Постанова

від 11.11.2022 по справі 389/29/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 389/29/17

провадження № 61-2703св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

учасники справи:

позивач - керівник Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 ,

третя особа - Знам`янська Друга селищна рада Кіровоградської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - Фермерське господарство «Терра Сервіс»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства «Терра Сервіс» на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Мурашко С. І., Письменного О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У січні 2017 року керівник Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів, договорів оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , будучи співзасновником та керівником Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Сервіс» (далі - СТОВ «Терра Сервіс»), співзасновником та керівником фермерського господарства «БАЗ.І.С.» (далі - ФГ «БАЗ.І.С.») 07 квітня 2014 року звернулась як фізична особа до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області (далі - ГУ Держземагенства у Кіровоградській області), правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області), із заявами про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення в користування на умовах оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 38,19 га для ведення фермерського господарства, що перебувають у державній власності на території Знам`янської Другої селищної ради Знам`янського району.

Наказом ГУ Держземагенства у Кіровоградській області від 28 травня 2014 року № 11-265/14-14-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку відповідного проекту. Проект землеустрою мав бути поданий 28 серпня 2014 року, однак у вказаний термін проект землеустрою на затвердження не надано, натомість подано заяву про продовження дії наказу ГУ Держземагенства у Кіровоградській області від 28 травня 2014 року № 11-265/14-14-СГ на два місяці, тобто до 28 жовтня 2014 року. Наказ про внесення змін до зазначеного наказу не приймався. ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держземагенства у Кіровоградській області з заявою про затвердження проекту землеустрою 10 грудня 2014 року.

Наказом ГУ Держземагенства у Кіровоградській області від 28 січня 2015 року № 11-606/14-15-СГ внесено зміни до наказу від 28 травня 2014 року № 11-265/14-14-СГ, відповідно до якого ОСОБА_1 необхідно в дев`ятимісячний термін подати на затвердження проект землеустрою, тобто зміни до наказу в частині продовження терміну подання на затвердження проекту землеустрою, внесені безпосередньо після надходження заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою.

Наказом ГУ Держземагенства у Кіровоградській області від 12 березня 2015 року № 11-1201/14-15-СГ затверджено проект землеустрою.

25 травня 2015 року між ГУ Держземагенства у Кіровоградській області та ОСОБА_1 укладені договори оренди земельної ділянки кадастровий номер 3510645300:02:000:9016, загальною площею 29,32 га та земельної ділянки кадастровий номер 3510645300:02:000:9017, загальною площею 8,87 га, що перебувають у запасі на території Знам`янської Другої селищної ради (за межами населеного пункту) строком на 7 років.

Позивач вказував, що ОСОБА_1 звертаючись до ГУ Держземагенства у Кіровоградській області із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою для передачі в оренду земельних ділянок, з метою отримання в користування земельних ділянок без проходження процедури земельних торгів, умисно приховала інформацію, що з 2001 року вона є співзасновником та керівником СТОВ «Терра Сервіс», а з 2005 року - співзасновником та керівником ФГ «БАЗ.І.С.» та вже має в користуванні земельні ділянки державної форми власності на умовах оренди. ОСОБА_1 не вказано кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність. Тому ОСОБА_1 мала право на отримання в оренду земельних ділянок виключно за результатами аукціону.

Також позивач зазначав, що без конкурентних засад (земельних торгів) земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства лише громадянам. При цьому отримання громадянином права на земельну ділянку є передумовою для створення ним юридичної особи фермерського господарства. У даному випадку ОСОБА_1 не мала на меті і не створила нове фермерське господарство на базі наданих їй в оренду земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення (ріллі), а отримані земельні ділянки надала для використання вже існуючим ФГ «БАЗ.І.С.». Договори оренди землі укладені на підставі незаконного рішення органу державної влади, тому підлягають визнанню недійсними. Крім того, земельні ділянки, які вибули з володіння власника на підставі протиправних наказів та недійсних договорів оренди землі, підлягають поверненню у володіння держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Враховуючи зазначене, позивач просив визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держземагенства у Кіровоградській області від 28 травня 2014 року № 11-265/14-14-СГ, наказ ГУ Держземагенства у Кіровоградській області від 12 березня 2015 року № 11-1201/14-15-СГ; визнати недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки від 25 травня 2015 року щодо земельної ділянки загальною площею 29,32 га, кадастровий номер 3510645300:02:000:9016; визнати недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки від 25 травня 2015 року щодо земельної ділянки загальною площею 8,87 га, кадастровий номер 3510645300:02:000:9017; зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку площею 29,32 га ріллі, кадастровий номер 3510645300:02:000:9016, земельну ділянку площею 8,87 га ріллі, кадастровий номер 3510645300:02:000:9017 та стягнути з відповідачів судові витрати.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року у задоволенні позову керівника Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем належним чином не обґрунтовано порушення ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області чинного законодавства України при видачі спірних наказів та не доведено факту, у чому саме полягає порушення інтересів держави у зв`язку з прийняттям ним оспорюваних наказів. Листування між прокурором і органами державної влади та місцевого самоврядування не є підставою відповідно до вимог закону для звернення прокурора до суду за захистом порушеного права та або інтересів держави відповідно до вимог Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому зазначено право Держгеокадастру звертатися до суду стосовно порушеного права держави. Прокурор, діючи в інтересах держави, самостійно визначаючи в чому полягає порушення її інтересів, дійшов неправильного висновку про порушення відповідачами чинного законодавства.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області задоволено, рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано недійсним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28 травня 2014 року № 11-265/14-14-СГ, наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 12 березня 2015 року № 11-1201/14-15-СГ. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 29,32 га, кадастровий № 3510645300:02:000:9016, укладений 25 травня 2015 року між ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,87 га, кадастровий № 3510645300:02:000:9017, укладений 25 травня 2015 року між ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 повернути на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку площею 29,32 га ріллі, кадастровий № 3510645300:02:000:9016 вартістю 948 174,00 грн, земельну ділянку площею 8,86 га ріллі, кадастровий № 3510645300:02:000:9017, вартістю 287 148,00 грн. Стягнуто на користь прокуратури Кіровоградської області судовий збір з ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в сумі 8 681,40 грн, з ОСОБА_1 в сумі 26 049,11 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що у заявах ОСОБА_1 про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства не було зазначено про її бажання створити фермерське господарство, а в обґрунтуванні розмірів земельної ділянки вона посилалася безпосередньо на наявність таких ресурсів у іншого фермерського господарства, засновником та членом якого вона є. В подальшому позивач після отримання земельної ділянки в оренду передала її в обробіток ФГ «БАЗ.І.С.», яке сплачувало замість ОСОБА_1 орендну плату. Отже, позивач на порушення статті 134 ЗК України та статті 7 Закону України «Про фермерську господарство» скористалася правом на отримання земельних ділянок у пільговому порядку, з метою уникнення участі у земельних торгах, тому не було правових підстав у ГУ Держземагенства у Кіровоградській області для надання позивачу дозволів на розробку проектів землеустрою та їх затвердження щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Внаслідок таких дій та рішень відповідачів земельна ділянка загальною площею понад 38,9 га вартістю 1 236 322,00 грн вибула з володіння держави та держава була позбавлена можливості здійснити реалізацію права оренди земельних ділянок на більш вигідних засадах в умовах конкурентного ринку, що свідчить про безумовне порушення інтересів держави. Створення ФГ «Терра Сервіс» після звернення прокурора з позовом лише підтверджує неправомірність отримання нею земель поза конкурсом.

Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2017 року - без змін.

Залишаючи без змін рішення апеляційного суду, суд касаційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам у справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні, доводи касаційної скарги правильність висновків апеляційного суду не спростовують.

28 лютого 2019 року ФГ «Терра Сервіс», яке не брало участі у розгляді справи, подало апеляційну скаргу на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27 березня 2019 року у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ФГ «Терра Сервіс» на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що наведені представником ФГ «Терра Сервіс» підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року касаційну скаргу ФГ «Терра Сервіс» задоволено. Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 27 березня 2019 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу апеляційного суду та передаючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції виходив із того, що доводи ФГ «Терра Сервіс» про те, що рішенням суду першої інстанції було вирішено питання про його права, обов`язки, однак воно не було залучено до участі в справі, заслуговують на увагу; апеляційний суд не взяв до уваги доводи та аргументи заяви ФГ «Терра Сервіс» про поновлення строку на апеляційне оскарження та дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску ФГ «Терра Сервіс» строку на апеляційне оскарження рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року рішення Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2017 року скасовано, провадження у справі закрито.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій і закриваючи провадження у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки з моменту державної реєстрації ФГ «Терра Сервіс» як юридичної особи, а саме 27 березня 2017 року ОСОБА_1 вибула із правовідносин користування земельною ділянкою, натомість у правовідносини користування земельною ділянкою вступила юридична особа, тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до ФГ «Терра Сервіс» з дня його державної реєстрації.

Додатковою постановою Кропивницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року повернуто ФГ «Терра Сервіс» сплачений судовий збір в сумі 36 085,25 грн.

Постановою Верховного Суду від 24 березня 2021 року касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області задоволено частково, постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції виходив із того, що закриваючи провадження у справі за апеляційною скаргою ФГ «Терра Сервіс» апеляційний суд не врахував, що спір у цій справі стосується земельної ділянки, наданої громадянину для подальшого створення, реєстрації та ведення фермерського господарства і не встановив, чи вирішувалося оскарженими судовими рішеннями питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ФГ «Терра Сервіс».

Останньою ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ «Терра Сервіс» на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Закриваючи провадження за апеляційною скаргою ФГ «Терра Сервіс», апеляційний суд виходив з того, що ФГ «Терра Сервіс» подало апеляційну скаргу на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року, яким не вирішувалися питання про його права та/або обов`язки, позовні вимоги прокурора залишено без задоволення, а крім того, оскаржуване в апеляційному порядку рішення суду вже скасоване, тобто відсутній предмет апеляційного оскарження. Відтак доводи поданої до суду ФГ «Терра Сервіс» апеляційної скарги про те, що рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року було вирішено питання про його права та інтереси є безпідставними, а оскаржуване ним рішення внаслідок його скасування апеляційним судом не створює будь-який правових наслідків для ФГ «Терра Сервіс», зокрема не впливає на його права, обов`язки та інтереси.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У лютому 2022 року ФГ «Терра Сервіс» із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:

- дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року вирішено питання про права, обов`язки та інтереси заявника щодо предмету спору, а саме земельних ділянок, які перебували в його користуванні;

- порушив право заявника на доступ до правосуддя;

- у супереч вимогам статті 370 ЦПК України не здійснив перевірку законності рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2017 року, що ухвалене за наслідками розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Кіровоградської області та набрало законної сили;

- проігнорував, що у постанові від 05 червня 2019 року у цій справі Верховний Суд наголосив, що доводи ФГ «Терра Сервіс» про те, що рішенням суду першої інстанції було вирішено питання про його права, обов`язки, однак воно не було залучено до участі у справі, заслуговують на увагу є;

- не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосуванням норм права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалі від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц та постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028/-10/13.

Крім того, у касаційній скарзі ФГ «Терра Сервіс» виклало клопотання про зупинення виконання рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2017 року у справі № 389/29/17 до завершення перегляду цієї справи в касаційному порядку.

Клопотання обґрунтоване тим, що виконання рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2017 року може призвести до позбавлення права ФГ «Терра Сервіс» на користування спірними земельними ділянками та передання їх у розпорядження органам місцевого самоврядування. Після цього органи місцевого самоврядування будуть мати змогу відчужувати ці земельні ділянки на користь третіх осіб, що в свою чергу значною мірою ускладнить або навіть унеможливить реалізацію прав заявника у випадку задоволення цієї касаційної скарги.

На момент розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу ФГ «Терра Сервіс» від інших учасників справи не надходило.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду касаційну скаргу ФГ «Терра Сервіс» на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ФГ «Терра Сервіс» на підставі частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано матеріали справи № 389/29/17 із Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області,відмовлено у задоволенні клопотання заявника про зупинення виконання рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2017 року, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У травні 2022 року матеріали справи № 389/29/17 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - без змін, оскільки її постановлено з додержанням норм процесуального права.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 2001 року є засновником та з 20 серпня 2007 року директором СТОВ «Терра-Сервіс».

Рішенням засновників фермерського господарства, в тому числі і позивача, створено ФГ «БАЗ.І.С.», державна реєстрація якого проведена 07 березня 2012 року.

З посади директора СТОВ «Терра-Сервіс» позивач звільнена з 28 листопада 2014 року та як член фермерського господарства призначена на посаду директора ФГ «БАЗ.І.С.» 28 лютого 2015 року.

07 квітня 2014 року ОСОБА_1 подала заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в користування на умовах оренди земельної ділянки державної власності із земель сільськогосподарського призначення, що перебували в державній власності на території Знам`янської Другої селищної ради Кіровоградської області загальною площею 38,19 га, яка складається з двох земельних ділянок 8,87 га і 29,32 га, для ведення фермерського господарства (за межами населеного пункту). До заяви додала відповідні документи згідно з встановленим переліком, в тому числі копію трудової книжки із зазначенням, що вона з 2007 року є директором СТОВ «Терра-Сервіс». На обґрунтування розмірів земельної ділянки і можливості її обробітку зазначала, що земельна ділянка розташована в одному масиві з земельною ділянкою площею 33,16 га, що перебуває в оренді ФГ «БАЗ.І.С.», в якого є техніка для обробітку землі.

Наказом ГУ Держземагенства у Кіровоградській області від 28 травня 2014 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку відповідного проекту, а наказом від 12 березня 2015 року затверджено проект землеустрою та надано в оренду строком на 7 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 38,19 га.

25 травня 2015 року між ГУ Держгеокадастру у Кіровоградські області та ОСОБА_1 укладено договори оренди земельних ділянок площею 29,3200 га (кадастровий № 3510645300:02:000:9016), площею 8,8700 га (кадастровий № 3510645300:02:000:9017) строком на 7 років.

19 червня 2015 року ОСОБА_1 прийняла рішення про передачу наданої їй в оренду земельної ділянки ФГ «БАЗ.І.С.».

Також 19 червня 2015 року між позивачем та ФГ «БАЗ.І.С.», засновником і членом якого є позивач, укладено договір про спільну діяльність, зокрема про спільний обробіток переданої позивачу в оренду земельної ділянки загальною площею 38,19 га

Орендна плата за користування спірною земельною ділянкою сплачувалася за 2015 - 2016 роки ФГ «БАЗ.І.С.».

25 травня 2017 року зазначені договори оренди земельних ділянок зареєстровані відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Знам`янського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області за номерами 97791830, 9780045.

Також судами встановлено, що ОСОБА_1 є керівником та засновником ФГ «Терра Сервіс».

Це підприємство зареєстровано 27 березня 2017 року, тобто після звернення прокурора із позовом до суду у цій справі.

Нормативно-правове обґрунтування

У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22, рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

Пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Постановляючи ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФГ «Терра Сервіс» на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року, суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що указаним судовим рішеннямпитання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ФГ «Терра Сервіс» не вирішувалося, а тому воно не має права на оскарження такого судового рішення в апеляційному порядку.

Аргументи касаційної скарги про те, що апеляційний суд у супереч вимогам статті 370 ЦПК України не здійснив перевірку законності рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2017 року, що ухвалене за наслідками розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Кіровоградської області та набрало законної сили, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.

Статтею 370 ЦПК України передбачено порядок розгляду апеляційних скарг, що надійшли до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 370 ЦПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Згідно з частиною третьою статті 370 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 382 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Отже, розгляд апеляційної скарги в порядку статті 370 ЦПК України передбачає перевірку законності і судового рішення, яке набрало законної сили, за наслідками розгляду попередньої апеляційної скарги.

Водночас оскільки у цій справі апеляційний суд не здійснював розгляд апеляційної скарги ФГ «Терра Сервіс» на рішення суду першої інстанції по суті спору, а дійшов висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, то підстав для перевірки законності рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 листопада 2017 року не було.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції права на доступ до правосуддя є необґрунтованими з огляду на таке.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява № 19164/04).

Отже, з огляду на встановлення апеляційним судом підстав для закриття провадження за апеляційною скаргою ФГ «Терра Сервіс» його право на доступ до суду не є порушеним.

Аргументи касаційної скарги щодо того, що у постанові від 05 червня 2019 року у цій справі Верховний Суд наголосив, що доводи ФГ «Терра Сервіс» про те, що рішенням суду першої інстанції було вирішено питання про його права, обов`язки, однак воно не було залучено до участі у справі, заслуговують на увагу, а апеляційний суд це проігнорував, є безпідставними, оскільки приймаючи оскаржуване судове рішення апеляційний суд врахував наведені висновки суду касаційної інстанції, однак за результатом аналізу матеріалів справи і доводів апеляційної скарги ФГ «Терра Сервіс» зробив правильний висновок про те, що судом першої інстанції не вирішено питань про його права, свободи чи інтереси.

Також апеляційний суд обґрунтовано зазначив про те, що рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 серпня 2017 року внаслідок його скасування апеляційним судом за апеляційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області не може створювати будь-яких правових наслідків для ФГ «Терра Сервіс».

Посилання у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосуванням норм права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалі від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц та постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028/-10/13, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.

У постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (пункт 39) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

У наведених заявником судових рішеннях касаційного суду та оскаржуваному судовому рішенні суду апеляційної інстанції встановлено різні фактичні обставини справ та різний предмет спору, а тому доводи заявника про не врахування висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах є безпідставними.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо поданої ФГ «Терра Сервіс» апеляційної скарги та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що можуть бути підставою для скасування постановленого у справі судового рішення.

При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово вказував ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства «Терра Сервіс» залишити без задоволення.

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков А. С. Олійник С. О. Погрібний