Ухвала

від 07.11.2022 по справі 160/6810/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 листопада 2022 року Справа 160/6810/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради до Північно-Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

в с т а н о в и в:

Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Північно-Східного офісу Держаудитслужби в якій просить: - визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 02 травня 2022 року, про результати моніторингу закупівлі за кодом CPV -«Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень (викошування та згрібання скошеної трави на території міста, стрижка живоплоту) (за ДК 021:2015 - код 77310000-6 - Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень) (ідентифікатор закупівлі UA-2021-11-30-006585-Ь) - в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків, шляхом надання суду: - доказів сплати судового збору у розмірі 2481,00грн.

Стаття 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У силу приписів ст. ст. 2, 4 Закону України Про доступ до судових рішень, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Вказану ухвалу суду надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 18.05.2022р. та оприлюднено в ЄДРСР 20.05.2022р. за № 104357096.

Окрім цього, інформація про ухвалу про залишення позовної заяви без руху опублікована на офіційному веб-порталі судової влади України (https://court.gov.ua/fair/sud0470/).

Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

01.11.2022 року позивач надав до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків. В обґрунтування клопотання посилається на те, що Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради є бюджетною установою, якій не виділяються кошти на оплату судового збору, у зв`язку з воєнним станом в країні, що зумовлює відсутність можливості сплатити судовий збір у строки. Крім того, у зв`язку з коронавірусною хворобою, на підставі Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», на території України впроваджений карантин та застосовані необхідні заходи задля уникнення розповсюдження вірусу, що зумовлюється: дорученням працівникам, у тому числі державним службовцям, службовцям органів місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку; зміною режиму роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб.

Суд зауважує, що п. 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590, встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору. Норми Закону України «Про судовий збір» мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.

Посилання позивача на скрутне матеріальне становище, є безпідставним з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначено, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України «Про судовий збір», як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб`єкт владних повноважень, які не є тотожними.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім іншого, суд звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи. Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

До того ж, позивачем не надано доказів того, що станом на дату закінчення (скасування) воєнного стану в Україні його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою повторно.

Суд вважає, що зазначені позивачем підстави не є поважними для задоволення заяви, оскільки позивачем взагалі не зазначено, до якого часу необхідно продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з вирішенням питання сплати судового збору, крім того належних доказів неможливості перерахування коштів не надано, а відсутність коштів не може свідчити про виконання ухвали у додатково наданий строк.

Крім того, суд наголошує, що впровадження на Україні карантинних заходів не свідчать про наявність підстав для автоматичного поновлення заявникові строку на подання позовної заяви, оскільки положення пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують можливість поновлення процесуального строку на подання позовної заяви саме з наявністю об`єктивних перешкод, зумовлених безпосередньо тими заходами, які вживаються державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2. Тобто між дією карантинних обмежень та неспроможністю заявника подати позовну заяву протягом передбаченого законом строку має бути причинний зв`язок.

Суд акцентує увагу, що під час розгляду заяви про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, судом враховано, що Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради до суду із даним позовом звернувся 11.05.2022р., тобто станом, на момент прийняття даної ухвали було достатньо часу для вирішення питання про сплату судового збору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків адміністративного позову на доволі тривалий строк може призвести до порушення процесуальних строків та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - позивача у справі.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для продовження строку для усунення недоліків адміністративного позову.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач своєчасно не виконав вимоги ухвали суду та не усунув недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищевикладене, адміністративний позов підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради про продовження строку для усунення недоліків відмовити.

Позовну заяву Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради до Північно-Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви направити позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Суддя Н.В. Турлакова