар здійснюються по безготівковому перерахунку протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту отримання покупцем товару та належно оформлених товаросупровідних документів (накладної, рахунка-фактури, тощо) (п.4.2);

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", покупець може передбачити попередню оплату шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору про закупівлю (п.4.2);

- строк поставки товару - до 01.06.2021 або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань, у разі здійснення постачання на умовах післяплати згідно п.4.2 цього Договору (п.5.1);

- у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому покупцем, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого (неприйнятого) покупцем товару (п.7.2);

- у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (п.9.1).

9. 19.05.2021 ТОВ "Сучасна Лікарня" звернулося до Департаменту з листом, в якому просило укласти додаткову угоду про попередню оплату та гарантувало здійснити поставку кисневого концентратору модель: АЕ-8-W (ДК 021:2015: 33150000-6 Апаратура для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії код НК 024:2019 31321) у кількості 791 шт. на суму 23 888 200 грн без ПДВ у строк, визначений п.5.1 Договору.

10. 19.05.2021 Департамент та ТОВ "Сучасна Лікарня" уклали додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої:

- розрахунки за товар провадяться шляхом здійснення покупцем 100% попередньої оплати вартості товару, яка визначена у специфікації до договору, що становить 23 888 200 грн без ПДВ - на підставі рахунку-фактури виставленого постачальником, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті (п.1);

- постачальник з дня надходження грошових коштів у розмірі 100% попередньої оплати вартості товару, зобов`язаний передати товар покупцю за видатковою накладною у строк, визначений п.5.1 Договору (п.2).

11. 20.05.2021 відповідно до платіжного доручення №1 Департамент перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "Сучасна Лікарня" кошти у сумі 23 888 200 грн.

12. 31.05.2021 листом вих.№25/57/7 ТОВ "Сучасна Лікарня" повідомило позивача про неможливість виконання умов Договору в частині постачання товару, передбаченого умовами Договору, у строки, визначені самим Договором, у зв`язку із проблемами у міжнародних перевезеннях.

13. 31.05.2021 ТОВ "Сучасна Лікарня" звернулося до позивача з листом вих.№25/57/9, в якому повідомило про неможливість вчасно поставити товар, визначений умовами Договору, та просило продовжити термін постачання товару на строк не більше трьох місяців з дня укладення додаткової угоди №3 до Договору та внести інші зміни до договору, що пов`язані із зміною строків постачання.

14. 01.06.2021 Департамент та ТОВ "Сучасна Лікарня" уклали додаткову угоду №2, згідно якої сторони домовилися, що строк поставки товару - до 30.06.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Постачальник з дня надходження грошових коштів в розмірі 100% попередньої оплати вартості товару, зобов`язаний передати товар покупцю за видатковою накладною у строк, визначений п.5.1 Договору, а саме до 30.06.2021.

15. 30.06.2021 Департамент та ТОВ "Сучасна Лікарня" уклали додаткову угоду №3, за умовами якої сторони домовилися, що строк поставки товару становить три місяці з моменту укладання договору, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 17.08.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Постачальник з дня надходження грошових коштів у розмірі 100% попередньої оплати вартості товару, зобов`язаний передати товар покупцю за видатковою накладною, у строк, визначений сторонами, а саме до 17.08.2021.

16. 04.08.2021 позивач направив на адресу ТОВ "Сучасна Лікарня" лист вих.№607/14-15/60, в якому просив виконати умови Договору у строки, визначені додатковою угодою №3 або повернути кошти, сплачені за поставку товару.

17. 16.08.2021 відповідач направив на адресу Департаменту лист вих.№25/57/9/2, в якому просив продовжити термін постачання товару до 30.10.2021 та внести інші зміни до Договору, пов`язані зі зміною строків постачання та терміну надання передоплати. До вказаного листа відповідач долучив проект додаткової угоди №4.

18. 18.08.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№641/14-16/10, в якій вимагав здійснити поставку в повному обсязі до 28.08.2021 зі сплатою пені в розмірі 0,1% (23 888,20 грн) від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення поставки товару, згідно з п.7.2 Договору або повернути кошти в повному обсязі. Позивач не підписав додаткову угоду №4.

19. Листами, зокрема від 16.08.2021, Компанія SНЕNYАNG АЕRТІ ТЕСН СО. LTD повідомляла про затримку з постачання концентраторів кисню.

20. 31.08.2021 відповідач здійснив першу поставку товару в кількості 300 концентраторів кисню згідно видаткових накладних №СУ-0000076, №СУ-0000066-1.

21. 02.09.2021 Департамент звернувся до Івано-Франківської обласної прокуратури зі зверненням №681/14-15/29 щодо невиконання відповідачем спірного договору.

22. 09.09.2021 Івано-Франківська обласна прокуратура листом вих.№15-1348вих-21 просила Департамент повідомити про те, чи вживалися заходи щодо усунення порушень державних інтересів. Департамент не надав відповіді на вказане звернення.

23. 17.09.2021 відповідач поставив позивачу 200 одиниць товару згідно видаткових накладних №СУ-0000076-2, №СУ-0000076-3.

24. 29.09.2021 відповідач поставив позивачу 100 одиниць товару згідно видаткових накладних №СУ-0000076-4.

25. Листами від 05.10.2021 вих.№15-1451вих21 та від 22.10.2021 вих.№15-1516вих-21 Івано-Франківська обласна прокуратура зверталася до Департаменту з повідомленнями про вирішення питання про вжиття заходів представницького характеру.

26. Решта товару в кількості 191 концентратора кисню на суму 5 768 200,00 грн на момент звернення з позовом до суду поставлена не була.

27. 05.11.2021 191 одиниця концентраторів кисню на суму 5 768 200,00 грн поставлена відповідачем згідно видаткової накладної №СУ-0000076-5.

Короткий зміст позовних вимог

28. 26.10.2021 заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі Департаменту до ТОВ "Сучасна лікарня" про розірвання Договору та стягнення 5 768 200,00 грн за непоставлений товар, 899 541,80 грн пені та 615 174,00 грн штрафу.

29. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору про закупівлю товарів та послуг за державні кошти з додатковими угодами від 19.05.2021 №1, від 01.06.2021 №2, від 30.06.2021 №3, відповідач своєчасно не виконав зобов`язання щодо поставки товару, внаслідок чого на підставі п.7.2. Договору, відповідачу нараховано пеню та штраф.

30. Прокурор просив закрити провадження в частині позовних вимог про розірвання Договору та стягнення з відповідача коштів за непоставлений товар в сумі 5 768 200,00 грн, оскільки після відкриття провадження у справі відповідач поставив решту товару.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

31. Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 23.05.2022 позов задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Сучасна Лікарня" на користь Департаменту 881 507,80 грн пені та 615 174 грн штрафу; відмовив у позові в частині стягнення 18 034 грн пені; закрив провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання Договору та стягнення боргу в сумі 5 768 200,00 грн на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

32. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- після відкриття провадження у справі відповідач здійснив поставку концентраторів кисню на суму 5 768 200 грн; таким чином, після відкриття провадження у справі відповідач виконав умови договору;

- позивач помилково включив у періоди прострочення дні, в які відповідач здійснив поставку товару, а тому обґрунтованим є розмір пені в сумі 881 507,80 грн;

- відповідач не довів наявності підстав для звільнення його від відповідальності за порушення строків поставки товару за Договором.

33. Західний апеляційний господарський суд постановою від 31.10.2022 рішення суду першої інстанції скасував в частині стягнення пені та штрафу та ухвалив у цій частині нове рішення про зменшення пені та штрафу до 30% (стягнув з відповідача 264 452,34 грн пені та 184 552,20 грн штрафу).

34. Суд апеляційної інстанції зазначив таке:

- колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого до стягнення розміру пені в сумі 881 507,80 грн (із заявлених до стягнення 899 541,80 грн);

- колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені та штрафу), однак, враховуючи докази, що містяться у матеріалах справи, вважає за можливе зменшити розмір неустойки до 30%;

- у матеріалах справи наявні листи виробника товару (Компанії SНЕNYАNG АЕRТІ ТЕСН СО. LTD), поставка якого є предметом договору, про затримку постачання концентраторів кисню, які суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги;

- у матеріалах справи містяться докази, які свідчать про повідомлення відповідачем позивача про неможливість здійснення поставки товару у погоджені сторонами строки (відповідні листи та додаткові угоди до Договору про продовження термінів поставки);

- відповідач виконав свій обов`язок щодо поставки товару у повному обсязі; прострочення такої поставки не є значним у порівнянні зі строками, що були погоджені сторонами у додатковій угоді №3 до Договору;

- відповідач не ухилявся від виконання своїх зобов`язань, а намагався вжити належних заходів щодо повідомлення позивача про затримку поставки товару та досягнення згоди сторін на продовження строків поставки;

- відсутні докази понесення позивачем збитків; такі докази не подано і апеляційному суду разом із запереченнями прокурора щодо задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки;

- стягнення пені та штрафу не є основним доходом позивача і не може впливати на його господарську діяльність; неустойка є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не зазнає значного негативного наслідку у своєму фінансовому становищі.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

35. 30.11.2022 заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

36. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК прокурор посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, що суд апеляційної інстанцій неправильно застосував норми матеріального права, а саме ч.1 ст.233 Господарського кодексу України (далі - ГК), ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; прокурор посилається на висновки, викладені у постановах від 15.06.2022 у справі №922/2141/21, від 02.11.2022 у справі №910/14591/21, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 07.06.2022 у справі №904/5858/20 (904/4630/21).

37. Касаційна скарга мотивована, зокрема, таким:

- одним із завдань застосування санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань; надмірне зменшення розміру пені та / або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності;

- зменшивши штрафні санкції на 70% суд апеляційної інстанції не дотримався принципів справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, врахував лише інтереси відповідача;

- відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором, укладеним уже під час пандемії COVID-19, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення їх виконання, а також усвідомлював визначені договором строки надання послуг;

- Департамент використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на нього функцій забезпечення надання своєчасної медичної допомоги жителям області, тому повинен враховуватися вплив прострочення виконання зобов`язання на відносини, що пов`язані з виконанням відповідної конституційної функції держави;

- довести наявність обставин, що можуть бути підставою для зменшення штрафних санкцій, та виключність випадку має саме відповідач; відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу до свого клопотання, окрім двох листів Компанії SНЕNYАNG АЕRТІ ТЕСН СО. LTD ідентичного змісту, які не зрозуміло кому адресовані та один з яких не має дати; в матеріалах справи відсутні докази, що дане іноземне підприємство взагалі виступало контрагентом у спірних правовідносинах;

- під час розгляду справи в Господарському суді Івано-Франківської області ТОВ "Сучасна лікарня" не заявляло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ч.2 ст.233 ГК, ч.3 ст.551 ЦК, а звернулося з таким клопотанням тільки на стадії апеляційного перегляду.

38. 23.02.2023 на адресу Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Сучасна лікарня", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

39. У відзиві зазначає, зокрема, таке:

- правовідносини у цій справі, та у справах, на висновки у яких посилається прокурор, не є подібними: 1) у постановах від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19 Верховний Суд дійшов висновків, що зменшення розміру штрафних санкцій на 99% фактично звільняє відповідачів від їх сплати, а таке зменшення на 50% (у справі №918/116/19) та на 90% (у справі №918/289/19) не призводить до нівелювання значення неустойки як відповідальності за порушення зобов`язання; 2) правовідносини у справах №922/2141/21 та №910/14591/21 є подібними між собою (стосуються спеціальних суб`єктів та забезпечення обороноздатності країни під час дії особливого періоду); Верховний Суд зробив висновок про те, що невиконання чи порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави в цілому та на репутацію Міністерства оборони України; постанова Верховного Суду у справі №910/14591/21 ухвалена 02.11.2022, у той час як оскаржувана постанова Західного апеляційного господарського у справі №909/1033/21 - 31.10.2022;

- немає підстав вважати, що висновки суду апеляційної інстанції зроблені без урахування висновків, що викладені у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №904/5858/20 (904/4630/21); суд апеляційної інстанції застосував норми ст.233 ГК та ст.551 ЦК враховувавши наступні обставини: 1) у матеріалах справи наявні листи виробника товару про затримку постачання концентраторів кисню; 2) наявні докази, які свідчать про повідомлення відповідачем позивача про неможливість здійснення поставки товару у погоджені строки; 3) відповідач виконав свій обов`язок щодо поставки товару у повному обсязі; прострочення поставки не є значним у порівнянні зі строками, що були погоджені сторонами у додатковій угоді №3; 4) відповідач не ухилявся від виконання своїх зобов`язань, а намагався вжити заходів щодо повідомлення позивача про затримку поставки та досягнення згоди на продовження строків поставки; 5) відсутні докази понесення позивачем збитків;

- аргументи касаційної скарги не містять питань права, а є спонуканням до переоцінки доказів та встановлених обставин справи; касаційна скарга зводиться до незгоди прокурора з оскаржуваним рішенням та спроби переглянути його зміст;

- в касаційній скарзі міститься нова, не заявлена до судів першої та / або апеляційної інстанцій інформація щодо наявності негативного впливу (матеріальних збитків) для позивача від прострочення поставки товару, що у силу ст.300 ГПК виходить за межі касаційного перегляду.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

40. Верховний Суд ухвалою від 06.02.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора, розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 22.03.2023.

41. Верховний Суд ухвалою від 22.03.2023 оголосив перерву у судовому засіданні до 05.04.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 70%

42. Звертаючись з касаційною скаргою, прокурор посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та стверджує про порушення судом апеляційної інстанції ст.233 ГК, ст.551 ЦК та неврахування ним висновків, викладених у постановах від 15.06.2022 у справі №922/2141/21, від 02.11.2022 у справі №910/14591/21, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 07.06.2022 у справі №904/5858/20 (904/4630/21).

43. Прокурор посилається на неврахування таких висновків Верховного Суду:

1) одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань; надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін;

2) господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення; підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

44. Прокурор зазначає, що надмірне зменшення розміру пені та / або штрафу нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, а зменшивши штрафні санкції на 70% суд апеляційної інстанції не дотримався принципів справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, врахував лише інтереси відповідача.

45. На думку прокурора відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором, укладеним уже під час пандемії COVID-19, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення їх виконання, а також усвідомлював визначені договором строки надання послуг; у свою чергу департамент використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на нього соціальних функцій.

46. Верховний Суд погоджується з доводами прокурора з огляду на таке.

47. Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

48. Стаття 233 ГК передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

49. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

50. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідки порушення зобов`язання, невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

51. Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.

52. Суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення пені, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 ГПК).

53. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20.

54. Верховний Суд у постановах, на які посилається прокурор у касаційній скарзі, дійшов таких висновків.

55. У постановах від 04.02.2020 у справі №918/116/19 та від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 вказав, що зменшення штрафних санкцій судами попередніх інстанцій на 99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання. При цьому, у справі №918/116/19 Верховний Суд погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій про обґрунтованість зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 50% та залишив такі рішення без змін, а у справі №922/2141/21 скасував рішення про зменшення штрафних санкцій на 99% та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

56. У справі №918/289/19 відповідач просив зменшити розмір штрафних санкцій на 99%, однак суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для часткового зменшення розміру - на 90%. Верховний Суд постановою від 26.05.2020 визнав обґрунтованим такий висновок судів попередніх інстанцій та залишив оскаржувані рішення без змін.

57. У справі №904/5858/20 (904/4630/21) суди попередніх інстанцій відмовили відповідачу у зменшенні штрафних санкцій. Верховний Суд у постанові від 07.06.2022 зазначив, що суди обґрунтовано зазначили, що зменшення / залишення без зміни розміру штрафних санкцій є правом, а не обов`язком суду, тому рішення щодо зменшення / залишення без зміни розміру штрафних санкцій має прийматись у кожній справі окремо, з урахуванням встановлених судами обставин та наданих учасниками справи доказів.

58. Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.

59. Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно ст.86 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

60. У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про можливість зменшення розміру нарахованих пені та штрафу на 70%.

61. При цьому, зменшення пені та штрафу на 70% не є надмірним та таким, що нівелює значення неустойки як цивільної відповідальності, оскільки, як було зазначено, Верховний Суд, з урахуванням конкретних обставин кожної справи, погоджувався із рішеннями судів попередніх інстанцій як про відмову у зменшенні штрафних санкцій взагалі, так і про їх зменшення, зокрема, на 90%.

62. Разом з тим, Верховний Суд погоджується, що у цій справі суд апеляційної інстанції не дотримався принципів справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, оскільки відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором, укладеним уже під час пандемії COVID-19, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення їх виконання, а департамент, в свою чергу, використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на нього функцій забезпечення надання своєчасної медичної допомоги жителям області.

63. Зменшуючи розмір пені та штрафу, суд апеляційної інстанції зазначив, що він дослідив матеріали справи, проаналізував причини прострочення відповідачем виконання зобов`язань із поставки товару та встановив, що таке прострочення відбулося із незалежних від відповідача обставин (виробник товару - Компанія SНЕNYАNG АЕRТІ ТЕСН СО. LTD повідомила відповідача про затримку постачання концентраторів кисню), основне зобов`язання виконано у повному обсязі, прострочення поставки не є значним у порівнянні зі строками, що були погоджені сторонами у додатковій угоді №3 до Договору, а дії відповідача щодо несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов`язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків.

64. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що відповідач не ухилявся від виконання своїх зобов`язань, а намагався вжити належних заходів щодо повідомлення позивача про затримку поставки товару та досягнення згоди сторін на продовження строків поставки, а також зазначив, що стягнення пені та штрафу не є основним доходом позивача і не може впливати на його господарську діяльність; неустойка є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не зазнає значного негативного наслідку у своєму фінансовому становищі.

65. Верховний Суд вважає такі висновки помилковими, виходячи з таких міркувань.

66. Відповідно до ст.42 ГК підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

67. За ст.3 ГК під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

68. Укладаючи Договір, сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі, ціну, строк виконання, штрафні санкції. Тобто відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені строки надання послуг.

69. У правовідносинах, де сторона використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї повноважень, може бути враховано й вплив прострочення виконання на відносини, що пов`язані з відповідним договором.

70. Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суд від 15.06.2022 у справі №922/2141/21, від 02.11.2022 у справі №910/14591/21, на які посилається прокурор у касаційній скарзі.

71. Водночас, неналежне виконання своїх зобов`язань відповідачем, який діючи вільно та на власний ризик, усвідомлюючи строки поставки та загальновідому обставину, яка не підлягає доведенню - про пандемію COVID-19, взявши на себе зобов`язання із визначеними в Договорі умовами щодо поставки концентраторів кисню, має негативний вплив на виконання позивачем функцій із забезпечення лікарень необхідним під час пандемії обладнанням, а населення - своєчасною медичною допомогою.

72. Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

73. Стаття 49 Конституції України передбачає, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

74. Кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров`я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров`я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв`язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя (преамбула Закону "Основи законодавства України про охорону здоров`я").

75. Отже суд апеляційної інстанції, стверджуючи, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання прийнятих на себе зобов`язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, не врахував, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань мало негативний вплив на виконання позивачем його соціальних функцій - забезпечення населення своєчасною медичною допомогою.

76. Верховний Суд також не погоджується із висновком про незначне порушення строків поставки, оскільки суд апеляційної інстанції такі строки порівняв із строками, визначеними у додатковій угоді №3 до Договору (тобто вже продовженими строками), а не із строком, первинно визначеним у Договорі.

77. Якщо оцінювати строк виконання зобов`язання відповідачем у взаємозв`язку із строком, первинно визначеним у Договорі, то прострочення становить понад 5 місяців, що є значним, враховуючи медичне призначення товару, що поставляється, та ту обставину, що затримка у постачанні медичного обладнання (кисневих концентраторів) припала як раз на пік пандемії COVID-19.

Щодо інших доводів касаційної скарги

(І) щодо ненадання належних доказів на підтвердження наявності підстав для зменшення штрафних санкцій

78. Прокурор у скарзі також зазначає, що відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу до свого клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій окрім двох листів Компанії SНЕNYАNG АЕRТІ ТЕСН СО. LTD ідентичного змісту, які не зрозуміло кому адресовані та один з яких не має дати; в матеріалах справи відсутні докази, що дане іноземне підприємство взагалі виступало контрагентом у спірних правовідносинах.

79. Верховний Суд такий довід відхиляє, оскільки прокурор у касаційній скарзі не послався на підставу касаційного оскарження, передбачену п.4 ч.2 ст.287 та п.4 ч.3 ст.310 ГПК (встановлення судом обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів).

80. Більше того, суд апеляційної інстанції, окрім оцінки причин прострочення відповідачем свого зобов`язання, яка, на його думку, підтверджується листами Компанії SНЕNYАNG АЕRТІ ТЕСН СО. LTD, здійснив також оцінку й інших обставин на підставі інших доказів, а саме - щодо виконання основного зобов`язання відповідачем у повному обсязі, суттєвості порушення строків виконання зобов`язання, наявності / відсутності негативних наслідків для позивача через таке прострочення.

(ІІ) щодо можливості подання клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції

81. Прокурор посилається на те, що ТОВ "Сучасна лікарня" не заявляло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст.233 ГК, ст.551 ЦК під час розгляду справи у суді першої інстанції, а звернулося з таким клопотанням тільки на стадії апеляційного перегляду справи.

82. Суд першої інстанції відмовив відповідачу у звільненні від відповідальності за порушення строків поставки товару через недоведення наявності підстав для такого звільнення. Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст.233 ГК та ст.551 ЦК суд не вирішував.

83. Суд апеляційної інстанції погодився з вказаним висновком про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені та штрафу), однак визнав за можливе зменшити розмір неустойки на 70%.

84. Статтею 269 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

85. Відповідно до ч.1 ст.275 ГПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

86. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи (ч.1 ст.277 ГПК).

87. Верховний Суд у постанові від 22.10.2019 у справі №918/93/19 визнав висновок суду апеляційної інстанції про зменшення розміру штрафу на 50% з власної ініціативи обґрунтованим (п.56), а у постанові від 16.06.2021 у справі №915/2222/19 зауважив, що суд може вирішити питання про зменшення розміру штрафних санкцій, процентів річних і за власною ініціативою, а не тільки за клопотанням заінтересованої особи (п.40).

88. Таким чином, оскільки суд, у тому числі суд апеляційної інстанції, може вирішити питання про зменшення розміру штрафних санкцій за власною ініціативою, та обставина, що відповідач заявив відповідне клопотання лише на стадії апеляційного перегляду справи не свідчить про незаконність рішення суду апеляційної інстанції про зменшення розміру пені та штрафу.

89. Процесуальний закон (статті 269, 275, 277 ГПК) не обмежує право суду апеляційної інстанції скасувати або змінити рішення суду першої інстанції у випадку, якщо він дійде висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій - з власної ініціативи чи за відповідним клопотанням сторони.

90. При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що прокурор у касаційній скарзі не посилався на протилежні висновки Верховного Суду з цього питання, як і не обґрунтовував необхідність відступу від висновків, наведених вище.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

91. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

92. Згідно із ч.1 ст.312 ГПК суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених ст.300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

93. Враховуючи викладене, оскільки суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права - ст.233 ГК, ст.551 ЦК без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, суд касаційної інстанції дійшов висновків про задоволення касаційної скарги прокурора, скасування постанови Західного апеляційного господарського суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Судові витрати

94. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.14 ст.129 ГПК).

95. Оскільки Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, судовий збір, сплачений за її подання підлягає стягненню з ТОВ "Сучасна лікарня".

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури задовольнити.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 у справі №909/1033/21 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2022 у справі №909/1033/21 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасна Лікарня"</a> (01021, місто Київ, вулиця Грушевського, 28/2, нежиле приміщення №43, код ЄДРПОУ 40199288) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, місто Львів, проспект Тараса Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ 02910031) судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 31 430 (тридцять одна тисяча чотириста тридцять) грн 32 коп.

5. Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець