Ухвала

від 08.11.2022 по справі 640/17493/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

08 листопада 2022 року м. Київ№ 640/17493/21Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, зобов`язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

від позивача: Конюхов Є.А.

від відповідача: не прибули

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД" із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04.11.2020 №56/Ж10/26-15-07-01-01 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 8 940 379,00 (вісім мільйонів дев`ятсот сорок тисяч триста сімдесят дев`ять) грн.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04.11.2020 №59/Ж 10/26-15-07-01-01 про зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за липень 2020 року на суму 2 053 744,00 (два мільйони п`ятдесят три тисячі сімсот сорок чотири) грн.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04.11.2020 №62/Ж 10/26-15-07-01-01 про застосування штрафних санкцій в сумі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн., зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити дані податкового обліку ТОВ "КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД" (код ЄДРПОУ 37567321) в інформаційних базах, що неправомірно відкориговані на підставі Акту перевірки від 08.10.2020 №68/26-15-07-01- 02/37567321.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021 позовну заяву залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду міста Києва від18.01.2022 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2021, а адміністративну справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки висновок суду про пропуск позивачем строку звернення до суду є передчасним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2022 прийнято справу до провадження.

З метою встановлення наявності або відсутності обставин і фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи була в особи, яка згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень отримувала всю кореспонденцію, надіслану відповідачем, в тому числі оскаржувані податкові повідомлення - рішення, суд ухвалою від 09 червня 2022 року витребував від АТ "УКРПОШТА" засвідчені належним чином копії договору про доставку/вручення поштових відправлень та періодичних друкованих видань у відділенні поштового зв`язку № 42, укладений між АТ "УКРПОШТА" та ТОВ "КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД, а також довіреності, якою засвідчуються повноваження особи, що отримала поштове відправлення № 0315123526261 у відділенні поштового зв`язку № 42.

На виконання вимог ухвали АТ "УКРПОШТА" надано відповідь та копії договору про доставку/вручення поштових відправлень та періодичних друкованих видань № 42/04/4146 від 03.04.2018 з додатком довіреності, із зазначенням осіб, які мають повноваження отримувати пошту на адресу вказаного ТОВ, та довіреність від 24.06.2021, із зазначенням особи, яка має повноваження одержувати пошту на адресу даного ТОВ.

У підготовчому засіданні, представник відповідача повторно заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивовано тим, що Верховний Суд у постанові №500/2486/19 від 26.11.2020 дійшов правового висновку, що п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України не є спеціальною нормою по відношенню до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено загальний строк на звернення до суду, а саме шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та або інтересів. У свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД" звернулося із даним позовом до суду - 23.06.2021. У позовній заяві позивач вказав, що про факт проведення перевірки йому стало відомо в лютому 2021 року. У той же час, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яким направлені на адресу позивача оскаржувані податкові повідомлення-рішення вбачається, що 10.11.2020 останні отримані уповноваженою особою позивача за довіреністю - «ОСОБА_1», про що свідчить особистий підпис останнього. Враховуючи те, що позивач дізнався про порушення своїх прав 10.11.2020, а з даним позовом звернувся тільки 23.06.2021, тобто з пропуском загального строку на звернення до суду, то слід застосувати наслідки, передбачені ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку не оскаржувалися, а тому правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду по справі №500/2486/19 від 26.11.2020 не підлягають застосуванню в даному випадку. При зверненні до суду, останній керувався нормами п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України, яка є спеціальною у даній категорії правовідносин, у зв`язку з чим, останнім подано дану позовну заяву в межах строку на звернення до суду. Крім того, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 не була уповноважена на отримання поштової кореспонденції від імені товариства.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України надано платнику податків право оскаржити рішення контролюючого органу до контролюючого органу вищого рівня.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У свою чергу, пунктом 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Разом з тим, тривалий час у судовій практиці було сформульовано висновок, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено (позиції Верховного Суду по справах № 640/46/19, № 813/4921/17, № 2540/2576/18).

У той же час, в постанові від 26.11.2020 по справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від вказаного правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, сформулював нову правову позицію та зазначив, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, з дня прийняття Верховним Судом рішення від 26.11.2020 по справі №500/2486/19 змінився правовий підхід до визначення строків звернення платника податків до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, та визначено, що у разі використання досудових заходів врегулювання спору, такий строк становить один місяць.

Суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 26.11.2020 по справі №500/2486/19 зроблено правовий висновок, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні. Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок: "Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

У свою чергу, представник позивача помилково посилався на те, що шестимісячний строк на звернення до суду застосовується за умови досудового оскарження податкового повідомлення- рішення.

Суд звертає увагу, що дотримання строків розгляду адміністративних справ - одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Тобто, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

У свою чергу, позивач, під час розгляду даної справи не подав суду заяви про поновлення процесуального строку на звернення до суду, натомість останній стверджував, що строки на звернення до суду пропущено не було.

У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства»).

Щодо тверджень позивача про те, що ОСОБА_1 не була уповноважена на отримання поштової кореспонденції від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ РЕІЗ-ЛТД", то суд зазначає, що такі доводи є необгрунтованими.

Згідно п. 90 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (зі змінами), якими передбачено, зокрема порядок доставки та вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку. Довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання. Після пред`явлення оригіналу довіреності її копія залишається в об`єкті поштового зв`язку.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що у ОСОБА_1 не було повноважень на отримання кореспонденції для товариства, однак, доказів, що підтверджує факт закінчення строку дії довіреності на момент отримання кореспонденції, суду надано не було.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримувала всю кореспонденцію, надіслану відповідачем, в тому числі й оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що також підтверджується наданими АТ "УКРПОШТА" на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2022 у справі №640/17493/21 документами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі.

Керуючись ст. 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Реіз-ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, зобов`язання вчинити дії без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур