Рішення

від 11.11.2022 по справі 904/2910/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2910/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маяковського 98", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 18 248,07грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маяковського 98" заборгованість у розмірі 18 248,07 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 13 774,32грн.;

- пеня у розмірі 1 049,72грн.;

- 3 % річних у розмірі 861,72грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 2 562,31грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 13.12.2019. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 17.01.2020 по 23.02.2022 у сумі 13 774,32грн. та інфляційні збитки за період з січня 2020 року по лютий 2022 року. Також, позивач нарахував пеню за порушення строків оплати у розмірі 1 049,72 грн. за загальний період з 17.01.2020 по 23.02.2022.

Відповідач заперечує проти позову, посилається на те, що:

- 13.12.2019 шляхом подання заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг (для малих не побутових споживачів) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу ОСББ "Маяковського 98". Початок постачання електроенергії ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" з 16 грудня 2019 року;

- позивачем не надано актів звіряння показників будинкового лічильника на підтвердження спожитої електричної енергії. До того ж для підписання актів звіряння оператор (контролер) ПАТ "ПЕЕМ "ЦЕК"" до керівника ОСББ "Маяковського 98" не звертався;

- в матеріалах справи відсутні докази експлуатації загальнобудинкового лічильника, не вбачається його серії та номеру, дана інформація також відсутня і в самих рахунках № 271/2000/1/1, які додані до позову позивачем;

- позивачем не надано доказів, що особовий рахунок ОСББ "Маяковського 98" саме №2000. Публічний договір ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" від 13.12.2019 не має номеру;

- позивачем не надано розрахунку нарахованої заборгованості за спірний період, як окремий додаток до позову, що ставить під сумнів взагалі наявної заборгованості за спожиту електроенергію;

- вимога позивача про сплату заборгованості за спожиту електроенергію виставляється за весь грудень 2019 року, а відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії початок постачання електричної енергії здійснюється з 16 грудня 2019 року;

- відповідач не погоджується з обсягами спожитої електроенергії, оскільки позивач виставляє обсяги електроенергії спожитої по загальнобудинковому лічильнику, а не по лічильнику заводський №8741426 (лічильник електричної енергії НІК 2102-02.М2В) ОСББ "Маяковського 98", який встановлений згідно проекту на замовлення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку;

- рахунки на оплату відповідач не отримував, про наявний борг та необхідність здійснення оплати не повідомлявся;

- ОСББ "Маяковського 98" не укладало договорів з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" як колективний побутовий споживач. В будинку 42 абонентів споживачів електроенергії, а саме: 40 квартир (приватної та комунальної форми власності), 1 магазин "Ритуальні послуги" та ОСББ. За загальнобудинковим лічильником обліковуються загальні обсяги електричної енергії з усього будинку, які споживались усіма 42 споживачами у певний період, а не одним ОСББ. Кожен співвласник будинку за адресою вул. Маяковського 98 м. Жовті Виді самостійно обрав собі постачальника енергетичних послуг, та в індивідуальному порядку уклав договір на постачання послуги, шляхом подання заяви приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

- позивач згідно комерційної пропозиції "Побутова" для побутових споживачів, повинен в індивідуальному порядку надавати рахунок споживачу (індивідуальному споживачу) до оплати з зазначенням в ньому обсягу споживання, розрахованого оператором системи, з урахуванням поточного споживання;

- спірна заборгованість є заборгованістю мешканців будинку перед позивачем, показники з приладів обліку електроенергії яких не знімалися і не відмінусовувалися під час розрахунку обсягів електроспоживання. Позивач не відрахував від загального обсягу електричної енергії, спожитої за загальнобудинковими приладами обліку електричної енергії, обсяг електроенергії спожитої окремими побутовими споживачами і безпідставно вимагає її повторної оплати відповідачем. В свою чергу відповідач ніколи не знімав показів лічильників побутових споживачів (індивідуальних споживачів);

- з березня 2020 року по сьогоднішній день ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" не надають послуги з постачання електричної енергії до ОСББ, так як здійснили відключення від загальнобудинкового лічильника в будинку. Акт про здійснення відключення від загально будинкового лічильника керівнику ОСББ надано не було.

У відповіді на відзив позивач зазначає таке:

- для споживача оператором системи розподілу є ПАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія", який надає інформацію, щодо спожитих обсягів електричної енергії за кожний розрахунковий період. На підставі отриманих даних від оператора системи розподілу постачальник формує розрахунковий документ (рахунок) для оплати споживачем. Так, за період споживання грудень 2019 року - лютий 2020 року позивач від ОСР отримав дані, щодо спожитих відповідачем обсягів електричної енергії по ЕІС-коду 62Z0943583213858, які становили 8 199 кВт-год.

Твердження відповідача, що оператор системи розподілу - ПАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія", повинен звернутись до відповідача для складання, узгодження та підписання актів звіряння показників лічильника за спірний період, жодним чином не спростовує факт споживання обсягів електричної енергії за період грудень 2019 року - лютий 2020 року;

- відповідно до п. 5.10 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, визначено перелік інформації, який повинен містити рахунок, однак інформація, щодо серії і номера лічильника, у рахунку не передбачена.

У заяві-приєднання до договору, відповідач вказав ЕІС-код точки комерційного обліку (точки розподілу), а саме - 62Z0943583213858.

Згідно п. 1.1.2. ПРРЕЕ, точка комерційного обліку - точка на комерційній межі розподілу електричної мережі або умовна точка, в якій відбувається зміна власника електричної енергії і до якої відносяться дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії. Наскільки це можливо, точка комерційного обліку повинна збігатися з точкою вимірювання.

Таким, чином постачальник отримує від оператора системи розподілу дані, щодо розподіленої електричної енергії споживача, відповідно до ЕІС-коду точки комерційного обліку, яку присвоєно споживачу.

А відтак, факт споживання електричної енергії позивач не повинен доводити доказами експлуатації загального будинкового лічильника;

- у споживача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маяковського 98", номер особового рахунку -2000 і погодження номеру особового рахунку зі споживачем умовами договору та ПРРЕЕ не передбачено;

- позивачем до позовної заяви було надано розрахунок заборгованості, який вказано в додатках до позовної заяви;

- відповідно до умов договору, постачання електричної енергії споживачу почалось з 16.12.2019 та, відповідно, дані про обсяги спожитої електричної енергії за грудень 2019 року були отримані позивачем від ОСР з 16.12.2019 до 31.12.2019;

- у розділі "Термін оплати" Комерційної пропозиції зазначено, що колективний побутовий споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії не рідше, як один раз на місяць за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим. Оплата колективним побутовим споживачем за спожиту електричну енергію має бути здійснена у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду не залежно від дати отримання рахунку.

Незважаючи на умови договору та комерційної пропозиції, споживач здійснював споживання електричної енергії та жодного разу не здійснив оплати за спожиту електричну енергію;

- відповідач свідомо ухилявся від отримання рахунків. На корінці рахунку №271/2000/1/1 від 09.01.2020 написав, що "З сумою заборгованості не згодний. З березня 2019 року встановлено лічильник для місць заг. Користування", однак розписатися відмовився. На корінці попередження про припинення постачання електричної енергії № 2000/1660/2020 від 24.01.2020 голова ОСББ М. Шульга розписався та написав "З березня 2019 року встановлено лічильник на ел. єн. (місця загального користування). З сумою заборгованості не згоден".

Отже, відповідач знав про наявність заборгованості, свідомо уникав її оплати, та жодного разу не звертався до позивача, щодо складання графіка погашення заборгованості;

- щодо споживання електричної енергії по ЕІС-коду 62Z0943583213858 іншими фізичними особами (населенням). Відповідно до даних оператора системи розподілу ЕІС-код 62Z0943583213858 належить саме Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Маяковського 98" та облік споживання електричної енергії за даною точкою комерційного обліку фіксується за відповідачем.

Дані про обсяги розподіленої електричної енергії, які отримані від ОСР за спірний період на теперішній момент не змінились;

- споживач не здійснив повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за спірний період, та допустив порушення строків оплати. Внаслідок чого, відповідно до умов договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, постачальником було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні витрати за весь час прострочення.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2022 справу №904/2910/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2022 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення згідно з пунктом 13 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії".

Так, пунктом 13 Розділу XVII "Прикінцеві та Перехідні положення" встановлено, що суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж двох років з 01.01.2019 такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429 ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" у відповідності із Законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 - постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.

Пунктом 1.2.7. ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 2 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (в редакції чинній станом на 01.01.2019) встановлено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Згідно п.8 Постанови НКРЕКП встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальних послуг, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії постачальником універсальних послуг, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

У відповідності до п. 1.1. Додатку 5 "Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг" до Правил, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633. 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком 1 до цього Договору.

Згідно з п. 1.2.15 Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Згідно з положеннями п. 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії", фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" опубліковано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у газеті "Вісті Придніпров`я" від 06.11.2018 №84 (1984), а також розміщено на офіційному веб-сайті https://dnep.com.ua.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маяковського 98" (споживач) приєдналося до публічного договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг за особовим рахунком №2000 на умовах комерційної пропозиції "Побутова" постачальника універсальних послуг ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - Комерційна пропозиція) (Заява-приєднання міститься в матеріалах справи, а.с. 33)

13 грудня 2019 року між позивачем та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Маяковського 98" укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір).

Пунктом 1.1. договору встановлено, що цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку 4 до цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1 договору умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору та повинні передбачати наступне:

ціни на електричну енергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором;

споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання цього договору.

Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 3.3 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п. 5.2 договору).

Ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у п. 3.1. глави 3 цього договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором (п. 5.3. договору).

У відповідності до п. 5.5 договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена регулятором, повинна бути обов`язковою для сторін з дати її введення в дію.

Інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.6 договору).

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін (тарифів) на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (тарифів) (п. 5.7 договору).

Розрахунковим періодом за цим місяцем є календарний місяць (п. 5.8. договору).

Пунктом 5.10 договору встановлено, що оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, або не допустив представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів).

У разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (п. 5.11 договору).

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього договору; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором (п. 6.2. договору).

Відповідно до п. 7.1 договору постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги, згідно з умовами цього договору.

Постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об`єкта споживача від електроживлення у випадку порушення споживачем строків оплати за спожиту електричну енергію за цим договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості (п. 8.1 договору).

Припинення електропостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за спожиту електричну енергію за цим договором (п. 8.2 договору).

Пунктом 9.1 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричною енергією, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п. 13.1 договору).

У розділі "Термін оплати" Комерційної пропозиції (додаток 3 до договору постачання) визначено, що колективний побутовий споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії не рідше, як один раз на місяць за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим.

Оплата колективним побутовим споживачем за спожиту електричну енергію має бути здійснена у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду не залежно від дати отримання/не отримання рахунку.

За вимогою однієї зі сторін складається двосторонній акт звіряння взаєморозрахунків.

За внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, індивідуальний побутовий споживач та колективний побутовий споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,01 відсотка від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Відповідно до ст. 625 ЦК України на суму заборгованості нараховуються інфляційні втрати та 3% річних від суми боргу за весь період прострочення.

В разі зазначення постачальником в рахунку рекомендованого платежу, штрафні санкції до такого платежу не застосовуються.

Договір укладається на строк до 31.12.2019. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії (розділ "Термін дії договору" Комерційної пропозиції).

Згідно з пунктами 4.3, 4.13, 5.1.2.30. Правил, обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого, згідно п.10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 виконує відповідний оператор систем розподілу (далі - ОСР).

На виконання умов договору постачальник поставив споживачу електричну енергію протягом:

грудня 2019 року обсягом 6845кВт*г на суму 11 499,60грн;

січня 2020 року обсягом 767кВт*г на суму 1 288,56грн;

лютого 2020 року обсягом 587кВт*г на суму 986,16грн.

З метою підтвердження спожитих відповідачем обсягів електричної енергії за період з грудня 2019 року по лютий 2020 року позивачем було направлено відповідний лист оператору системи розподілу - ПАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія".

У відповідь на вищезазначений лист постачальником було отримано довідку №433/370-05 від 29.06.2021 про обсяги розподіленої електричної енергії по ЕІС-коду №62Z0943583213558 точок комерційного обліку споживача за адресою: вул. Маяковського, 98 (а.с. 35)

Всього відповідачем було спожито за період з грудня 2019 року по лютий 2020 року електричної енергії обсягом 8 199кВт*г на загальну суму 13 744,32грн.

З урахуванням спожитих відповідачем обсягів електричної енергії, постачальником були сформовані та направлені на адресу споживача рахунки, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 03.06.2021, а саме:

№271/2000/1/1 від 09.01.2020, виданий 09.01.2020 на суму 11 499,60грн (за грудень 2019 року);

№271/2000/1/1 від 01.02.2020, виданий 06.02.2020 на суму 1 288,56грн (за січень 2020 року);

№271/2000/2/1 від 01.03.2020, виданий 06.03.2020 на суму 986,16грн (за лютий 2020 року) (а.с. 37-39).

Відповідачем зобов`язання з оплати за спожиту електричну енергію, за період з грудня 2019 року по лютий 2020 року, не виконав, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 13 774,32грн.

02 жовтня 2020 року постачальником зметою врегулювання питання щодо погашення виниклої заборгованості на адресу споживача була надіслана вимога за вих. №36428/РТИР про сплату заборгованості за електричну енергію.

Вимога залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість за договором про постачання електричної енергії у сумі 13 774,32грн відповідачем не сплачена.

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 13 774,32грн, пеню у розмірі 1 049,72грн, 3 % річних у розмірі 861,72грн та інфляційні втрати у розмірі 2 562,31грн, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору про постачання електричної енергії, строк його дії, умови постачання електроенергії, обсяг, ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості; наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень статей 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України).

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами Комерційної пропозиції передбачено, що оплата колективним побутовим споживачем за спожиту електричну енергію має бути здійснена у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду не залежно від дати отримання/не отримання рахунку.

Тобто, відповідач повинен був оплатити вартість спожитої електричної енергії:

за грудень 2019 року (рахунок №271/2000/1/1 від 09.01.2020) на суму 11 499,60грн не пізніше 09 січня 2020 року, прострочка виконання настає з 10.01.2020;

за січень 2020 року (рахунок №271/2000/1/1 від 01.02.2020) на суму 1 288,56грн не пізніше 07 лютого 2020 року, прострочка виконання настає з 08.02.2020;

за лютий 2020 року (рахунок №271/2000/2/1 від 01.03.2020) на суму 986,16грн не пізніше 06 березня 2020 року, прострочка виконання настає з 07.03.2020

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості спожитої електричної енергії не виконав.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 13 774,32грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 13 774,32грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути пеню у розмірі 1 049,72грн за загальний період із 17.01.2020 до 23.02.2022, три відсотки річних за період прострочки з 17.01.2020 до 23.02.2022 у сумі 861,72грн та інфляційні збитки за період з січня 2020 року по лютий 2022 року розмірі 2 562,31грн.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами абз. 2 п. 5.11 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Згідно розділу "Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф" Комерційної пропозиції, за внесення платежів, передбачених умова договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, індивідуальний побутовий споживач та колективний побутовий споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,01 відсотка від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Відповідно до ст. 625 ЦК України на суму заборгованості нараховуються інфляційні втрати та 3% річних від суми боргу за весь період прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються положення Цивільного кодексу України, насамперед, загальні положення про забезпечення виконання зобов`язання, встановлені його статтями 546-548. Проте, норми Цивільного кодексу України не повністю поширюються на господарсько-правові штрафні санкції.

За правилами Цивільного кодексу України пеня обчислюється - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

У частині першій статті 230 Господарського кодексу України поняття "неустойка" вживається як різновид штрафних санкцій. Господарський кодекс України не містить визначення штрафу і пені, як не містить і обмежень щодо застосування пені як санкції за порушення лише грошових зобов`язань.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого періоду не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі що умова договору про оплату пені за кожний день прострочення оплати не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строк, за який нараховуються штрафні санкції.

З матеріалів справи убачається, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати починаючи з 09.01.2020 по 23.02.2022.

Господарським судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені та встановлено, що розрахунок зроблено вірно, пеня у заявленому періоді складає 1049,72грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та втрат від інфляції, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду, надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є більш вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає сума 18 248,07грн, з яких: основний борг у сумі 13 774,32грн, пеня у розмірі 1 049,72грн, 3% річних у розмірі 861,72грн, втрати від інфляції у сумі 2 562,31грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 481,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маяковського 98" про стягнення 18 248,07 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маяковського 98" (вул. Маяковського, 98, м. Жовті Води, Дніпропетровська обл., 52200; ідентифікаційний код 42563711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, м. Дніпро, 49044; ідентифікаційний код 42082379) заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 13 774 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят чотири)грн 32коп., пеню у сумі 1 049 (одна тисяча сорок дев`ять)грн 72 коп., 3 % річних у сумі 861 (вісімсот шістдесят одна)грн 72 коп., інфляційні втрати у сумі 2 562 (дві тисячі п`ятсот шістдесят дві)грн 31 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна)грн 00коп, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано - 11.11.2022

Суддя Н.М. Євстигнеєва