Рішення

від 02.11.2022 по справі 380/19965/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року

справа №380/19965/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

від позивача не прибув,

від відповідача Павлова А.О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВОЧІ-31» до Головного управління ДПС у Львівській області, про скасування акта та податкових повідомлень-рішень.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВОЧІ-31» (далі - позивач, ТОВ «Овочі-31») з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якій просить скасувати акт №1226/14.1/13835031 від 29.08.2019 та податкові повідомлення-рішення: №0000310503 від 20.09.2019, №0000320503 від 20.09.2019, №0000330503 від 20.09.2019, №0000771308 від 20.09.2019, №0000781308 від 20.09.2019 і №0000791308 від 20.09.2019.

В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок проведення перевірки ГУ ДПС у Львівській області встановлено порушення вимог Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму єдиного податку за 2016 рік на суму 43400,00 грн. та донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 190024,27 грн. та військовий збір у розмірі 15835,36 грн. та у наслідку винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач на виконання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу, прийнято рішення про збільшення розміру статутного фонду. Надалі ОСОБА_1 внесено на рахунок позивача кошти. Однак внаслідок помилки касира, замість призначення платежу «поповнення статутного фонду» вказано призначення платежу «поповнення власних коштів». Товариство 26.12.2016 звернулося до Галицького відділення ПАТ «Укрсоцбанк» з листом про виправлення зазначеної помилки.

Незважаючи на призначення платежу, що первинно зазначено у квитанціях дані кошти є особистими коштами учасника товариства та не є отриманими в результаті здійснення господарської діяльності.

22.12.2016 позивачем проведено державну реєстрацію змін до ЄДРПОУ щодо збільшення розміру статутного фонду ТОВ «Овочі-31».

Оскільки учасником товариства було внесено кошти на поповнення статутного фонду, відсутні будь-які правові підстави щодо оподаткування зазначених сум.

За таких обставин, оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято без дослідження фактичних обставин, такі є протиправними та слід скасувати.

Оскільки оскаржені податкові повідомлення-рішення порушують права позивача, він звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 18.11.2021 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.05.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідач подав відзив на позовну заяву /арк.спр.87-91/. Вказав, що на момент внесення коштів ОСОБА_1 не було внесено змін до Державного реєстру про розмір статутного фонду позивача, на момент такого внесення статутний фонд, відповідно до засновницьких документів становив 400,00 грн., а нову редакцію статуту затвердження лише 25.07.2018, а тому, внесення грошових коштів на рахунок підприємства у сумі 868000,00 грн. у грудні 2016 року не може вважатися внеском до статутного фонду, оскільки порушено порядок його формування.

Вказане свідчить про заниження оподатковуваного доходу за 2016 рік у відпвідній сумі.

У зв`язку з викладеним, податковим органом прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення №0000310503 та №0000320503 від 20.09.2019.

Також перевіркою встановлено, що позивач несвоєчасно подав податкову декларацію з податку на прибуток за 2018 рік. Товариством 16.08.2019 подано до контролюючого органу ліквідаційну податкову декларацію з податку на прибуток за 2018 рік, при граничному терміні 01.03.2019.

У зв`язку з викладеним до позивача застосовано штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішенням №0000330503 від 20.09.2019.

Крім того, перевіркою констатовано отримання ОСОБА_1 доходу у вигляді безоплатно отриманого майна на суму 865320,00 грн., а також встановлено подання не в повному обсязі податкової звітності форми №1-ДФ, а саме: не відображено суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків за IV квартал 2018 року.

У результаті виявлення вказаних порушень податкового законодавства, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0000771308, №0000781308 та №000791308.

Також відповідач вказав, що позивач у позовній заяві цитує акт перевірки та просить скасувати податкові повідомлення-рішення, в тому числі і податкове повідомлення-рішення, яке позивач оскаржив у адміністративному порядку, своєю чергою, винесене податкове повідомлення-рішення внаслідок адміністративної процедури №0008691308 від 17.01.2020 не оскаржує.

Вважає позовні вимоги безпідставними, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 07.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача проти позву заперечив повністю. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечив. Про дату, час і місце судового розгляду представник відповідача повідомлений належним чином.

02.11.2022 за вх.№69281 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю.

Суд заслухав вступне слово представника відповідача, з`ясував підстави позову, відзиву, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи, та, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Овочі-31» зареєстроване як юридична особа 27.02.1995; ЄДРПОУ 13835031; керівник ОСОБА_1 , яка одночасно є головою комісії з припинення, оскільки товариство у стані припинення з 30.07.2018 /арк.спр.6-7/.

22.12.2016 вирішено з метою забезпечення і реалізації статутних завдань та цілей товариства збільшити статутний фонд на 865320,00 грн. та затвердити його в розмірі 865720,00 грн. /арк.спр.8/

Згідно з квитанціями №FJB1635860000218 від 23.12.2016 та №FJB1636160100013 від 26.12.2016 ТОВ «Овочі-31» через ОСОБА_1 внесено на рахунок підприємства кошти в сумах 596000,00 грн. та 272000,00 грн. відповідно. Призначення платежу: поповнення власних коштів /арк.спр.9, 10/.

Листом від 26.12.2016 позивач звернувся до Галицького відділення ПАТ «Укрсоцбанк», відповідно до якого просив виправити помилку, допущену касиром у призначенні платежу та замість «поповнення власних коштів» вказати «поповнення статутного фонду» /арк.спр.11/.

Цього ж дня відповідно до платіжного доручення №1 від 26.12.2016 позивач (платник) вніс кошти отримувачу Управління комунальної власності ДЕП ЛМР у сумі 865320,00 грн., призначення платежу: оплата за приміщення згідно з договором купівлі-продажу №3192 від 13.12.2016, в т.ч. ПДВ /арк.спр.12/.

28.12.2016 між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради та позивачем підписано акт приймання-здачі №3102, відповідно до якого актом засвідчується, що продавцем та балансоотримувачем виконані зобов`язання щодо передачі покупцю у власність об`єкта продажу, розташованого за адресою, вказаною у акті /арк.спр.13/.

У період з 15.08.2019 по 21.08.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача ТОВ «Овочі-31» податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 14.08.2019, валютного - за період з 01.01.2016 по 14.08.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 14.08.2019, про що складено акт №1226/14.1/13835031 від 29.08.2019 /арк.спр.14-32/.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 2 п. 292.1 ст. 292; п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму єдиного податку за 2016 рік на суму 43400,00 грн.;

- п. 44.1, п. 44.3 ст. 44; п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, зокрема підприємством не надано для перевірки первинних документів за період з 01.01.2016 по 14.08.2019, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме: банківські документи, виписки банку по розрахунковому рахунку НОМЕР_1 , відкритому 21.12.2010 в АТ «Укрсоцбанк», про що складено акт від 29.08.2019 №908/14.1/13835031 «Про ненадання ТОВ «Овочі-31» (ЄДРПОУ 13835031) оригіналів документів для проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 14.08.2019»;

- п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, підприємством несвоєчасно подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2018 рік;

- п.п.14.1.47 п. 14.1 ст. 14, п.п.163.1 ст. 163, абз. «г», абз. «е» п.п.164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п.п. 168.1.1 п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2018 рік на загальну суму 190024,27 грн.;

- п. 16№ підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, встановленими Законом України від 31.07.2014 №1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів» - донараховано військовий збір у розмірі 15835,36 грн.;

- п.51.1 ст.51; п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України, підприємство не відобразило, подало не у повному обсязі звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків за IV квартал 2018 року.

У зв`язку з виявленими порушеннями податкового законодавства на підставі акта перевірки від 29.08.2019 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000310503 від 20.09.2019 за платежем: «Єдиний внесок», відповідно до якого збільшено суму основного зобов`язання на суму 43400,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 10850,00 грн. на загальну суму 54250,00 грн.;

- №0000320503 від 20.09.2019 за платежем: «Адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплений за ГУ ДФС рай.)» на суму 510,00 грн.;

- №0000330503 від 20.09.2019 за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» на суму 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0000771308 від 20.09.2019, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 237530,34 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 47506,07 грн.;

- №0000781308 від 20.09.2019 за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п» на суму 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0000791308 від 20.09.2019, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 19794,20 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3958,84 грн. /арк.спр.37-42/

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи такі протиправними та такими, що порушують його права, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України), у редакціях чинних станом на момент виникнення спірних правовідносин, складення акта перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За правилами п. 292.1 ст. 292 ПК України для юридичної особи доходом платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

При цьому, п. 292.11 ст. 292 ПК України передбачено, що до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються: 1) суми податку на додану вартість; 2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку; 3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів; 4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм; 5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів; 6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця; 7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом; 8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника; 9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених цим Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів; 10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 292.6. ст. 292 ПК України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

За правилами п. 293.3 ст. 293 глави 1 розділу XIV ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до пункту 293.5 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті: 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу; 2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі; 3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Дана норма кореспондується з положеннями підп. 296.5.5. п. 296.5 ст. 296 ПК України, згідно з якою у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

Також, за правилами пунктів 292.13, 292.14 ст. 292 ПК України дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб`єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до підп. 296.1.3 п.296.1 ст. 296 ПК України платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу, тобто ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судом в ході судового розгляду встановлено, що дійсно відповідно до рішення учасника ТОВ «Овочі-31» від 22.12.2016 вирішено збільшити розмір статутного фонду товариства позивача з 400,00 грн. до 865720,00 грн.

Надалі на рахунок товариства двічі внесено грошові кошти відповідно до квитанцій від 23.12.2016 та від 26.12.2016 з призначенням платежу «поповнення власних коштів» на загальну суму 868000,00 грн.

Суд зважає на покликання позивача на те, що призначенням платежів у вказаних квитанціях слід було зазначити «поповнення статутного фонду», а також на звернення з вказаною проблемою до відділення відповідного банку із листом (на листі проставлено відмітку банку про одержання), однак сама наявність такого листа є недостатньою для ствердження про інше, ніж вказано у квитанціях, призначення відповідних коштів. Позивачем не надано відповіді банку на вказаний лист, не надано доказів зміни призначення платежу, після його звернення, а тому такі покликання є недоведеними перед судом.

Згідно з встановленими у акті перевірки від 29.08.2019 обставинами, нова редакція статуту ТОВ «Овочі-31» затверджена Рішенням учасника ТОВ «Овочі-31» від 25.07.2018, відповідно до якої статутний фонд складає 865720,00 грн. та зареєстровано в Реєстрі приватним нотаріусом лише 25.07.2018 за №577.

Установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству (ч.ч. 1, 4 ст. 57 Господарського кодексу України).

Приписами ч.ч. 1-3, 5 ст. 87 Господарського кодексу України, у редакції станом на момент реєстрації зміни розміру статутного капіталу (виключено з Господарського кодексу України на підставі Закону №2275-VIII від 06.02.2018) сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

Рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про господарські товариства» №1576-ХІІ від 19.09.1991 (втратив чинність у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю на підставі Закону №2275-VIII від 06.02.2018), у редакції станом на момент вчинення реєстраційних дій, зміни, які сталися в установчих документах товариства і які підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Товариство зобов`язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Рішення про зміну розміру статутного (складеного) капіталу товариства набирає чинності з дня внесення таких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (абз. 4 ст. 16 Закону України «Про господарські товариства»).

Зміни до статуту, пов`язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку (абз. 3 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства»).

За таких обставин суд погоджується з аргументами відповідача, що оскільки на момент внесення коштів ОСОБА_1 не було внесено змін до Реєстру про зміну розміру статутного фонду, то внесення учасником товариства грошових коштів на рахунок підприємства у грудні 2016 року у сумі 868000,00 грн., за умови реєстрації змін аж 25.07.2018, не може вважатися його внеском до статутного фонду.

Підсумовуючи викладене у сукупності, оскільки нормами чинного ПК України передбачено, що до доходу не включаються суми коштів, які внесені засновниками до статутного капіталу такого платника, а внесок засновником додаткового капіталу здійснено понад статутний капітал без реєстрації рішення про зміну його розміру, відповідно отримані підприємством кошти 23.12.2016 та 26.12.2016 на суму 868000,00 грн. підлягають оподаткуванню єдиним податком.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000310503 від 20.09.2019 є підставним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до п. 44. 1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (абзац перший пункту 44.3 цієї статті).

Згідно з абз. 1 п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Тобто, обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці.

Не надання відповідних документів, відповідно до положень п. 44.6 ст. 44 ПК України, прирівнюється до їх відсутності.

Неподання документів в порядку та у строки визначені п.п. 44.6, 44.7 ПК України, не зобов`язує фіскальний орган враховувати їх при складанні акту перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п. 85.9 ст. 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Згідно з п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Тобто, нормами Податкового кодексу України передбачено фінансову відповідальність платників податку за неподання, або несвоєчасне подання до контролюючого органу документів при здійсненні податкового контролю.

Судом з`ясовано, що посадовими особами ТОВ «Овочі-31» станом на день закінчення перевірки, а саме 21.08.2019 на вручені-листи вимоги не надано для перевірки первинних документів за період з 01.01.2016 по 14.08.2019, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме: банківські документи, виписки банку по розрахунковому рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Укрсоцбанк». Такі виписки не надані і станом на 29.08.2018, про що складено акт від 29.08.2019 №908/14.1/13835031 «Про ненадання ТзОВ «Овочі-31» (ЄДРПОУ 13835031) оригіналів документів для проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2016 по 14.08.2019» /арк.спр.23/.

Суд наголошує, що в силу приписів ч. 1 п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Позивач не надав податковому органу до прийняття рішення за результатами перевірки документи (оригінали чи належним чином завірені копії), витребувані листами-вимогами.

Жодних доводів та обґрунтувань неможливості надати первинні документі до перевірки (під час перевірки) чи до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в позові також не наведено.

Таким чином, оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000320503 від 20.09.2019 є підставним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до підп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу (п. 46.2 ст. 46 ПК України).

Порядок та спосіб подання податкової звітності врегульовано ст. 49 ПК України.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Пунктом 49.19 ст. 49 ПК України визначено, якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду, крім податкової декларації з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік.

Відповідно до п. 137.4. ст. 137.4 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім випадків вказаних у відповідному пункті.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що одним із обов`язків платника податків є своєчасне подання до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів.

В ході перевірки встановлено, що згідно з рішенням учасника ТОВ «Овочі-31» від 30.07.2018 вирішено припинити діяльність товариства, рішення про припинення зареєстровано 30.07.2018.

Однак позивачем несвоєчасно подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2018 рік, чим порушено п. 49.1 ст. 49 ПК України.

Згідно з приписами підп. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Згідно з підп. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПК України якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Строки подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств для платників, які використовують базовий звітний період квартал або рік, встановлені п. 49.18 ст. 49 ПК України.

Згідно з актом перевірки від 29.08.2019 ліквідаційну податкову декларацію з податку на прибуток за 2018 рік подано 16.08.2019 (вх. №40788 від 16.08.2019), а граничний термін подання такої декларації - 01.03.2019.

За порушення правил подання податкових декларацій, платники податків притягуються до відповідальності, передбаченої ст. 120 ПК України.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Оскільки позивачем не було своєчасно подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018 рік (граничний термін подання 01.03.2019), тому ГУ ДФС у Львівській області правомірно застосовано штраф в розмірі 170,00 грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000330503 від 20.09.2019, тобто в межах та у розмірі, визначеному ст. 120 ПК України.

Своєю чергою позивач стверджуючи про протиправність податкового повідомлення-рішення №0000330503 від 20.09.2019 не вказав підстав для визнання такого протиправним, а суд таких в ході судового розгляду не встановив.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0000330503 від 20.09.2019 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абз. 2 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За визначенням підп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

За визначенням підп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України є вичерпним.

Згідно з підпунктами «г» та «е» підп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді:

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

За пунктом 164.5 статті 164 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (підп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Згідно пункту 171.2 «а» ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Так, відповідно до акта перевірки від 29.08.2019 /арк.спр.28/ між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та позивачем 13.12.2016 укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу нежитлового приміщення цокольного поверху загальною площею 71.9 м.кв., за адресою: м. Львів, вул. Т.Шевченка, 35.

Відповідно до висновку про вартість майна, вартість об`єкта продажу становить 865320,00 грн., в т.ч. ПДВ 144220,00 грн.

ТОВ «Овочі-31» придбало вказане приміщення та оплатило його вартість відповідно до платіжного доручення №1 від 26.12.2016 на суму 865320,00 грн. /арк.спр.12/

Згідно з квитанціями №FJB1635860000218 від 23.12.2016 та №FJB1636160100013 від 26.12.2016 ТОВ «Овочі-31» через ОСОБА_1 внесено на рахунок підприємства кошти в сумах 596000,00 грн. та 272000,00 грн. відповідно. Призначення платежу: поповнення власних коштів /арк.спр.9, 10/, які надалі використано для оплати вартості приміщення.

Сторонами не заперечувалося те, що як вказано в акті перевірки, 07.12.2018 відповідно до акта прийому-передачі майна, що передається учаснику товариства при ліквідації ТОВ «Овочі-31» відповідне нежитлове приміщення передано на підставі рішення учасника від 30.07.2018 на підставі Проміжного ліквідаційного балансу від 01.10.2018 фізичній особі ОСОБА_1 .

Тобто, ОСОБА_1 стала власником відповідного нерухомого майна загальною вартістю 865320,00 грн. Державна реєстрація права власності здійснена 07.12.2018.

Щодо доводів позивача у позовній заяві, що ОСОБА_1 за власні кошти наповнено статутний фонд позивача на 100% у розмірі 865720,00 грн. та отримано (під час ліквідації) майна вартістю 865320,00 грн. (тобто без позитивного значення загального фінансового результату), відповідно нею не отримано жодного доходу, суд зазначає таке.

Платником за квитанціями від 23.12.2016 та 26.12.2016 є ТОВ «Овочі-31» через ОСОБА_1 з призначенням платежу «поповнення власних коштів».

Доводи суду щодо призначення платежу викладені вище у рішенні, а тому суд позбавлений можливості стверджувати про поповнення учасником товариства саме статутного фонду, а не отримання таких коштів внаслідок, зокрема, господарської діяльності товариства. Також до матеріалів справи не надано доказів, що відповідні кошти були особистими коштами ОСОБА_1 .

Платником на користь Управління комунальної власності ДЕП ЛМР також вказано саме ТОВ «Овочі-31», а не ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів підп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 РК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов`язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Згідно з підп. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з Методикою визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України 22.11.2011 № 1484, Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 22.11.2011 № 1689, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2012 р. за № 100/20413, зокрема п. 2.7 до доходу від продажу інвестиційного активу, визначеного цією Методикою, прирівнюються також доходи від операції з:

- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

- зворотного викупу інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податків;

- повернення платнику податків коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента, у разі виходу такого платника податків з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Отже, фізична особа, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційних активів, повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку, задекларувати фінансовий результат за операціями з цінними паперами, проведених протягом календарного року, та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п 167.1 ст. 167 Кодексу.

При цьому на вимогу органу ДПС та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов`язані пред`являти документи і відомості, пов`язані з виникненням доходу (витрат), обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Доказів подання такої декларації не надано, відповідачем подання такої декларації не зафіксовано, а тому, відсутні підстави стверджувати про здійснення операцій з інвестиційними активами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем вірно кваліфіковано вчинене як отримання ОСОБА_1 додаткового блага, а тому ТОВ «Овочі-31» слід було сплатити податок з доходів фізичних осіб.

Згідно з правилами п. 164.5 ст. 164 ПК України сума податку з доходів фізичних осіб (18%) з врахуванням коефіцієнта у 2018 році 1.22, визначена вірно 190024,27 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000771308 від 20.09.2019 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до підп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України (підпункт 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України). Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (підпункт 1.3 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Податкового кодексу України.

Відповідно до підп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов`язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка.

Підпунктом 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі статтею 171 цього Кодексу доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.

Згідно з підп. 1.6. п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею цього 176 Кодексу.

Встановлені судом обставини та відповідне правове регулювання дають підстави для висновку, що висновки контролюючого органу щодо ненарахування та несплати позивачем податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та відповідно військового збору є обґрунтованими, тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від №0000791308 від 20.09.2019.

Окрім викладеного, актом перевірки від 20.08.2019 зафіксовано, що проведенням перевірки форми 1 ДФ (правильність заповнення та своєчасність подання) встановлено, що позивачем при подачі вищевказаної звітності не відобразило - не подало у повному обсязі податкову звітність про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платників податків за IV квартал 2018 року, що є порушенням п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 «б» ст. 176 ПК України.

Платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються в електронному вигляді (ст. 51 ПК України).

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається (п. 176.2 «б» ст. 176 ПК України).

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень (п. 119.2 ст. 119 ПК України).

Судом не встановлено підстав, які б свідчили про протиправність податкового повідомлення-рішення №0000781308 від 20.09.2019, а позивачем протиправність такого не аргументована.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність і обгрунтованість дій та рішень відповідача, та відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з приписами ст. 139 КАС України не передбачено відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 258, 262 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.11.2022.

Суддя Кравців О.Р.