Постанова

від 26.10.2022 по справі 207/2478/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5973/22 Справа № 207/2478/18 Суддя у 1-й інстанції - Погребняк Т. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2022 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

за участю секретаря - Піменової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, стягнення грошової суми

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року, -

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням уточнень просила суд поділити спільне сумісне майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку даного житлового будинку та залишивши іншу 1/2 частку у власності ОСОБА_2 .

В обґрунтування пред`явлених вимог позивачка зазначила, що знаходилась з відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 24 вересня 2005 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюбу серія НОМЕР_1 , актовий запис № 253 виданий Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровській області.

Від спільного шлюбу позивачка з відповідачем мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження виданого Баглійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 402 від 09.07.2008 року.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.08.2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. З березня 2018 року подружжя не підтримує подружні відносини, проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть.

Позивачка та відповідач зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . Місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 . З квітня 2018року позивачка з донькою за вказаною адресою не мешкає. За період шлюбу подружжя за спільні кошти придбало наступне майно: 1. на підставі договору купівлі-продажу ВКА № 628261 від 24.10.2007 року був придбаний на праві загальної спільної власності житловий будинок АДРЕСА_4 , загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 54,6 кв.м. Право власності на зазначений будинок було оформлено на відповідача, зареєстровано 14 грудня 2007 року. Свідоцтво про право власності, технічний паспорт на будинок знаходиться у відповідача. В підтвердження права власності на будинок додається Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Згідно даних зазначеного Реєстру право власності на житловий будинок зареєстровано на відповідача за №20225463 від 14.12.2007 року у формі приватної власності, частка - 1/1,підстава виникнення права власності - договір купівлі- іродажу ВКА, 628261 від 24.10.2007 року. В даному будинку проживали позивачка та відповідач разом з дитиною, з моменту його купівлі-продажу до розірвання фактичних шлюбних відносин; 2. на підставі договору купівлі-продажу був придбаний на праві загальної спільної власності автомобіль марки: LAND ROVER, модель: RANGE ROVER EVOQUE, універсал, номер шасі: НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1999, колір: чорний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2011, дата реєстрації 03.10.2015р. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 3 жовтня 2015 року право ясності на автомобіль було оформлено на відповідача. Позивачка мала право користування автомобілем, про що мається відмітка в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу. Фактично позивачка одноосібно користувалася автомобілем. В підтвердження цієї обтавини мається оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ключі доступу для керування транспортним засобом. Позивачка відвідувала СТО для технічного вслуговування автомобіля. На початку квітня 2018р. відповідач забрав у неї автомобіль, який заходився у його володінні. Згідно інформації з територіального сервісного центру №1242 в Дніпропетровській області 10 квітня 2018 року відповідач здійснив перереєстрацію зазначеного транспортного засобу на фізичну особу по договору купівлі-продажу 1244/2018/893182 від 10.04.2018р. 3. розмір частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НІКХІМ» 40938779 дорівнює 65 000 грн., котра була внесена відповідачем в грошовій формі. Зазначені грошові кошти є нашою спільною сумісною власністю. У підтвердження додається досьє товариства з обмеженою відповідальністю «НІКХІМ» 40938779. Згідно даних зазначеного досьє відповідач з 04.11.2016 року є засновником, його частка в статутному капіталі складає 100%, розмір внеску в статутному капіталі - 65 000 грн.; 3. на підставі договору купівлі-продажу був придбаний на праві загальної спільної власності автомобіль марки: ОРЕL, модель: VЕКТRА 2.2, об`єм двигуна 2198, рік випуску 2003, дата реєстрації 29.04.2009р. Згідно інформації з територіального сервісного центру №1242 в Дніпропетровській області 20 вересня 2018 року відповідач здійснив перереєстрацію зазначеного транспортного засобу на фізичну особу згідно договору купівлі-продажу 3544/2018/113248 від 20.09.2018р. Ринкова вартість майна, що є об`єктом права сумісної власності складає: 1. Житловий будинок АДРЕСА_4 розташований на земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинка. Згідно інформації сайту про продаж аналогічного об`єкта нерухомості його вартість складає - 1 000 000 гривень. 2. Автомобіль марка: LAND ROVER, модель: RANGE ROVER EVOQUE, універсал, номер шасі: НОМЕР_4 , об`єм двигуна 1999, колір: чорний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2011, дата реєстрації 03.10.2015р. Згідно висновка №6255 від 24 січня 2019 року судового експерта-автотоварознавця по визначенню середньої вартості КТЗ середня ринкова вартість автомобіля станом цін на 10.04.2018 року (на момент відчуження) становить 629332,09 грн. (шістсот двадцять дев`ять тисяч триста тридцять дві грн 09 коп). Висновок експерта додається. 3. Частка в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НІКХІМ» 40938779 в розмірі 65 000грн. 4. Автомобіль марка: OPEL, модель: VEKTRA 2.2, об`єм двигуна 2198, рік випуску 2003, дата реєстрації 29.04.2009р. Згідно висновка №6256 від 24 січня 2019 року судового експерта- автотоварознавця по визначенню середньої вартості КТЗ середня ринкова вартість автомобіля станом цін на 20.09.2018 року (на момент відчуження) становить 146506,27 грн. (сто сорок шість тисяч п`ятсот шість грн 27 коп). Відчуження автомобілів марки: LAND ROVER, модель: RANGE ROVER EVOQUE, універсал, номер шасі: НОМЕР_4 , автомобіля марки: OPEL, модель: VEKTRA 2.2, об`єм двигуна 2198, рік випуску 2003, дата реєстрації 29.04.2009р. відповідачем здійснено без відома позивачки. Коштів від відчуження вона не отримувала. Отже, ці автомобілі продані без згоди іншого з подружжя, не в інтересах сім`ї, кошти від продажу якого не використані на потреби сім`ї, а тому є предметом розподілу и підлягає врахуванню при розподілі, як наслідок такого розподілу з відповідача підлягає стягнення грошової компенсації частки позивача у відчуженому відповідачем спільного майна подружжя. Середня ринкова вартість цих автомобілів згідно висновку судового експерта становить775838,36 грн., 1/2 частина складає - 387919,18 грн. Загальна дійсна вартість майна на час розгляду справи складає -1840838 грн. 36 коп. Для отримання своєї частки у спільній власності позивачка бажаю отримати у власність частину майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, а саме: -1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_4 розташований на земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинка; - грошову компенсацію в сумі 32500 грн. її частки в статутному капіталі -товариства з обмеженою відповідальністю «НІКХІМ» 40938779; - грошову компенсацію в сумі 387919,18 грн. її частки у праві власності від вартості відчуження автомобілів. Відповідачу належить на праві особистої власності квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Все спірне майно подружжя ОСОБА_4 яке придбано за час шлюбу було оформлено на відповідача ОСОБА_2 , оскільки він займався всіма угодами та оформленнями правовстановлюючих документів на майно подружжя. До теперішнього часу згоди щодо поділу спільного майна подружжя в добровільному порядку між позивачкою та відповідачем не досягнуто, що змушує позивачку звертатися до суду за захистом своїх майнових прав (том 1 а.с.3-11,58-67,100-106, том 3 а.с.58).

19 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в якій він зазначає, 24 жовтня 2007 року ним було придбано відповідно до договору купівлі-продажу житловий будинок, за адресою АДРЕСА_5 , будинок було придбано за 136350,00 гривень, що підтверджується договором купівлі-продажу, зареєстрованим в реєстрі за № 2461, зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.12.2007 року, відповідно до інформації Державного реєстру речових прав, він є єдиним власником зазначеного будинку. Таким чином, ОСОБА_2 не заперечує, що житловий будинок, за адресою АДРЕСА_5 був придбаний під час спільного подружнього життя. За договором купівлі-продажу, відповідачем за первісним позов, позивачем за зустрічним, був придбаний сімейний автомобіль - Land Rover, модель: RANGE ROVER EVOQUE, універсал, номер шасі: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , дата реєстрації 03.10.2015 року. 10 квітня 2018 року перебуваючи у шлюбі, продовжуючи спільне проживання разом та сімейні стосунки, відповідачем ОСОБА_2 було відчужено відповідно до Договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_5 , транспортний засіб Land Rover, модель: RANGE ROVER EVOQUE, універсал, номер шасі: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , за 674601,84 грн. Транспортний засіб був відчужений в інтересах та для потреб сім`ї, оскільки станом на 10 квітня 2018 року у подружжя були відсутні будь- які підстави вважати інакше. Дізнавшись в кінці квітня 2018 року про зраду з боку позивачки за перісним позовом, подружжя припинило проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, господарства та виховання доньки. Таким чином, не підлягає задоволенню позовна вимога в частині щодо компенсації частки ОСОБА_1 у зв`язку з відчуженням 10 квітня 2018 року транспортного засобу засіб Land Rover, модель: RANGE ROVER EVOQUE, універсал, номер шасі: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , а саме під час перебування у шлюбі, проживання однією сім`єю та для задоволення сімейних потреб. За договором купівлі-продажу ОСОБА_2 був придбаний автомобіль OPEL, модель: VEKTRA 2.2, об`єм двигуна 2198, рік випуску 2003, дата реєстрації 29.04.2009р., даний автомобіль було відчужено ним 20 вересня 2018 року за вартістю - 32840,00 грн., не перебуваючи при цьому з ОСОБА_1 у шлюбних відносинах (при цьому Позивачці за первісним позовом, відповідачці - за зустрічним, досконало відомо, що ще під час перебування у шлюбних відносинах мною було передано даний автомобіль у користування за генеральною довіреністю, за що було отримані грошові кошти для потреб сім`ї). Таким чином, компенсації ОСОБА_1 підлягає 1/2 вартості автомобіля OPEL, модель: VEKTRA 2.2, об`єм двигуна 2198, рік випуску 2003, дата реєстрації 29.04.2009р., а саме 16420,00 грн.

Для здійснення ремонту будинку АДРЕСА_4 , реконструкції та перепланування та перебудови господарських будівель відповідачем 04.11.2007 року було укладено Договір позики з ОСОБА_6 , на суму в розмірі 151500,00 (сто п`ятдесят одна тисяча п`ятсот) гривень, що було еквівалентно 30000,00 (тридцять тисяч) доларів США, згідно курсу НБУ станом на 04.11.2007 року (1 = 5,0500). Грошові кошти були отримані відповідно до розписок, частинами, що було пов`язано з необхідністю здійснювати ремонтні роботи та будівництво, а саме розпискою від 04.11.2007 року на суму 20 000,00 (двадцять тисяч) доларів США; розпискою від 12.07.2008 року на суму 5 000,00 (п`ять тисяч) доларів США; розпискою від 02,09.2009 року на суму 5 000,00 (п`ять тисяч) доларів США. За отримані від ОСОБА_6 грошові кошти були проведені ремонтні роботи, реконструкції та будівельні роботи, факт проведення зазначених робіт підтверджується технічною інвентаризацією проведеною інженером з технічної інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_7 від 13 листопада 2018 року. Також щодо звіту про оцінку майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , значно підвищилась ринкова вартість об`єкту нерухомого майна, та складає станом на сьогодні 515834, 00 грн. Також 15.08.2015 року та 18.09.2015 року відповідачем від ОСОБА_6 було отримано грошові кошти загалом в розмірі 770263,20 грн. (сімсот сімдесят тисяч двісті шістдесят три гривні 20 коп.), що було еквівалентно сумі 36000,00 (тридцять шість тисяч) доларів США згідно курсу НБУ станом на 14.08.2015 року (1 = 21,3962), з цільовим призначенням - купівля автомобіля, за зазначені грошові кошти було придбано спільний сімейний автомобіль - Land Rover, модель: RANGE ROVER EVOQUE, універсал, номер шасі: НОМЕР_4 . ОСОБА_2 було повернуто ОСОБА_6 грошові кошти частково відповідно до розписок на загальну суму боргу 10 000,00 (десять тисяч) доларів США.

16 листопада 2018 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по справі № 207/2931/18 винесено рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , заборгованості за договором позики у розмірі 1 549 548,00 гривень відповідно до Договору позики укладеного для сімейних потреб. 06.01.2019 року відповідачем, після набрання рішенням законної сили, під час поїздки до Російської Федерації, було за особисті грошові кошти погашено заборгованість перед ОСОБА_6 в повному обсязі, з урахуванням частини боргу ОСОБА_1 , відповідачем було сплачено грошові кошти в розмірі 1 549 548,00 гривень, що підтверджується розпискою від 06.01.2019 року.

Відповідач за первісним позов, позивач - за зустрічним, зазначає, що погашення ним особисто в повному обсязі, в розмірі 1 549 548,00 гривень, заборгованості за Договором позики, що укладався для спільних сімейних потреб, а саме ремонт, будівництво, реконструкція будинку за адресою АДРЕСА_6 , та купівлю транспортного засобу, є обставиною, що має істотне значення для вирішення спору про поділ майна подружжя. Таким чином, наявні підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя та визнання за ним, ОСОБА_2 , права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , ринкова вартість якого складає 515 834, 00 грн.

Також з урахуванням того, що ним було за особисті грошові кошти погашено заборгованість перед ОСОБА_6 в повному обсязі, з урахуванням частини боргу ОСОБА_1 , ним було сплачено грошові кошти в розмірі 1 549 548,00 гривень, сума в розмірі 774 774,00 грн. була частиною боргу ОСОБА_1 та підлягає стягненню з неї. Вартістю 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_6 , складає 515 834,00/2 = 257 917,00 грн. Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню борг у розмірі 774 774,00 грн.- 257 917,00 грн.= 516 857,00 грн. (том 1 а.с.183-189).

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15 липня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, задоволено частково.

Визнано житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_6 , розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м., вартістю 136350,00 грн., спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Виділено частки у праві спільної сумісної власності подружжя на будинок АДРЕСА_7 - 1/2 частину ОСОБА_1 , 1/2 частину ОСОБА_2 .

Визнано автомобіль LAND ROVER, модель: RANGE ROVER EVOQUE, універсал, номер шасі: НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1999, колір: чорний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2011, середня ринкова вартість якого згідно висновку № 6256 від 24 січня 2019 року судового експерта-автотоварознавця по визначенню середньої ринкової вартості КТЗ станом на 10.04.2018 року складала 629332 грн. 09 коп., спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля LAND ROVER, модель: RANGE ROVER EVOQUE, універсал, номер шасі: НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1999, колір: чорний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2011, в сумі 314666 грн. 05 коп.

Визнано автомобіль OPEL, модель: VEKTRA 2.2, об`єм двигуна 2198, рік випуску 2003, середня ринкова вартість якого згідно висновку №6255 від 24 січня 2019 року судового експерта-автотоварознавця по визначенню середньої ринкової вартості КТЗ станом на 20.09.2018 року становить 146506,27 грн. спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля OPEL, модель: VEKTRA 2.2, об`єм двигуна 2198, рік випуску 2003, в сумі 73253 грн. 13 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової експертизи вартості майна в розмірі 3000 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 5891 грн. 20 коп. в рахунок оплати судового збору.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, стягнення грошових коштів, - відмовлено (том 3 а.с.84-95,107-109).

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив, рішення суду 1 інстанції скасувати, в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , відмовити, позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити (том 3 а.с.114-127).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24 вересня 2005 року сторони зареєстрували шлюб (том 1, а.с. 17), від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а.с. 23). Шлюб між сторонами розірвано згідно рішення суду від 07.08.2018 (том. 2, а.с. 31).

На підставі договору купівлі-продажу ВКА № 628261 від 24.10.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського округу Юрченко Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 2461, був придбаний житловий будинок АДРЕСА_4 , загальною площею 76,5 кв.м, житловою площею 54,6 кв.м. (том 1, а.с. 225).

Право власності на зазначений будинок було оформлено на відповідача, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів, зареєстровано 14 грудня 2007 року (том 1, а.с. 226). Свідоцтво про право власності, технічний паспорт на будинок оформлено на відповідача (том 1, а.с. 227-236).

Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на житловий будинок зареєстровано на відповідача за №20225463 від 14.12.2007 року у формі приватної власності, частка - 1/1, підстава виникнення права власності - договір купівлі- продажу ВКА, 628261 від 24.10.2007 року (том 1, а.с. 226).

Відповідно до звіту про оцінку майна ТОВ "Укрспецекспертиза", наданого у якості доказу відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом, ринкова вартість житлового будинку за адресою АДРЕСА_6 становить 515 834 грн. станом на 11.03.2019 року.

Як зазначила позивачка ОСОБА_1 в позовній заяві, на підставі договору купівлі-продажу був придбаний на праві загальної спільної власності автомобіль марки: LAND ROVER, модель: RANGE ROVER EVOQUE, універсал, номер шасі: НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1999, колір: чорний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2011, дата реєстрації 03.10.2015р. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 3 жовтня 2015 року право власності на автомобіль було оформлено на відповідача (том 1, а.с. 33-34). Позивачка мала право користування автомобілем, про що мається відмітка в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (том 1, а.с. 34). Позивачка відвідувала СТО для технічного обслуговування автомобіля, що підтверджується актом виконаних робіт від 26.09.2017р. № 11974 ТОВ "Аеліта Преміум".

10 квітня 2018 року відповідач здійснив перереєстрацію зазначеного транспортного засобу на фізичну особу ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу № 1244/2018/893182 від 10.04.2018р. (том 1, а.с. 242).

На підставі договору купівлі-продажу був придбаний на праві загальної спільної власності автомобіль марки: ОРЕL, модель: VЕКТRА 2.2, об`єм двигуна 2198, рік випуску 2003, дата реєстрації 29.04.2009р.

20 вересня 2018 року відповідач здійснив перереєстрацію зазначеного транспортного засобу на фізичну особу ОСОБА_8 згідно договору купівлі-продаж у 3544/2018/113248 від 20.09.2018р.

Судом також встановлено, що рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.11.2018 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 заборгованість за договором позики у розмірі 1549548 гривень 00 копійок (том. 2, а.с. 111-113).

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.10.2020 року апеляційну скаргу було задоволено, рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.11.2018 року та додаткове рішення від 09.10.2019р. було скасоване та ухвалено нове рішення. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - відмовлено (том 2, а.с. 163-166).

Задовольняючи частково первісні позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що станом на час судового розгляду справи у спірному будинку мешкає відповідач, а позивачка з дитиною проживає за іншою адресою, судово-технічна експертиза будинку з метою поділу його в натурі не проводилась і відповідні клопотання не заявлялись, вимог про поділ будинку в натурі не заявлено, суд вважав доцільним та таким, що відповідатиме інтересам обох сторін, визнати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_4 , розташований на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку, в рівних частках по 1/2 частині за кожним. Крім того, враховуючи, що спірне майно (автомобілі) були придбані під час перебування сторін в шлюбі, та відчужені після припинення шлюбних відносин, суд 1 інстанції, стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля LAND ROVER, модель: RANGE ROVER EVOQUE, універсал, номер шасі: НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1999, колір: чорний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2011, в сумі 31466 грн. 05 коп; стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля OPEL, модель: VEKTRA 2.2, об`єм двигуна 2198, рік випуску 2003, в сумі 73253 грн. 13 коп.

Відмовляючи у задоволені зустрічних позовних вимог, суд виходив із їх недоведеності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до частини першої статті 60 CK України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У частині першій статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ст. 57-59 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування. Якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів). Той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім`ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов`язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім`ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч. 2 - ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції, що виходячи з викладеного зазначене спірне майно (житловий будинок) - це майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між подружжям, оскільки інше не доведено тим з подружжя, хто спростовував цю презумпцію.

Ст. ст. 68, ч.1 ст. 69, ч.1, 2, 3 ст.70 Сімейного кодексу України встановлено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, за умов, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Доводи апеляційної скарги, що спірне домоволодіння зазнало значних поліпшень, колегія суддів приймає до уваги, проте вказана обставина не впливає на висновки суду першої інстанції, оскільки під час судового розгляду відповідачем не заперечувався факт придбання та поліпшення спірного будинку в інтересах сім`ї та під час перебування у шлюбі з позивачкою. Згоди щодо варіанту поділу майна сторони під час судового розгляду не дійшли. Обґрунтованих підстав визнання за апелянтом всього домоволодіння колегія суддів не вбачає.

Відповідно до звіту про оцінку майна ТОВ "Укрспецекспертиза", наданого у якості доказу відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом, ринкова вартість житлового будинку за адресою АДРЕСА_6 становить 515 834 грн. станом на 11.03.2019 року.

Суд 1 інстанції врахувавши правову позицію Верховного суду, викладену у Постановах від 12.02.2020 у справі № 488/3103/17, № 61-12010ск19, від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16 і, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в справі № 158/2404/13-ц (провадження № 61-21466св18), дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання спірного будинку спільною сумісною власністю подружжя та виділення кожному з подружжя по 1/2 частки у праві спільної сумісної власності.

При цьому, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 щодо відступлення від засад рівності часток подружжя та визнання за ним права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_6 , ринкова вартість якого складає 515 834, 00 грн., оскільки, як встановлено судом, зазначений будинок є спільною сумісною власністю подружжя, а обставини на які посилається апелянт не можуть бути підставою для відступлення від засад рівності часток.

Апелянт наголошує, що подружжям була отримана у борг сума коштів у розмірі 151500,00 грн., яка ним особисто була сплачена в повному обсязі, і половина якої підлягає поверненню на його користь в порядку регресу, що на його думку підтверджується Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року, а саме що, починаючи з 06 липня 2018 року і до 06 січня 2019 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за договором позики 56000 дол. США (том 2 а.с. 163-166).

Проте, колегія суддів з такою думкою апелянта погодитись не може, оскільки рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2018 року, яким було стягнуто в солідарному порядку суму боргу з подружжя ОСОБА_4 , скасовано Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року. При цьому у зазначеній постанові судом апеляційної інстанції обставина щодо наявності солідарної відповідальності подружжя ОСОБА_4 - не встановлена.

Також апелянтом не надано доказів, що саме особисті кошти було передано кредитору в рахунок погашення заборгованості, чи докази джерела походження цих коштів (56000 дол. США), з часу припинення шлюбних відносин (березень 2018 року) по момент повернення коштів (06 січня 2019 року).

Зазначене виключає підстави для задоволення зустрічних позовних вимог в цій частині.

Крім того, суд 1 інстанції обґрунтовано стягнув з ОСОБА_2 . Компенсацію вартості 1/2 частини спірних автомобілів, оскільки, як достеменно було встановлено вони є спільним сумісним майном подружжя і були відчужені ОСОБА_2 . Без згоди іншого співвласника вже після припинення шлюбних відносин між сторонами.

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивач своєї згоди відповідачу на відчуження автомобілів та здійснення їх перереєстрації не надавала, жодних коштів, отриманих від його продажу, не отримувала.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Середня ринкова вартість цих автомобілів згідно висновку судового експерта становить775838,36 грн., 1/2 частина складає - 387919,18 грн. Апелянт не заперечував щодо визначеної вартості автомобілів.

Посилання апелянта на те, що кошти від продажу автомобіля LAND ROVER, модель: RANGE ROVER EVOQUE, універсал, номер шасі: НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1999, колір: чорний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2011 року, були витрачені в інтересах сім`ї, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки доказів такому відповідачем не надано і на час іх відчуження шлюбні відносини між сторонами вже були припинені, що встановлено судовими рішеннями.

Доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам, які були викладені у зустрічній позовній заяві та поясненнях, суд першої інстанції надав їм належну оцінку та навів мотиви відхилення цих доводів. Тому апеляційний суд не вбачає підстав повторно відповідати на ті самі аргументи.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, обставини, що мають значення для справи є доведеними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: