Ухвала

від 14.11.2022 по справі 522/15345/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

УХВАЛА

про залишення позову без руху

14.11.2022

м. Одеса

Справа № 522/15345/22

Провадження № 2-а/522/405/22

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ярема Х.С., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування рішення про повернення в країну походження.

ВСТАНОВИВ:

09.11.2022 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення № 44 від 15.05.2021 про примусове повернення в країну походження громадянина Палестини ОСОБА_1 .

Також позивач просить поновити строк звернення до суду. Зазначає, що строк на оскарження рішення від 15.05.2021 ним пропущено з таких причин. Баннура Тамер вже оскаржував до суду рішення від 15.05.2021. Ухвалою від 21.10.2021, залишеною без змін 16.02.2022, цей позов було залишено без розгляду. Проте зазначені ухвали суду він не отримував, а дізнався про постанову суду апеляційної інстанції від 16.02.2022 лише 30.09.2022, після того як звернувся за правовою допомогою. Процесуальний строк на звернення до суду з цим позовом пропущено, зокрема, й через воєнний стан.

Перевіривши доводи та причини строку звернення до суду, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом статті 122 КАС України перебіг процесуального строку починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Зрештою, початок перебігу строку звернення до суду пов`язаний саме із моментом, коли особа дізналася або повинна були дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, а не із моментом, коли особа дізналася про існування підстав для оскарження певних рішень, дій чи бездіяльності та не із моментом, коли особа набула суб`єктивного переконання про їх протиправність.

Строк оскарження рішення від 15.05.2021 становить шість місяців, тобто закінчився 15.11.2021.

До суду звернувся 09.11.2022. Заявник просить поновити строк звернення до суду, розуміючи, що такий пропущено.

Проте, як вбачається, ОСОБА_1 вже вдруге звертається з тим самим позовом.

Вперше звернувся до суду 24.05.2021. Ухвалою від 21.10.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження залишено без розгляду. Постановою суду апеляційної інстанції від 16.02.2022 залишено без змін ухвалу від 21.10.2021.

Зазначає, що постанову від 16.02.2022 він не отримував, дізнався лише 30.09.2022 після того як звернувся за правовою допомогою. Однак доказів цього не надає. Крім того, суд звертає увагу, що особа повинна цікавитись, проявляти інтерес до розгляду її справи судом, а тим більше, що рішення оскаржував сам ОСОБА_1 .

Також суд зазначає, що у зв`язку із поданням позову до суду, який було залишено без розгляду, перебіг строку звернення до суду не переривався, а лише зупинявся (правова позиція щодо аналогічних правовідносин у постанові Великої Палати ВС від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19).

Отже, суд враховує, що вперше Баннера Тамер з позовом щодо скасування рішенні від 15.05.2021, звернувся через 9 днів, а саме 24.05.2021.

На час розгляду справи судом, тобто до ухвалення постанови апеляційною інстанцією 16.02.2022, перебіг строку звернення до суду зупинявся, та, відповідно, поновився з наступного дня після 16.02.2022.

ОСОБА_2 звернувся до суду 09.11.2022, тобто через 8 місяців та 24 дні, а загалом, враховуючи вказані 9 днів, позивач звернувся до суду більше, ніж через 9 місяців після ухвалення спірного рішення (при тому, що загальний строк оскарження рішення про примусове повернення становить 6 місяців).

Також позивач не наводить виправданих причин чим введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану стало перешкодою звернення до суду з цим позовом.

Отже, повідомлені позивачем обставини наразі не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду та поновлення такого строку.

З урахуванням наведеного та зважаючи на ненадання належних і допустимих доказів та пояснень на підтвердження неможливості реалізації свого права на звернення до суду із позовом у визначений процесуальним законом строк, позивачу слід навести у заяві про поновлення строку на звернення із позовом до суду об`єктивні доводи.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 122, 123 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позовБаннураТамера - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків, наведених в мотивувальній частині ухвали, протягом десятиднів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо він не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позову буде залишений без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Х.С. Ярема