Рішення

від 26.10.2022 по справі 907/273/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/273/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут, м. Ужгород

до Приватного підприємства "Тваринництво. Інновації. Корма" с. Велика Добронь

про стягнення суми 83 796,23 грн.

та зустрічним позовом Приватного підприємства "Тваринництво. Інновації. Корма" с. Велика Добронь

до товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут, м. Ужгород

про визнання недійсними додаткових угод

За участю представників:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Горбатова Альона Анатолівна, представник за довіреністю № 007Др-132-1221 від 30 грудня 2021 року

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - Борсенко Олександр Вікторович, адвокат, ордер серія АО № 1063034 від 14 червня 2022 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 83 96,23 грн., у тому числі 81 944,72 грн. заборгованості по оплаті за спожитий природний газ за Договором №114110GO86DP016 від 01.01.2016 р., 545,18 грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 81,78 грн. три відсотки річних та 1 224,55 грн. інфляційних втрат.

Господарським судом Закарпатської області ухвалою від 19.05.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/273/22, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

15.06.2022 Приватним підприємством Тваринництво. Інновації. Корми" подано до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсними додаткових угод та відзив на позовну заяву від 15.06.2022 року.

Крім того, представником відповідача 15.06.2022 р. подано до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

27.06.2022 від товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут надійшла письмова відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 29.06.2022 р. прийнято зустрічний позов ПП "Тваринництво. Інновації. Корми" до ТзОВ Закарпатгаз Збут, м. Ужгород про визнання недійсними додаткових угод. Вимоги за зустрічним позовом прийнято об`єднати в одне провадження з первісним позовом. Подальший розгляд справи №907/273/22 прийнято здійснювати за правилами загального позовного провадження. У задоволенні заяви ПП "Тваринництво. Інновації. Корми" із запереченнями проти розгляду справи №907/273/22 у порядку спрощеного провадження відмовлено. У задоволенні клопотання ПП "Тваринництво. Інновації. Корми" про розгляд справи № 907/273/22 у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено. Підготовче засідання призначено на 20.07.2022 р.

11.07.2022 р. позивачем за первісним позовом подано суду відзив на зустрічну позовну заяву.

Відповідачем подано суду клопотання про приєднання доказів від 04.07.2022 р. та заяву про попередній орієнтовний розрахунок суми позовних вимог та заяву про уточнення вимог за зустрічним позовом від 20.07.2022 р.

У засіданні суду 20.07.2022 р. відповідно до ст. 183 ГПК України оголошено перерву на 17.08.2022.

Ухвалою суду від 17.08.2022 р. відкладено підготовче засідання на 07.09.2022 р.

Ухвалою суду від 07.09.2022 р. відкладено підготовче засідання на 28.09.2022 р.

Проте, судове засідання призначене на 28.09.2022 року не відбудеться у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. на онлайн навчанні, яке проводиться Національною школою суддів України в м. Києві з 26.09.2022 р. по 30.09.2022 р. включно.

Ухвалою суду від 13.09.2022 р. підготовче засідання призначено на 05 жовтня 2022 року.

Ухвалою суду від 05.10.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач за первісним позовом заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Вказує на те, що у січні-березні 2022 року Відповідачем спожито 1 275,45 мз природного газу на загальну суму 81944,72 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № 33К82001440 від 31.01.2022 р., № 33К82002900 від 28.02.2022 р., № 33К82004374 від 31.03.2022 р..

За доводами позивача за первісним позовом, у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, Відповідач у встановлений строк не здійснив у повному обсязі оплату вартості спожитого у січні-березні 2022 року природного газу, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість за спожитий природний газ перед ТОВ «Закарпатгаз Збут», яка станом на 17.05.2022 р. складає 81 944,72 грн.

Відповідач, за первісним позовом заперечує існування боргу за спожитий природний газ у розмірі заявленому позивачем, позовні вимоги не визнає та не визнає укладення Додаткових угод зазначеними у них датами.

В обґрунтування чого, вказує на те, що для визначення вартості спожитого газу у січні 2022 прийнято ціну 54,7282427 грн. за 1 м.куб газу, визначену у Додатковій угоді № 2 від 31.12.2021., для визначення вартості спожитого газу у лютому 2022 та березні 2022 прийнято ціну 40,9699093 грн. за 1 м.куб газу, визначену у Додатковій угоді № 3 від 31.12.2021.

Натомість, за твердженням представника відповідача за первісним позовом, календарна дата 31.12.2021, яка зазначена в Додатковій угоді № 2 та календарна дата 31.01.2022, яка зазначена в Додатковій угоді № 3 не є датами підписання та скріплення печатками Додаткових угод, оскільки станом на дати, які зазначені в Додаткових угодах Молнар А. перебувала за межами території України.

27.06.2022 р. представником позивача за первісним позовом подано до суду відповідь на відзив. В якій зокрема вказує, що ТOB «Закарпатгаз Збут» не погоджується з доводами, наведеними Відповідачем у своєму відзиві, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на належних доказах, а є виключно припущеннями та судженнями представника відповідача, а відтак жодним чином на спростовують доводів позовної заяви та не звільняють Споживача від обов`язку виконання договірних зобов`язань, а саме від оплати за спожитий природний газ.

Водночас представник товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут, звертає увагу суду на те, що ні при підписанні додаткових угод, ні при підписанні Актів приймання-передачі природного газу у Відповідача не виникало заперечень чи зауважень, відтак дані документи оформлені належним чином та є підставою для здійснення оплати Споживачем за спожитий природний газ.

Позивач за зустрічним позовом заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що календарна дата 31.12.2021 р., яка зазначена в Додатковій угоді № 2 та календарна дата 31.01.2022 р., яка зазначена в Додатковій угоді № 3 не є датами підписання та скріплення печатками Додаткових угод - не є фактичним датами укладення Додаткових угод.

Керівник відповідача Молнар А. на календарні дати 31.12.2021 р. та на 31.01.2022 р. перебувала за межами території України а відтак не підписувала Додаткові угоди № 2 та № вказаними у угодах датами. За вказаних обставин дати зазначені в додаткових угодах є недійсними, оскільки вказані в тексті Додаткових угод дати не співпадають з моментом фактичного підписання Додаткових угод сторонами.

У зв`язку з тим, що директор ПП «Тваринництво. Інновації. Корма.» на дати вказані в Додаткових угодах перебував за межами території України сторони не могли досягти згоди з істотних умов цих договорів.

Представник позивача за зустрічним позовом вважає, що зміст Додаткової угоди № 2 від 31 грудня 2021 року до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114110GO86DP016 від 01.01.2016 р, в частині зазначеної дати 31 грудня 2021 року та зміст Додаткової угоди № 3 від 31 січня 202 року до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №114110GO86DP016 від 01.01.2016 в частині зазначеної дати 31 січня 2022 року суперечить частині 1 статті 638 ЦК України, оскільки не відображає дійсної дати укладення (набрання чинності) додатковими угодами, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання недійними додаткових угод в частині зазначеної дати укладення.

11.07.2022 р. представником товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому з вимогами за зустрічним позовом не погоджується та вважає такі безпідставними.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 26.10.2022 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 між ТОВ «Закарпатгаз Збут» (далі - Постачальник, Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) та Приватним підприємством "Тваринництво. Інновації. Корма" (далі по тексту далі - Споживач, Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним) укладений Договір на постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим №114110GO86DP016 (далі - Договір).

Згідно з умовами п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п.11.1 Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками за наявності сторін і діє в частині постачання газу із 01.01.2016 року до 31.12.2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

За умовами п.11.2 Договору він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Між Позивачем та Відповідачем укладено додаткові угоди №1 від 01.12.2017 р., № 2 від 31.12.2021 р., № 3 від 31.01.2022 р.

За умовами додаткової угоди №2 від 31.12.2021 р., пункти 1.1, 1.2, 1.3 Договору вирішено викласти в інших редакціях. Зокрема, згідно п.1.1. Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2022 році природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Пункт 3.2 Договору доповнено абзацом наступного змісту: Ціна газу з 01.01.2022 р. становить 54,5916667 грн. за 1 куб. м., крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 0,13657600 грн. Ціна за 1 куб. метр природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 54,7282427 грн., крім того ПДВ 10,9456485 грн., всього з ПДВ - 65,6738912 грн.

Згідно з умовами додаткової угоди № 3 від 31.01.2022 р. пункт 3.2 Договору доповнено абзацом наступного змісту: Ціна газу з 01.02.2022 р. становить 40.8333333 грн. за 1 куб.м, крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 0,13657600 грн. Ціна за 1 куб: метр природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 40.9699093 грн., крім того ПДВ 8.1939819 грн., всього з ПДВ 49,1638912 грн. Решта умов Договору залишилася незмінною і обов`язковою до виконання Сторонами.

Згідно п. 4.2. Оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: 4.2.3. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості (п. 3.6. Договору) здійснюється до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно актів приймання-передачі природнього газу № 33К82001440 від 31.01.2022, № 33К82002900 від 28.02.2022, № 33К82004374 від 31.03.2022., у період січень - березень 2022 року Відповідачем спожито 1 275,45 мз природного газу на загальну суму 81 944,72 грн.

За доводами позивача, що підтверджуються матеріалами справи у порушення взятих на себе зобов`язань за договором, Відповідач у встановлений строк не здійснив оплату вартості спожитого у період січень - березень 2022 року природного газу, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість за спожитий природний газ перед ТОВ «Закарпатгаз Збут», яка складає 81 944,72 грн.

У зв`язку з несплатою заборгованості, 14.04.2022 року Постачальник звертався до Споживача із вимогою про сплату заборгованості у 7-денний термін з моменту отримання такої вимоги. Однак, вказана вимога Відповідачем залишена без відповіді та задоволення, що і зумовило звернення Позивача до суду.

Відповідно до 6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачуе Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З огляду на прострочення проведення розрахунку, позивачем здійснено нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат які просить стягнути з відповідача на його користь, а саме крім суми 81 944,72 грн. основного боргу, суму пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором 545,18 грн., суму трьох відсотків річних - 81,78 грн. та суму інфляційних втрат в розмірі 1 224,55 грн.

Водночас, за доводами представника Приватного підприємства "Тваринництво. Інновації. Корма" календарна дата 31.12.2021, яка зазначена в Додатковій угоді № 2 та календарна дата 31.01.2022, яка зазначена в Додатковій угоді № 3 не є датами підписання та скріплення печатками Додаткових угод - не є фактичним датами укладення Додаткових угод.

Наведені твердження і стали підставою звернення позивача за зустрічним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню повністю, у задоволенні зустрічного позову належить відмовити виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфів 1 і 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.

Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, приписами частини третьої наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно зі статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

В силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

В даному випадку представник позивача за зустрічним позовом вважає, що зміст Додаткової угоди № 2 від 31 грудня 2021 року до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114110GO86DP016 від 01.01.2016 р, в частині зазначеної дати 31 грудня 2021 року та зміст Додаткової угоди № 3 від 31 січня 202 року до Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №114110GO86DP016 від 01.01.2016 в частині зазначеної дати 31 січня 2022 року суперечить частині 1 статті 638 ЦК України, оскільки не відображає дійсної дати укладення (набрання чинності) додатковими угодами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що сторонами належним чином погоджено умови, додаткових угод № 2 та № 3, а саме погоджено вартість товару, кількість та період його поставки.

Вказані додаткові угоди належним чином підписані та скріплені печатками сторін.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) не доведено обставин з якими закон пов`язує недійсність правочину.

Водночас твердження позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) щодо перебування Молнар А. на календарні дати 31.12.2021 та на 31.01.2022 за межами території України, судом до уваги не беруться, оскільки не відносяться до предмету доказування по даній справі.

При цьому суд констатує, що відповідні угоди підписані повноважним представником відповідача із проставленням печатки підприємства, що не заперечується відповідачем.

У зв`язку з чим, у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсними додаткових угод.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір за первісним позовом виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.

Матеріалами справи встановлено, що період січень - березень 2022 року Відповідачем спожито 1 275,45 мз природного газу на загальну суму 81 944,72 грн.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи, встановлено, а відповідачем жодним чином не спростовано порушення строків оплати за поставлений товар.

У зв`язку з чим позовна вимога про стягнення суми 81 944,72 грн. заборгованості по поставці природного газу є правомірною та підлягає задоволенню.

З посиланням на пункт 6.2.1 Договору позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 545,18 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. З вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до 6.2.1. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Суд здійснивши перевірку нарахованої пені у відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» прийшов до висновку про задоволення цієї позовної вимоги в повному обсязі.

Крім того, позивачем з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України та з огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, заявлено також позовні вимоги про стягнення суми 81,78 грн. - 3 % річних та 1 224,55 грн. - інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене суд, здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум, 81,78 грн. - 3 % річних та 1 224,55 грн. - інфляційних втрат дійшов висновку, що такі нараховані вірно та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатгаз Збут, м. Ужгород до Приватного підприємства "Тваринництво. Інновації. Корма" с. Велика Добронь про стягнення суми 83 796,23 грн. підлягають задоволенню повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом - Приватне підприємство "Тваринництво. Інновації. Корма".

Витрати на оплату судового збору за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом Приватне підприємство "Тваринництво. Інновації. Корма".

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Тваринництво. Інновації. Корма" (89463, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, село Велика Добронь, вулиця Меліораторів, будинок 3, код ЄДРПОУ 36600294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» (88015, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, код ЄДРПОУ 39582749) суму 83 796,23 грн. (вісімдесят три тисячі сімсот дев`яносто шість гривень 23 коп.) заборгованості, в т. ч. суму 81 944,72 грн. основного боргу, 545,18 грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 81,78 грн. три відсотки річних та 1 224,55 грн. інфляційних втрат, а також суму 2 481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача за зустрічним позовом.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 11.11.2022.

Суддя О. Ф. Ремецькі