Рішення

від 03.11.2022 по справі 293/2671/21

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/2671/21

Провадження № 2/293/271/2022

03 листопада 2022 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

прокурора Чарліної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі позивача Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПРАВИ

30.12.2021 керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся з позовом до суду в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за змістом якого просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 19.03.2020 №6-3125/14-20-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 2 га кадастровий номер 1825687000:04:000:0013, що знаходиться за межами населених пунктів Салівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області; витребувати у ОСОБА_2 на користь Черняхівської об`єднаної територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирської області земельну ділянку загальною площею 2 га. кадастровий номер 1825687000:04:000:0013 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Саліської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 19.03.2020 № 6-3125/14-20-СГ у власність ОСОБА_1 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1825687000:04:000:0003, припинивши право влаасності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку; стягнути з відповідачів на користь Житомирської обласної прокуратури понесені судові витрати в розмірі 6810,00грн.

Позов обгрунтовується тим, що відповідач ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 2 га. кадастровий номер 1825687000:04:000:0013, що знаходиться за межами населених пунктів Салівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області в порушення вимог закону, оскільки зазначена земельна ділянка була надана в порядку безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності ОСОБА_1 , в той час, що коли він вже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки, згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.10.2019 № 6-3433/14-19-СГ про затвердження документації із землеустрою на надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 2 га кадастровий номер 1822081200:03:001:1434, розташованої на території Житомирського району, за межами населених пунктів Вересівської сільської ради, яка надалі була відчужена ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_1 , зловживаючи своїм правом, повторно безоплатно набув спірну земельну ділянку у власність внаслідок вчинення неправомірних дій, а саме приховав від ГУ Держгеокадастру у Житомирській області те, що раніше скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для аналогічних потреб, отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами, чим порушив суспільний інтерес на законність у цій сфері, оскільки кожен громадянин має право лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для певної категорії потреб.

Представник позивача вважав, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 19.03.2020 №6-3125/14-20-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського було видано в порушення вимог ч. 4 ст. 116 ЗК України, якою передбачена можливість передачі земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим кодексом, один раз по кожному виду цільового призначення.

Позовні вимоги до ОСОБА_2 обґрунтовані тим, що він придбав земельну ділянку кадастровий номер 1825687000:04:000:0013 у ОСОБА_1 тобто в особи, яка, отримала земельну ділянку в порушення вимог земельного законодавства та не мала права її відчужувати.

Спірна земельна ділянка вибула з володіння держави внаслідок порушення закону не лише набувачем земельної ділянки, а й органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, яке реалізовувало повноваження Держгеокадастру на території Житомирської області.

При здійсненні функцій із розпорядження землями, зокрема здійснюючи розгляд документів ОСОБА_1 про передачу спірної земельної ділянки у його власність, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області відповідно до вимог ч. 8 ст. 118, ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України, ст. 2, 6 Закону України «Про землеустрій» мало не допустити зазначених порушень, відмовити у погодженні та затвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає положенням закону, відмовити ОСОБА_1 у передачі спірної земельної ділянки у власність.

Маючи, доступ до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру службові особи ГУ Держгеокадастру у Житомирській області мали можливість перевірити наявність у власності ОСОБА_1 земельної ділянки даного виду цільового призначення та площі, раніше набутої в порядку безоплатної приватизації.

У спірних правовідносинах вимоги ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України при передачі спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , а відтак і інтереси держави, порушені також ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, яке реалізовувало повноваження Держгеокадастру. Тому захист інтересів держави в суді, який полягає у визнанні недійсним оспорюваного наказу, не узгоджується із інтересами зазначених органів.

Враховуючи те, що у Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, та те, що він є відповідачем по справі, прокурор самостійно пред`являє цей позов в інтересах держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

30.12.2021 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено для розгляду суддю Збаражського О.М.

31.12.2021 ухвалою суду відмовлено в задоволенні заяви Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 56 га, кадастровий номер 1825687000:04:000:0003, що знаходиться за межами населених пунктів на території Черняхівської селищної ради (колишньої Салівської сільської ради) Житомирського району Житомирської області, яка підлягає витребуванню у ОСОБА_2 на користь Черняхівської об`єднаної територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирської області; заборони ОСОБА_2 відчужувати, змінювати цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 1825687000:04:000:0003, здійснювати її перетворення, поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками; заборони земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки кадастровий номер 1825687000:04:000:0003.

04.01.2022 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.02.2022.

31.01.2022 від представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до суду надійшов відзив на позовну заяву.

04.02.2022 до суду надійшла відповідь на відзив відповідача Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

17.02.2022 від представника відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

18.04.2022 до суду надійшла відповідь на відзив представника відповідача ОСОБА_2

17.05.2022 від представника відповідача ОСОБА_2 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

24.06.2022 до суду надійшли пояснення щодо заперечення на відповідь на відзив представника відповідача ОСОБА_2

07.07.2022 ухвалою суду підготовче провадження закрито, судовий розгляд справи по суті призначений на 28.07.2022.

28.07.2022 ухвалою, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладений на 07.09.2022.

07.09.2022 ухвалою, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладений за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 на 06.10.2022.

Ухвалою від 06.10.2022, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав судове засідання на 03.11.2022.

03.11.2022 в судовому засіданні прокурор Коростишівської окружної прокуратури Чарліна О.В. підтримала заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник Черняхівської селищної ради в судове засідання не з`явився, 19.04.2022 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

03.11.2022 у судове засідання відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 , представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в судове з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, як засобами поштового зв`язку, так і шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Заяв про відкладення розгляду справи чи інших до суду не надійшло.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ураховуючи, що суд вжив усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", та те, що явка учасників справи в суд не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника учасників справи, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні від 03.11.2022 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 за №711-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Житомирської області, згідно якого територія населеного пункту Сали увійшла до складу території Черняхівської територіальної громади.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-3433/14-19-СГ від 11.10.2019 затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку на території Житомирського району за межами населених пунктів Вересівської сільської ради загальною площею 2,00 га з кадастровим номером 1822081200:03:001:1434, для ведення особистого селянського господарства (а.с. 33).

21.05.2020 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н.В. зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 249449256 (а.с.18-21).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-3125/14-20-СГ від 19.03.2020 затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, що знаходиться за межами населених пунктів Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (колишньої Саліської сільської ради), загальною площею 2,00 га з кадастровим номером 1825687000:04:000:0013 для ведення особистого селянського господарства (а.с. 36).

23.03.2020 право власності на вищевказану земельну ділянку із кадастровим номером 1825687000:04:000:0013 зареєстровано за ОСОБА_1 що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №249447963 від 23.03.2021 (а.с. 22-24).

03.04.2020 ОСОБА_1 вищевказану земельну ділянку площею 2,00га. кадастровий номер 1825687000:04:000:0013 відчужив ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03.04.2020, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Т.О. (а.с.37-41), право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_2 запис про право власності №36171551 (а.с.22-24).

На підставі заяви ОСОБА_2 від 04.06.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 1825687000:04:000:0013 площею 2,00га. об`єднана з іншими земельними ділянками, що розташовані за межами населеного пункту колишньої Салівської сільської ради, з кадастровими номерами 1825687000:04:000:0091, 1825687000:04:000:0012, 1825687000:04:000:0080, 1825687000:04:000:0010, 1825687000:04:000:0095, 1825687000:04:000:0100, 1825687000:04:000:0091, 1825687000:04:000:0091, 1825687000:04:000:0091, 1825687000:04:000:0096, 1825687000:04:000:0106, 1825687000:04:000:0009, 1825687000:04:000:0101, 1825687000:04:000:0017, 1825687000:04:000:0016, 1825687000:04:000:0083, 1825687000:04:000:0008, 1825687000:04:000:0102, 1825687000:04:000:0105, 1825687000:04:000:0108, 1825687000:04:000:0084, 1825687000:04:000:0099, 1825687000:04:000:0098, 1825687000:04:000:0097, 1825687000:04:000:0011, 1825687000:04:000:0094, 1825687000:04:000:0088 в одну земельну ділянку з кадастровим номером 1825687000:04:000:0003 площею 56 га. (а.с.31-32).

Згідно публічної кадастрової карти та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів земельних ділянок, сформовано земельну ділянку загальною площею 56 га. з кадастровим номером 1825687000:04:000:0003.

В подальшому, 17.06.2021 право власності за земельну ділянку кадастровий номер 1825687000:04:000:0003 зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення державного реєстратора Пашинської Д.В. Старосілецької сільської ради Коростишівського району Житомирської області, індексний номер 58886669 від 23.06.2021 (а.с.29-30).

14.04.2021 Коростишівською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено на адресу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомлення про необхідність вжиття заходів направлених на усунення порушень земельного законодавства з приводу повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та витребування її у ОСОБА_2 на користь держави (а.с.46-48).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 14.05.2021, Головне управління повідомило, що в зв`язку із обмеженим фінансуванням не має можливості сплати судовий збір за подання позову до суду, тому не заперечує щодо представництва прокуратурою їх інтересів шляхом пред`явлення позову до ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу за яким ОСОБА_1 передана земельна ділянка у власність та про витребування її на користь держави (а.с.49).

30.06.2021 Коростишівською окружною прокуратурою направлено на адресу Черняхівської селищної ради повідомлення про необхідність вжиття заходів претензійно-позовного характеру з метою витребування незаконно переданої земельної ділянки ОСОБА_1 , скасування записів про державну реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки (а.с.51-53).

Листом від 12.07.2021 Черняхівська селищна рада повідомила Коростишівську окружну прокуратуру, що заходи претензійно-позовного характеру з метою витребування незаконно переданої земельної ділянки не вживалися, та селищна рада не заперечує проти представництва інтересів селищної ради шляхом пред`явлення позову до суду про визнання недійним наказу про передачу ОСОБА_1 (а.с.54).

27.08.2021 Коротишівська окружна прокуратура в порядку ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомила Черняхівську селищну раду про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.39-40).

31.01.2022 представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надіслав відзив на позов, в якому заперечував проти вимог Коростишівської окружної прокуратури. В запереченнях на позов зазначив, що перевірка на використане право на земельну ділянку здійснюється спеціалістами Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у Національній кадастрові системі (НКС) за РНОКПП (ідентифікаційним номером) громадянина. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не зареєстрував право власності в державному реєстрі речових прав на попередньо отриману земельну ділянку, на час пошуку інформації, що здійснювалась при надходженні заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що розташована за межами населених пунктів Черняхівської селищної ради в (НКС) за РНОКПП ОСОБА_1 , відомостей про земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що роташована на території Житомирського району за межами населених пунктів Вересівської сільської ради не знайдено.

Перевіривши всі матеріали, які були додані до клопотання ОСОБА_1 на етапі надання дозволу на розробку проекту землеустрою, зазначені відповідали вимогам чинного земельного законодавства, тому наказом Головного управління було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , що розташована за межами населених пунктів Черняхівської селищної ради (колишньої Салівської сільської ради) Житомирської області.

В подальшому, отримавши погоджений проект землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки, наказом Головного управління затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 1825687000:04:000:0013, для ведення особистого селянського господарства, що розташовану за межами населених пунктів Черняхівської селищної ради (колишньої Салівської сільської ради) Житомирської області.

Крім того, представник відповідача зазаначив, що Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області не має доступу до спільного узагальненого реєстру осіб, які використали своє право на безоплатне надання їм земельної ділянки по кожному виду використання, як і не має доступу до інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки це не передбачено нормативно-правовими актами України. Доступ до реєстру речових прав здійснюється лише в порядку інформаційної взаємодії при надходженні інформації з реєстру.

До того ж, вважав, що спірний наказ є актом індивідуальної дії, спрямований на виникнення правовідносин у індивідуальної фізичної особи та Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, які припиняються внаслідок виконання наказу та реєстрації права, а тому вважав, що право на оскарження наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надано особі щодо якої він прийнятий, тобто відповідачу ОСОБА_1 . Також представник відповідача звернув увагу на те, що відомості про спірну земельну ділянку за кадастровим номером 1825687000:04:000:0013 відсутні в Публічній кадастровій карті України, а тому зазначеної земельної ділянки не існує, а відтак не існує предмерту спору.

За вказаних обставин, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області при розгляді звернення діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17.02.2022 представником відповідача ОСОБА_5 подано відзив на позов, згідно якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог Коростишівської окружної прокуратури, з наступних підстав. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають виключно з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до вказаного Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Таким чином, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не зареєстрував право власності в державному реєстрі речових прав на попередньо отриману земельну ділянку, твердження про те, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки є промилковим. Тому, враховуючи те, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1825687000:04:000:0013 було зареєстровано раніше, аніж право власності на отриману попередньо земельну ділянку з кадастровим номером 1822081200:03:001:1434, визнанню недійсним підлягає наказ Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області виданий за № 6-3433/14-19-СГ від 11.10.2019 як такий, що надає повторне право на безоплатну приватизацію земельної ділянки відповідного цільового призначення.

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.13,14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч.ч. 2,3 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Держава є самостійним суб`єктом права власності на землю, яка реалізує це право через органи державної влади на землі державної власності.

Положеннями статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами статей 116, 118, 121 ЗК України.

Згідно з частинами першою та другою статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом частини четвертої статті 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз за кожним видом використання.

Статтею 121 ЗК України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Пункт «б» частини другої вказаної статті зазначає, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Чинним законодавством України визначено способи захисту порушеного права власності на землю. Так, за змістом статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За положеннями частини першої статті 387 ЦК України, яка кореспондується з нормами статті 152 ЗК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 388 цього Кодексу, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак, право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

При цьому, статтею 346 ЦК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність правочинів, державної реєстрації прав на його майно іншими способами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України, що є належним способом захисту.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Предметом даного спору є матеріально-правова вимога прокурора в інтересах позивача до відповідачів про визнання недійсним наказу щодо відведення та надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, витребувати земельної ділянки у добросовісного набувача на користь держави, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією Українивстановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (пункт 54 рішення). Суспільний інтерес полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю.

У даній справі керівник Коростишівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, оскільки позивач самостійно не вживав заходів щодо повернення у комунальну власність незаконно переданої у власність відповідачу земельної ділянки.

Законність представництва прокурором інтересів держави обґрунтована в позові та є законною, що також підтверджується правовою позицією викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 вперше скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 1822081200:03:001:1434) для ведення особистого селянського господарства площею 2,00га. на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.10.2019 №6-3433/14-19-СГ.

21.05.2020 ОСОБА_1 зареєстрував право власності на вказану земельна ділянку.

Надалі, 19.03.2020 наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-3125/14-20-СГ ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1825687000:04:000:0013 для ведення особистого селянського господарства площею 2.00га., право на яку в подальшому ОСОБА_1 зареєстровав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За змістом частини четвертої статті 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз за кожним видом використання.

Отже, на момент прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 6-3125/14-20-СГ від 19.03.2020, яким затверджено технічну документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,00га. га з кадастровим номером 1825687000:04:000:0013, вже реалізував своє право, визначене статтею 121 ЗК України, на отримання в межах норми 2,00 гектарів землі у власність для ведення особистого селянського господарства та вдруге скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, спірна земельна ділянка площею 2,00га, кадастровий номер 1825687000:04:000:0013 вибула із земель комунальної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника - держави в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, оскільки відповідач при зверненні до зазначеного органу влади не повідомив, що вже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки в межах норми 2 га для ведення особистого селянського господарства, що суперечить нормам ст, ст. 116, та 121 ЗК України.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 по справі №525/1225/15-ц, з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону №973-ІV, статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз.

Приймаючи оспорюваний прокурором наказ, відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не перевірив факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, чим порушив вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності, а тому наказ Головного управління про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність особи, яка таке право вже використала, як і наказ про передачу такої ділянки у власність, є незаконним.

Повторне безоплатне надання ОСОБА_1 земельної ділянки для аналогічних потреб понад норму встановлену Земельним кодексом України не може оцінюватися як воля держави.

За таких обставин, позовна вимога про визнання недійсним наказу від 19.03.2020 №6-3125/14-20-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,00 га кадастровий номер 1825687000:04:000:0013, підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про витребування земельної ділянки у відповідача ОСОБА_2 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Чинним законодавством України визначено способи захисту порушеного права власності на землю. Так, за змістом статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За положеннями частини першої статті 387 ЦК України, яка кореспондується з нормами статті 152 ЗК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом 3 частини першої статті 388 цього Кодексу, встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак, право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

При цьому, статтею 346 ЦК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність правочинів, державної реєстрації прав на його майно іншими способами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України, що є належним способом захисту.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, яка викладена у постановах від 21 лютого 2018 у справі № 363/2936/15-ц, від 12 червня 2018 у справі № 916/3727/15, від 9 липня 2018 у справі № 910/3513/17.

Виходячи з основних критеріїв дотримання вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини і основоположних свобод, з огляду на практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004) у вказаній справі, суд констатує, що таке втручання у майно відповідача ОСОБА_2 є законним у контексті положень національного законодавства; переслідує «суспільний, публічний» інтерес, при цьому буде дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та приватними інтересами відповідача, а отже, таке втручання буде законним та справедливим.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Вказаний правовий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38) та від 22 червня 2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 набув у власність на підставі договору купівлі продажу від 03.04.2020 земельну ділянку площею 2,00га. з кадастровим номером 1825687000:04:000:0013, яка об`єднана і є складовою земельної ділянки з кадастровим номером 1825687000:04:000:0003 загальною площею 56 га, в особи, яка не мала права її отримувати та відчужувати.

Отже, земельна ділянка вибула з державної власності без достатньої правової підстави, внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, поза волеювласника - Українського народу. Видача ГУ Держгеокадастру наказу, який оспорюється, не свідчить про наявність у держави волі на вибуття вказаної землі з державної власності з огляду на неправомірність дій органу виконавчої влади по передачі цієї землі у власність, тому спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_2 на підставі положень статті 388 ЦК України.

Факт об`єднання ОСОБА_2 земельних ділянок, у результаті якого земельна ділянка площею 2,00га. із кадастровим номером 1825687000:04:000:0013 увійшла до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 1825687000:04:000:0003 площею 56га, не перешкоджає витребуванню земельної ділянки в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-3125/14-20-СГ від 19.03.2020 у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

Згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 640/8456/16-ц, у разі об`єднання земельних ділянок не відбувається виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місця перетворення або переробка тощо, фактично та юридично відбувається заміна кількох правовстановлюючих документів на один новий, яким засвідчено право власності на те саме майно, що й у попередніх документах. Залишаються попередніми як правові, так і фізичні характеристики об`єднаних ділянок, зокрема, не відбувається зміна їх цільового призначення, розташування тощо.

Подібна правова позиція сформована у п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, відповідно до якої формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, зокрема шляхом витребування таких земельних ділянок, а також у висновку Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №381/375/19, де зазначено, що навіть після об`єднання спірних земель в одну земельну ділянку цивільним законодавством України передбачається можливість здійснення поділу об`єкта нерухомості.

Для належного захисту інтересів держави прокурором заявлено вимоги про скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 1825687000:04:000:0003 та прав на неї.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абзацу 1 п. 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для проведення у Державному реєстрі речових прав державної реєстрації права власності на нерухоме майно за належним власником.

У той же час, відповідно до пунктів 9 і 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї, а державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 16, ч. 4 ст. 25, ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п.п. 29, 50, 51, 114, 135, 136, 136-1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, у разі об`єднання земельних ділянок, державна реєстрація та кадастровий номер земельної ділянки, яка увійшла у склад новоутвореної скасовуються, поземельна книга на неї закривається. Відомості про таку земельну ділянку у Державному земельному кадастрі набувають статусу архівних та зберігаються постійно. Натомість, здійснюється державна реєстрація новоутвореної земельної ділянки, відкриття на неї нової поземельної книги, присвоєння нового кадастрового номера.

За змістом ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п. 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Тобто ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зважаючи на викладене, державна реєстрація права власності відповідача на вищевказану земельну ділянку порушує права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження своєю власністю (земельною ділянкою), що суперечить вимогам ст. 317 ЦК України, а тому це право підлягає відновленню шляхом скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 щодо земельної ділянки.

Отже, позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1825687000:04:000:0003 нерозривно пов`язана із вимогою про витребування у нього земельної ділянки 2,00га, кадастровий номер 1825687000:04:000:0013, що увійшла до складу об`єднаної земельної ділянки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010).

За вказаних фактичних обставин, суд дійшов висновку, що вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача про витребування у відповідача земельної ділянки є обгрунтованою та заявленою у відповідності до норм чинного законодавства.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. ч. 1, 6, 7 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, стягненню з відповідачів підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору за звернення до суду з позовом, що підтверджені документально, у рівних частках тобто по 2270,00грн. із кожного (6810 грн. : 3 = 2270 грн.).

Керуючись ст.ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 19.03.2020 №6-3125/14-20-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 2 га (кадастровий номер 1825687000:04:000:0013), що знаходиться за межами населених пунктів Салівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь Черняхівської об`єднаної територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 1825687000:04:000:0013) для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за межами населених пунктів Салівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, що була передана у власність ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 19.03.2020 №6-3125/14-20-СГ.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1825687000:04:000:0003, припинивши право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Житомирської обласної прокуратури понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00коп. у рівних частках, тобто по 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень з кожного відповідача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Коростишівська окружна прокуратура Житомирської області

адреса: 12501, Житомирська область, м.Коростишів, вул. Шевченка, 5,

код ЄДРПОУ 02909950

позивач:

Черняхівська селищна рада Житомирського району Житомирської області

адреса: 13301, Житомирська область, смт.Черняхів, майдан Рад, 1,

код ЄДРПОУ 04344156

відповідачі:

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області

адреса: 10008, м. Житомир, вул. Довженка, 45,

код ЄДРПОУ 39765513

ОСОБА_1 ,

адреса: АДРЕСА_1

РНОКПП: НОМЕР_1

ОСОБА_2 ,

адреса: АДРЕСА_2

РНОКПП: НОМЕР_2

Повне рішення складено та підписано 14.11.2022.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ