Рішення

від 10.11.2022 по справі 320/290/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2022 року № 320/290/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Стейт»

про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «І-Стейт», в якому просить суд:

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 4 будівлі в літ. «Б» з облаштуванням антресолі по вулиці Пухівська, 4 у Деснянському районі міста Києва» від 06.09.2021 №КВ 101210831908, замовник будівництва - товариство з обмеженою відповідальністю «І-Стейт».

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про подання відповідачем недостовірних даних, наведених у надісланому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів з незначними наслідками (СС1), а також в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), внаслідок чого встановлено порушення ним Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та, у свою чергу, є достатньою та необхідною правовою підставою для подачі органом архітектурно-будівельного контролю позову щодо скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, ухвалу про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання від 07.02.2022 отримав.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18.01.2022 залишено без руху позовну заяву.

Ухвалою суду від 01.02.2022 продовжено строк для усунення недоліків в адміністративній справі №320/290/22 на строком на п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Позивач, у строк та спосіб, викладений в ухвалі,усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до статті 41 Закону, згідно з Порядком №553, Департамент на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1 від 14.04.2021 №КВ 051210409622 провів позапланову перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «I-Стейт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські архітектурні технології», Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мітан», особою, відповідальною за проведення технічного нагляду, ОСОБА_1 , особою, відповідальною за проведення авторського нагляду, ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва: «Реконструкція групи нежитлових приміщень №4 будівлі в літ. «Б» з облаштуванням антресолі по вулиці Пухівська, 4 у Деснянському районі міста Києва ».

Керуючись Законом та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, Департамент зареєстрував, замовникові будівництва, Товариству з обмеженою відповідальністю «I-Стейт» (далі замовник будівництва), на об`єкт будівництва: «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 4 будівлі в літ. «Б» з облаштуванням антресолі по вулиці Пухівська, 4 у Деснянському районі міста Києва», повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 14.04.2021 №KB 051210409622.

Згідно даних, наведених замовником будівництва у повідомленні, зокрема: проектна документація розроблена ТОВ «Українські архітектурні технології» під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА №002059) та затверджена наказом директора ТОВ «I-Стейт», ОСОБА_3 від 01.03.2021 №3Б-рд;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не видавались згідно з п. 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 №289 (реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації тa функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення);

земельна ділянка для будівництва не використовується згідно ч. 4 ст. 34 Закону;

в частині характеристики житлових будинків (за наявності) зазначено загальну площу нежитлових приміщень об`єкта будівництва - 673,0 кв.м, характеристика інших нежитлових приміщень (за наявності) фундамент залізобетон, стіни - газобетон, висота приміщень - 9,6 м, в частині основних показникiв об`єкта до проектної документації загальна площа складає - 1035 кв.м.

На підставі наказу Департаменту від 11.05.2021 №551 було видано направлення від 11.05.202 б/н для проведення планового (позапланового) заходу, зокрема ТОВ «I-Стейт».

Під час виїзду на місце 12.05.2021 посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки доступ до об`єкта будівництва був обмежений, відповідальні особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно будівельний контроль здiйснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Враховуючи зазначене, Департамент листом від 12.05.2021 №073-3964 запросив суб`єктів містобудування до Департаменту 18.05.2021 об 11 год 40 хв. за адресою: вул. Хрещатик, 32-А, м. Київ, а також зазначив про необхідність посадовим та/або уповноваженим містобудування надати необхідні для проведення перевірки документи.

Проте останні до Департаменту не з`явились, документiв не надали.

Також, з метою здiйснення заходiв державно-архітектурно-будівельного контролю посадовою особою Департаменту здійснено пошук відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за цією адресою та сформовано інформаційну довідку від 13.05.2021, номер iнформацiйної довідки 256212704 (далі - інформаційна довідка).

В iнформацiйнiй довідці міститься iнформацiя, що група нежитлових приміщень №4 (в літ. «Б») за вказаною вище адресою площею 344,9 кв. м. на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою вiдповiдальнiстю «I-Стейт» на пiдставi технічного паспорта №б/н вiд 09.09.2020 та висновку щодо технічної можливостi подiлу об`єкта нерухомого майна серія та номер: 09092020 вiд 09.09.2020 видані ТОВ «Консалтингова агенцiя з нерухомості».

Департаментом було зареєстровано замовникові будівництва, ТОВ «І-Стейт», декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктiв з незначними наслідками (СС1) від 06.09.2021 № KB 101210831908 (далі - декларація).

На підставі наказу Департаменту від 04.11.2021 №1220 було видано направлення від 04.11.2021 б/н для проведення планового (позапланового) заходу, зокрема ТОВ «І-Стейт».

Під час виїзду на місце 09.11.2021 посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації доступ до обєкта будівництва був обмежений, вiдповiдальнi особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності субєктів містобудування або їх представників, які будують або збудували обєкт будівництва.

Враховуючи зазначене, Департамент листом запросив субєктів містобудування до Департаменту 16.11.2021 за адресою: вул. Хрещатик, 32-А, 2-й поверх, м. Київ, а також зазначив про необхідність посадовим та/або уповноваженим особам містобудування надати необхідні для проведення перевірки документи.

Проте останні до Департаменту не зявились, документів не надали.

З огляду на викладене Департамент встановив факт зазначення відповідачем недостовірних даних у поданих ним вищевказаних повідомленні та декларації, що, за його (Департаменту) висновком, є достатньою правовою підставою для подання до суду позову про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до пп. 4.3, 4.6, 4.7, 4.8 п. 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року № 978, Департамент, зокрема:

надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт з підстав, визначених законом;

приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає та відмовляє у видачі сертифікатів, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків);

у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень Департамент звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням:

вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також - Закон) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі також - Порядок №466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 (далі також - Порядок №461).

Відповідно до вимог статті 34 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 Порядку №466, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1,2 і 21 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення:

вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності згідно з цим Порядком;

під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).

При цьому, згідно з ч.8 статті 36, ч.10 статті 39 Закону, п. 11 Порядку №466, п.16 Порядку №461, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні/декларації.

Статтею 41 Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі також - Порядок №553).

Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 7 Порядку №553 визначені підстави для проведення позапланової перевірки, зокрема необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 9 Порядку №553, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 16 та п. 17 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

VI. Оцінка суду

Суд зазначає, що вiдповiдно до ст. 22-1 Закону, невід`ємною архiвною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктiв, вiдомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Реестр).

Згідно Реєстру відсутня інформація/реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацiю закінчених будівництвом об`єкта за цією адресою загальною площею - 673,0 кв. м.

Згідно пункту 3.6 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної Документації на будівництво» (зі змінами) (далі - ДБН) замовник будівництва це фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуваннi земельну ділянку для забудови чи володіє на підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.

Вiдповiдно до п.3.2.21 ДБН реконструкцiя - це перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об`єкта, що передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг, змiну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, тощо).

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відповідно до ч. 1 статті 29 Закону, основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Відповідно до ч.2 статті 26 Закону, суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до ч.5 статті 26 Закону, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

41) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 29 Закону, містобудівні умови та обмеження є однією із основних складових вихідних даних, і відповідно до статті 31 цього Закону, повинні враховуватись при розробленні проектної документації на будівництво.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Враховуючи вищезазначене, оскільки ТОВ «I-Стейт» не володіло на законних підставах групою нежитлових приміщень №4 будівлі в літ. «Б» на вул. Пухівській, 4 загальною площею 673,0 кв.м., ТОВ «I-Стейт» не може бути замовником її реконструкції та не може затверджувати проектну документацію на об`єкт будівництва «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 4 будівлі в літ. «Б» з облаштуванням антресолі по вулиці Пухівська, 4 у Деснянському районі міста Києва, оскільки остання розроблена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівноп дiяльностi.

Оскільки відбулися змiни техніко-економічних показників об`єкта в частині збільшення загальної площі об`єкта будівництва, що потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельноп дiлянки для проектування об`єкта будівництва.

Враховуючи зазначене, проектна документація «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 4 будiвлi в лiт. «Б» з облаштуванням антресолі по вулиці Пухівська, 4 у Деснянському районі міста Києва, яка передбачає збільшення геометричних розмірів, розроблена без однієї із складових вихідних даних, а саме: без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва, чим порушено ч. 1 ст. 29, абз. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 8 ст. 36 Закону.

Слід зазначити, що статтею 31 Закону встановлено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства. будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані, зокрема, додержуватися державних норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право, зокрема затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Статтею 1 Закону України «Про будівельні норми» визначено, що будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

З наведеного у свою чергу вбачається, що стадії виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованих повідомлення/декларації передують стадії, зокрема, розроблення та затвердження проектної документації, яка має відповідати вимогам містобудівної документації та вихідним даним з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних правил.

За приписами пункту 4.8 ДБНА.2.2-3:2014, проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежонебезпечності об`єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об`єкта будівництва, які, зокрема, полягають і в обов`язковому врахуванні будівельних норм, стандартів і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі №809/772/16, від 2 квітня 2020 року у справі №809/998/16 та від 28 квітня 2020 року №808/3616/16.

Проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.

Такий висновок викладений, зокрема у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №815/5987/16.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Самочинним також вважається будівництво, яке здійснюється хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Таким чином, будівельні роботи із реконструкції групи нежитлових приміщень №4 будівлі в літ. «Б» з облаштуванням антресолі по вулиці Пухівська, 4 у Деснянському районі міста Києва здійснюються на підставі проекту, затвердженого позивачем, що розроблений з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Тобто такі роботи здійснюються без належно розробленого та відповідно затвердженого проекту, що є однією з ознак, які дозволяють вважати об`єкт самочинним, про що прямо зазначено у частині першій статті 376 Цивільного кодексу України.

Частиною 7 статті 36 Закону визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 статті 391 Закону, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Законодавством передбачено, що достатньою та необхідною правовою підставою для подачі органом архітектурно-будівельного контролю позову щодо припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, є виявлення факту наведення у цих документах замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а по-друге жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту.

При цьому чинним законодавством не передбачено, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або повідомленні про початок виконання будівельних робіт відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а не в процесі їх проведення.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 01 листопада 2018 року у справах №826/8556/17, від 22 січня 2021 року №640/11869/20, від 27 січня 2021 року №826/10962/17 та від 19 серпня 2020 року №826/6660/16.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, про обгрунтованість позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 4 будівлі в літ. «Б» з облаштуванням антресолі по вулиці Пухівська, 4 у Деснянському районі міста Києва» від 06.09.2021 №КВ 101210831908, замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю «І-Стейт» (код ЄДРПОУ 40826343, місцезнаходження: 08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Дата підписання та виготовлення повного тексту рішення - 10.11.2022