Постанова

від 13.09.2007 по справі 16/32

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

13 вересня 2007 р.                                                                                  

№ 16/32 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

головуючого     

Остапенка М.І.

суддів :

Борденюк Є.М. Михайлюка М.В.

розглянувши касаційну скаргу 

ПП ОСОБА_1.

на постанову

Луганського апеляційного

господарського суду від 05.06.2007 року

у справі за позовом

ТОВ Виробничо-комерційного

підприємства "Теплотехнік"

до

ПП ОСОБА_1.

про

стягнення коштів

               В С Т А Н О В И В:

у січні 2007 року, ТОВ

Виробничо-комерційного підприємства "Теплотехнік" звернулося до

господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1. 71

565,25 грн.

Позивач зазначав, що на виконання

договору №14/7 від 25.09.2006 року перерахував відповідачу авансом 41 120 грн.,

але, у порушення умов цього договору, відповідач товар не поставив, повернути

кошти, незважаючи на вимоги про це у претензії від 20.11.2006 року, відмовився,

а тому позивач просив постановити рішення про стягнення на його користь борг з

урахуванням індексу інфляції у сумі 42 945,73 грн., 246,72 грн. відсотків та 28

372,80 грн. пені з розрахунку 1,5% від суми заборгованості за кожен день

прострочки платежу, а всього -71 565,25 грн.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 19.02.2007 року позов задоволено частково. Постановлено

про стягнення з відповідача 41 120 грн. боргу, 28 372,8 грн. пені, 370,08 грн.

на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 81,11 грн.

річних та 814,75 грн. судових витрат.

За наслідками перегляду справи в

апеляційному порядку, постановою Луганського апеляційного господарського суду

від 05.06.2007 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а

рішення господарського суду першої інстанції -без змін.

Постановлені у справі рішення

оскаржені у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України

від 04.09.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною

скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку

судами обставин справи, помилковість висновків щодо його обов'язку повернути

спірну суму і просить постановлені у справі рішення господарського суду першої

інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасувати, постановивши

нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши суддю-доповідача,

пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши

наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга

підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом

першої інстанції та апеляційним господарськими судом під час перегляду справи в

апеляційному порядку, свої взаємовідносини сторони врегулювали договором №14/7

від 25.09.2006 року, за умовами якого відповідач зобов'язався на протязі 10

днів (п.1.2) з часу авансового платежу у розмірі 40% від суми, зазначеної у

рахунку поставити матеріальні цінності, повна оплата яких завершується у день

поставки товару.

Платіжним дорученням №2569 від

26.09.2006 року позивач перерахував відповідачу 41 120 грн. авансового платежу

по рахунку останнього №341 від 25.09.2006 року.

Проте, в обумовлений строк

відповідач не передав матеріальні цінності, що надає право покупцеві

відмовитись від договору купівлі-продажу і вимагати відшкодування понесених ним

витрат (ст.665 ЦК України), а тому, господарський суд першої інстанції та

апеляційний господарський суд обгрунтовано визнали право позивача вимагати

повернення спірної суми.

Але, при цьому, суди не врахували

повернення відповідачем до постановлення рішення 1 120 грн. платіжним

дорученням від 12.01.2007 року №4, вважаючи можливим зарахування цієї суми при

виконанні рішення, що є помилковим, а тому, судові рішення підлягають зміні у

частині зменшення боргової суми до 40 000 грн., розміру втрат від знецінення

коштів внаслідок інфляції  - до 246,71

грн. та відсотків до 239,99 грн.

Підлягають зміні рішення і в

частині стягнення пені, оскільки, позивач відмовився від поставки, у

відповідача виникло грошове зобов'язання, пеня за невиконання якого не може

перевищувати встановленого законодавством рівня, а тому, розмір пені, яка

підлягає стягненню за період прострочки складає 705 грн.

Враховуючи

наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України,

Вищий господарський суд України, -

              П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити

частково.

Рішення  господарського суду Луганської області від

19.02.2007 року та постанову Луганського апеляційного господарського суду від

05.06.2007 року змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

"Позов задовольнити частково. Стягнути з приватного підприємця

ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ТОВ

Виробничо-комерційного підприємства "Теплотехнік" (код 23855773) 40

000 (сорок тисяч) грн. боргу, 705 (сімсот п'ять) грн. пені, 246 (двісті сорок

шість) грн.. 71 коп. на відшкодування втрат внаслідок інфляції, 239 (двісті

тридцять дев'ять) грн. 99 коп. відсотків та 814 (вісімсот чотирнадцять) грн. 75

коп. на відшкодування судових витрат. В решті позову відмовити."

Головуючий                                                                         

М.І. Остапенко

Судді                                                                   

                Є.М. Борденюк

М.В. Михайлюк